Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 22, 2017

Петро Порошенко виступив з традиційним посланням до ВРУ

Автор:

|

Вересень 14, 2017

|

Рубрика:

Петро Порошенко виступив з традиційним посланням до ВРУ

7 вересня Президент України виступив у Верховній Раді України (ВРУ) зі щорічним посланням щодо внутрішнього та зовнішнього становища країни. Головна теза: кризу в Україні ще не подолано, однак відбулося чимало позитивних зрушень. За словами глави держави, хоч Україні вдалося подолати багато труднощів, «ми, на жаль, усе ще близько до прірви, тому є ризик помилитися й оступитися».

Думки експертів
Звісно, що виступ п. Порошенка треба сприймати з огляду на наближення запланованих на 31 березня 2019 року президентських виборів. Здається, ніби й часу залишилося багато, але президентська гонка фактично вже розпочалася. Відповідно, реакція різних політичних сил різниться. Політиків згадувати не будемо, для них виступ Президента — зайва нагода піаритись. Подамо думки деяких авторитетних незалежних експертів.
Тарас Березовець, політтехнолог, співзасновник Українського інституту майбутнього, каже, що це один із найкращих виступів Петра Порошенка в парламенті. «Я побачив деякі натяки, які можна трактувати як оголошення початку передвиборчих перегонів. Зокрема, глава держави уникав прізвищ опонентів. Часто згадував 2020 рік — певний рубіж, час після обрання наступного Президента. Порошенко висуває на цей період плани, які обіцяє виконати. Це претензії на те, що він не просто братиме участь у президентських виборах, а й хоче перемогти. Президент перехопив ініціативи опозиції, зокрема, щодо земельного питання, вважаючи, що землю треба приватизувати, але наразі не змушуючи депутатів за це голосувати. У посланні він мало обіцяв, висловлюючи своє бачення ситуації в Україні. Загалом Петро Олексійович зміцнив свої позиції, дав чимало компліментів на адресу уряду Гройсмана і позитивно відгукнувся про Яценюка, котрого, вочевидь, хоче бачити у своїй команді, а не як опонента на виборах», — вважає він.
натомість Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» заявив таке: «Стилістично промову написано добре, але вона не має жодного стосунку до життя в Україні. Основні повідомлення промови адресувалися парламентарям, а не Україні. Змістовно важливим у ній є твердження Петра Олексійовича, що президентська влада буде сильнішою за владу уряду та парламенту. Слова Порошенка не мають суттєвого впливу на електорат. Щоправда, в нього зараз більше 10 % підтримки населення, тому він може спокійно мріяти про другий термін президентства. Тим паче, в нього є «вічний двигун» — Путін і його війна проти України. Це дозволяє взагалі не думати, а лише сказати «Путін» — й українці одразу скажуть: «Тільки не це!».
В Олександра Солонтая, політичного експерта, є своя думка: «Послання Петра Порошенка до парламенту можна розглядати як прихований старт передвиборчої президентської кампанії. Однак текст виступу, в якому змішані стратегічні та практичні цілі, написано не технологічно під роботу глави держави. В цьому його найбільша помилка. Треба було замість акценту на соціології та популярних серед українців ідеях зосередитися на кількох ключових змінах. Говорити не про глобальні плани, а про завдання на найближчі місяці. Краще продемонструвати маленький, але результат. Проте Президент замість того, щоб використати промову як шанс зміцнити свої позиції, наштовхнувся на ризик ще більше втратити довіру суспільства».
А от Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», прокоментував промову Президента так: «Ключові політичні завдання Порошенка залишаються незмінними — маю на увазі європейську та євроатлантичну інтеграцію — підвищення обороноздатності країни, проведення курсу на реформи, протистояння Росії. Це ті ж завдання, які були в попередні роки, але є певні тактичні нюанси. Зокрема, Президент окреслив тактику подальшого курсу — покрокового продовження секторальної євроінтеграції. Це найприйнятніша тактика на середньотермінову перспективу. Щодо внутрішньої політики можна побачити тактичне реагування на ключові дискусійні теми. Наприклад, Порошенко спростував чутки про можливість масштабних конституційних змін, переходу до парламентської республіки. Не вважаю, що тут є якась сенсація. Це робоче послання, без сенсацій, без зміни політичного курсу. Воно відображає раціональне та прагматичне ставлення до ключових цілей державної політики зі своєї політичної лінії».

Ігор Берчак

Тези послання Президента Порошенка
Про російську аґресію
Поки що немає жодних ознак, що Москва готова відступити з Донбасу чи піти з Криму. А от доказів її підготовки до наступальної війни континентального масштабу дедалі більше. Як, наприклад, російсько-білоруські навчання «Захід-2017». Хоча доречніше їх назвати «Антизахід». Під виглядом стратегічних командно-штабних навчань не виключається створення нових ударних груп російських військ для вторгнення на територію України. 7 тис. платформ із солдатами та технікою наблизилися та наближаються до наших кордонів. І немає жодних гарантій, що після завершення маневрів це все повернеться в Росію.

Про реінтеграцію Донбасу
Завершується робота над законопроектом про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над окупованою територією Донецької та Луганської областей. Найближчим часом він буде оприлюднений та винесений на обговорення в Україні і серед наших партнерів. Українська громадськість матиме можливість повністю і ретельно його обговорювати.

Про мінські домовленості
Мінські домовленості — не ідеальні. Вони ухвалювалися в дуже складних для України військово-політичних умовах і не принесли сталого миру. Але залишається беззаперечним факт: саме завдяки мінським угодам ми суттєво знизили рівень бойових дій і відповідно людських утрат на Донбасі. Завдяки ним нам удалося зберегти дієвий механізм міжнародних санкцій проти російського аґресора. Головна причина відсутності прогресу у вирішенні ситуації на Донбасі — повний брак політичної волі у Кремля виконувати власні ж зобов’язання.

Про Крим
Чи можемо ми відбити Кримський півострів у Росії силою? Ні. Чи піде вона звідти сама? На жаль, ні. Але ми можемо створити умови, коли Крим стане для Москви непідйомним тягарем. Так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти. Маємо створити всі умови, щоб йому запекло.

Про українське військо
Торік я прийняв дуже непросте, небезпечне, але правильне рішення про відхід від мобілізації і повний перехід на контрактну армію. Основу нашого війська зараз складають військовослужбовці, котрі добровільно пішли в армію за контрактом. Наступного року підвищуватимемо грошові виплати для них залежно від ступеня ризику та складності бойових завдань.

Про референдум щодо членства в НАТО й ЄС
Опитування громадської думки показують, що більшість українців підтримують і вступ до Європейського Союзу (ЄС) і приєднання до НАТО. не виключаю, що в належний час ініціюю відповідний референдум, аби продемонструвати волю українського народу — всім, і нашим друзям, і аґресивному сусідові.

Про реформи в Україні
В історії бували випадки, коли відсутність реформ консервувала відсталість країни. Є ще й гірша перспектива: без завершення реформ маємо ризик утратити державність, і нас просто не стане. Ми повинні дати друге дихання боротьбі з корупцією, економічному перетворенню та прибрати підґрунтя для розмов про нібито відкочування реформ.

Про економічну ситуацію в Україні
Кожна копійка, яку Україна отримала від Міжнародного валютного фонду, дбайливо зберігається в золотовалютних резервах держави. Зараз вони перевищують 18 млрд USD. Нагадаю, що станом на лютий 2015-го резерви скоротилися до 5 млрд USD. До того ж курс гривні після карколомного падіння в 2014-2015 рр. залишається відносно незмінним уже впродовж майже двох років. Збільшення мінімальної заробітної плати до 3,2 тис. грн повністю себе виправдало зростанням показників легальної зарплати і збільшенням надходжень до Пенсійного фонду на додаткових 11 млрд грн.

Про депутатську недоторканність
Закликаю внести й узгодити нарешті зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканність. Аби полегшити прийняття цього рішення, давайте ухвалимо це рішення з введенням його в дію 1 січня 2020 року для депутатів уже нової ВРУ.

Про вплив держави на Церкву
Україна має право на помісну Церкву, яке треба захистити. Очікування нами визнання української автокефалії Вселенським патріархом жодним чином не передбачатиме ні появи державної Церкви, ні заборони діяльності в Україні інших православних конфесій. Українська держава віддалена від Церкви, але вона не може пасивно споглядати, як інші держави й інші державні органи використовують залежні від них церковні інституції для досягнення своїх геополітичних цілей. Окремо хочу наголосити: не підпишу законопроект, який пропонує погоджувати кандидатури єпископів і священиків державними органами. Це не справа держави. Інші законодавчі ініціативи готовий обговорювати.

Про статус української мови
На черзі — проект, який гарантує українській мові повноправну присутність у сфері послуг. Він має встановити баланс між державною мовою та принципом «правда завжди на боці клієнта». Дбаючи про українську, яку імперія століттями намагалася знищити, ми як європейська держава залишаємо широкий простір для культурного й інформаційного продукту кримськотатарською, російською й іншими мовами. А у сферу приватного мовного спілкування держава взагалі не втручається і втручатися ніколи не буде.

About Author

Meest-Online

Loading...