Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 22, 2018

Петро Порошенко в Мюнхені мав дуже мало слухачів

Автор:

|

Лютий 22, 2018

|

Рубрика:

Петро Порошенко в Мюнхені мав дуже мало слухачів

Навіть у міжнародних контактах кожного тепер хвилюють винятково власні проблеми.

Спроба №…
Президент України, звісно, не міг не спробувати скористатися запрошенням на 54-ту безпекову конференція в Мюнхені (Німеччина), аби вкотре привернути увагу демократичної частини планети, що очолена ним держава самотужки протистоїть Російській Федерації (РФ), чиї військові літаки та субмарини неодноразово провокували навіть країни-члени НАТО. Зокрема наголосив, що збройне протистояння на сході України, за його словами, «перетворюється на світову гібридну війну».
Петро Порошенко нагадав при цьому: «Візьміть як приклад маргінальні радикальні партії, які Росія підтримує по всьому світові. Або візьміть армію тролів, візьміть фейкові-новини».
Глава Української держави також продемонстрував прострілений у боях під Авдіївкою на Донбасі прапор Європейського Союзу (ЄС), відтак заявив: «Цей прапор стосується всіх, хто протистоїть російській аґресії та вірить у єдину Європу — нашу родину. Російські кулі націлені на наші (тобто спільні. — Ред.) символи. Насправді Україна є щитом і мечем Європи, тому давайте не змарнуємо шанс побудувати справедливий порядок у Європі, підтримайте нас».
Натомість Росію закликав зробити крок назустріч щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: «У Москви є шанс — піти на компроміс і погодитися на миротворців ООН на всій території окупованого Донбасу, зокрема — неконтрольованої ділянки українсько-російського державного кордону».
Та хоч Вольфганг Ішинґер, голова Мюнхенської безпекової конференції, і назвав перед її відкриттям війну на Сході України однією з найбільших загроз для міжнародної безпеки, в сюжеті київського телеканалу «1 + 1» продемонстрували, що Президента України слухали в Мюнхені обмаль людей. Відтак, констатували: «Зала, в якій промовляв Петро Порошенко, була напівпорожня. Це може свідчити про те, що Україна почала програвати іміджевий бій. Влада втрачає довіру головних союзників, а щоб це зрозуміти, навіть не треба володіти англійською».

Нічого запропонувати
Ольга Танасійчук, політичний оглядач державної агенції новин «Укрінформ», резюмувала: «Подобається це комусь чи ні, але українська проблематика випала з топ-тем конференції з безпеки та відійшла навіть не на другий план, а трохи далі. Це видно неозброєним оком. Виступ Президента Порошенка прийшло послухати дуже мало людей. І питань зі зали цього разу не було. Дзвіночок: правильні й емоційні меседжі, на які жваво відгукувалися ще два-три роки тому, уже не чіпляють за живе. Власні проблеми виявилися для учасників конференції важливішими за українські».
А от Юрій Романенко, керівник політичних програм Українського інституту майбутнього, пояснив: «Те, що Порошенко виступив перед напівпорожньою залою, — це насамперед провал апарату, який готував зустріч. По-перше, можна було здогадатися, що якщо Крістін Лагард, глава Міжнародного валютного фонду (МВФ), виступає десь паралельно, то підуть переважно на Лагард, а не на Порошенка. По-друге, очевидною є криза жанру, тому що Петро Олексійович не відтворює якихось нових меседжів».
«Українські політики, по суті, і не можуть запропонувати нічого іншого, бо реформи в Україні гальмуються і країна не вийшла на новий рівень. Як наслідок, є постійне тасування цієї заяложеної колоди: Росія — аґресор; ми — передовий форпост захисту демократії; давайте оголосимо хрестовий похід проти РФ; санкції; ми за миротворчу місію на Донбасі — ось якось так, — вважає аналітик. — Офіційному Києву нічого запропонувати своїм західним партнерам».

«Найбільш оптимістична особа»
Вочевидь, усвідомлюючи, що брак інтересу до нього — у т. ч. його провина, п. Порошенко вкотре обіцяв у Мюнхені: «Україна зберігатиме динаміку реформ, зокрема, це стосується і вимоги створити спеціалізований антикорупційний суд».
А на ланчі у Мюнхені в рамках конференції з безпеки запевняв: «Я проводжу реформи за підтримки своєї команди не через МВФ, меморандум, гроші, вимогу певних іноземців, не через вибори… (Реформи проводяться) разом із коаліцією у парламенті, неурядовими організаціями, з опозицією, яка підтримує деякі з цих реформ. Це — для нації і для народу. Є незалежне Національне антикорупційне бюро України. Чи є сумніви, що воно незалежне? Ні. Чи є незалежний антикорупційний прокурор? Так. Незалежну антикорупційну структуру створено і вона працює. Є потужний інструмент — електронні декларації. Коли є будь-яка інформація про корупцію, є куди йти».
Президент також нагадав про реформи останніх місяців, які були ухвалені у Верховній Раді — зокрема, пенсійну, освітню й охорони здоров’я. Деніел Дрезнер, професор із міжнародної політики Школи юстиції і дипломатії Університету Тафта (штат Массачусетс) відреагував на все це на сторінках часопису The Washington Post так: «Найбільш оптимістичною особою, яку я бачив на конференції, виявився Петро Порошенко, котрий пояснив під час додаткової події: «Неможливо бути президентом країни, яка воює, і при цьому не бути оптимістом».
Однак п. Дрезнер вважає: «Вся суть конференцій на тему безпеки — говорити про похмурі та приречені сценарії. Але ті, хто відвідують їх регулярно, сказали мені, що Мюнхен цього року був дуже апатичним». Своєю чергою Христя Фріланд, міністр закордонних справ Канади, цілком слушно зауважила після запевнень та обіцянок п. Порошенка: «Хочу вам сказати — не робіть це для нас. Реформи потрібні українцям для себе і для України».

«Домовленостей немає»
Андерс Фоґ Расмуссен, екс-секретар НАТО, представив результат роботи експертів Організації Об’єднаних Націй (ООН). За його оцінками, ООН треба відправити на окуповані території України щонайменше 20 тис. миротворців і 4 тис. поліціянтів.
А для того, щоб місію в ООН не заблокувала РФ, миротворці мають бути не з країн альянсу. Фінляндія, Швеція і Білорусь уже виявили готовність послати своїх миротворців. Хоча остання належить до Кремлівського договору про колективну безпеку, такого собі антиНАТО.
Фінський президент Саулі Ніїністе запевнив: «Це (конфлікт на Донбасі. — Ред.) найбільша проблема, з якою зараз стикається Європа». А шведський міністр оборони Петер Хульквіст відреагував так: «Якщо ми побачимо відповідні умови, і якщо ми побачимо, що ця місія може допомогти… тоді ми відкриті для цього».
Екс-генсек НАТО ще й наголосив: «Кілька місяців тому Путін сам запропонував миротворчу місію для Сходу України. Але він уявляв її собі маленькою і без чіткого мандата. Так він пропонував, щоби миротворці контролювали тільки лінію дотику між вільною Україною й окупованою Україною. Це означає заморожений конфлікт. Миротворцям потрібен мандат, який передбачає контроль справжнього міжнародного кордону між РФ та Україною».
Андерс Фоґ Расмуссен також запевнив, що його звіт про доцільність і спосіб застосування 20-тисячного контингенту блакитних шоломів уже передали Курту Волкеру, спеціальному представнику Державного департаменту по Україні, котрий зазначив: «Миротворча місія в Україні може допомогти реалізувати мінські домовленості, нарешті досягнути миру і відновити українську територіальну цілісність. Тепер черга Росії визначитися. Якщо вони кажуть, що хочуть миру і безпеки для російськомовного населення, то хай пояснять, чому миротворці — погана ідея».
Однак Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, укотре підтвердив, що ця ідея справді не подобається Кремлю. А Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, після зустрічі з ним зітхнув: «Домовленостей немає».
Відтак, Єнс Столтенберґ, чинний генеральний секретар НАТО, песимістично оцінив перспективи можливого введення миротворчої місії ООН на Донбас. За його словами, «зрушень щодо цього питання небагато, але важливо продовжувати працювати над цією пропозицією».

«Не вдалося відійти від краю»
Вольфганг Ішинґер, прощаючись до наступного року, підсумував: «На превеликий жаль, нам не вдалося відійти від краю прірви». А Деніел Дрезнер підсумував на сторінках The Washington Post: «У чому ж недолік цьогорічної зустрічі в Мюнхені? Причина депресивності конференції в тому, що на ній не було висловлено жодної чіткої позитивної версії майбутнього. Пропонувати надихаючі сценарії майбутнього не означає, що світ ними точно скористається. Однак вони важливі, навіть якщо висловлюються як щось бажане».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...