Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 21, 2018

Перемогло майбутнє України

Автор:

|

Жовтень 30, 2014

|

Рубрика:

Перемогло майбутнє України

Хід голосування

Без комуністів і «Свободи»
Президент України 26 жовтня звернувся до співгромадян із такими словами: «Народний суд, вище за який – лише Суд Божий, ухвалив смертний вирок Комуністичній партії України (КПУ). Уперше за 96 років в українському парламенті не буде комуністів. Я вас вітаю із цим! Українці завдали вирішального удару по п’ятій політичній колоні!» Віталій Портников, оглядач «Радіо Свобода», відреагував на це заголовком свого коментаря — «Новий парламент. Перший український», у якому пояснив: «Саме ці слова спадають на думку під час оцінювання перших результатів дочасних виборів до українського парламенту. Якщо задуматися, то чи був насправді по-справжньому українським парламент, який працював до 2014 року? Новий парламент — перший український саме тому, що позиції колабораціоністів у Верховній Раді (ВРУ) тепер істотно підірвані Майданом і подальшою окупацією Криму та Донбасу».

А підставою для висновків п. Порошенка й п. Портникова слугували результати виборів, згідно з якими, КПУ перепало на виборах лише 3,84 % електоральних симпатій. А подолати п’ятивідсотковий бар’єр удалося шести політичним силам: це – «Народний фронт» (22,21 %), «Блок Петра Порошенка» (21,8 %), «Самопоміч» (11 %), «Опозиційний блок» (9,3 %), Радикальна партія (7,45 %) і Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина» (5,69 %). Натомість, ВО «Свобода» набрало 4,72 %, тож до парламенту цього разу не потрапило.

Колабораціоністи? Будуть…
Утім, колабораціоністи будуть і в новобраному українському парламенті навіть за відсутності комуністів. Журналісти київського телевізійного каналу «1+1» підрахували, що, за попередніми даними, до Верховної Ради потрапляють 62 депутати, котрі голосували за «диктаторські закони» 16 січня»: 54 – проходять за мажоритарними округами, ще восьмеро — за списком створеного на базі Партії реґіонів (ПР) «Опозиційного блоку». Найбільше народних обранців прийде із мажоритарних округів Харківської області — аж 12. Виборці Донеччини обрали до ВРУ шістьох депутатів, у Дніпропетровській області — п’ятьох, в Одеській, Запорізькій та Черкаській — по чотири. Загалом 16 областей делегувало до парламенту бодай по одному нардепу, що схвалив «диктаторські» закони».
Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва», пояснила їх появу в новому парламенті так: «Результат «Опозиційного блоку» був передбачуваним. Звісно, в опитуваннях їм давали менший відсоток, але їхня популярність зростала набагато швидше. Не варто забувати, що це — колишній електорат ПР, яка мала 30 %». Щоправда, парламентською більшістю «реґіонали» вже не будуть.
А очолити її сподівалися лідери президентського «Блоку Петра Порошенка», однак перше місце на виборах посів «Народний фронт» зі своїм лідером Арсенієм Яценюком. Ірина Бекешкіна розтлумачила падіння «усієї президентської раті» з чільного місця рейтинґів електоральних симпатій так: «Ми неодноразово повторювали, що серед українців є 32 % тих, хто не визначився з вибором. Але це попередження пройшло повз людей, і вони вирішили спиратися саме на результати досліджень, не враховуючи значного відсотку невизначених. Ці 32 % зрештою визначилися непропорційно й у більшості проголосували на користь «Народного фронту». У мене для цього є лише одне пояснення: вони хотіли, щоби прем’єр-міністром залишався Арсеній Яценюк, а Президент цього не обіцяв. Ба більше, були пропозиції, що новим керівником Кабміну стане Володимир Гройсман. Очевидно, люди були проти цього».
Із цією думкою погодився Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента». «Найбільшою несподіванкою цих виборів, однозначно, є такий високий результат «Народного фронту». Але мені здається, що це пов’язано з розподілом симпатій серед виборців, котрі водночас довіряють як Президенту, так і прем’єр-міністрові. Тут спрацювала реклама «голосуй за збереження Яценюка як прем’єра», — зазначив він.
А от партія Президента, безумовно, розраховувала на кращий результат, аніж той, який отримала. Однак п. Яценюку не варто впадати в ейфорію. Кредит довіри від народу може швидко вичерпатися, адже найближчі півроку будуть дуже важким іспитом для уряду. Зараз люди проголосували за збереження тандему: Порошенко — Президент, Яценюк — прем’єр. Це – та частина виборців, котра довіряє їм обом. Хоч, гадаю, підвищенню рейтинґу Яценюка сприяло й критичне ставлення виборців до Мінських домовленостей і гнучкої лінії Петра Порошенка у відносинах із Росією. Наскільки я знаю, у Блоці Порошенка були прихильники того, щоби поставити й свого прем’єр-міністра, і свого спікера парламенту. Але для партії Президента це було би помилкою. Уже зрозуміло, що без прем’єра Яценюка коаліція буде неможливою».

Збалансували владу
Своєю чергою, Євген Головаха, заступник директора Iнституту соціології Національної академії наук України, прокоментував рокіровку в рейтинґах електоральних симпатій так: «Можливо, виборці в останній момент вирішили збалансувати владу: вони збагнули, що президентська сила була би домінуючою й опозиція стала б другорядною. Громадяни вирішили підстрахуватися, щоб хоча би дві сили могли визначати політику в Україні. Це — механізм забезпечення бодай біполярної конструкції в парламенті».
Тим часом, політичний оглядач Тарас Клочко дійшов такого висновку: «З-поміж усіх причин, що призвели до падіння рейтинґів президентської партії, можна виділити три головні. По-перше, це – Валерій Гелетей, колишній міністр оборони. Після Іловайської трагедії стало цілком очевидно, що призначення головного охоронця країни на посаду міністра оборони було хибним рішенням. Мало того, що п. Гелетей допустив болючу поразку під Іловайськом, недолугими спробами перекласти провину на ґаджети бійців і намаганнями видати трагедію з оточенням за перемогу він остаточно переконав громадськість у своїй профнепридатності. Власне, Порошенко мусив би визнати помилку одразу після Іловайська, але тягнув зі звільненням Гелетея аж до 14 жовтня. Звісно, краще пізно, ніж ніколи, і рішенням повернути Гелетея у звичне крісло голови Держохорони глава держави дещо виправив ситуацію, але повністю відновити втрачене було вже неможливо.
Друга причина — невисока явка виборців. У штабі президентської партії не могли не знати про електоральні настрої і просто були зобов’язані в останні тижні перед виборами провести активну кампанію, яка би мала довести необхідність участі у голосуванні. Але ніхто такої кампанії так і не побачив.
І третя причина — це Валерія Гонтарєва, голова Національного банку України (НБУ). Адже обвал курсу гривні виявився для простих українців найбільшим після війни й тероризму ударом. Водночас, за чотири місяці роботи у НБУ п. Гонтарєва запам’яталася хіба що дивним рішенням про заборону продажу більш як 200 USD в одні руки, прийнятим тоді, коли валюту в обмінниках взагалі було неможливо купити. При цьому керівник Нацбанку примудрилася публічно оконфузитися, безрезультатно намагаючись придбати ці ж 200 доларів у присутності журналістів».

Замість епілогу
І хоч консультації між лідерами «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» щодо створення парламентської коаліції вже розпочалися, стверджує п. Клочко, наївно очікувати, їх оперативного завершення до повного підрахунку результатів виборів. Адже від оприлюднення офіційних підсумків залежить те, чиї претензії на керівні посади в уряді та парламенті виявляться вагомішими.
А Олександр Маслак, експерт аналітичної групи «Рубікон», на запитання: «Чи швидко сформується коаліція?» – відповів доволі лаконічно: «Гадаю, не надто швидко. Тому що, по-перше, будуть різні конфлікти навколо уточнення результатів цих виборів. По-друге, ітимуть торги й кулуарні війни навколо формування коаліції. Процес не буде швидким, але я не думаю, що він затягнеться на кілька місяців».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...