Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 21, 2020

Парламент України таки запустив санкції проти РФ

Автор:

|

Серпень 21, 2014

|

Рубрика:

Парламент України таки запустив санкції проти РФ
Олександр Турчинов, голова ВРУ

Олександр Турчинов, голова ВРУ

14 серпня ц. р. Верховна Рада України (ВРУ), обрана за президентства Януковича, усе ж підтримала з другої спроби адекватну відповідь на аґресію Росії – держави, у якій той нині переховується.

Непростий крок до унезалежнення
ВРУ таки подолала ще одну перешкоду на шляху до цілковитого унезалежнення України від Російської Федерації (РФ), яка аґресивно намагається повернути її до сфери свого впливу. Адже ті депутати українського парламенту, котрі все ще залишаються васалами Януковича, затято опиралися законодавчій протидії України Росії, де тепер переховується колишній президент.
Та й дуже вже не хотілося втрачати унаслідок припинення співпраці з російськими партнерами кошти депутатам-бізнесменам, а також тим законодавцям, які їх обслуговують. Однак після того, як США, Канада та Європейський Союз (ЄС) уже зробили свої кроки з попередження подальшого руйнування української держави, тягнути з «вітчизняними» було надто скандально, а отже, і ризиковано. 14 серпня Олександр Турчинов, голова ВРУ, звертаючись до народних депутатів, фактично пригрозив їм: «Маємо продемонструвати позицію. Ми розпочали люстраційний процес, і я зроблю все, щоби він був доведений до завершення».
Щоправда, й Кабінет Міністрів, зі свого боку, довго протримав його у своїх кабінетах, намагаючись максимально «пом’якшити» цей документ, аби хоч таким чином переконати непевних депутатів підтримати урядовий проект санкцій проти РФ.
Утім, із першої спроби 12 серпня згаданий законопроект набрав лише 206 голосів, після чого прем’єр-міністр Яценюк змушений був наголосити: «Поки ви тут сперечаєтеся, гинуть люди, а запропоновані санкції здатні зберегти сотні життів — у результаті припинення економічного доступу до України, її ресурсів і майнових прав тих, хто спонсорує терористів».

Уряд «пішов назустріч»
Та все ж того дня ВРУ прийняла Закон «Про санкції» тільки в першому читанні. Відтак, уряду довелося зменшити кількість підпунктів свого законопроекту, пішовши назустріч тій частині депутатів, котрі реалізовують продукцію своїх підприємств у РФ і, виходить, мали що втрачати.
12 серпня, перед голосуванням за санкції в цілому, Арсеній Яценюк заявив, що «уряд підтримує вилучення з проекту закону низки пунктів, зокрема: щодо обмеження і припинення надання послуг поштового зв’язку, заборони або обмеження у сфері радіотрансляції, обмеження або припинення діяльності засобів масової інформації (ЗМІ), а також обмеження або заборони виробництва та розповсюдження друкованої продукції й інших інформаційних матеріалів».
Голова уряду підкреслив, що такі обмеження можуть вводитися лише за рішенням суду й що Верховна Рада отримує повноваження на схвалення указу Президента про запровадження санкцій у тому разі, коли указ приймається щодо країни або невизначеного кола суб’єктів.
Прем’єр також зазначив, що цей закон передбачає застосування санкцій до іноземних компаній та іноземних фізичних і юридичних осіб, тоді як раніше допускалося його введення й щодо українських фізичних та юридичних осіб.
Голова уряду також уточнив, що під санкції можуть потрапити компанії, що перебувають під контролем зазначених нерезидентів, замість початкової редакції про «наявність у них істотної участі». Тільки після цього 14 серпня за введення санкцій проти РФ проголосували 244 депутати ВРУ.

Схвалили найголовніше
Усе ж уряд залишив найголовніші підпункти у своєму проекті:1) блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове або повне припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України; 4) зупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань.
Законом передбачається й можливість запровадження понад 25 видів санкцій щодо інших країн, іноземних юридичних і фізичних осіб, які фінансують тероризм і підтримують окупацію Криму. Серед них — блокування та замороження активів, заборона на діяльність на території України, на участь у приватизації, на користування ліцензіями, а також транзит через українську територію. Передбачаються також спеціальні економічні заходи у вигляді ліцензування, заборони на фінансові операції, а також «звичайні санкції: заборона на в’їзд і переміщення» й можливість заборони діяльності партій, рухів і громадських об’єднань.
А підставами для застосування санкцій є:
1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які створюють реальні та потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України, її економічній самостійності та/або порушують права й свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, до майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод;
2) резолюції Генеральної асамблеї та Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй;
3) рішення й регламенти Ради ЄС;
4) факти порушення Загальної декларації прав людини, Статуту ООН.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Олександр Палій, політолог:
— Ми показуємо всьому світу, що не просто просимо його про допомогу, а й самі готові постраждати. Економічно від санкцій може постраждати військово-промисловий комплекс РФ, тут вони залежні від України. Ми втратимо близько 350 млн. USD обороту на рік, а в них на те, щоби побудувати такі заводи в себе, підуть мільярди.

Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»:
— Ми не можемо залишитися осторонь. Це — закон воєнного часу. Можна буде точково й швидко реагувати: допомогла якась фірма сепаратистам — треба швидко перекрити її рахунки. Тепер у Президента й Кабміну є можливість для маневру.

Ігор Бураковський, керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
— Будь-які економічні санкції — це насамперед політичне рішення. Шукати в них раціональну з економічного погляду складову не варто. Якщо Росія закриває свій ринок для якогось різновиду товарів, то Україна симетрично має закривати свій ринок для товарів із РФ. Але перш ніж говорити про санкції, мусимо визначити для себе статус Росії: це — країна, що заважає нам розвиватися, це — країна, яка підтримує тероризм, чи це – країна, що здійснює пряму аґресію.
Саме це політико-юридичне визначення й має визначати глибину та розлогість запроваджуваних санкцій. На мій погляд, Україна сама по собі не може запровадити санкції, здатні вплинути на позицію РФ. Тому наші заходи мають бути скоординовані та погоджені з міжнародними.

Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний капітал Україна»:
— Запровадження санкцій має позитивні й негативні аспекти. Для України негативним буде те, що наші санкції напевне матимуть відповідь із боку РФ. Позитивно те, що конкретні дії української влади проти військового аґресора — у площині економічних санкцій, які узгоджуються з аналогічними діями розвинених країн світу й разом з активною фазою операції Антитерористичної операції допомагають відновлювати впевненість громадян України (й особливо представників бізнесу) у наявності контролю над процесами в країні та в економіці загалом.
Стагнація економіки РФ, що триває вже кілька років, а цього року, як очікується, переросте в падіння реального валового внутрішнього продукту, тяжіє над економікою сусідніх держав. Це змушує економіки сусідів стикатися зі зниженням попиту від російських споживачів і промислових замовників. Цей процес у РФ прискорився після анексії Криму й ще більше — після трагедії з лайнером «Малайзійських авіаліній».
Таким чином, падіння економіки РФ і геополітична аґресивність Кремля породжують торговельні війни, які щодо України тривають із середини 2013 року, а відтак, визначають затяжне зниження товарообігу України з РФ.

Попередній перелік санкцій
1. Блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
2. Обмеження торгових операцій.
3. Обмеження, часткове або повне припинення транзиту ресурсів, польотів і перевезень територією України.
4. Запобігання виведення капіталів за межі України.
5. Зупинення виконання економічних і фінансових зобов’язань.
6. Аннулювання або призупинення ліцензій та інших дозволів, отримання/наявність яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання або призупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.
7. Заборона участі в приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави й особами, котрі прямо або побічно контролюються резидентами іноземної держави або діють в їхніх інтересах.
8. Обмеження або припинення надання послуг поштового зв’язку.
9. Заборона або обмеження ретрансляції теле- і радіоканалів.
10. Заборона користування радіочастотним ресурсом України.
11. Обмеження або припинення діяльності засобів масової інформації й інших суб’єктів інформаційної діяльності, в тому числі, в мережі Інтернет.
12. Обмеження або заборона виробництва або розповсюдження друкованої продукції й інших інформаційних матеріалів.
13. Обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.
14. Заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності й юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель в інших суб’єктів господарювання.
15. Заборона або обмеження входу морських суден у територіальні води або порти України і повітряних суден у повітряний простір України, або здійснення посадки на території України.
16. Заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави.
17. Припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки по платіжних картках, емітованими резидентами іноземної держави.
18. Заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави.
19. Заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, банків, в яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент, або іноземна держава, володіє 10 % і більше статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою або її діяльність.
20. Введення додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю.
21. Припинення дії торгових угод, спільних проектів і промислових програм у певних сферах, зокрема, у сфері безпеки й оборони.
22. Заборона передачі технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності.
23. Припинення культурних обмінів, наукової співпраці, освітніх і спортивних контактів, розважальних програм із іноземними державами й іноземними юридичними особами.
24. Заборона діяльності партій, рухів та інших громадських об’єднань і фондів.
25. Відмова у наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в’їзду на територію України.
26. Припинення дії міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
27. Анулювання офіційних візитів, засідань, перемовин із питань укладення договорів або угод.
28. Позбавлення державних нагород України, інших форм святкування.
29. Інші санкції, відповідні до принципів їхнього застосування, встановлених цим Законом.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply