Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 22, 2018

Парламент нарешті ухвалив закон «Про національну безпеку України»

Автор:

|

Квітень 12, 2018

|

Рубрика:

Парламент нарешті ухвалив закон «Про національну безпеку України»

Щойно на п’ятому році війни на сході України Верховна Рада (ВРУ) ухвалила 265-ма голосами законопроект «Про національну безпеку України», але наразі — лише в першому читанні.

Головні новації
Президентський законопроект «Про національну безпеку України» був схвалений ще на засіданні Ради з національної безпеки й оборони (РНБО) України 17 січня ц. р. та поданий главою держави до парламенту 28 лютого. За замислом його авторів, він визначатиме «основи та принципи національної безпеки й оборони, цілі й основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству та кожному громадянину захист від загроз» й має унормувати структуру сектору безпеки й оборони та вирішити питання координації та взаємодії його органів.
Цей фундаментальний (принаймні, за назвою) документ складається з п’яти розділів на 35-х сторінках. У першому розділі подано визначення термінів, які використовуються в проекті, — «воєнний конфлікт», «збройний конфлікт», «національна безпека», «сили безпеки» й інші, другий закріплює правові засади та принципи державної політики у сфері національної безпеки й оборони, фундаментальні національні інтереси України.
Третій розділ визначає засади та механізми цивільного демократичного контролю. Четвертий визначає склад сектору безпеки й оборони та правовий статус основних органів, що входять до його складу, а також управління та координацію у сфері нацбезпеки. Останній, п’ятий, розділ регулює планування у сфері національної безпеки й оборони.
Головні новації нового закону «Про національну безпеку України» — такі: у ньому розводяться посади голови Генерального штабу (ГШ) Збройних сил (ЗС) та головнокомандувача ЗС (не плутати з верховним головнокомандувачем, яким є Президент). Наразі це «подвійне навантаження» несе Віктор Муженко.
Голова ГШ буде призначатися та звільнятися Президентом і буде підпорядкований головнокомандувачу та міністру оборони. Головнокомандувач так само буде повністю залежати від голови держави та, своєю чергою, стане найвищою військовою посадовою особою в ЗС.
При цьому самому головнокомандувачу будуть підпорядковані командувачі видів, окремих родів військ ЗС, командувач об’єднаних сил. Йому у разі введення воєнного стану підпорядковується Національна гвардія та Державна спеціальна служба транспорту.
Також, згідно з проектом, міністр оборони, як і всі його заступники, призначаються ВРУ за поданням Президента з числа цивільних осіб. Це подається як «натовський» формат, коли через цивільну особу суспільство контролює діяльність військових.

«Громадяни зможуть контролювати»
У проекті перелічені 15 структур, які входять до складу сектору безпеки й оборони — Міністерство оборони, ЗС, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ, Національна гвардія, Національна поліція, Державна прикордонна служба, Державна міґраційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки (СБУ), Управління державної охорони, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, Апарат РНБО, розвідувальні служби та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Окремо прописані обов’язки та підпорядкування кожного з цих органів.
Громадяни України зможуть контролювати оборонний і безпековий сектор через громадські об’єднання, депутатів місцевих рад, шляхом звернення до омбудсмена та державних органів. Зареєстрованим громадським об’єднанням гарантується можливість отримувати від держорганів інформацію з питань діяльності учасників сектору безпеки й оборони (крім інформації з обмеженим доступом), здійснювати дослідження з питань національної безпеки й оборони та створювати для цього громадські фонди та центри, проводити громадську експертизу проектів законів і рішень, брати участь у громадських дискусіях і відкритих парламентських слуханнях із питань діяльності та розвитку сектору безпеки й оборони. А оборонні органи мають інформувати суспільство про стан справ через «Білі книги» або інші аналітичні документи не рідше, ніж раз на три роки.
У законопроекті «Про національну безпеку України» закладено, що фундаментальними національними прагненнями є інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий і правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та НАТО. Вже доповідаючи у ВРУ, Олександр Турчинов, секретар РНБО вніс до проекту правку, яка надає право контролю над діяльністю СБУ парламенту, а не лише Президенту. Але чергових докорів в бажанні вибудувати чергову авторитарну систему п. Порошенку уникнути не вдалося.

Претензії депутатів
Президентський законопроект розкритикували в Головному науково-експертному управлінні ВРУ, порекомендувавши повернути його суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Одне з основних зауважень парламентських юристів полягало в тому, що проект намагається охопити діяльність усіх силових структур, що зробити практично неможливо.
Додали своїх претензій і в Комітеті з питань національної безпеки й оборони. Там, зокрема, рекомендували доповнити перелік національних інтересів і загроз національній безпеці, визначеннями окремих термінів та обмежити сфери громадського контролю законом «Про державну таємницю». Відповідні зміни комітет пропонує між першим і другим читаннями.
Тарас Пастух із «Самопомочі», автор альтернативного законопроекту, звинуватив Президента в концентрації всієї влади над сектором безпеки та висловив незадоволення тим, що законопроект писали ті, чию діяльність він, власне, й має регулювати. А однопартієць п. Пастуха, віце-спікер Оксана Сироїд назвала президентський проект «авторитарним» і «черговим шахрайством». На її думку заявлений парламентський контроль є лише декларативним і ніяк не додає прозорості в безпековій сфері.
«Цивільний парламентський контроль — це прозорий оборонний бюджет, який сьогодні став для більшості чи для багатьох із вас комерцією. Цивільний парламентський контроль — це контроль за генералітетом для того, щоб не було у нас «Широкого лану» і ганьби, яку переживають наші солдати. І контроль за розвідкою — це також система, яка дозволить нарешті звільнити СБУ від необхідності переслідувати бізнес і політичних опонентів Президента. Але, на жаль, нічого цього нема на порожніх 35-х сторінках», — зазначила депутат Сироїд.
Своєю чергою, Юлію Тимошенко, лідера фракції «Батьківщина», не влаштовує, що норми законопроекту викладені хаотично й еклектично, а окремі статті суперечать одна одній та іншим законам. Відтак, народні депутати закликали суттєво доробити проект до другого читання, аби він відповідав побажанням міжнародної спільноти. Втім за основу його таки ухвалили, хоч і без голосів тієї ж «Самопомочі».

Правок буде безліч
Депутати парламенту вже прогнозують, що правок до другого читання буде безліч, їхні автори будуть прискіпуватися до плутанини з термінами, неконституційності передачі Президенту такої кількості повноважень тощо. Зокрема, Дмитро Тимчук, член профільного комітету парламенту, не наважується спрогнозувати, в якому вигляді президентський законопроект буде схвалений у підсумку.
«Це важко сказати з однієї простої причини, — пояснив депутат Тимчук. — Рада сьогодні приймала закон в першому читанні зі зауваженнями комітету — все це треба врахувати до другого читання. Йде мова про чіткіший перелік загроз національній безпеці й обороні, шляхів їхньої нейтралізації, більш чіткого визначення громадського контролю в сфері національної безпеки. Поправкою, яку озвучив сьогодні п. Турчинов про те, що запроваджується парламентський контроль над СБУ, ми нівелювали заяви «Самопомочі» про авторитаризм тощо. Насправді, я здивований тим, що «Самопоміч» утрималась, оскільки під час останнього засідання комітету її представник Тарас Пастух отримав повну інформацію. Була домовленість, що ми беремо з альтернативного законопроекту «Самопомочі» якісь принципові для них речі, обговорюємо та вносимо їх у президентський законопроект».
Дмитро Тимчук також зазначив: «Депутати прогнозують, що цей проект просто заспамлять правками до другого читання. Не сумніваюся. Ми просто повторюємо історію законопроекту про деокупацію Донбасу. Там теж була редакція комітету, з якою ми прийняли його у другому читанні. І також було багато правок депутатів, але, наскільки ми пам’ятаємо, жодна з них не пройшла. Оскільки ВРУ поставила комітету завдання підготувати його до другого читання, а це вже з нашого боку зроблено, то теоретично хоч завтра можна його поставити. Але певна річ, за регламентом є певний період, коли свої пропозиції та правки мають внести депутати. Отже, як тільки регламентний термін до підготовки до другого читання спливе, одразу можна виносити до зали на голосування. Комітет до цього повністю готовий».
Будемо сподіватися, що депутати дійдуть згоди у такому важливому питанні й не зволікатимуть із його прийняттям, адже збройна аґресія РФ проти України триває.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...