Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 14, 2018

Опозиція нарешті об’єдналася. Та чи вдасться їй втримати єдність хоча би до виборів?

Автор:

|

Січень 26, 2012

|

Рубрика:

Опозиція нарешті об’єдналася. Та чи вдасться їй втримати єдність хоча би до виборів?

У День соборності України 22 січня лідери низки партій підписали на мітинґу на Софійській площі два документи — «Угоду про спільні дії Об’єднаної опозиції» й «Маніфест громадянської солідарності».

Плюс «УДАР»

Підпис під угодою поставили представники політичних сил, які входять до Комітету опору диктатурі (КОД), — Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина», «За Україну!», «Народна самооборона», «Наша Україна», «Народний рух України», «Реформи й порядок», Партія захисників вітчизни, ВО «Свобода», Українська соціал-демократична партія, «Фронт змін», а також партія «УДАР», яка до КОД не належить. До того ж її лідер Віталій Кличко підписав цей документ із деякими застереженнями.

У першому з них він «запропонував колеґам відмовитися від взаємопоборювання, хибної та небезпечної риторики про те, які саме визначені партії та кандидати підуть у наступний парламент від опозиції». Друге застереження — щодо «висунення єдиних кандидатів від опозиції в кожному мажоритарному окрузі не шляхом розподілу квот між партіями, а шляхом попереднього відбору таких кандидатів місцевими виборцями в кожному окрузі».

«Партія виходить із того, що принцип балотування в мажоритарних округах «один округ — один кандидат від Об’єднаної опозиції» повинен передбачати попередню оцінку кандидатів від опозиційних сил, — пояснили «ударівці». — Для визначення єдиного кандидата від об’єднаної опозиції в кожному окрузі проводять незалежні дослідження, які визначать рівень підтримки виборцями і рейтинґ усіх кандидатів від цих сил».

Результати мають бути оприлюднені не пізніше ніж за півтора місяця до дня голосування, уточнили Кличко та його соратники: «Єдиним кандидатом, якого підтримають усі партії-учасники угоди, вважається той, хто має найвищу підтримку серед виборців. Інші претенденти знімають свої кандидатури на користь цього кандидата не пізніше ніж за місяць до дня голосування».

Однак Володимир Бондаренко, народний депутат із парламентської фракції БЮТ-«Батьківщина», зауважує: «Застереження пана Кличка стосувалося нереального, як на мене, проведення праймеріз по кожному мажоритарному округу. Гадаю, це викликало би непотрібне напруження в стані опозиції. Праймеріз можна організувати всередині партії».

Домовилися… домовлятися

Зате ні в кого з тих, хто поставив підпис під «Угодою про спільні дії Об’єднаної опозиції», не викликав застережень висновок у її преамбулі: «Повноцінна реалізація політичних і соціальних прав громадян України неможлива без усунення правлячого режиму Віктора Януковича». Позбавляти чинного президента влади Об’єднана опозиція має намір конституційним шляхом — на найближчих парламентських виборах, де розраховує здобути більшість мандатів. І, щоби домогтися цієї мети, задекларувала, що погоджуватиме між собою всі дії щодо проведення чесних виборів, забезпечення справедливого підрахунку голосів і не допустить спотворення народного волевиявлення.

Опозиціонери домовилися також узгоджувати кандидатури членів окружних і дільничних виборчих комісій, забезпечивши затим їхню ефективну роботу. А найголовніше — заприсяглися, що сформують єдиний список своїх висуванців у мажоритарних округах за принципом «один округ — один опозиційний кандидат». Вимоги до цих кандидатів: бездоганна репутація, порядність і фаховість.

Як сказано в угоді, єдиним опонентом для Об’єднаної опозиції є чинний режим і, відповідно, політичні сили, які його уособ­люють. А задля злагодженості дій опозиціонери відмовилися від публічної критики одне одного та взаємопоборювання й запевнили, що будуватимуть свої стосунки на засадах взаємоповаги.

І все ж, принаймні 22 січня, ці обітниці не наважилися скріпити своїми підписами деякі партійні лідери: Української соціал-демократичної партії (УСДП) — Наталія Королевська, «Громадянської позиції» — колишній міністр оборони Анатолій Гриценко, Європейської партії — Микола Катеринчук, Української народної партії — екс-міністр охорони навколишнього середовища Юрій Костенко. А також Конґрес українських націоналістів і новоспечена «Українська платформа-Соборність», у яку злилися Павло Жебрівський і Анатолій Матвієнко та їхні соратники. Зокрема, троє перших із них підписали в День соборності окремий документ — «Маніфест громадянської солідарності». Щоправда, через два дні лідер УСДП заявила: «Я передала Арсенію Яценюку листа — за рішенням Політичної ради партії, ми повністю підтримуємо Угоду про спільні дії Об’єднаної опозиції України та підписуємо її».

Мінус дрібніші

Натомість пан Гриценко пояснив: «Тексту не бачив, нам його організатори акції не надали ні завчасно, ні безпосередньо на мітинґу. Я прямо попросив Турчинова: «Покажи документ, щоби я міг прийняти рішення щодо підписання». Відповідь: підписуй, як інші, не читаючи. Такого не було й не буде ніколи! Якщо ставимо підпис, то маємо виконувати, інакше навіщо все це — для телекамери, щоби зірвати овації людей, а потім усе залишиться без змін? Тож тепер ми уважно вивчимо вже підписаний іншими опозиційними партіями документ і ухвалимо відповідальне рішення».

Вочевидь, тексту Анатолієві Гриценку не показали, бо в ньому не було того, про що він казав якраз напередодні: «Готовий приєднатися до опозиціонерів у цілому, але лише тоді, якщо інші опозиційні партії погодяться викинути з угоди будь-які згадки про КОД, включити всі, у тому числі й позапарламентські сили, і не вирішувати за людей те, які партії повинні йти на вибори».

А оглядачі схиляються до думки, що непідписанти угоди все ще гніваються на тих опозиціонерів, котрі проголосували за закон про вибори, де прохідний бар’єр наразі зависокий для цих трьох партій. Однак «бютівець» Бондаренко прогнозує: «Стосовно Гриценка, Катеринчука — гадаю, перед виборами ситуація підштовхне їх до правильних рішень, із часом і вони підпишуться. Катеринчук повинен розуміти, що в його партії немає самостійної перспективи на виборах».

А от пан Жебрівський пояснив просто: «Не беремо участі в перемовинах не тому, що не хочемо, а тому, що не запрошують». Що ж до його соратника, то той же Володимир Бондаренко коментує відсутність того серед підписантів угоди так: «Матвієнка серед нас не було, бо давно відомо, що він і ще деякі люди шукають лазівки до влади».

«Бояться нашої єдності»

І все ж той факт, що опозиція ще не об’єдналася повністю, викликав невдоволення нею з боку принаймні частини цих сил. Приміром, Валентин Наливайченко, голова політвиконкому «Нашої України», закликав «не перетворювати опозицію на закритий клуб, масонську ложу, а сформувати широкий фронт народної опозиції, у якому мало би знайтися місце для «всіх небайдужих людей».

А письменник Василь Шкляр слушно зауважив: «Хочу звернутися до «Батьківщини»: чи здатні ви сьогодні врятувати Україну? Ні, ви навіть не здатні врятувати Юлію Тимошенко. Швидше за все, вона врятує вас. Я хочу звернутися до Арсенія Яценюка: чи здатні ви самі врятувати Україну? Якщо ви підете самі, то не буде ні фронту, ні змін. Хочу звернутися до свого земляка Анатолія Гриценка: ми дуже шануємо вашу принципову позицію, українці вас люблять, але чого варті будуть ваші чесноти, якщо через ці розбіжності ми відбуватимемо ще один термін під чужинською навалою?»

Заклик до гуртування опозиції пролунав і в листі ув’язненої Юлії Тимошенко, який зачитав на мітинґу перший віце-голова «Батьківщини» Олександр Турчинов: «Вони бояться нашої єдності. І саме тому в цей святий для України день, у День соборності нашої держави, я закликаю й благаю вас про соборність і єдність сил демократичної опозиції. «Одна команда — одна перемога!» — це єдине гасло, яке сьогодні має бути на озброєнні в опозиції».

Відтак колишній керівник штабу «Нашої України» в 2004 році Роман Безсмертний не приховував здивування, що учасники мітинґу, до яких зверталася пані Тимошенко, не відповіли їй взаємністю й не оголосили ультиматуму владі щодо її звільнення. Тим більше що, на його думку, «якщо не ставити перед владою питання про ультиматум щодо звільнення Юлії Володимирівни, тоді дуже складно ставити питання про перемогу на виборах».

Велике шулерство

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», пояснив ситуацію таким чином: «Влада знайшла інструменти впливу та контролю як щодо Яценюка, так і щодо Турчинова. Подейкують, що на Яценюка впливають фінансово, через особисті зв’язки з великим бізнесом, а на Турчинова — через інструмент карних справ. Зокрема, неодноразово Турчинов говорив про карні справи, однак, наразі ми не бачимо жодних публічних проявів їхнього процесуального розвитку».

І все ж нардеп-«бю­тівець» Іван Кириленко впевнений, що саме завдяки злагоді опозиція виборсається-таки з того кутка, у який її загнали: «Чи вірю в спільний список? Безумовно, вірю. Іншого виходу немає. Інакше спільної перемоги на виборах не буде. Звичайно, ідеальним був би варіант, якби ми склали спільний єдиний партійний список. Але це — нереально. Єдиний список мажоритарників — більш компромісний варіант. Без спільної перемоги на парламентських виборах у жодного з лідерів опозиції я не бачу політичного майбутнього».

Оптимістично налаштований і Валерій Димов, директор інформаційно-аналітичного центру «Форум»: «Опозиція здатна об’єднатися перед розстрілом. А наступні вибори — це той самий розстріл. Вірю, що опозиція розуміє: без єдиного списку вона не отримає більшості. Це зменшить її можливості, поховає амбіції й перспективи лідерів. Опозицію, на мою думку, об’єднує влада. Адже її бездарні дії дають можливість оптимістично сподіватися, що навіть при збереженні статус-кво опозиція візьме добрий відсоток. Звичайно, влада прагнутиме поліпшити показники відомим способом. Але фальсифікація й тиск лише сприятимуть об’єднанню».

Утім, не бракує в цій справі й песимістів. Наприклад, політолог Тарас Возняк обурюється: «Із трибун кажуть одне, а через кому пишуть: піде­мо трьома колонами — «Батьківщина», «Фронт змін» і «Свобода». Це велике шулерство означає, що опозиція все-таки не об’єдналася. Єдиний шанс виграти вибори з’явиться тоді, коли в кожному мажоритарному окрузі буде один-єдиний кандидат від опозиції, погоджений не тільки із цими трьома, а й з іншими колонами. Якщо виставлять три кандидатури — виграє кандидат від влади». А політтехнолог Тарас Березовець зауважує: «Угода, яку підписали опозиційні партії, не значить, що знайшли єдиний варіант погодження мажоритарних кандидатів. Скрізь можуть бути «порушники конвенції», які висуватимуться всупереч її положенням».

І все ж тільки час покаже, чи щиро й надовго об’єдналася опозиція…

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...