Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

«Опозиційний блок» опинився на межі розколу

Автор:

|

Жовтень 12, 2017

|

Рубрика:

«Опозиційний блок» опинився на межі розколу

Один з колишніх лідерів «Опозиційного блоку» Михайло Добкін відтепер безпартійний

Минулий тиждень виявився напрочуд плідним для Верховної Ради України (ВРУ). Депутати видавали на-гора закони, мов смажені пиріжки. Одним із найрезонансніших стало ухвалення в цілому президентського проекту Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства й інших законодавчих актів», що входить до пакету судової реформи. Перед цим нардепи впродовж трьох тижнів розглянули 4383 поправки (!) до цього документа. Зі слів Андрія Парубія, спікера парламенту, це — найбільший законопроект в історії ВРУ, його обсяг становить 794 сторінки.

Злочини проти Майдану залишаться нерозкритими?
Коментарі, як і годиться, виявилися найрозмаїтіші. Хтось вважає закон прогресивним і потрібним, інші його запекло критикують. Гадаємо, що немає потреби детально аналізувати всі нововведення, в них ще й самі юристи до ладу не розібралися. Зупинимося на найскандальнішій зміні.
Мова про поправку Андрія Лозового, народного депутата від Радикальної партії України (РПУ), до статті 219 Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою, початком терміну досудового слідства є не момент повідомлення людині про підозру, як зараз, а момент реєстрації інформації про злочин в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Водночас загальний термін розслідування обмежено шістьма місяцями. Ще стільки ж за клопотанням прокуратури може додати суд.
Сам депутат Лозовий стверджує, що суть його поправки — дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення та припинити штучне затягування слідства. Натомість чимало депутатів, громадських активістів і правників побоюються можливого закриття багатьох справ часів Майдану. Відповідно до «поправки Лозового», якщо є зареєстрована справа за фактом скоєння злочину, слідчі мають лише рік на її розслідування, навіть якщо конкретні підозрювані встановлені лише через кілька місяців після порушення справи. Водночас, скажімо, розслідування про розстріли людей під час Євромайдану тривають й досі, адже слідчим доводиться опитувати тисячі людей і проводити сотні експертиз. Участь багатьох офіцерів «Беркута» в злочинах проти євромайданівців документально підтверджена була лише зараз.
«Що проголосували в процесуальних кодексах — ніхто не знає. Голова профільного парламентського Комітету називав номери близько 60 поправок, які голосувалися одним скопом. Крім узурпації судової влади, її закриття від суспільства, підвищення ставок судового збору та надання корумпованим підконтрольним суддям величезних повноважень, вони ще надають можливість через поправки фракції РПУ закрити всі карні провадження проти колишніх реґіоналів і тих, хто наразі проходить за карними справами проти євромайданівців. Чи ви думаєте, що «Опозиційний блок» дав голоси за так звану судову реформу під Президента просто так? Президент обіцяє закрити справи проти «Опоблоку» та підтримує відповідні правки в обмін на ручні суди та ручний судовий процес для себе», — так прокоментувала прийняття судової реформи депутат Олена Шкрум.

20 голосів, що розкололи «Опоблок»
Президентський законопроект зі самого початку викликав критику з боку фракцій «Батьківщини» та «Самопомочі», які заявили, що не підтримають його. В цій ситуації повною несподіванкою стали 20 голосів «за», подані нардепами від «Опозиційного блоку», який досі показово ігнорував будь-які законопроекти, пропоновані Президентом. Саме ця двадцятка й дала можливість набрати потрібну кількість голосів.
«Усі разом узяті так звані диктаторські закони від 16 січня 2014 року не йдуть в жодне порівняння з ухваленою сьогодні ганьбою про судову «реформу». І ще. З цього дня я безпартійний», — така заява з’явилася на Facebook-сторінці Михайла Добкіна, одного з лідерів «Опоблоку», вже через кілька хвилин після голосування. Нагадаємо, що від опозиціонерів вирішив піти їхній єдиний кандидат на президентських виборах 2014 року.
Юрій Бойко, співголова фракції «Опоблоку», відреагував стримано: «Ми давно цього очікували, бо в нас у Харківській області «Опозиційний блок» навіть не зареєстрований як організація. Пан Добкін, котрий нібито очолює міську організацію, цим не займався і повністю відійшов від партійної роботи». Ще один депутат «Опоблоку» в розмові з кореспондентом «Української правди» також підтвердив, що заява депутата Добкіна — лише політичний жест: «Він просто хоче далі тримати з Кернесом Харків, і йому не принципово, з ким бути — «Опоблок», Блок Петра Порошенка, Юля. Він просто вибрав вдалий момент». Це, вочевидь, був натяк на те, що Геннадій Кернес, приятель Михайла Добкіна та міський голова Харкова, уже давно є членом іншої партії — «Відродження» Віталія Хомутинніка.

Опозиція всередині опозиції
Але цим рейвах не закінчився. Так само несподівано став дибки ще один впливовий опозиціонер. Невдовзі після заяви депутата Добкіна відчутно збуджений співголова фракції «Опоблоку» Вадим Новинський заявив, що «просто обурений тим, що його фракція дозволила чинній владі узурпувати судову владу».
«Буду ініціювати скликання політради партії, бо ця ситуація потребує реакції. Гадаю, що такі голосування не йдуть нам на користь. Цей закон ставить всю судову систему в залежність від Президента. Це схоже на підготовку до президентських виборів, бо всі скарги на результати розглядатиме Верховний суд, а його контролюватиме влада. І ми допомогли ухвалити цей дуже шкідливий закон», — нервував народний депутат. Він заявив, що має намір створити певну «опозиційну платформу» всередині «Опозиційного блоку» (ось така гра слів).
Юрій Бойко й цього разу відреагував стримано. «Ми вітаємо будь-які прояви демократії в партії та фракції. Тому зі задоволенням допоможемо створити п. Новинському «опозиційну платформу». Бо в нас не кріпосне право. Були різні позиції щодо голосування, але більшість фракції ухвалила свідоме рішення підтримати реформу», — всміхаючись, заявив він.
Причина цих веселощів так і залишилася загадкою. Вперше «Опоблок» опинився на межі розколу ще в лютому ц. р. Тоді багато експертів припускали, що замість однієї фракції у ВРУ можуть з’явитися дві депутатські групи. Одна — орієнтована на Ріната Ахметова, інша — на групу «РосУкрЕнерго», за якою стоять колишній голова Адміністрації президента часів Януковича Сергій Льовочкін та олігарх Дмитро Фірташ. Помирив їх тоді власне Вадим Новинський. «Ми могли розлучитися ще тоді. Але Вадим у нас «миротворець», він увесь час вмовляв: а «якщо вибори», а «якщо те», а «якщо це», — розповів «Українській правді» на умовах анонімності один із лідерів «Опозиційного блоку», наближений до олігарха Ахметова.
Чи продовжить п. Новинський мирити два табори надалі — невідомо. Особливо, якщо врахувати, що до цього він ніколи не дозволяв собі у публічних виступах такої конфронтації з рештою партії.

Купили на поправку
Й нарешті про те, чому опозиціонери таки голосували про президентський законопроект. «Коли наші політичні опоненти й їхні правоохоронні органи обвішали нас карними справами — то ми, звісно, підтримали форму, коли є обмеження розслідування на півроку. І це нормально, бо не можна тримати нас усіх під карними справами роками», — відверто зізнався п. Бойко. Він, фактично, підтвердив заяви депутатів із «Батьківщини» й об’єднання «Єврооптимісти», що «Опоблок» обміняв свої голоси на «поправку Лозового».
«У нас три тижні тривали серйозні дискусії. Особливо жорстко проти виступав п. Новинський. Вадим якраз усіх переконував, що ніхто ніяких справ не закриє й усіх знову «кинуть», — ділиться той самий анонімний співрозмовник «Української правди». Багато експертів вважають, що такий варіант — цілком реальний.

Ігор Берчак

Пряма мова
Юрій Луценко, генеральний прокурор України:
— Розслідування справ Януковича і «родини», а також справи Майдану не будуть закриті через поправку до Кримінально-процесуального кодексу про обмеження термінів досудового розслідування авторства радикала Андрія Лозового. По-перше, зміни в Кримінального-процесуальному кодексі не розповсюджуються на справи, які були розпочаті раніше. По-друге, терміни розслідування справ стали жорсткіші, проте цілком реальні. Інакше б 66 тис. випадків пограбувань, 9 тис. справ корупціонерів і тисячі випадків розбійних нападів ризикували б залишитись не розслідуваними. Тож крики, що «все пропало», є завчасними. Проте є й інша болюча тема в новому Кримінально-процесуальному кодексі — оскарження в суді повідомлень про підозру. Право оскаржувати підозри в суді, на мою думку, є помилкою. Адже, вручаючи таку підозру, ми даємо зрозуміти, що працюємо над певною справою, але це — ще не обвинувальний акт. Вважаю, що оскарження підозр є лазівкою для корупціонерів, котрі зможуть скасовувати розслідування справ проти них.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...