Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 21, 2019

Ніхто не береться прогнозувати, хто ж стане Президентом України

Автор:

|

Квітень 10, 2019

|

Рубрика:

Ніхто не береться прогнозувати, хто ж стане Президентом України
Дебати на стадіоні можна ототожнити з гладіаторськими боями

21 квітня відбудеться другий тур президентських виборів в Україні. У ньому зійдуться чинний глава держави Петро Порошенко і новак у політиці Володимир Зеленський.

Цікаві факти першого туру
Спершу виявилося, що армія, голосуючи за свого головнокомандувача, віддала голоси майже порівну за чинного Президента Порошенка та п. Зеленського: 13 433 голоси за Петра Олексійовича проти 13 125 за Володимира Олександровича.
Однак коли експерти стали аналізувати цю ситуацію, то з’ясували, що це не зовсім так. Адже на територіях, близьких до лінії зіткнення, голосувало й місцеве населення, яке свого часу віддало голоси за Януковича. Вочевидь, історія їх нічому не вчить.
Юлія Тимошенко впевнено виграла в Качанівській колонії. Саме там її утримував режим Януковича. Із 271 учасника голосування її підтримало 110 осіб, Зеленського — 68, Порошенка — 20.
Більше як 28,5 тис. осіб змарнували свої голоси. Стільки людей проголосувало за кандидатів, які знялися з виборів, але зробили це після 7 березня, тому їхні прізвища залишилися в бюлетенях для голосування. Зокрема, за лідера соціалістів Олександра Мороза проголосували майже 11,5 тис. осіб (0,07 %), а за Сергія Таруту — понад 17 тис. (0,1 %).
А Міжнародна аґенція новин Reuters видалила матеріал про те, що українська сторона нібито заплатила гроші за зустріч Петра Порошенка з Дональдом Трампом. Матеріал від 23 травня 2018 року під назвою «Україна заплатила адвокату Трампа Коену, щоб організувати перемовини в Білому домі» видалили. Британська телерадіомовна корпорація Бі-бі-сі вибачилась і погодилася виплатити Президентові України Петру Порошенку відшкодування. Але свою «чорну справу» вона зробила.

Як голосувала діаспора
На закордонних виборчих дільницях чинний Президент здобув упевнену перемогу — його підтримало близько 40 % українців, котрі проживають у 53 країнах. А найбільше (майже 60 %) — у Австралії, Ірландії, Нідерландах, Норвегії, Таїланді, США та Швейцарії.
Другим виявився Володимир Зеленський, він ста лідером у Грузії, Киргизстані, Латвії, Білорусі, Вірменії, Туркменістані, Польщі, Сербії, Словаччині, Чехії та Угорщині, а також у Республіці Конґо, Королівстві Йорданія, Катарі, Перу, Бразилії та Кубі. А от в Естонії та Молдові більшість українців підтримала Юрія Бойка. Юлія Тимошенко не виграла на жодній закордонній дільниці. У першому турі цього року на закордонних виборчих дільницях проголосувало заледве 53 тис. українців. Це на 20 тис. менше, ніж 2014-го (73 тис.).
Ситуацію прокоментувала Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі «Опора». Вона вважає, що в Україні занадто архаїчний підхід до того як люди мають голосувати на закордонному виборчому окрузі. «Нам потрібно змінювати законодавство і практику. Для голосування для українців за кордоном виділити не один виборчий день, а, наприклад, п’ять. Також не розумію, чому досі ми подаємо заяви щодо тимчасової зміни місця голосування в паперовий спосіб, тоді як це можна зробити в електронний спосіб», — зазначила п. Айвазовська. — Адже пропускна здатність однієї дільниці є настільки малою, що фактично має можливість проголосувати лише близько 30 % від тих, хто прийшов».

Переваги та недоліки
Але, всупереч усьому, ми й досі не можемо однозначно сказати, хто ж очолюватиме Україну наступних п’ять років. І це однозначно є проявом демократії. Валерій Майданюк, експерт інформаційної аґенції «Вголос», назвав сильні й слабкі сторони обох кандидатів, які можуть вплинути на думку виборців у другому турі.
Серед переваг кандидата Зеленського є його асоціативність із «новим обличчям» у політиці та роль у популярному телесеріалі «Слуга народу». А на тлі дискредитованих політиків будь-яке нове популярне обличчя — співак чи спортсмен — може мати на старті вже від 10 % рейтинґу, оскільки головним аргументом для українського виборця є те, що «він сам заробив свої гроші, а не вкрав у бюджеті». Саме з цієї причини політиком із найвищим ступенем суспільної довіри п’ять років тому був боксер Віталій Кличко.
Серед прибічників п. Зеленського близько 40 % становлять студенти і молодь, невдоволена теперішнім корумпованим бомондом, а тому готова голосувати за будь-кого з нових кандидатів. Російськомовний електорат також втомився від своїх корумпованих політиків, котрі здобували мандати, експлуатуючи проросійські гасла. Слабкістю цього кандидата називають його «несерйозний» статус як політика, котрий вирішив «пожартувати», взявши участь у президентській гонитві. Хоча, з іншого боку, саме відсутність
досвіду в корумпованій країні може стати ще однією перевагою п. Зеленського перед п. Порошенком.
Козирем останнього може бути його євроінтеґраційна риторика. За чинного Президента можуть проголосувати громадяни, котрі бояться повторення втрати державності та православні віряни, вдячні за томос. У руках Президента також є козир адмінресурсу, числення армія чиновників, бюджетників і особливо силовиків, котрих добре фінансують, тому вони зацікавленні у збереженні такого курсу. Президента ще й частіше згадують у випусках новин на різних телеканалах, особливо під час дипломатичних заходів, що також створює додатковий медійний ефект.
Водночас за Петром Порошенком тягнеться цілий шлейф неґативних асоціацій, пов’язаних із корупційними скандалами в його найближчому оточенні, сумнозвісною схемою «Роттердам+», панамські офшори, мальдівські круїзи, «свинарчукґейт», розкрадання армії, скасування законів про незаконне збагачення тощо. Проти п. Порошенка також може проголосувати значна частина «євробляхарів» і членів їхніх родин, котрих влада змусила заплатити високі тарифи за розмитнення старих автівок. Ну, і найбідніші категорії населення, яким дедалі важче платити постійно зростаючі тарифи за комунальні послуги при поступовій нівеляції субсидій до мінімального рівня.

Чи відбудуться дебати?
У багатьох країнах є традиція організовувати дебати між претендентами на найголовніші посади в державі. Кандидат Зеленський зробив свій хід першим. Він заявив, що готовий іти на дебати з опонентом Порошенком, але лише на території Національного спортивного комплексу (НСК) «Олімпійський». «Дебати відбудуться перед народом України. Усі канали мають право транслювати їх наживо, усі журналісти мають право бути присутніми», — зазначив п. Зеленський і вже через день запросив стати арбітром дебатів… Юлію Тимошенко. Та вона подумала і відмовилася.
Йому відповіла Марія Іонова, народний депутат України від «Блоку Петра Порошенка». «Президент Порошенко — європеєць і він на стадіоні не буде зустрічатись, а буде зустрічатись у телестудії, де мають нормально, професійно відбутись дебати. А на стадіон до Зеленського може прийти Павелко (президент Федерації футболу України. — Ред.) і зіграти у футбол», — наголосила вона.
Та п. Порошенко все ж почув заклик опонента. Спершу він відзначив, що правила дебатів прописані в законі про вибори Президента, і порадив п. Зеленському їх почитати, а ще додав, що дебати — це не шоу. «Але стадіон, то стадіон. Я чекаю на вас, Володимире Олександровичу», — прийняв виклик Президент у своєму відеозверненні.
У Національній суспільній телерадіокомпанії України (НСТУ) повідомили, що мають технічну можливість провести трансляцію зі стадіону «Олімпійський», але послалися на положення Центральної виборчої комісії (ЦВК) про проведення дебатів від 2014 року. У ньому вказано, що дебати проводять у студії національного мовника. «Тому слово — за ЦВК. Якщо вони приймуть нове положення, у якому виключать цю норму, тоді дебати стануть можливими», — пояснили на телеканалі та призначили дату дебатів — 19 квітня, із 20:00 до
21:00. Про це поінформував Зураб Аласанія, голова правління НСТУ.
У ЦВК із відповіддю не забарилися. Євген Радченко, заступник голови відомства, підкреслив, що форма дебатів визначена Законом «Про вибори Президента України». Їх проводять на каналі Суспільного телебачення й оплачують із державного бюджету. Тож «шоу» на НСК «Олімпійський» може бути лише формою передвиборчої агітації, але аж ніяк не дебатами.
Своєю чергою, у Міністерстві внутрішніх справ (МВС) України заявили, що готові забезпечити охорону дебатів між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським на НСК «Олімпійський». «Нам таке не вперше. Фінал Ліґи чемпіонів УЄФА в травні торік ми провели без проблем», — нагадав Артем Шевченко, директор департаменту комунікацій МВС.
А тим часом і Петро Порошенко не гаяв часу. Він закликав опонента пройти разом на «Олімпійському» медичне обстеження на наявність у крові наркотиків чи алкоголю. Відповідь пролунала по-шулерськи: аналізи Володимир Зеленський здасть, але в приватній клініці «Євролаб», президентом якої є Андрій Пальчевський,
російський і український підприємець і телеведучий, котрий відкрито підтримує Володимира Зеленського на президентських виборах, а кінцевим бенефеціарієм — Олександр Кирилов, громадянин Російської Федерації, котрий мешкає в Олімпійському селищі в Москві. Цікаво, що кров у кандидата в президенти взяв Владислав Кірякулов, колишній учасник… українського кулінарного шоу. І хто тепер повірить у правдивість таких результатів? В аналізах Петра Порошенка психоактивних речовин не виявили. Це підтвердив Володимир Ярий, головний лікар міської державної наркологічної лікарні «Соціотерапія».
Зарадити ситуації вирішив відомий боксер Володимир Кличко. Він запропонував кандидатам здати аналізи ще раз — професійно та за його рахунок у пересувній лабораторії Всесвітньої антидопінґової аґенції. Петро Порошенко погодився, а п. Зеленський — відмовився.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Loading...