Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Ні провалу, ні прориву

Автор:

|

Травень 28, 2015

|

Рубрика:

Ні провалу, ні прориву
Дональд Туск, Жан-Клод Юнкер і Петро Порошенко

Дональд Туск, Жан-Клод Юнкер і Петро Порошенко

Україна в столиці Латвії не отримала безвізового режиму та європерспективи, зате їй дали грошей.

Сподівання були марні
Лідери країн Європейського Союзу (ЄС), України, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Молдови та Грузії зустрілися 21-22 травня ц. р. в латвійській столиці Ризі, аби «звірити годинники та скоординувати свою політику», про необхідність змінювати якої у зв’язку з війною на Донбасі заговорили ще задовго до цього форуму. Адже програма інтеграції та зближення пострадянських країн із ЄС наштовхнулася на невдоволення Російської Федерації (РФ), «завдяки» якій лише в Білорусі, єдиній зі шести країн «Східного партнерства», немає діючого або замороженого конфлікту.
Однак для України саміт не виправдав очікувань: через зволікання української влади у проведенні реформ запровадження безвізового режиму з ЄС відкладається на наступний рік, причому за умови, що до того моменту технічні вимоги будуть виконані. Не виправдалися й очікування української дипломатії про внесення в підсумкову Декларацію саміту згадки про європерспективи України.
Утім, Президент України також твердив по приїзді в Ригу: «На саміті ми повинні отримати надзвичайно важливі рішення: підтвердження нашої європейської перспективи, а також чіткі завдання щодо безвізового режиму і чіткі гарантії, що нам його нададуть». Однак Дональд Туск, президент Європейської ради, відсутність фрази про європерспективу України в підсумковій декларації пояснив так: «Ніхто не обіцяв, що «Східне партнерство» означатиме автоматично й шлях вступу до ЄС».
А політики з країн ЄС повідомили журналістам, що щиро не розуміють, чому за кілька місяців до саміту «Східного партнерства» в Ризі Україна почала так активно спекулювати на темі європерспективи. Ще й уточнили: «Підсумкова декларація, по суті, — це короткий підсумок реалізації програми «Східного партнерства» за два роки після попереднього Вільнюського саміту, а також перспективи роботи на два роки, до наступного саміту «Східного партнерства» в Молдові. Натомість, європерспектива України залежить від виконання підписаної торік Угоди про асоціацію, реалізація якої розрахована на десять років».
Однак, якщо зазирнути в текст тієї Угоди, можна ще раз пересвідчився, що й у ній справді немає чіткої вказівки на перспективу членства України в ЄС. Усі крапки над «і» розставив на саміті Жан-Клод Юнкер, президент Європейської комісії (ЄК), заявивши, що ЄС іще не готовий дати Україні гарантії вступу в ЄС. Щоправда, одразу додав: «Ми повинні зробити все для того, щоби європейська перспектива існувала для кожної з цих країн («Східного партнерства — Ред.). Поки що ми не готові, вони не готові. Але процес триває».
Тимчасом, Мартін Шульц, голова Європейського парламенту (ЄП), висловив більш оптимістичне бачення ситуації: «Є чітка більшість в ЄП щодо цього формулювання про європейську перспективу. І раніше чи пізніше це відбудеться». Що ж, такі різні заяви ще раз підтвердили те, що в ЄС, навіть на найвищому рівні, справді немає єдності з цього питання. Тож компроміс іще доведеться шукати.

Вимоги потрібно виконувати
Хоч напередодні саміту українська влада упевнено заявляла, що на саміті в Ризі буде ухвалене рішення про введення безвізового режиму, самих слів виявилося замало — потрібно ще й вимоги виконувати. А в опублікованому всередині травня ц. р. звіті ЄК чорним по білому було написано, що Україна не виконала всіх висунутих ЄС вимог.
Утім, у декларації саміту прописали чіткий механізм отримання безвізового режиму. Спершу Україна повинна довиконати всі вимоги другої фази лібералізації візового режиму. За словами Петра Порошенка, мова йде про технічні питання. «Вони стосуються безпеки ідентифікаційних документів, введення ідентифікаційних карток, які замінять внутрішній паспорт. Також Україна повинна забезпечити ефективну реалізацію системи інтегрованого управління кордонами, коли прикордонники будуть мати у своїй базі даних всю інформацію щодо особи або вантажу – починаючи від Інтерполу та закінчуючи фітосанітарною службою», — пояснив він.
Якщо до 15 грудня (наступного засідання ЄК щодо цього питання) Україна виконає всі вимоги, ЄК перегляне свій звіт і дасть схвалення на введення безвізового режиму. Остаточне рішення має прийняти ЄП на початку 2016-го.
Але головною причиною відмови ЄС Україні в безвізовому режимі стала війна на Донбасі. В інтерв’ю київській газеті «Сегодня» Айнарс Межуліс, голова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Україною, абсолютно прямо про це сказав. Адже ЄС панічно боїться того, що після запровадження безвізового режиму з України хлине потік міґрантів.
Але, як вдалося дізнатися журналістам «Сегодня», це питання перестане тривожити ЄС уже наступного року. Бо після недавніх заяв деяких лідерів бойовиків про згортання своєї діяльності на Донбасі все нібито виглядає так, що ЄС і РФ пішли шляхом заморозки конфлікту, отож зовсім скоро його сторони можуть перейти до реалізації політичної частини «мінських домовленостей».

Підсолодили піґулку
Позбавивши Україну ілюзій щодо негайного введення безвізового режиму, керівництво ЄС на саміті в Ризі, принаймні, підтвердило обіцянку підтримувати українську державу фінансово. Міністр фінансів України Наталія Яресько, голова НБУ (Національного банку України) Валерія Гонтарєва та віце-президент Європейської комісії з питань євро- й соціального діалогу Валдіс Домбровскіс підписали в латвійській столиці в присутності п. Порошенка Меморандум про надання Україні третього пакету макрофінансової допомоги на 1,8 млрд EUR.
За словами п. Яресько, частина першого траншу обсягом 600 млн EUR піде у резерви НБУ, решту уряд зможе використати на бюджетні фіскальні потреби. «Зрозумійте: як і всі кредити, які ми отримуємо від наших західних партнерів, ці гроші найчастіше використовуються для сплати наших зовнішніх боргів. Тобто, ми беремо нові (кредити. — Ред.), більш довготермінові, менш витратні (відсоткові ставки менші), щоби виплатити наші старі борги. Цього року ми вже отримали від наших партнерів 3,1 млрд USD, а валютних зобов’язань (за старими кредитами. — Ред.) виплатили на 2,4 млрд USD. Таким чином (беручи нові довготермінові кредити на більший термін), ми покращуємо наш платіжний баланс», — пояснила міністр.
На запитання ж про те, які зобов’язання взяла на себе Україна взамін за надання їй третього пакета макрофінансової допомоги на суму 1,8 млрд. EUR, міністр фінансів відповіла: «Там їх точно більше за 30 — ціла сторінка: публічне управління нашими фінансами, прозорість управління країною (містить у собі антикорупцію, прозоре управління держпідприємствами), антимонопольна, реформи банківського та фінансового сектору тощо. Тобто, все!»

Ігор Голод

Коментар експерта
Ростислав Томенчук, керівник Інституту міжнародної політики:
— Враження, які залишив по собі саміт у Ризі, — позитивні. В першу чергу тим, що декларація все-таки була прийнята. Оскільки дехто казав, що саміт може бути провальним, а декларації взагалі могло й не бути. Тому підписання декларації — це «плюс». Українські дипломати вставили в декларацію максимум того, що можна було.
Але очевидно, що пересічному українцю важко побачити якісь позитиви в декларації. Звісно, можна було ухвалити рішення і підписати безвізовий режим із Україною. Але очевидно й те, що кількість недоробок не є маленькою. Нам іще є над чим працювати. І термін — довгий, наступна місія щодо безвізовому режиму приїде в жовтні. Тому є шанси зробити все, що вимагає ЄС.
Заміна ж «європейської перспективи» на «європейське прагнення» з’явилась тому, що тривалий час українська влада казала: треба якось визначити наше членство. Звісно, ЄС не хоче про це говорити й через те, що він неготовий, і через те, що Україна – неготова.
Але Україна вже готова інтегруватись у Європи. Щоправда, потрібно багато працювати. Це складно для людей, котрі не живуть принципом євроінтеграції і які не були за кордоном. Таких – більшість, треба з ними говорити й демонструвати переваги ЄС. Але з іншого боку, ЄС хоче бачити Україну як багату країну, яка буде партнером, а не як чергового жебрака, якого доведеться утримувати.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...