Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 17, 2018

Невловимий Міхо знову гуляє на волі по Києву

Автор:

|

Грудень 14, 2017

|

Рубрика:

Невловимий Міхо знову гуляє на волі по Києву

Михеїл Саакашвілі в залі Печерського районного суду Києва

В Україні триває політичне шоу під умовною назвою Невловимий Міхо. Чому невловимий? Та тому, що складається враження, нібито ніхто особливо й не палає бажанням його ловити.

Біганина Києвом
Як писав «Міст», перша спроба арешту колишнього президента Грузії, а тепер — людини без громадянства Михеїла Саакашвілі сталася вранці 5 грудня, коли до нього додому прийшли співробітники Генеральної прокуратури України (ГПУ) і спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України (СБУ). Як виявилося, проти лідера партії «Рух нових сил» (РНС) порушили карне провадження за сприяння учасникам злочинних організацій і приховування їхньої злочинної діяльності. Генпрокурор Луценко заявив, що нібито Северіон Дангадзе, довірена особа п. Саакашвілі, отримав від утікача-олігарха Сергія Курченка, котрий переховується від правосуддя у Москві, майже 500 тис. USD на протестні акції. Робилося це, за словами Юрія Луценка, з метою «сприяти зупиненню карного переслідування членів злочинної банди Януковича-Курченка та допомогти відновити контроль над активами, які вони придбали свого часу в Україні у кримінальний спосіб».
Але того дня до слідчого ізолятора п. Саакашвілі не довезли. Прибічники політика заблокували рух колони правоохоронців і після кількагодинного протистояння звільнили свого лідера. Після цього втікач, котрому п. Луценко дав 24 години на те, щоб добровільно прибути на допит, чотири дні вештався центром Києва, ночував у наметовому містечку біля Верховної Ради, періодично виступав із промовами перед своїми прихильниками та сварився з охоронцями одного з готелів, бо ті не пускали його досередини, щоб прийняти душ.
Звісно, шансів для затримання було безліч, але силовики чомусь жодним не скористалися. Так само інертно вони поставилися до акцій протесту РНС, навіть не роблячи спроб розігнати їх. Причому соратники п. Саакашвілі в неофіційних розмовах скаржилися, що «мєнти» не хочуть їх «пресувати», тож і відповідного резонансу їхні віча не мають.

Арешт у квартирі полковника поліції
Аж нарешті ввечері 8 грудня на колишнього президента Грузії одягнули кайданки. Трапилося це у квартирі Юрія Покиньбороди, колишнього начальника поліції Луганської області. В коментарі ТСН.ua полковник заявив, що лідер РНС опинився в нього вдома, бо занедужав: «Людина захворіла, ми його евакуювали і надали медичну допомогу». Також екс-очільник поліції Луганщини поскаржився, що його можуть ліквідувати. За словами п. Покиньбороди, його хочуть підставити та зробити винним у затриманні Саакашвілі. «Знаючи мене, що я буду шукати зрадника, можуть ліквідувати. Я б краще зараз почувався в СІЗО», — бідкався той. Натомість самому Міхо за ґратами було незатишно, тому й оголосив безстрокове голодування.
Кульмінація настала 11 грудня, коли Печерський районний суд Києва… відмовився арештовувати Михеїла Саакашвілі на час розслідування. ГПУ просила для нього домашній арешт із носінням електронного браслета терміном на два місяці, натомість суд прийняв рішення звільнити арештанта на поруки кількох народних депутатів. Причина такого рішення — докази ГПУ виявилися жалюгідними. Склалося враження, що прокурори навіть не намагалися засадити Невловимого Міхо до слідчого ізолятора.

У Москві «хвилюються»
Генеральний прокурор пробував виправдати своїх підлеглих. За словами п. Луценка, на нього чинився шалений тиск у зв’язку зі справою проти екс-президента Грузії. «Гадаю, зараз справу розвалюють виключно політизацією цієї ситуації. На мене останній тиждень чиниться колосальний тиск, аби я заплющив очі на те, що дозволяє собі Саакашвілі, — наголосив п. Луценко. — Держава, яка не вміє захищатися від планів Федеральної служби безпеки (ФСБ)
Російської Федерації (РФ) і банди Януковича, приречена на розвал. Я буду захищати свою державу, навіть якщо мова йде про Саакашвілі, з котрим мене пов’язують багато років доволі теплих взаємин. Він переступив червону межу. Не має права ніхто з тих, хто любить Україну, брати гроші Януковича для повалення влади».
Тим часом відреаґували і в Москві. Дмитро Пєсков, прес-секретар президента РФ, коментуючи заяву п. Саакашвілі про те, що якщо українські правоохоронці доведуть, що він є аґентом ФСБ, то Путін погодиться обміняти його на полонених українців і надішле за ним літак, сказав: «З великим хвилюванням спостерігаємо за еволюцією його заяв. Звісно, виходячи виключно з гуманітарних міркувань відчуваємо велику стурбованість на тлі того, що чуємо в його виконанні».

Що далі?
ГПУ вже пообіцяла подати апеляцію на рішення Оболонського суду, п. Саакашвілі не втомлюється робити гучні заяви, Захід на ситуацію реаґує доволі мляво, мовляв, це внутрішні справи України і все має бути вирішено на основі закону в залі суду. «Ми в курсі того, що відбувається зараз із п. Саакашвілі. Ми також уважно стежимо за цим випадком і сподіваємося, що слідство відбудеться вчасно та згідно з усіма вимогами закону. Водночас закликаємо органи влади зробити все необхідне, аби не дійшло до порушення основних прав п. Саакашвілі», — заявили в Представництві Європейського Союзу в Україні.
До речі, невтомний Міхо вже встиг подати судовий позов проти генпрокурора. «Саакашвілі подав до суду на Луценка. Адвокат каже, що генпрокурор не мав права озвучувати матеріали досудового слідства», — повідомив телеканал NewsOne із посиланням на адвоката лідера РНС.
Ще смішніше, що з керівником ГПУ «за поширення наклепу про зв’язки з екс-президентом Грузії» має намір судитися й олігарх-утікач Курченко. «5 грудня у Верховній Раді України генеральний прокурор Луценко безвідповідально заявив, що Сергій Курченко фінансував протести Михеїла Саакашвілі, спрямовані на повалення існуючої влади. Саакашвілі не знаю і знати не хочу, — заявив п. Курченко. — А ось із Порошенком ми знайомі й дуже навіть добре».
Навряд чи справа дійде до масштабних вуличних протестів. «Соціально-психологічна ситуація в суспільстві зараз інша, ніж 2004-го або 2013 року. Ми спостерігаємо тотальну недовіру: не лише до влади, а й до опозиції. Крім цього, більшість українців сприймає Саакашвілі як чужого, він усе ж «не свій». Після 2013-2014 рр. більшість українців боїться повторення неґативних і непередбачуваних наслідків нового Майдану. Владу можна скинути. Але чим це закінчиться? Чи стане після цього краще? Ці побоювання, фобії на тлі недовіри до політиків стримують людей від масової участі в конфліктних ситуаціях», — зробив висновок політолог Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента».
Своєю чергою, політолог Євген Магда, виконавчий директор Центру суспільних відносин, акцентує увагу на тому, що в п. Саакашвілі немає кадрового резерву: «Тому очікувати від нього політичного бліцкригу не варто, на закликах прийняти закон про імпічмент, звільнити генпрокурора і главу СБУ далеко не заїдеш. Але формат ситуації, що склалася, робить Саакашвілі заручником ситуації, змушуючи діяти максимально гучно. Властива українцям масштабна недовіра до влади йому на руку, але абсолютизувати його вплив в умовах звинувачення у співпраці з Курченком не варто».

Ігор Берчак

Гоп-ля
Михеїл Саакашвілі заявив про відсутність у нього президентських амбіцій, але при цьому виявив готовність очолити Кабінет Міністрів України: «Я готовий взяти відповідальність у нормальному уряді України однозначно». На його думку, главою української держави має бути лише українець, котрий народився і виріс в Україні. При цьому політик зізнався, що отримував раніше пропозиції від Петра Порошенка очолити уряд України, але відповів йому категоричною відмовою. «Він весь час натякав, мабуть, п. Яценюку, що я — наступний прем’єр-міністр, але коли я дізнався, що він натякав, то сказав: «Петре Олексійовичу, невже ви таке говорите?» Він каже: «Чому б і ні?» Я ж сказав: «Ні!», — розповів п. Саакашвілі в ефірі телеканалу ZIK. «Якщо відповідальний політик розглядає себе як потенційного очільника уряду, у нього мають бути програма і команда. Таких людей в оточенні Саакашвілі немає. Тому ніхто й ніколи не пообіцяє йому прем’єрства», — уважає політичний експерт Ігор Петренко.

До теми
11 грудня в Оболонському районному суді Києва відбулося чергове засідання по суті у справі Януковича, котрому інкримінують три статті Карного кодексу: державна зрада, пособництво у веденні аґресивної війни, пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Суд заслухав як свідків колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Колишній глава уряду розповів, що востаннє спілкувався з Януковичем 22 лютого 2014 року: «Це був телефонний дзвінок. Здійснювався з приміщення голови Верховної Ради. Це був стільниковий когось із членів Партії реґіонів. Тоді особисто розмовляв із Януковичем щодо його подальших дій з приводу кризи». На запитання адвоката, котрий репрезентує інтереси президента-втікача, про те, чи покращилося життя свідка після того, як він очолив уряд, Арсеній Яценюк відповів таким чином: «Під час свого прем’єрського терміну я зазнавав значних фізичних навантажень. 24 години на добу, коли хапаєшся за все, бо все сиплеться, бо ваш президент здав країну, а мені треба було її тримати. Якщо ви про фізичний стан — отримав грижу хребта, а якщо про моральний — то я радий, що мав можливість очолювати виконавчу владу у воюючій країні». Арсен Аваков розповів, що 23-24 лютого 2014 року він особисто відвідував Крим для з’ясування місцезнаходження Януковича: «Він знав, що я прибув до Криму, й уникав цієї зустрічі, сховався на території російської військової бази. Працівникам Управління державної охорони сказав, що їде в РФ. Передав записку про відмову від охорони, підтвердивши цим, що жодної загрози його життю не було». Міністр також наголосив, що коли Янукович залишив Україну і звернувся до керівництва РФ зі закликом увести війська, він «таким чином зрадив свій народ».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...