Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Не надто успішний візит

Автор:

|

Квітень 07, 2016

|

Рубрика:

Не надто успішний візит

Петро Порошенко

Нещодавній візит Петра Порошенка до США розпочався 30 березня. Насичена програма перебування українського лідера стартувала зі заходу, значення якого важко переоцінити, адже йшлося про зустріч із поважними представниками бізнес-середовища й експертами-економістами, думка яких надзвичайно важлива для світу і в першу чергу для України. Темою зустрічі була готовність і фактично спроможність України до залучення іноземних інвестицій. Значимість події підкреслювало те, що високоповажне товариство зібралося у приміщенні Конґресу США.
Збори Американо-української ділової ради при Організації Об’єднаних Націй (ООН) відбулися ввечері 30 березня у Капітолії (Вашинґтон, округ Колумбія). Українська діаспора не могла залишитися осторонь цієї події. Власне завдяки активній позиції нашої громади у США забезпечується увага й активна підтримка України президентом Обамою, Конґресом і Державним департаментом Сполучених Штатів. Організатором цієї зустрічі виступив Український конґресовий комітет Америки.
Цілком закономірно, що серед низки поважних спонсорів поруч із VISA, GSI, Cargil та ін. шими була й компанія Meest-America — найважливіший структурний підрозділ корпорації «Міст» — найбільшої української бізнесової структури за межами України.
Президент України мав 30 хвилин для доповіді та 30 хвилин для відповідей на запитання. Виступаючи, Петро Оексійович описав поточну ситуацію в Україні та особливо наголосив на потребі економічних санкцій як дієвому методі тиску на Кремль. Наступні півгодини не були легкими для гостя з України. Американські ділові кола загалом підтримали його ініціативи, але й висловили різку критику в бік української влади.
«Якщо в Україні й спостерігаються реформи в деяких секторах, наприклад, у фінансовому, енерґетичному, то в судовій системі — жодних реформ, нуль», — сказав Андерс Аслунд, провідний міжнародний експерт із питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР. Цей шведсько-американський економіст і дипломат є професором Джорджтавнського університету, старшим науковим співробітником Інституту Петерсона, а також радником численних урядових та економічних організацій.
Морґан Вільямс, президент Американо-української ділової ради, був ще різкішим. «Амерканська бізнес-спільнота не задоволена ходом економічних реформ і, прямо скажімо, млявою протидією корупції в Україні, — заявив він. — Президент України нічого не зробив для боротьби з корупцією в його державі. Тому бізнес-спільнота й не інвестує зараз в Україну. Я не можу зрозуміти, як Президент може собі таке дозволити зараз, після Революції гідності!»
Морґан Вільямс став президентом Американо-української ділової ради 2007 року. На початку 1990-х рр. він почав працювати на теренах колишнього СРСР. 1993-го, отримавши великий ґрант від USAID (за програмою розвитку сільського господарства), експерт почав постійно працювати в Україні. З 1980-го по 1990 рік він цікавився розвитком всесвітньої продовольчої безпеки, працював із сільгоспкооперативами на Гаїті, в Індії й Індонезії. Замолоду починав працювати як менеджер сільськогосподарського кооперативу в США. Опісля працював у Вашинґтоні в апараті сенатора Боба Дола.
Ще багато було виступів про співпрацю з Україною, чимало доповідачів висловлювали свою точку зору на теперішній стан справ і критикували теперішню українську владу. Вислухавши їх усіх, п. Порошенко подякував і відбув на саміт із питань ядерної безпеки, який наступні два дні проходив у столиці США.

«Та дайте зброю!»
Хоч передусім на саміті з ядерної безпеки у США, на який прибули делеґації з 52 країн, сподівалися посприяти виконанню надзавдання — запобігти потраплянню розщеплюваних матеріалів до рук екстремістів, забути при цьому про не менш насущне вони також не мали права. Зокрема, Президент Порошенко, виступаючи на форумі «Боротьба України за волю, яка триває», заявив: «Я ніколи не міг пояснити одну річ собі і моїм співвітчизникам — небажання міжнародного співтовариства постачати зброю українському уряду та регулярній українській армії, яка утримує лінію від атаки на міжнародний порядок». Отож він укотре закликав розпочати поставки зброї Україні.
Від теми саміту глава держави також не надто ухилявся, бо заявив, що Російська Федерація (РФ) має намір розміщувати ядерну зброю на території анексованого півострова Крим, а також нагадав про ґарантії, надані Україні Будапештським меморандумом за відмову від ядерного арсеналу. «Що ми отримали? Росія кинула виклик Україні й учинила пряму збройну аґресію проти моєї держави», — підсумував він.
Далі п. Порошенко «передав м’яч на поле» свого американського колеґи: «Вважаю, що існує реальний шанс для президента Обами відзначити свій президентський термін врегулюванням конфлікту на Донбасі».
Петро Порошенко також переконував американців, що Україна просунулася у боротьбі з корупцією, а призначення нового генерального прокурора буде цьому сприяти, і запевняв, що вдалося стабілізувати економічну та фінансову ситуацію, а урядова криза в Україні буде подолана.

Бажане і дійсне
Після цього Президент України зустрівся з Джо Байденом, віце-президентом, і Джоном
Керрі, держсекретарем США. Перший із них повідомив про рішення США виділити додаткові гроші на реформування сектора безпеки України, а також пообіцяв, що формування нового уряду України, орієнтованого на реформи та співпрацю з Міжнародним валютним фондом (МВФ), відкриває можливості для виділення третього траншу кредитних ґарантій, а також допомоги міжнародних фінансових інститутів.
У прес-службі п. Порошенка запевнили, що він зустрівся в ході саміту ядерної безпеки з п. Обамою і «глави держав обговорили ситуацію на Донбасі й Криму та скоординували зусилля для повної імплементації РФ мінських домовленостей». При цьому господар Білого дому нібито підтвердив готовність надати Україні третій транш кредитних ґарантій у розмірі 1 млрд USD, але — після завершенню процесу формування уряду в Києві.
Однак політичний оглядач Андрій Васильєв дійшов висновку, що насправді п. Порошенко з п. Обамою не зустрічався. «Я давно працюю з прес-службою Білого дому. Тому знаю — майже ніколи служба протоколу президента США не вносить правок у його розклад в останню мить», — пояснив він.
Відтак на своє ж запитання: «Що ж відбулося?» — п. Васильєв відповів: «Нічого. Останнім пунктом у розкладі Білого дому стоїть робоча вечеря, вона позначена як «7:15PM — робоча вечеря з очільниками делеґацій саміту». Саме там і було зроблено світлину п. Порошенка з п. Обамою, яку поширила Адміністрація Президента України. Такі фото з президентом США є в усіх учасників вечері. Звісно, Петро Олексійович міг перекинутися кількома словами з американським колеґою під час вечері. Але це аж ніяк не можна назвати «зустріччю». Багато хто робить селфі зі зірками, а потім згадує, що «ми душевно розмовляли про життя».

Підсумки — передчасні
На думку українських експертів, підбивати остаточні підсумки візиту п. Порошенка до Вашинґтона — зарано, але ключові зустрічі між партнерами все ж відбулися. «Білий дім дав українській владі чіткі сиґнали, які їй краще не іґнорувати»: «Україні потрібна реальна боротьба з корупцією, а не видимість боротьби»; «парламентська й урядова криза нервує партнерів України і дає привід РФ зайвий раз натякнути світові про «неспроможність» української влади відповідати за свої дії, жирно натякаючи на невиконання нею мінських угод», — зауважив Андрій Васильєв.
«Отже, перший сиґнал українській владі був таким: сформуєте адекватний уряд, який буде готовий співпрацювати з МВФ, — отримаєте мільярд. Другий сиґнал був приємнішим — українська тема та протидія російській аґресії залишаються одними з головних на порядку денному», — уточнив журналіст.
«На зустрічі Петра Порошенка з Джо Байденом, Джоном Керрі та Вікторією Нуланд було заявлено кілька важливих і принципових для України моментів, — конкретизував п. Васильєв. — По-перше, економічні санкції продовжаться до повного виконання РФ мінських угод. У зв’язку з цим Надію Савченко треба негайно звільнити, а до неї мають допустити українських лікарів. По-друге, США долучаться до процесу перемовин у Мінську, а це означає, що в України з’явиться там сильний і впливовий партнер. По-третє, на Донбас обіцяють увести міжнародну безпекову місію. Про це окремо йшлося на зустрічі Петра Порошенко з Пан Ґі Муном, генеральним секретарем ООН. І, по-четверте, завдяки рішенню, що ухвалив Конґрес США, Україна отримає 335 млн USD на реформу війська та Національної гвардії».

«Штати очікують»
Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента», вважає, що «США очікують закінчення політичної кризи в Україні, і стимул для її закінчення — продовження фінансової й іншої допомоги». «Тут усе відповідає очікуванням, які були перед візитом. Не очікувалося чогось надприродного, і нічого провального також не відбулося», —зазначив він.
Своєю чергою, Олексій Голобуцький, заступник голови Аґенції моделювання ситуацій, констатував: «Напередодні візиту в низці медіа активно розкручувалася тема того, що п. Обама не зустрічатиметься з п. Порошенком, але сталося якраз навпаки. Потрібні й позитивні сиґнали були почуті. США залишаються нашим головним союзником на Заході. Це — найголовніше».
Як відмічають експерти, політична криза в Україні хоч і не була сприятливим тлом для перемовин, але серйозного впливу на позицію американської сторони не мала. «Петро Порошенко пояснив, що перемовини вийшли на фінішну пряму, — зауважив п. Фесенко. — Але потрібен час на остаточне вреґулювання складнощів у коаліції і навколо коаліції. У США поставилися до цього з розумінням, але чіткі умови виставили. Так чи інакше, партнерство США з Україною не дуже сильно залежить від коливань політичної температури в Україні. Йдеться про системні стратеґічні інтереси з обох сторін».
Натомість п. Голобуцький переконаний, що «США розуміють, що проблеми в Україні швидко не вирішити». «В американців є геополітичне мислення, вони чудово розуміють, що інакше просто не може бути. Вони бачать це і на прикладі інших країн Східної Європи. При цьому і тиск, і підтримка України з боку США триватимуть. Протистояння між США та РФ буде продовжуватися і в Штатах є запит на Україну як на елемент цього протистояння. В історії були режими і країни, які американці підтримували й у яких ситуація була набагато гіршою, ніж в Україні. Природно, що демократи хочуть показати перед майбутніми президентськими виборами якщо не успіх, то принаймні не програш», — уважає він.
Як розвиватимуться події далі, особливо в умовах скандалу з «панамськими паперами», дізнаємося вже незабаром.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...