Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 24, 2018

Не лише РФ загрожує Україні, а й дехто в Європі

Автор:

|

Квітень 12, 2018

|

Рубрика:

Не лише РФ загрожує Україні, а й дехто в Європі

«Північний потік-2»

Захід жодних висновків із аґресивної політики Кремля не зробив.

«Не варто легковажити»
Юрій Сандул, політичний оглядач державної агенції новин «Укрінформ», попередив своїх співгромадян застереженням: «Загроза Україні йде не лише з Російської Федерації. На жаль, є й така, що виходить із протилежної частини Європи. І нею не варто легковажити».
Журналіст визнав, що напруга у стосунках заходу і РФ через отруєння Сергія Скрипаля та його доньки не спадає, адже кожного дня маємо новини на цю тему, однак, на жаль, є й іншого характеру новини з Європи. Зокрема, Фінляндія дозволила прокласти у своїй винятковій економічній зоні газогін «Північний потік-2».
Своєю чергою, Гернот Ерлер, спеціальний представник уряду Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) зі співпраці з РФ закликав утриматися від подальшої ескалації напруги у відносинах із Росією. Бо, за його словами, «досі достеменно не доведено, що нервово-паралітична речовина, якою отруїли родину Скрипалів, була виготовлена в Росії». «Ми не знаємо цього. І фахівці цього теж не знають», — стверджував із цього приводу п. Ерлер.
Натомість Себастьян Курц, канцлер Австрії, відмову своєї країни вислати російських дипломатів як вияв солідарності з Великою Британією, пояснив так: «Австрія традиційно вибудовує добрі стосунки з Росією при одночасному зміцненні позиції на Заході… Інші країни, такі як прибалтійські держави чи Польща, мають історично інші стосунки з РФ. В обох випадках потрібно знаходити порозуміння».
Тобто, це слід розуміти так: хай хоч що робить РФ, наша хата однаково буде з краю, бо у нас свої історично інші стосунки з Росією, і горе Великої Британії чи Польщі нас не хвилює. Це до питання про солідарність Заходу.
За бажання у стрічці новин можна віднайти ще не одну таку інформацію. Звісно, за великим рахунком, нічого особливо дивного чи навіть особливо небезпечного для справи протидії аґресії Кремля тут немає, хоча б тому, що все це не є сенсацією. Тим паче, що інформації про протидію «Північному потоку-2», як мінімум, не менше.
Ось, приміром, остання: Домінік Рісторі, генеральний директор Директорату з питань енергетики Європейської комісії (ЄК), заявив, що проект будівництва газогону «Північний потік-2» не сприяє диверсифікації постачання газу до Європи і не буде підтриманий ЄК. Однак, все ж від «Північного потоку-2» просто так не відмахнутися.
Якщо ж проект буде реалізований, то це буде серйозним ударом по єдності Заходу перед Москвою. Отже, і по його здатності стримувати аґресію Кремля.

Німецькі логіка й метафори
Найбільше німецькомовне ділове видання — щоденна фінансово-економічна ділова газета Німеччини Handelsblatt — вмістила розлогу статтю на захист «Північного потоку-2». Не варта вона була б нашої прискіпливої уваги, якби в ній була викладена проста, неприємна нам, але зрозуміла «шкурна» мотивація: проект — комерційно вигідний, бо дає газ, найдешевший із можливих варіантів; політики тут немає, що таке РФ — чудово усвідомлюємо, але йдеться не про збільшення постачання російського газу, а про зміну маршруту його доставки, який зменшує ціну за нього; Україна невдоволена, бо втрачає доходи від транзиту, але у кожного свій інтерес.
Однак аргументи «за» «Північний потік-2» у Handelsblatt принципово інші. Ні, про комерційну вигоду сказано, але таким собі другим планом, а на першому — справжнісінька геополітика! Тобто, міркування, котрі мають стратегічний, на багато десятиліть вперед, характер і тому претендують на обґрунтування певної стратегії політики Європи щодо РФ. І ось ця стратегія — справді страшна.
Страшна тим, що вона ні на йоту не відрізняється від тієї, яка й привела Захід до теперішньої кризи стосунків з Москвою. Таке враження, що автор (чи автори) статті у Handelsblatt жодних висновків із аґресивної політики Кремля, починаючи хоча б з 2014 року, якщо не з 2008-го, року аґресії проти Грузії, не зробив. Іншими словами: авжеж, Росія змінила політику, але це не причина, щоб змінювала свою Європа (Handelsblat» постійно торочить про Європейський Союз (ЄС), чітко відділяючи його, а інколи й протиставляючи США).
Як бачить Handelsblatt ситуацію? Ось так: «Одна з історичних помилок ЄС після падіння «залізної завіси» у тому, що він нічого не зробив для того, щоб сильніше прив’язати РФ до себе». Тому тепер, мовляв, маємо те, що маємо: «Замість конструктивних стосунків через три десятиліття після закінчення «холодної війни» у стосунках домінує небезпечна гра м’язами».
Що робити? Ось що: «ЄС має хутко подолати свою істерію, котра посилилася з отруєнням Скрипаля і подальшими дипломатичними діями. Антиросійські настрої в Польщі або країнах Балтії не мають затуляти огляд всієї картини. Політична стабільність у Європі може існувати лише разом із Росією, а не проти неї. Тому будівництво «Північного потоку-2» є необхідним проектом для всього континенту». Все, приїхали, кінець цитати.
Що ще по-справжньому дивує, то це повна відсутність у статті Handelsblat» (до слова, вона називається «Побудовою «Північного потоку» ЄС прив’яже Росію до себе») найменшої спроби вибудувати якийсь ланцюжок логічних аргументів на доказ позиції. Натомість текст переповнений образами-метафорами, котрі кожен може розуміти (точніше — не розуміти) по-своєму.
Тобто, стаття у класичних традиціях спрощеної пропаганди, націлена не на розум, а на емоції читача. Що таке «гра м’язами»? Це не термін логіки й узагалі не термін, просто художній образ, зате з явно негативним емоційним присмаком.

Як розуміти?
Як розуміти «тривогу і нерозуміння з обох сторін» — що Кремль не розуміє причин несприйняття Заходом його аґресії? Що таке «конструктивні стосунки»? Не зрозуміло, чи винна Росія у «неконструктивних», бо про «історичні помилки» ЄС згадано, а про провину РФ — ні слова. Чому реакція на аґресію Росії — істерія?
Що, зрештою, означає ця головна мета для ЄС — «прив’язати Росію до себе»? Чому продаж газу через Балтійське море, а не через Україну, ще більше «зв’яже економіку Сходу та Заходу»? Як і чому ця «прив’язка» унеможливить аґресію РФ проти, приміром, України? Чи Україна — не Європа, і Росія може робити там все, що хоче?
До речі, за версією Handelsblatt, в Україні «громадянська війна». А замість констатації, що Росія порушила міжнародне право, вживається фраза «Росію звинувачують у порушенні міжнародного права». Коли пани б’ються, у центральноєвропейських хлопів чуби тріщать.
Водночас «Голос Америки» опублікував інтерв’ю з Петером Сійярто, міністром закордонних справ Угорщини. Дуже цікаво, як він висловився загалом про політику провідних країн ЄС щодо Росії та про «Північний потік-2» зокрема. «Ми ніколи не сприймемо подвійні стандарти з цього питання, тому що великі європейські країни, які сперечаються з Росією на поверхні, насправді мають потужну співпрацю, якій можна позаздрити», — запевнив він.
Прикладом таких подвійних стандартів, на думку угорського міністра, й є «Північний потік-2». «Великі західноєвропейські енергетичні компанії готували будівництво цього трубогону разом із російським «Газпромом», і ці західноєвропейські країни стверджують, що це питання бізнесу. Однак, це — подвійні стандарти», — зазначив він.
А далі п. Сійярто висловив думку, яку варто добре запам’ятати: «Ми — невелика центральноєвропейська країна й у нас є чітке розуміння й історична пам’ять. Коли між Сходом і Заходом був конфлікт, центральноєвропейські країни завжди програвали, завжди. Ми не хочемо знову програти».
Можемо трішечки пофантазувати і по-своєму переказати те, що сказав угорський міністр: «Ви, великі країни — ФРН, Франція, Італія — свого ніколи не втратите, ви завжди відкупитесь від Росії нами, маленькими країнами. Ви можете сваритися з РФ, а ми — не можемо, бо ви нас захищати не будете».
Повторимося, що Захід і Росія — як «кораблі», що далі розходяться у морі. Це об’єктивна історична тенденція, зумовлена принциповою несумісністю способів життя, якими живуть на Заході і в РФ. Однак шлях до логічного закінчення протистояння буде довгим і виснажливим.
Для того, щоб Україні витримати цей шлях, не зникнути на ньому у випадку, на який натякає міністр Сійярто, варто мати на увазі не лише небезпеку, яка походить із Кремля. На жаль, є й така, що виходить зовсім із іншої частини Європи.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...