Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

«ПриватБанк» опинився під прицілом українських олігархів

Автор:

|

Листопад 16, 2017

|

Рубрика:

«ПриватБанк» опинився під прицілом українських олігархів

Нещодавно Київський апеляційний адміністративний суд зобов’язав «ПриватБанк» (ПБ) повернути родині Суркісів 1,05 млрд грн, 266,2 тис. USD і на додачу ще й 7,8 тис EUR. Утім, Національний банк України (НБУ) вже подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд. «Ми вважаємо, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили процесуальне законодавство, проігнорували представлені докази в справі та винесли неправосудне рішення. Наразі вивчається можливість звернутися з цього приводу у Вищу раду правосуддя», — повідомили в НБУ. Проте експерти впевнені — проблеми в націоналізованого ПБ лише починаються.

На межі соціальної катастрофи
18 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України, керуючись рекомендаціями Ради національної безпеки й оборони, прийняв рішення націоналізувати найбільшу в державі приватну фінансову установу — «ПриватБанк». Петро Порошенко тоді так прокоментував це рішення: «Опосередковано від стану справ у цьому банку залежить вся фінансово-економічна ситуація в країні — настільки він великий, чи, як кажуть фахівці, системний. Саме тому ми вдаємося до безпрецедентного рішення — його переходу в 100-відсоткову державну власність».
Тоді експерти наввипередки стверджували, що рішення про націоналізацію ПБ стало чималим здобутком Президента України. За словами Валерії Гонтарєвої, тодішньої голови НБУ, дірка в капіталі ПБ становила 148 млрд грн. У повітрі виразно запахло банкрутством. Якщо взяти до уваги, що клієнтами «Привату» є приблизно половина дорослого населення України та понад 50 % усіх юридичних осіб, такий сценарій означав би, без перебільшення, соціальну катастрофу. Завдяки націоналізації її вдалося уникнути. Однак не всім це сподобалося.

Інсайдерам не подобається bail-in
Уже через десять днів після націоналізації ПБ Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом сім’ї Суркісів: Ігоря, Григорія, Рахміля (батько Ігоря та Григорія), Марини (доньки Ігоря), Світлани (доньки Григорія) Суркісів і Поліни Ковалик (дружини Григорія). Згідно з матеріалами суду, Ігор Суркіс мав у ПБ рахунок на 151 млн грн, Поліна Ковалик — 514,1 млн, Григорій Суркіс — 163,1 млн, Марина Суркіс — 174,5 млн, Рахміль Суркіс — 44,8 млн.
У позові вимагалося скасувати рішення НБУ № 105 від 13 грудня 2016 року, яким всі вони були визнані інсайдерами ПБ. Також родина Суркісів вимагала повернути їй 266,2 тис. USD і 7,8 тис. EUR ненарахованих відсотків за депозитами.
У чому суть претензій? Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами ПБ і пов’язаними з ним особами потрапили під механізм bail-in — процедуру конвертації коштів інсайдерів банку в капітал. Як стверджувалося в розслідуванні програми «Схеми» на «Радіо Свобода» з посиланням на дані аудиту Ernst & Young, перед націоналізацією ПБ провів термінову реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була перекладена більш ніж на 30 нових, які стали винні банку понад 110 млрд грн. Приблизно 90 % нових позичальників виявилися інсайдерами, тобто, так чи інакше пов’язаними з ПБ структурами.
Оскільки Ігор Суркіс і Ігор Коломойський є акціонерами телерадіокомпанії «Студія 1+1» та бенефіціарами «Запорізького заводу феросплавів» і «Нікопольського заводу феросплавів», у НБУ вирішили, що це свідчить про зв’язок Ігоря Суркіса з ПБ, а тому і його родичі вважаються пов’язаними з ПБ особами. Але брати Суркіси так не вважали, тож і звернулися до суду. В травні ц. р. Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення НБУ № 105.
НБУ, Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб одразу подали апеляцію. Й ось минулого тижня Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення суду першої інстанції. Попереду — розгляд касаційної скарги у Вищому адміністративному суді.
«Насправді заявлена НБУ значна кількість кредитів, виданих пов’язаним особам, фактично покладена в основу націоналізації ПБ, не знайшла підтвердження. Це дозволяє колишнім власникам банку оскаржити в судовому порядку рішення держави про його націоналізацію», — ще у травні заявляв Віктор Мороз, керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex, котрий є радником власників облігацій ПБ. Як у воду дивився.

Рятуйте від рейдерів!
Наприкінці червня п. Коломойський оскаржив у суді рішення про визнання банку неплатоспроможним та його націоналізацію. «У своїй позовній заяві Ігор Коломойський стверджує, що погодився на націоналізацію виключно в інтересах клієнтів банку і лише після того, як чиновники переконали його в тому, що банку потрібне оздоровлення. Але через кілька місяців після націоналізації позивач виявив, що вона була: а) заздалегідь спланованою акцією; б) мала характер рейдерства; в) передбачала не тільки націоналізацію банку, але і подальшу конфіскацію особистого майна акціонерів, посадових осіб банку, вкладників і клієнтів», — пише київський тижневик «Дзеркало тижня».
«У позовній заяві п. Коломойський написав про рейдерство з боку держави. Як можна сподіватися на успіх у реструктуризації інсайдерських кредитів, якщо екс-власник банку, незважаючи на те, що є листи з його зобов’язаннями, йде в суд, подає позов про визнання протиправним рішення НБУ про визнання ПБ неплатоспроможним відповідно та рішення про націоналізацію, а також усіх поручительств?», — відреагувала в інтерв’ю Finbalance Катерина Рожкова, заступник глави НБУ.
Вона також нагадала, що закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якому передбачена націоналізація, містить норму про те, що попередній власник акцій банку не має права вимагати від інвестора (тобто держави) відшкодування збитків, понесених у результаті придбання новим інвестором акцій банку. «Інше питання — українські суди. В Україні судді дуже люблять одягати на себе мантію судді Конституційного суду і трактувати закони» — зазначила п. Рожкова.

Україна + Ізраїль + Кіпр + Велика Британія
Але й цим проблеми націоналізованого ПБ не обмежуються. Прокинувся ще один екс-співзасновник банку — Геннадій Боголюбов. Днями він оприлюднив повідомлення про претензії (notice of claim). Чоловік зазначає, що, крім громадянств України, Ізраїлю та Кіпру, він має також громадянство Великої Британії і висуває свої вимоги в рамках двосторонньої міжурядової угоди між Києвом та Лондоном про сприяння та взаємний захист інвестицій 1993 року, зберігаючи за собою право ініціювати міжнародне арбітражне провадження в цій справі без подальшого повідомлення українського уряду.
Екс-власник ПБ вимагає від влади України відновити шляхом реституції його права на націоналізовану фінансову установу. Крім прав на ПБ, заявник вимагає поновити його активи в банку, які були обміняні на акції додаткової емісії банку в рамках процедури bail-in. Як альтернативу, п. Боголюбов готовий прийняти фінансову компенсацію його частки в ПБ до націоналізації, а також особистих коштів, що зберігаються у фінансовій установі. Свої вимоги він аргументує тим, що був позбавлений прав власності на ПБ у незаконний спосіб.

За рахунок платників податків
Наостанок зазначимо, що порятунок ПБ уже влетів державі в копієчку. На першому етапі Міністерство фінансів випустило облігацій внутрішньої позики (термін погашення — 30 років), які викупив НБУ, на 43 млрд грн. Проте загальна потреба в докапіталізації становить 148 млрд грн, що є просто безпрецедентною сумою.
Постає питання: навіщо колишнім власникам вимагати повернення настільки проблемної фінансової установи. Відповідь дає «Дзеркало тижня»: «Звісно, повернення банку колишніми власниками через суд — перспектива не місяців, а років. Адже бажано повернути банк уже в чудовому, забезпеченому за рахунок платників податків фінансовому стані».

Ігор Берчак

До теми
Голова НБУ перебуває у відпустці вже шість місяців поспіль. Як пишуть «Українські новини», 10 травня став її останнім робочим днем на посаді глави НБУ. Із 11 травня по 7 серпня включно Валерія Гонтарєва перебувала в оплачуваній відпустці, використавши залишки щорічних відпусток, які нагромадилися з 2014 року. В період з 8 серпня по 26 вересня глава Нацбанку перебувала у відпустці за свій рахунок і за рахунок відгулів. Після 26 вересня п. Гонтарєва також вирішила залишатися у відпустці без збереження заробітної плати. Відповідно до Конституції України, главу НБУ призначає Верховна Рада (ВРУ) за поданням Президента терміном на сім років. Тож Валерія Гонтарєва буде змушена перебувати у відпустці й надалі аж до подачі главою держави в парламент подання на її звільнення й прийняття ВРУ відповідного рішення. Станом на кінець вересня Президент розглядав дві кандидатури для призначення головою НБУ — Якова Смолія (котрий зараз виконує обов’язки голови Нацбанку) та Володимира Лавренчука (голова правління банку «Райффайзен Банк Аваль»). Валерія Гонтарєва обіймала посаду глави НБУ більше трьох років (із червня 2014-го до травня 2017-го).

About Author

Meest-Online

Loading...