«ПриватБанк» опинився під прицілом українських олігархів
Нещодавно Київський апеляційний адміністративний суд зобов’язав «ПриватБанк» (ПБ) повернути родині Суркісів 1,05 млрд грн, 266,2 тис. USD і на додачу ще й 7,8 тис EUR. Утім, Національний банк України (НБУ) вже подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд. «Ми вважаємо, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили процесуальне законодавство, проігнорували представлені докази в справі та винесли неправосудне рішення. Наразі вивчається можливість звернутися з цього приводу у Вищу раду правосуддя», — повідомили в НБУ. Проте експерти впевнені — проблеми в націоналізованого ПБ лише починаються.
На межі соціальної катастрофи
18 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України, керуючись рекомендаціями Ради національної безпеки й оборони, прийняв рішення націоналізувати найбільшу в державі приватну фінансову установу — «ПриватБанк». Петро Порошенко тоді так прокоментував це рішення: «Опосередковано від стану справ у цьому банку залежить вся фінансово-економічна ситуація в країні — настільки він великий, чи, як кажуть фахівці, системний. Саме тому ми вдаємося до безпрецедентного рішення — його переходу в 100-відсоткову державну власність».
Тоді експерти наввипередки стверджували, що рішення про націоналізацію ПБ стало чималим здобутком Президента України. За словами Валерії Гонтарєвої, тодішньої голови НБУ, дірка в капіталі ПБ становила 148 млрд грн. У повітрі виразно запахло банкрутством. Якщо взяти до уваги, що клієнтами «Привату» є приблизно половина дорослого населення України та понад 50 % усіх юридичних осіб, такий сценарій означав би, без перебільшення, соціальну катастрофу. Завдяки націоналізації її вдалося уникнути. Однак не всім це сподобалося.
Інсайдерам не подобається bail-in
Уже через десять днів після націоналізації ПБ Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження за позовом сім’ї Суркісів: Ігоря, Григорія, Рахміля (батько Ігоря та Григорія), Марини (доньки Ігоря), Світлани (доньки Григорія) Суркісів і Поліни Ковалик (дружини Григорія). Згідно з матеріалами суду, Ігор Суркіс мав у ПБ рахунок на 151 млн грн, Поліна Ковалик — 514,1 млн, Григорій Суркіс — 163,1 млн, Марина Суркіс — 174,5 млн, Рахміль Суркіс — 44,8 млн.
У позові вимагалося скасувати рішення НБУ № 105 від 13 грудня 2016 року, яким всі вони були визнані інсайдерами ПБ. Також родина Суркісів вимагала повернути їй 266,2 тис. USD і 7,8 тис. EUR ненарахованих відсотків за депозитами.
У чому суть претензій? Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами ПБ і пов’язаними з ним особами потрапили під механізм bail-in — процедуру конвертації коштів інсайдерів банку в капітал. Як стверджувалося в розслідуванні програми «Схеми» на «Радіо Свобода» з посиланням на дані аудиту Ernst & Young, перед націоналізацією ПБ провів термінову реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була перекладена більш ніж на 30 нових, які стали винні банку понад 110 млрд грн. Приблизно 90 % нових позичальників виявилися інсайдерами, тобто, так чи інакше пов’язаними з ПБ структурами.
Оскільки Ігор Суркіс і Ігор Коломойський є акціонерами телерадіокомпанії «Студія 1+1» та бенефіціарами «Запорізького заводу феросплавів» і «Нікопольського заводу феросплавів», у НБУ вирішили, що це свідчить про зв’язок Ігоря Суркіса з ПБ, а тому і його родичі вважаються пов’язаними з ПБ особами. Але брати Суркіси так не вважали, тож і звернулися до суду. В травні ц. р. Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і скасував рішення НБУ № 105.
НБУ, Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб одразу подали апеляцію. Й ось минулого тижня Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення суду першої інстанції. Попереду — розгляд касаційної скарги у Вищому адміністративному суді.
«Насправді заявлена НБУ значна кількість кредитів, виданих пов’язаним особам, фактично покладена в основу націоналізації ПБ, не знайшла підтвердження. Це дозволяє колишнім власникам банку оскаржити в судовому порядку рішення держави про його націоналізацію», — ще у травні заявляв Віктор Мороз, керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex, котрий є радником власників облігацій ПБ. Як у воду дивився.
Рятуйте від рейдерів!
Наприкінці червня п. Коломойський оскаржив у суді рішення про визнання банку неплатоспроможним та його націоналізацію. «У своїй позовній заяві Ігор Коломойський стверджує, що погодився на націоналізацію виключно в інтересах клієнтів банку і лише після того, як чиновники переконали його в тому, що банку потрібне оздоровлення. Але через кілька місяців після націоналізації позивач виявив, що вона була: а) заздалегідь спланованою акцією; б) мала характер рейдерства; в) передбачала не тільки націоналізацію банку, але і подальшу конфіскацію особистого майна акціонерів, посадових осіб банку, вкладників і клієнтів», — пише київський тижневик «Дзеркало тижня».
«У позовній заяві п. Коломойський написав про рейдерство з боку держави. Як можна сподіватися на успіх у реструктуризації інсайдерських кредитів, якщо екс-власник банку, незважаючи на те, що є листи з його зобов’язаннями, йде в суд, подає позов про визнання протиправним рішення НБУ про визнання ПБ неплатоспроможним відповідно та рішення про націоналізацію, а також усіх поручительств?», — відреагувала в інтерв’ю Finbalance Катерина Рожкова, заступник глави НБУ.
Вона також нагадала, що закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якому передбачена націоналізація, містить норму про те, що попередній власник акцій банку не має права вимагати від інвестора (тобто держави) відшкодування збитків, понесених у результаті придбання новим інвестором акцій банку. «Інше питання — українські суди. В Україні судді дуже люблять одягати на себе мантію судді Конституційного суду і трактувати закони» — зазначила п. Рожкова.
Україна + Ізраїль + Кіпр + Велика Британія
Але й цим проблеми націоналізованого ПБ не обмежуються. Прокинувся ще один екс-співзасновник банку — Геннадій Боголюбов. Днями він оприлюднив повідомлення про претензії (notice of claim). Чоловік зазначає, що, крім громадянств України, Ізраїлю та Кіпру, він має також громадянство Великої Британії і висуває свої вимоги в рамках двосторонньої міжурядової угоди між Києвом та Лондоном про сприяння та взаємний захист інвестицій 1993 року, зберігаючи за собою право ініціювати міжнародне арбітражне провадження в цій справі без подальшого повідомлення українського уряду.
Екс-власник ПБ вимагає від влади України відновити шляхом реституції його права на націоналізовану фінансову установу. Крім прав на ПБ, заявник вимагає поновити його активи в банку, які були обміняні на акції додаткової емісії банку в рамках процедури bail-in. Як альтернативу, п. Боголюбов готовий прийняти фінансову компенсацію його частки в ПБ до націоналізації, а також особистих коштів, що зберігаються у фінансовій установі. Свої вимоги він аргументує тим, що був позбавлений прав власності на ПБ у незаконний спосіб.
За рахунок платників податків
Наостанок зазначимо, що порятунок ПБ уже влетів державі в копієчку. На першому етапі Міністерство фінансів випустило облігацій внутрішньої позики (термін погашення — 30 років), які викупив НБУ, на 43 млрд грн. Проте загальна потреба в докапіталізації становить 148 млрд грн, що є просто безпрецедентною сумою.
Постає питання: навіщо колишнім власникам вимагати повернення настільки проблемної фінансової установи. Відповідь дає «Дзеркало тижня»: «Звісно, повернення банку колишніми власниками через суд — перспектива не місяців, а років. Адже бажано повернути банк уже в чудовому, забезпеченому за рахунок платників податків фінансовому стані».
Ігор Берчак
До теми
Голова НБУ перебуває у відпустці вже шість місяців поспіль. Як пишуть «Українські новини», 10 травня став її останнім робочим днем на посаді глави НБУ. Із 11 травня по 7 серпня включно Валерія Гонтарєва перебувала в оплачуваній відпустці, використавши залишки щорічних відпусток, які нагромадилися з 2014 року. В період з 8 серпня по 26 вересня глава Нацбанку перебувала у відпустці за свій рахунок і за рахунок відгулів. Після 26 вересня п. Гонтарєва також вирішила залишатися у відпустці без збереження заробітної плати. Відповідно до Конституції України, главу НБУ призначає Верховна Рада (ВРУ) за поданням Президента терміном на сім років. Тож Валерія Гонтарєва буде змушена перебувати у відпустці й надалі аж до подачі главою держави в парламент подання на її звільнення й прийняття ВРУ відповідного рішення. Станом на кінець вересня Президент розглядав дві кандидатури для призначення головою НБУ — Якова Смолія (котрий зараз виконує обов’язки голови Нацбанку) та Володимира Лавренчука (голова правління банку «Райффайзен Банк Аваль»). Валерія Гонтарєва обіймала посаду глави НБУ більше трьох років (із червня 2014-го до травня 2017-го).
Грандіозна демонстрація у Будапешті
Ліберали програли вибори, набрали 5%. Протестують проти народу, який пРумунія не впустила до себе книжки для української меншини
Інформацію не пробували перевірити? Ніцой подала недостовірні факти іАскольд Лозинський про «наших» бандитів
Українці! Єднайтесь брати мої бо лихо вже прийшло! Окупанти з земл«Загадка» гунів: історична правда українців незручна для всіх
Аттила, учися хлопче