Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Нас уже — не 52 мільйони!

Автор:

|

Травень 28, 2015

|

Рубрика:

Нас уже — не 52 мільйони!

Населення України

Багато наших сучасників застане той момент, коли можна буде сказати: «Україна втратила ще десять мільйонів населення». Це вже — не апокаліптичний прогноз, а лише питання часу. Хоча на початку 1990-х рр. мало хто у незалежній державі припускав, що за чверть століття кількість українців зменшиться так катастрофічно. Життєствердне гасло про 52 млн дуже швидко стало суперечити дійсності, хоча навіть 2004-го українці за інерцією продовжували скандувати: «Разом нас багато!» Через десять років девіз знову змінився, принаймні, в демографічному вимірі Україна — це таки Європа, і ми цілком вписуємося в тривожні європейські стандарти старіння населення та бездітності. Тож саме демографією могла би зайнятися комісія Верховної Ради України (ВРУ) із питань майбутнього, оскільки без урахування демографічного чинника будь-яке стратегічне планування втрачає сенс.

За 24 роки незалежності українцям вдалося здійснити дивовижну мандрівку в часі, повернувшись на півстоліття в минуле: на початку 1960-х рр. населення України становило приблизно 42 млн. І саме стільки громадян проживає на території незалежної української держави зараз. Важлива відмінність полягає в тому, що тоді графік невпинно рухався вгору, бо в доросле життя вступало спрагле до звершень повоєнне покоління молоді. Тепер Україна стрімко з’їжджає вниз із демографічного «пагорба», і питання полягає лише в тому, на якій позначці нам вдасться зупинитися.
Українська демографічна проблема проявляється не лише в кількісній, а й у якісній площині. Населення швидко старіє, і в цьому сенсі українці підтримують європейський тренд. Зараз кожен із нас може впевнено сказати: «Ми — народ давній!» Особливо якщо порівнювати з мусульманськими чи африканськими народами. Середній вік людей в Україні — 40 років. Приблизно такі ж показники – в усіх європейських країнах. Та українці відрізняються від більшості європейців так званим старінням згори, тобто тривалістю життя і кількістю літніх людей, бо живуть на 10-15 років менше за західних європейців. Тож крім грошей на пенсійному рахунку в 65-річного німця чи француза, порівняно з його українським ровесником, є й те, чого за гроші не купиш, — 15 років життя. Як свідчить статистика, чоловіки в Україні до пенсійного віку просто не доживають. У рейтинґу смертності від ЦРУ за 2014 рік Україна після Південної Африки посідає друге місце в світі з показником 15,72 на 1 тис. осіб.
За так званим старінням знизу українці нічим від заможних європейців не відрізняються, а навіть трохи випереджають їх. Україна стабільно входить до двадцятки країн світу з найменшою плодючістю, або ж, як іще прийнято казати серед демографів, фертильністю. Трохи втішає те, що в цьому антирейтинґу в нас хоча би пристойні сусіди: такі ж проблеми мають литовці, поляки, німці й італійці. Для відтворення та підтримки кількості населення на сталому рівні потрібно, щоби середній коефіцієнт фертильності дорівнював 2,1 дитини на одну жінку. Показник України — 1,4.
Подібні зміни відбуваються в багатьох провідних країнах світу, однак відмінність є в тому, що Україна схожа на розвинений Захід хіба що демографічними проблемами. Якщо 1970-го найбільшим сегментом світового населення були малюки віком до п’яти років (14 %), а після них — діти від шести до десяти (13 %), то тепер кількісна різниця між дітьми та дорослими до 40 років стерлася.
Такі глобальні зрушення відбуваються через старіння країн західної цивілізації, передусім Старої Європи. Не відстає від них у своєму старінні Японія із чотирма «азійськими тиграми». Якби не приклад України, то можна було би зробити висновок, що комфорт і заможність приглушують бажання розмножуватись. Українці серед причин, які спонукають їх відкласти створення сім’ї та народження дітей, називають недостатню фінансову забезпеченість і невпевненість у майбутньому.
Подібні мотиви, однак, не зупиняють мешканців африканських і мусульманських країн, які залишаються плодючими та молодими: середній вік у Пакистані й Саудівській Аравії становить 21 рік, у Малі та Ємені — 16. Як відомо, майбутнє належить молодим, тож демографічний контраст між Заходом, Африкою й ісламським Сходом підштовхує скептичних аналітиків до радикальних для Європи прогнозів. Демографічні піраміди Судану чи Ємену нині виглядають так, як виглядала вікова структура англійського населення у XVIII ст., коли Британія завойовувала світ.
Консервативний публіцист Марк Стайн у книзі «Самотня Америка, або Кінець знайомого нам світу» провіщає завершення проекту соціал-демократичної держави та перетворення Європи на Єврабію. Можна сприймати заяви п. Стайна як перебільшення чи нагнітання тривоги, однак факти свідчать про непевне майбутнє європейських країн і, особливо, їхньої моделі загального добробуту та соціального захисту. Наприклад, повоєнне покоління «бебібумерів» Італії зростало в часи «економічного дива», однак їхні діти можуть залишитися й без пенсії. Італія, Іспанія та Німеччина зараз підтримують сталий баланс населення завдяки міґрації. Імміґранти прибувають звідусіль — не лише з мусульманських країв, а й з колишніх держав комуністичного блоку.
Замість рейтинґів економічного зростання Україна наразі є мазначно більші шанси очолити список країн, що найшвидше втрачають людей. Ми там уже опинилися серед лідерів разом із Латвією, Литвою, Естонією, Молдовою, Грузією, Болгарією та Боснією. За прогнозами Організації Об’єднаних Націй (ООН), за збереження нинішніх демографічних показників Україна досягне позначки 32 млн осіб 2040 року, хоч одна потужна хвиля еміґрації може значно пришвидшити негативні зміни, бо ж покидають країну зазвичай молоді, а отже, здатні до розмноження люди. Якщо так станеться, то нарахувати 42 млн українців «від Сяну до Дону» вже ніяк не вдасться. Доведеться брати ширше — від Лісабона до Вашинґтона.

Андрій Дрозда, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...