Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 21, 2017

На Юлю нацькували професійного свідка

Автор:

|

Лютий 14, 2013

|

Рубрика:

На Юлю нацькували професійного свідка

Генеральна прокуратура України (ГПУ) вкотре засвідчила, що насправді переймається не правосуддям, а розправою над лідерами опозиції.

Кому вірити, як не бандиту?
У межах розслідування причетності Юлії Тимошенко, лідера опозиційного Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Батьківщина» й колишнього прем’єра, до вбивства 1996 року депутата Верховної Ради (ВРУ) і бізнесмена Євгена Щербаня, ГПУ призначила на 13 лютого допит свідка в цій справі, ім’я та прізвище якого чомусь приховує. Та позаяк на час підготовки цього числа тижневика «Міст» допит іще не відбувся, то про його перебіг читачі дізнаються вже пізніше.
Але ще 7 лютого Максим Каменів, редактор розділу «Політика» київського журналу Forbes, повідомив, що, по-перше, йому вдалося прочитати матеріали одного з 52 томів справи проти Юлії Володимирівни, із якого випливає, щоу черговій карній справі проти неї свідчитиме бізнесмен Ігор Мар’їнков, давній інформатор Міністерства внутрішніх справ (МВС) України. Причому його буде залучено до розправи над екс-прем’єром, навіть незважаючи на те, що коли 1996-го він уже давав свідчення в справі вбивства Євгена Щербаня, то про п. Тимошенко й не згадував. І ось «раптом» згадав.
По-друге, про те, що екс-прем’єр-міністр спільно зі ще одним колишнім прем’єром – Павлом Лазаренком – замовила й організувала вбивство Євгена Щербаня, п. Мар’їнков начебто знає не безпосередньо, а від свого знайомого Олександра Мільченка на прізвисько «Матрос», який був ватажком злочинного угруповання, визнаного судом винним у виконанні замаху на депутата-бізнесмена. По-третє, сказане п. Мільченком буде використане обвинуваченням ще й попри те, що особисто підтвердити буцімто сказане ним той… не зможе. Бо його вже немає серед живих. Однак, згідно з новим Кримінально-процесуальним кодексом України, свідчення із чужих слів приймається як доказ.

Казки діда Рената
Редактор розділу журналу Forbes з’ясував також, що в 1990-х рр. п. Мар’їнков був не просто бізнесменом – інформатором МВС він став після затримання постом дорожньої автоінспекції під час перевезення зброї, зокрема автомата Калашникова, кількох гранатометів і боєприпасів до них. А адвокати Юлії Володимирівни встановили, що Ігор Мар’їнков уже виступав свідком у кількох гучних справах про замовні вбивства, але «потім кудись зник, а зараз з’явився знову».
Зокрема, Сергій Власенко, захисник екс-прем’єра й депутат із парламентської фракції «Батьківщина», повідомив журналістам: «Це – людина, якої Юлія Тимошенко особисто не знає, ніколи не бачила, ніколи з нею не спілкувалася, не мала жодних можливостей контактувати. Ця людина не була ані бізнес-партнером, ані контрагентом компаній, у яких працювала Юлія Тимошенко. Це – просто стороння людина, яка буде розказувати вам завтра казки діда Рената (ім’я заступника голови ГПУ Кузьміна. — Ред.).
Своєю чергою, Олександр Турчинов, один із лідерів фракції «Батьківщина», запевнив, що коли він був головою Служби безпеки України, то, перевіряючи списки тих, кому була надана охорона СБУ, натрапив на прізвище «Марієнков» і з’ясував у своїх підлеглих, що це – так званий професійний свідок, який «свідчив у них у всіх справах, котрі має прокуратура», і що в нього вже десять років є охорона». «Ця людина може розповісти які-завгодно байки й під час публічного процесу не витримає жодної критики», — стверджує п. Турчинов.

Інформатори «на гачку»
Натомість, Артем Фурманюк, позаштатний журналіст «Радіо «Свобода», встановив, що силові структури Донецької області «в обмін на надання завідомо неправдивих свідчень про злочинну діяльність банди Кушніра-Рябіна-Мільченка керівниками МВС України й слідства ГПУ ще в часи президенства Леоніда Кучми гарантували Ігорю Мар’їнкову збереження його бізнесу».
«Побічним підтвердженням цієї версії слугують копії документів, отримані автором статті від своїх джерел у Податковій. Згідно з ними, низка підприємств, керівниками яких були Ігор Володимирович Мар’їнков і його дружина Галина Антонівна, ухилялася від сплати податків», додає журналіст.
крім того, за його даними, свідком у черговій карній справі проти Юлії Тимошенко буде також Юрій Сердюк, екс-представник луганського збройного злочинного угруповання, якого засоби масової інформації теж охрестили «професійним свідком». «Подібний юридичний неологізм уже за визначенням є оксюмороном і має виразне глузливо-негативне забарвлення, — констатує п. Фурманюк. — Глумливіше можуть сприйматися лише словосполучення «чесний прокурор» і «незалежний суд». Зрозуміло, у контексті нинішніх українських реалій».
Про п. Сердюка журналіст «Радіо «Свобода» розповідає таке: «Він міцно сидів на гачку. В обмін на допомогу Юрію Івановичу було обіцяне зняття карної відповідальності за скоєний ним у Луганську наприкінці січня 1996 року розбійний напад у складі злочинної групи із чотирьох осіб».

Одна баба сказала…
І хоч Юрій Сердюк усе-таки був відправлений до Бориспільської виправної колонії № 119, однак, за даними Артема Фурманюка, «указом президента Кучми за невідомі заслуги перед Батьківщиною засуджений був помилуваний і дочасно випущений на свободу в березні 2003 року».
«Свідчення Мар’їнкова та Сердюка об’єднує ще одна характерна риса, — зауважує журналіст «Радіо «Свобода». — Обидва постійно посилаються на слова, які вони в різні часи нібито чули від інших фігурантів вище згаданих карних справ. Причому на момент надання слідству свідчень всі джерела їхньої інформації були вже мертві. Проте саме свідченням Мар’їнкова-Сердюка, які, скоріш за все, належать до розряду «одна баба казала», повірили в прокуратурі та судах — і вони були базовими для ухвалення всіх вироків».
Нагадав Артем Фурманюк і про те, як підсудний Анатолій Рябін (один із ватажків банди) звинуватив Ігоря Мар’їнкова, що той є «підставним свідком, якого проінструктували фальсифікатори цієї справи». Журналіст, відтак, цілком слушно запитує: «Чому Мар’їнков і Сердюк, володіючи колосальним обсягом надважливої інформації, мовчали стільки часу? Адже замовчування злочину також карається законом, а приховування інформації, здатної запобігти злочину, узагалі, можна кваліфікувати як співучасть у ньому. Проте слідство розглядає Мар’їнкова та Сердюка лише як свідків». Бо, як цілком справедливо вважає п. Фурманюк, «сумніватися ж в готовності Мар’їнкова дати будь-які потрібні владі свідчення не доводиться».

Налякані Євросудом
Усі ці факти слугували підставою для висновку, зробленого політологом Олексієм Гаранем: «Другу справу порушують щодо Юлії Тимошенко з прицілом на її можливе виправдання Європейським судом. Цілком імовірно, що суд визнає порушення, підтвердить надуманість обвинувачень і Юлію Володимирівну доведеться відпускати. Абсолютно зрозуміло, що ця справа є політично вмотивованою. Мене, як людину, далеку від юридичних аспектів, дивує, наприклад, те, як наша геніальна прокуратура — і Кузьмін, і Пшонка — розкопали все, що відбулося в 1990-х рр., але не можуть з’ясувати, хто викладає на You-Tube відео з Юлією Тимошенко з камер спостереження. Гадаю, ця справа може перешкодити підписанню Україною угоди з ЄС. Саме тоді, коли настав час зробити рух назустріч Євросоюзу, щоби розблокувати процес перемовин, починають розкручувати «справу Щербаня».
На думку п. Гараня, нові звинувачення на адресу Юлії Тимошенко спричиняться до ще більшої ізоляції України: «Складно зрозуміти логіку: з одного боку, зрозуміло, що все це проти Тимошенко, але з іншого — перекриває Вікторові Януковичу можливості поліпшити відносини з ЄС і послаблює його позиції в перемовинах із Росією. Усе, що зараз відбувається, спрямоване на зрив стосунків із Євросоюзом. Хто це лобіює в оточенні президента — мені сказати складно».
Євросоюз справді підтвердив свою стурбованість справами, порушеними проти Юлії Тимошенко. Зокрема, єврокомісар Штефан Фюле під час зустрічі з народними депутатами сказав, що необхідно якнайшвидше вирішити питання з політичними в’язнями в Україні.

Утрата європерспектив?
Відтак, Сергій Власенко закликав владу почати діяти згідно з власними заявами. При цьому депутат наголосив: «Очевидними зараз є знакові речі. З одного боку, приїхав єврокомісар із питань розширення та європейської політики сусідства, щоби говорити про європейські перспективи України, з іншого — сьогодні ж суддя Царевич у Печерському суді ухвалює рішення доправити Тимошенко за надуманих обставин, порушуючи всі базові норми Кримінально-процесуального кодексу, у Київ для розгляду сфальшованої «справи Щербаня». Українській владі слід нарешті визначитися, де вона правдива — чи в розмовах зі Штефаном Фюле, чи в Печерському суді в образі судді Царевич».
Адвокат п. Тимошенко вважає, що ціною впертості режиму може бути втрата Україною європерспектив: «Єврокомісар сказав прості та зрозумілі речі, про які представники ЄС доволі довго говорять цій українській владі: питання європейських цінностей є питанням №1 для Європи та подальшого зближення; двері в Європу для України відчинені, але якщо в листопаді 2013-го у Вільнюсі під час саміту не буде ухвалене рішення про підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, то ці двері зачиняться. Для того, щоб Україна змогла підписати в листопаді цю угоду, необхідно виконати три умови — розв’язати проблему з політичними в’язнями, зробити суттєві кроки для подолання цих проблем; здійснити глибинну реформу судової системи, у першу чергу, а також інших важливих для людського життя сфер; потрібно забезпечити проведення чесних виборів, а для цього – прийняти виборче законодавство за стандартами ЄС. Без виконання цих умов Україна втратить шанс для подальшої інтеграції».

Ігор Голод

До слова
Незадовго до загибелі Євгена Щербаня низка друкованих видань опублікувала матеріал, у якому стверджувалося про його причетність до замаху на прем’єр-міністра Павла Лазаренка, однак соратники Щербаня відкидали ці звинувачення. Публікація, у якій Щербаню інкримінувалася підготовка замаху на прем’єр-міністра, з’явилася в середині жовтня 1996 року в естонській газеті «Сінумілехт». Після цього Віктор Ампілогов, заступник голови фракції ВРУ «Соціально-ринковий вибір», до якої входив Щербань, заявив, що фракція «має намір у судовому порядку обстоювати честь і гідність свого члена — народного депутата України Євгена Щербаня».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...