Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 26, 2018

На саміті «Азія-Європа» знову намагалися припинити кровопролиття

Автор:

|

Жовтень 23, 2014

|

Рубрика:

На саміті «Азія-Європа» знову намагалися припинити кровопролиття

Путін vs Порошенко

17 жовтня ц. р. у Мілані (Італія) Петро Порошенко тричі безрезультатно зустрічався з Путіним.

Невиправдані сподівання
Президент України покладав неабиякі сподівання на чергові багатосторонні перемовини щодо нав’язаної Російською Федерацією (РФ) неоголошеної війни на Донбасі, які запланував 17 жовтня в межах десятого саміту форуму «Азія-Європа» (АСЕМ) у Мілані Маттео Ренці, прем’єр-міністр Італії. Адже окрім Петра Порошенка та Путіна участь у них узяли також прихильники встановлення миру на сході України: канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд, прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, нова очільниця дипломатії Європейського Союзу (ЄС) Федеріка Могеріні та голови Європейської комісії й Ради Європи Жозе Мануель Баррозу та Герман ван Ромпей, відповідно.
За словами п. Ромпея, ключовим на цій зустрічі було слово «виконання», яке стосувалося мирного плану для завершення конфлікту на Донбасі. Тобто, лідери ЄС і її країн-членів, а також український наполягали на необхідності виконання всіма сторонами умов, які можуть забезпечити мир на сході України.
Натомість, Путін, усвідомлюючи свою відособленість у перемовному процесі за чотиристороннім форматом, коли, по суті, одразу три країни — Україна, Франція та Німеччина — тиснуть на нього з вимогою дотримання Мінського протоколу, — іще заздалегідь постановив убезпечитися від надмірного напруження. Напередодні зустрічі у Мілані він заявив в інтерв’ю сербській газеті «Политика», що спроби Заходу натиснути на Росію у зв’язку з кризовою ситуацією в Україні тільки ускладнюють процес врегулювання конфлікту, і натякнув США, що їм варто пам’ятати про можливість розладу між великими ядерними державами й, таким чином, відмовитися від «спроб шантажу».
Він також стверджував, що європейські санкції не зможуть ізолювати РФ, а навпаки — лише погіршать економічну ситуацію в самій Європі. З огляду на такі заяви, можна підсумувати, що російський лідер, хоч і прикривається маскою безстрашності, усе ж усвідомлює загрозу європейських фінансово-економічних санкцій для РФ, рівно ж як і позиції США щодо неї, однак, доки вони суттєво не проявилися, сам намагається шантажувати Захід багатозначними натяками. Однак лідери США, ЄС і його країн-членів не відступилися, продовжуючи наполягати на тому, що мінські домовленості потребують перегляду й узгодженості, позаяк оголошене перемир’я не дотримується російською стороною.
Відтак, очікувалося, що зустріч у Мілані в чотиристоронньому форматі стане черговою нагодою зобов’язати Путіна виконувати досягнуті домовленості. Для цього президенти США та Франції, прем’єр-міністри Італії й Великої Британії, а також канцлер Німеччини провели 15 жовтня спільну відеоконференцію, під час якої виступили на підтримку підписаної 5 вересня ц. р. Мінської угоди про встановлення тимчасового перемир’я на сході України й закріпленої 20 вересня меморандумом про припинення вогню. Але оскільки обстріл позицій українських військовиків триває — фактичного перемир’я так і не було досягнуто.

Без жодного прориву
Отож світові лідери висловили сподівання, що зустріч Петра Порошенка й Путіна в Мілані «буде прогресивною на шляху до вирішення конфлікту на Донбасі». Однак їхніперемовини, що проходили в рамках саміту в Мілані 17 жовтня, не дали якихось особливих результатів.
«Поки що тут я не бачу жодного прориву. Ми продовжимо спілкуватися. Є прогрес у деяких деталях. Але основне питання: досі триває порушення територіальної цілісності України», — заявила розчарована перебігом перемовин п. Меркель після зустрічі європейських політиків із Путіним.
Щоправда, того ж дня в Мілані відбулася «вужча» зустріч — у форматі нормандської четвірки (Україна, Росія, Франція та Німеччина). Президент Порошенко розповів після неї журналістам, що рішення, ухвалені під час цих перемовин, зосередилися в трьох основних положеннях. «Перше стосується дотримання сторонами виконання мінського меморандуму та концентрації зусиль на тому, щоби виконати всі без винятку його пункти. Друге: сторони погодилися з тим, що місцеві вибори на сході України повинні ґрунтуватися на законі, який я підписав (мається на увазі Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». — Ред.)», — розповів п. Порошенко.
Що ж до третього пункту результатів домовленостей , який стосується газу, то він детальніше обговорювався під час двосторонньої зустрічі п. Порошенка й Путіна, яка стала третім етапом міланських перемовин. За словами українського Президента, «практичного результату щодо вирішення газового питання, яке ставилося на перемовинах, наразі досягти не вдалося», хоча ще перед цією зустріччю з Путіним Президент Порошенко анонсував, що у газовому питанні вже є певний прогрес.
Та згодом стало відомо, що конкретні рішення відтерміновуються. «Ми не змогли досягти якихось практичних результатів у газовому питанні. Але сподіваємося, що ще до зустрічі в Брюсселі делегаціям України, Росії й Єврокомісії вдасться знайти рішення в цьому питанні», — оптимістично констатував Президент України.

Штурм пішов по низхідній
Однак Наталія Гейчук, політичний оглядач київського журналу «Главред», дійшла висновку, що «зустріч у безпрецедентно широкому форматі в Мілані з урегулювання ситуації на Донбасі завершилися безрезультатно. «Мирний перемовний процес поступово переходить у хронічну стадію», — упевнена вона.
Оглядач також вважає, що колективний штурм позицій Путіна пройшов по низхідній: «За сніданком посередниками на перемовинах між Україною та РФ були сім керівників ЄС, до обіду — зібралися в «нормандському» форматі, до вечора Петро Порошенко залишився з Путіним сам на сам».
І навіть попри те, за словами п. Гейчук, що «за сніданком російський президент порадував своїх співрозмовників визнанням Донбасу територією України, а також заявою про відсутність зацікавленості у розділі сусідньої держави та замороженні конфлікту», «назвати це сенсаційною новиною язик не повертається».
«Термін «Новоросія» він уже давно почав вживати рідше, особливо на перемовинах, вважаючи за краще говорити про «конфлікт на південному сході України», а ось запевнення в готовності сприяти його мирному вирішенню зі своїми рецептами в пакеті видає зі завидною регулярністю, що фактично не впливає на зниження активності бойовиків, які ігнорують оголошений на початку вересня режим припинення вогню», — зауважує експерт.
Відтак, резюме оглядача «Главреду» — таке: «Надії українського Президента на міланський саміт у вирішенні питання Донбасу не виправдалися. Від Путіна вдалося домогтися лише підтвердження необхідності використовувати мінські домовленості як орієнтир, застосовувати безпілотники для контролю за дотриманням режиму припинення вогню й обіцянки сприяти відведенню «ополченців» і українських військ із зони розмежування».
Однак Наталія Гейчук зазначає, що господар Кремля вже освоївся в ролі посередника та роздає рекомендації щодо мирного врегулювання з особливим цинізмом. «Він констатував, що режим припинення вогню порушується обома сторонами, що українські війська не пішли з розділювальної зони, а «ополченці» не можуть цього зробити, оскільки у них там живуть рідні, а також те, підписаний Порошенком напередодні перемовин закон про місцеве самоврядування в окремих реґіонах Донбасу — не ідеальний. І принагідно нагадав, що на боці бойовиків воюють не тільки російські добровольці, але і «люди з Європи», — підсумовує журналістка.

Ігор Голод

Леонід Тупчієнко, політолог:
— У Мілані не було можливості підписати якісь угоди. Формат зустрічі — не той. Однак кожне таке обговорення — це крок для України у правильному напрямку. З її боку була своєрідна психологічна атака: люди добрі, Європо, ви не забули, що ми є і ви маєте зобов’язання перед нами?! Натомість, Путін отримав нагоду представити себе як людину, котра нічого поганого не зробила, але зробить, «якщо з нами не рахуватимуться».
Головний висновок цієї зустрічі: санкцій проти Росії не скасовують, хоч і не посилюють. До негативних висновків зарахував би те, що українська провладна еліта плекає ілюзію: «Ми все правильно робимо, щось уже вдалося, чимось допоможе Європа, а ви нас тут не підтримуєте». І народ потроху й сам починає так думати. Нічого подібного. Треба розраховувати лише на самих себе.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...