Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 16, 2018

На кордоні України з’явиться російська система протиракетної оборони

Автор:

|

Травень 30, 2013

|

Рубрика:

На кордоні України з’явиться російська система протиракетної оборони

Недавня заява Сергія Шойгу, міністра оброни Російської Федерації (РФ), про те, що 2014 року Росія розмістить на території Білорусі чотири вдосконалені протиракетні установки, озвучена під час зустрічі з білоруським президентом Олександром Лукашенком, указує на різке загострення політично-безпекової ситуації у Балтійському реґіоні. Наміри ж РФ дислокувати російську повітряну базу на території Білорусі 2015-го ще більше загострили ситуацію. Такі дії можна розцінити як відповідь російської сторони на посилення співпраці в галузі безпеки між балтійськими країнами та північноєвропейськими державами.

Аналіз ситуації
Від моменту розпаду СРСР Білорусь була стратегічним партнером РФ у сфері безпеки. Розташована між Росією, прозахідними Польщею та прибалтійськими країнами, білоруська держава тривалий час розглядалася Москвою та Заходом як ключова буферна країна. До того ж Білорусь є одним із найактивніших членів Організації з питань колективно безпеки (ОДКБ), а також має низку двосторонніх договорів із Росією в галузі безпеки.
Оголошені п. Шойгу плани про розміщення РФ протиракетних установок і створення повітряної бази в Білорусі переводить цю співпрацю на абсолютно новий рівень. За оцінками аналітиків, такі дії Москви можуть бути пов’язані з різким посиленням співпраці між балтійськими та північноєвропейськими державами, які, крім Швеції та Фінляндії, є членами НАТО. 2013 року ці держави розпочали активний діалог у галузі безпеки, що, вочевидь, викликало різко негативну реакцію російського оборонного відомства.
Експерти вважають, що плани Польщі та країн Балтії провести в листопаді 2013-го спільні військові навчання (якраз під час проведення саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі), до яких буде залучено 5 тис. військовиків НАТО, стали останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Росії. Зростаюча активність Швеції та Фінляндії у сфері реґіональної співпраці в галузі безпеки зайвий раз підтвердила занепокоєння РФ тим, що її західні кордони стають усе вразливішими.
Реакція Москви на такі події не змусила довго на себе чекати. Москва вирішила завдати Балтії та Північній Європі удару у відповідь не на власному полі, а на полі свого стратегічного партнера — Білорусі.

Відповідь на білоруському полі
Росія заявила про твердий намір провести 2013 року спільні з Білоруссю військові навчання «Захід», які 2009-го імітували напад на Польщу та країни Прибалтики. Крім того, під час недавніх військових навчань РФ здійснила обліт поблизу шведського повітряного простору. І якщо Кар Більдт, міністр закордонних справ Швеції, не вимагав від російського уряду пояснень, то голова оборонного відомства країни Карін Енстрьом заявила, що Росія перетнула допустиму межу у своїх військових навчаннях.
За оцінкою аналітиків, на цьому тлі РФ також надзвичайно хвилює те, що держави Балтії активно протидіють поширенню російського енергетичного впливу на європейський ринок: Польща та Литва побудували термінали для імпорту зрідженого газу й провадять судові справи проти «Газпрому» з питань ціноутворення та монополізації.
Крім того, опозиційні сили в Білорусі отримують фінансову підтримку з Балтії й Європи, що викликає роздратування в російського та білоруського керівництва. Нагадаємо, 2012 року група шведських правозахисників здійснила акцію проти порушень прав людини в Білорусі, скинувши з невеликого літака іграшкових ведмедиків. Ця акція продемонструвала, що у білоруській державі існують серйозні проблеми з протиповітряною обороною. Не виключено, що цей випадок підштовхнув президента Лукашенка дати дозвіл РФ на встановлення російських протиракетних установок на своїй території.
До того ж, 2012-го Білорусь через брак коштів зняла з озброєння свій останній військовий літак Су-27. Це ще більше підірвало ослаблену систему її протиповітряної оборони, відкривши тим нові можливості для співпраці з Росією.

Чи становлять ці події небезпеку для України?
Посилення безпекової співпраці по лінії Росія — Білорусь створює для України певні виклики та загрози.
По-перше, Україна, що не є учасником НАТО й ОДКБ, укотре опиняється в незручній ситуації, яка штовхає Київ до військово-політичного вибору або на користь Заходу, або на користь Сходу. Зараз це не вигідно для української влади, яка хоче в мирний спосіб, не дратуючи РФ, підписати з Європейським Союзом у листопаді 2013 року у Вільнюсі Угоду про асоціацію та створення зони вільної торгівлі.
По-друге, це становить пряму загрозу національній безпеці України, що ризикує постраждати через військове протистояння по лінії Захід — Росію, яке, у перспективі, може вилитися у відкриту форму політичного та безпекового конфлікту. По-третє, варто очікувати, що за наміром РФ розмістити елементи системи протиракетної оборони на території Білорусі, слідуватиме чергова пропозиція Україні щодо приєднання до системи колективної оборони СНД — Організації з питань колективної безпеки.
Поява російської військової бази в Білорусі виведе протистояння Захід — Схід у нову площину. Як наслідок, це підштовхне північноєвропейські держави до підготовки адекватної відповіді. Адже готовність Москви розмістити елементи ПРО на території Білорусі може розглядатись як знак того, що РФ вважає посилення співпраці між північноєвропейськими та балтійськими державами серйозним викликом для своєї безпеки, а тому вживатиме адекватні заходи для його зменшення.
Україна ж укотре стане перед вибором: або посилювати співпрацю з ОДКБ, або ж навпаки — у якийсь спосіб відновлювати діалог із НАТО, що після підписання в листопаді 2013 року Угоди про асоціацію з ЄС може набути більшої ваги та значимості.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/471

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...