Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 24, 2017

На конференція з безпеки у Мюнхені обговорювали долю України

Автор:

|

Лютий 23, 2017

|

Рубрика:

На конференція з безпеки у Мюнхені обговорювали долю України

Петро Порошенко, Анджей Дуда, президент Польщі, та Джон Мак-Кейн, американський сенатор на безпековій конференції

У Мюнхені (Німеччина) відбулася вже 53-я конференція з безпеки, в ході якої світові лідери обговорили головні виклики, що стоять перед їхніми державами. І чи не найголовнішим серед них вони, по суті, визнали Російську Федерацію (РФ). А віце-президент США прямо засвідчив, що його держава принаймні наразі — не на боці аґресора.

«Потребуємо»
Анґела Меркель, канцлер Федеративної Республіки Німеччини (ФРН), закликала на Мюнхенській конференції керівництво Північноатлантичного альянсу посилити через анексію Криму РФ і бойові дії на Донбасі «східний фланг НАТО». Керівник німецького уряду пояснила при цьому: «Чому ситуація в Україні викликає стільки неспокою? Тому що там був порушений важливий принцип, якого притримувалися з часів Другої світової війни — принцип територіальної цілісності». Саме після цієї заяви канцлер адресувала генеральному секретарю Північноатлантичного альянсу Єнсу Столтенберґу меседж: «Тому я закликаю посилити східний фланг НАТО».
Анґела Меркель нагадала при цьому, що таке посилення слід виконувати у рамках п’ятої статті статуту НАТО, в якій зазначено, що напад на одного з його членів розглядається як напад на весь альянс. Водночас канцлерін наголосила на важливій ролі США у боротьбі з тероризмом. За її словами, без США Європа була би на межі своїх сил у боротьбі з міжнародним тероризмом. Тому п. Меркель запевнила: «Ми потребуємо військової сили Сполучених Штатів».
А Майк Пенс, віце-президент цієї держави, стверджував у відповідь: «Від імені президента, я вас запевняю: США рішуче підтримують НАТО і будуть непохитні у своїй прихильності до альянсу». Він також досить однозначно висловив ставлення США до держави-аґресора: «Ми повинні закликати Росію до відповідальності і вимагати, щоб вона поважала мінські угоди, і почала деескалацію насильства сході Україні. США будуть продовжувати наполягати на необхідності залучення Росії до відповідальності, навіть коли ми шукаємо нові точки дотику, котрі, як вважає президент, можна знайти».
Відтак, Вольфганг Ішингер, голова Мюнхенської безпекової конференції, підбиваючи її підсумки, запевнив, що з її допомогою вдалося домогтися «певної ясності з певних питань». «Було багато неясності з приводу планів Москви і щодо закінчення сирійської війни. Ця неясність зберігається. Однак ми приїхали до Мюнхена і без ясного розуміння, якою є політика уряду Дональда Трампа щодо РФ, НАТО та з інших питань. Деякі з цих побоювань були зняті, і це добре. Гадаю, ми можемо їхати додому, зберігаючи відносний спокій», — резюмував він.

«Ялти бути не повинно»
Натомість Президент України заявив у Мюнхені: «Єдиний гріх України в тому, що моя країна якось вирішила жити незалежно, на своїй землі, за нашим демократичним цінностями. Ми хочемо свободи — Росія хоче нас покарати за це. Я маю честь представляти тут 45-мільйонну європейську націю. Від її імені дозвольте мені запевнити вас, що ми ніколи не погодимося, що хтось десь буде визначати нашу долю без нас. Будь-яка угода з нашою спиною буде негайно рішуче анульована мільйонами українців, які вже довели здатність боротися за свою незалежність. Ми не маємо наміру здаватися і готові захищати нашу країну. Мій меседж простий — нічого про Україну без України!».
А отже — Петру Порошенко відомі спроби вирішити «щось» без України. І схоже, що про «це» знає не він один. Наступного дня, виступаючи на українському ланчі, Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО, котрий є радником Президента України, заявив: «Другої Ялти бути не повинно».
За його словами, зараз головним завданням є необхідність переконати нову адміністрацію США в тому, що «Америка стане великою лише тоді, коли Україна буде сильною». «Україні потрібна військова підтримка, надання оборонного озброєння. Друзів не можна зраджувати і кидати, їм необхідно допомагати», — наголосив п. Расмуссен, обігруючи передвиборче гасло п. Трампа «Зробимо Америку знову великою».
Колишній керівник ЦРУ й один із чотирьох кандидатів на посаду радника з питань нацбезпеки президента США Девід Петреус запевнив на тому ж ланчі: «Ми не відвертаємося від України». І хоча він закликав присутніх бути реалістами та забути про те, що Україна найближчим часом поповнить лави Північноатлантичного альянсу, однак наголосив при цьому: «Але розвиток армії та партнерство з НАТО треба продовжувати. За цей рік українська армія показала значний прогрес багато в чому завдяки тому, що молоді люди з готовністю вирішили захищати свою країну».
Екс-глава ЦРУ також зауважив, що хоч Путін — хороший тактик, але стратег — так собі, і зараз, за умови, що санкції ніхто знімати не збирається, лідеру РФ треба готуватися до нових виборів президента, які мають відбутися в березні 2018-го в умовах скорочення економіки та неможливістю відмовитися або скоротити соціальні стандарти для більшої частини населення, свого «ядерного» електорату. Втім, п. Петреус знову закликав до реалізму — він упевнений, що Путін все одно вибори виграє.
А наступного дня у Мюнхені відбулася двостороння зустріч між Петром Порошенком і Майком Пенсом, яка тривала довше запланованого і, судячи з усього, втішила українського лідера. За його словами, він отримав слова повної підтримки України в майбутньому, запевнення в тому, що жодних угод по Україні за спиною самої України не буде.
Петро Порошенко заявив також після зустрічі з Майком Пенсом, що Україна є однією з найпріоритетніших країн для адміністрації президента Трампа. За словами президента України, він «отримав потужний сигнал, що питання Криму та рішучої боротьби за звільнення Криму також залишається серед пріоритетів США». Тому навряд чи когось здивувала заява Костянтина Косачова, представника РФ на Мюнхенській конференції, на одному з форумів: «Москва розчарована».

Ігор Голод

Коментарі експертів
Володимир Огризко, міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр.:
— Цього року організатори сфокусувалися на темі, що робити з Європою й як її рятувати. Було запропоновано багато варіантів відповідей, і всі вони були різними. Українське питання було вплетене в загальний вихор обговорень. Чи було воно першо- чи другорядним, не беруся коментувати. Адже однобока оцінка рідко віддзеркалює реальність. Дехто каже, що українське питання відштовхують на другий план, інші з цим не погоджуються. Питання, мені здається, в іншому: чи можемо ми чітко й ясно артикулювати свої проблеми в контексті європейської безпеки. Якщо зможемо, отже, будемо на порядку денному. Якщо ж ні, будемо відходити на другий план. Чи можемо ми чітко і ясно артикулювати свої проблеми в контексті європейської безпеки? Мюнхенська конференція стала черговим приводом для України окреслити свої найболючіші питання. Той факт, що Петро Порошенко виступив на цій конференції і виклав свою позицію щодо ролі України, на мою думку, дуже важливо. Хтось критикував його виступ, хтось казав, що він сфокусувався не на тому. Але це суб’єктивні оцінки. Як рухатися далі та де розставляти акценти — завдання для аналітиків, які будуть підказувати Президенту потрібну тональність.

Євген Магда, політичний експерт:
— Мюнхенська конференція з питань безпеки стала для Петра Порошенка можливістю нагадати представникам світового співтовариства про ненависть Путіна до України, небезпеки умиротворення аґресора і необхідності шукати шляхи вирішення конфлікту на Донбасі лише разом із Україною. Нашого Президента, схоже, підбадьорили останні сигнали з Білого дому, звідки дали зрозуміти, що Дональд Трамп очікує від РФ повернення Криму Україні та дієвої участі у врегулюванні на Донбасі. На жаль, в Кремлі зрозуміли сигнали з-за океану по-своєму: Путін підписав указ про визнання виданих терористичними організаціями «документів», фактично визнавши тамтешні маріонеткові органи влади. Якщо згадати, що десять років тому в столиці Баварії російський президент фактично оголосив холодну війну Заходу, то нічого дивного в цьому кроці немає.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...