Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 14, 2018

Мирова угода в США може мати вплив на вибори Президента України

Автор:

|

Жовтень 17, 2018

|

Рубрика:

Мирова угода в США може мати вплив на вибори Президента України

Справа Павла Лазаренка може мати далекосяжні наслідки

Цей тиждень виявився багатим на новини, так чи інакше пов’язані з українськими діячами, котрих підозрюють у корупції. Причому якщо те, що коїлося всередині країни, можна охарактеризувати терміном «політичний сором», то повідомлення з-за кордону можуть мати далекосяжні стратегічні наслідки.

«Сором українського парламенту»
16 жовтня Верховна Рада України (ВРУ) розглянула подання Генеральної прокуратури України (ГПУ) про зняття депутатської недоторканності одразу з двох народних депутатів з фракції «Опозиційний блок» — Олександра Вілкула та Дмитра Колесникова. ГПУ підозрює колишнього віце-прем’єра часів Януковича (2012-2014) Вілкула у зловживанні службовим становищем і перевищенні повноважень під час перебування на посаді голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА). За даними ГПУ, п. Вілкул у 2011-2012 рр. видав розпорядження про незаконну зміну цільового призначення земельних ділянок загальною площею понад 66 га, що завдало збитків держбюджету на 15 млн грн.
Незважаючи на попередні бадьорі заяви очільника ГПУ Юрія Луценка, подання підтримали лише 137 народних депутатів за необхідних 226. Прогнозовано в повному складі не голосувала фракція «Опозиційний блок» (співголовою якої власне й є підозрюваний), а також групи «Воля народу» та «Відродження». Подив викликало те, що голоси «за» віддали лише 46 із 135 нардепів із фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП), 36 із 80 депутатів із фракції «Народний фронт» (НФ), 18 із 25 з фракції «Самопоміч», дев’ять із 20 із фракції Радикальної партії, і п’ять із 20 із фракції Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина».
Дуже цікавий нюанс — адвокатом п. Вілкула є тричі екс-заступник генпрокурора Олексій Баганець. У 2000-2002 роках він був причетний до розслідування вбивства журналіста Ґеорґія Ґонґадзе, причому не раз робив публічні заяви щодо «випадковості вбивства, побутового характеру злочину, що цілковито виключає його політичне підґрунтя», а також виступав проти американської допомоги у розслідуванні цієї справи. За часів п. Баганця ГПУ порушила карну справу щодо Миколи Мельниченка за фактом перевищення службових обов’язків і відкидала версію, оприлюднену колишнім майором державної охорони, що до злочину причетні Леонід Кучма та Володимир Литвин. Ще цікавіше, що свого часу п. Баганець був адвокатом теперішнього очільника ГПУ Юрія Луценка, засудженого режимом Януковича.
Також кволо того дня голосували нардепи за притягнення до карної відповідальності іншого члена фракції «Опоблоку», Дмитра Колесникова, котрого підозрюють у зловживанні службовим становищем під час перебування на посаді голови Аґенції держмайна України 2012 року. «За» проголосували лише 163 парламентарі, загалом участь у голосуванні взяли 275 депутатів.
Коментуючи результати голосування, Андрій Парубій, голова ВРУ назвав голосування «соромом українського парламенту». «Щоразу, коли на телевізійних ефірах хтось із тих, хто не голосував, буде казати, що він — за зняття депутатської недоторканності, знайте, — він лукавить. Це питання сьогодні продемонструвало реальну готовність народних депутатів до зняття недоторканності», — заявив він.

США проти екс-прем’єра України
Нагадав про себе й уже забутий в Україні колишній прем’єр часів Кучми (1996-1997) Павло Лазаренко. Окружний суд округу Колумбія розпорядився ще на два місяці призупинити судовий процес між урядом США та колишнім главою уряду України, а також його дітьми. Відповідно до ухвали суду від 15 жовтня, час, відведений на перемовини щодо умов мирової угоди, подовжений до 18 грудня. До цього терміну сторони мають домовитися щодо того, скільки виведених із України грошей п. Лазаренко погодиться віддати уряду США.
Перемовини щодо мирової угоди — спроба знайти компроміс після майже 15-річної судової тяганини. США з 2004 року намагаються через суд конфіскувати майже 230 млн USD, заморожених на рахунках українського екс-прем’єра у Швейцарії та низці офшорних юрисдикцій по всьому світу. Згідно з ухвалою суду, в середині листопада ц. р. сторони повідомлять суддю щодо поступу в перемовинах. У разі, якщо уряд США та п. Лазаренко не домовляться про розподіл грошей, суд залишає можливість відновити судовий процес щодо конфіскації.
Як повідомив 10 жовтня ц. р. в інтерв’ю аґенції «Укрінформ» Юрій Луценко, адвокати Павла Лазаренка однією з умов мирової угоди називають закриття карних справ проти екс-прем’єра в Україні. Генпрокурор зазначив, що Київ розраховує на повернення в український бюджет коштів, виведених із України. «Щойно Лазаренко скаже «так», Україна й Америка зустрінуться і ухвалять рішення стосовно розподілу», — зазначив глава ГПУ.

«Бомба» під Тимошенко
Справа п. Лазаренка вже багато років є бомбою з політичним «годинниковим механізмом», пише «Німецька хвиля». Конфіскувати гроші українського екс-прем’єра, засудженого 2009 року американським судом за корупцію та відмивання грошей, виявилося значно складніше, ніж довести його провину. Такої масштабної справи проти іноземного громадянина, котрий крав гроші іншої держави і відмивав їх за межами США, в історії американського правосуддя ще не було.
Але проблема полягала в тому, що левова частина грошей п. Лазаренка, виведених із України у 1992-1997 рр., ніколи не переказувалася до США, тому формально до них не можна застосувати американські закони про відмивання грошей та інше законодавство США про транскордонну корупцію. Захист українця наполягав, що перекази, скажімо, з острова Гернсі до Антиґуа і Барбуди не надходили в США, а лише «транзитом» проходили через кореспондентські рахунки в цій країні.
Далекий заокеанський процес над забутим в Україні колишнім політиком несподівано став одним із чинників призначених на весну 2019 року президентських виборів в Україні. У квітні ц. р. американський суд поставив крапку в принциповому питанні: кошти від яких саме злочинних схем підпадають під можливу конфіскацію. Головна перемога американських правоохоронців, як пише «Німецька хвиля», полягає в тому, що суд зрештою таки відмовився виключати з переліку коштів до конфіскації гроші, отримані Павлом Лазаренком від Юлії Тимошенко.
Остання, за даними американських слідчих, переказала на підконтрольні п. Лазаренку рахунки щонайменше 162 млн USD. Ідеться про «відкати» за сприяння у діяльності компанії «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ), якою п. Тимошенко управляла з листопада 1995-го до січня 1997 року, після чого посаду президента компанії посів її чоловік Олександр Тимошенко. Будучи прем’єром, Павло Іванович, зокрема, видав державну гарантію на 200 млн USD за контрактом ЄЕСУ та «Газпрому» на постачання газу. Компанія Юлії Володимирівни не заплатила російському газовому монополісту, і в підсумку розраховуватися довелося державі коштом платників податків.
Тож держава Україна має вагомі аргументи домагатися повернення бодай частини цих грошей. Інтрига полягає в тому, наскільки швидко ці гроші повернуться до України. Якщо мирову угоду між урядом США та Павлом Лазаренком підпишуть до кінця ц. р., чинний Президент України, котрий не приховує своїх намірів балотуватися на другий термін, матиме величезний козир. Навіть якщо в український бюджет буде повернено хоча б кілька мільйонів, Петро Порошенко матиме нагоду записати собі це в актив.
«Натомість для теперішньої лідерки виборчих перегонів Юлії Тимошенко розв’язка саги про повернення «грошей Лазаренка», вочевидь, несе неабиякі репутаційні ризики. Адже, медіа та політичні конкуренти не забудуть нагадати, як саме і з чиєю допомогою більше 20-х років тому на закордонних рахунках опинилися мільйони Павла Лазаренка», — підсумовує «Німецька хвиля».

Ігор Берчак

До теми
Французькі правоохоронні органи спільно з Європолом заарештували неподалік від міста Діжон 36-річного українця на прізвище Малиновський (місцева преса одразу обізвала його «королем замку»), котрого підозрюють у міжнародному шахрайстві. Затримання сталося ще 5 жовтня, однак прес-служба Європолу повідомила про це лише зараз. Розслідування підозрілих операцій, пов’язаних із придбанням замку в Бургундії за 3 млн EUR фірмою з Люксембургу, почалося в січні ц. р. Як зазначають в Європолі, кінцевим бенефіціарним власником фірми виявився громадянин України, підозрюваний у корупції у великих масштабах, але йому вдалося уникнути відповідальності, сфальсифікувавши свідоцтво про свою смерть. «Під час оперативної наради, яку проводили в Європі між Францією, Люксембургом та Україною, було встановлено, що підозрюваний не тільки живий, але і непогано живе у Франції», — зазначили у Європолі. У день затримання в підозрюваного вилучили понад 4,6 млн EUR, в т. ч. замок, вінтажний Rolls Royce Phantom і три твори Сальвадора Далі. Згодом справу перекваліфікували з випадку внутрішнього шахрайства на міжнародне відмивання доходів від корупції. Крім «короля замку» затримали ще трьох його спільників, додали у Європолі. Генеральна прокуратура України подала запит до компетентних органів Франції про їхню видачу.

About Author

Meest-Online

Loading...