Новини для українців всього свту

Tuesday, Jan. 19, 2021

Місце України у світових процесах 2014 року

Автор:

|

Січень 23, 2014

|

Рубрика:

Місце України у світових процесах 2014 року

Євромайдан став новим явищем в українській політиці, причому його формальна поява була спричинена рішенням уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Ще за два тижні до 21 листопада 2013 року — дня, коли це рішення було ухвалене, — жоден з українських політиків не вірив, що мільйони українських громадян вийдуть після саміту Україна — ЄС на мирні акції протесту одразу після того, як мало відома для більшості громадян Угода про асоціацію не була підписана Януковичем у Вільнюсі.

Українці мовчали довго. Мовчали тоді, коли в них почали забирати бізнес, мовчали, коли їхніх дітей убивали на пішохідних переходах діти державних чиновників і наближених до влади осіб, мовчали, коли фіскальні органи, усупереч законам, наперед стягували податки, а працівники міліції ґвалтували та вбивали дівчат у Миколаєві й інших українських містах. Але тоді, коли їхнє керівництво вирішило змінити геополітичний вектор розвитку країни, українці повстали.
Цікаво, що наслідки Євромайдану несподівано набули геополітичних ознак у реґіональному й навіть світовому масштабі. Європа, США, Російська Федерація (РФ) і навіть Китайська Народна Республіка (КНР) виявилися втягнутими в «український революційний вир», який протягом останніх тижнів 2013-го захопив політичний і інформаційний простір Європи, Північної Америки та РФ. В одну мить стало зрозуміло: зовнішньополітичний нахил України може призвести до виникнення політичної кризи в цілій Європі.

Основні елементи геополітичних процесів
Одним із найважливіших трендів світової політики 2014 року будуть відносини між США й Іраном. Фінальний раунд перемовин між країнами G-6 і Іраном із питань розвитку цією країною ядерної програми, що відбувся 23 листопада 2013-го, мав справді сенсаційні результати: уперше після 34 років взаємних звинувачень і погроз офіційні особи США й Ірану повідомили про дипломатичне вирішення іранської ядерної проблеми. Лідери «шістки» й Ірану домовилися про заходи зі суттєвого скорочення іранської ядерної програми. Тегеран узяв на себе зобов’язання призупинити збагачення урану більш ніж на 5 %, призупинити виробництво плутонію та центрифуг, а також погодився допустити інспекторів МАГАТЕ до своїх ядерних об’єктів.
Так звана угода десятиліття, досягнута між Іраном і G-6, передбачає, що запаси урану з 20 %-м збагаченням повинні бути ліквідовані не пізніше, ніж через шість місяців від дня підписання договору. Своєю чергою, Сполучені Штати погоджуються розморозити іранські закордонні активи на суму 4,2 млрд USD і послабити санкції, які стосуються постачання золота, нафтохімії й автомобілів.

Куди буде рухатися Європа?
Якщо подивитися на картину розвитку процесів у Європейському Союзі (ЄС) у широкому контексті, то очевидним є продовження розвитку 2014-го негативних явищ у економіці, що породжуватимуть безробіття й посилюватимуть соціальну напругу. Очікується, що наслідки світової фінансово-економічної кризи накриють ще дві країни — Францію та Нідерланди. Загалом, умови кредитування для населення та бізнесу в країнах ЄС залишатимуться 2014 року доволі жорсткими, що аж ніяк не сприятиме швидкому виходу ЄС із рецесії. Греція, Кіпр, Португалія та Словенія потребуватимуть значної фінансової підтримки з боку ЄС.
Унаслідок збігу цих факторів аналітики чекають на збільшення в країнах ЄС масових акцій протесту, що призведе до зростання популярності нових праворадикальних партій. У результаті проведення 2014-го парламентських виборів у Бельгії, Угорщині та Швеції, а також муніципальних виборів у Франції, Великій Британії й Греції перемогу можуть отримати нові праві радикальні партії. Окрім цього, вибори до Європейського парламенту (ЄП), заплановані на травень 2014 року, також можуть мати несподівані результати: хоча євроскептики навряд чи отримають контроль над законодавчим органом ЄС, тим не менш, вони збільшать свою присутність у ЄП. З огляду на це, формування наприкінці 2014-го нового складу Європейської комісії (ЄК) — керівного органу ЄС — може бути ускладнене.
2014 року в Європі можуть посилитися сепаратистські рухи. Зокрема, на вересень ц. п. заплановано проведення референдуму з питання отримання Шотландією незалежності, проти чого категорично виступає Велика Британія. Конфліктна ситуація досі не розв’язана. В Іспанії каталонці теж роблять спроби провести референдум із питань отримання Каталонією незалежності від Іспанії, що викликає відверте обурення в Мадрида.
На такому складному соціальному тлі Брюссель продовжуватиме вимагати від національних урядів запровадження заходів жорсткої економії, які призведуть до додаткового тертя між національними урядами й інституціями ЄС.

Чого очікувати Україні?
Із геополітичної точки зору, 2014 рік буде для України складнішим, ніж минулий. Для цього існують як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Києву не варто особливо розраховувати на те, що цьогоріч буде підписана Угода про асоціацію з ЄС. Греція й Італія, які головуватимуть у Євросоюзі цього року, перебувають під доволі значним політичним і енергетичним впливом РФ. Тому, ймовірно, вони робитимуть усе, аби прориву для України на євроінтеграційному напрямку не відбулося.
Роль Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) у політичних і економічних процесах Центральної та Східної Європи посилюватиметься. Це відбуватиметься на тлі закритого діалогу між ФРН і РФ щодо майбутньої долі Східної Європи, у якому одне з ключових місць буде відведене Україні. Цілком вірогіднно, що основні дискусії з «українського питання» між Берліном і Москвою триватимуть навколо ставок на президентських виборах в Україні на початку 2015 року. Якщо Москва зробить свою політичну ставку на одного з кандидатів, а Берлін погодиться легітимізувати цього кандидата в очах Заходу, це означатиме, що український політичний пасьянс буде вдалим для обох центрів сили. Хоча, якщо врахувати доволі стрімке визрівання українського суспільства, обом столицям доведеться дуже ретельно продумувати кожен крок на українському передвиборному полі.
Отже, роль ФРН залишатиметься для Східної Європи важливою і, водночас, доволі суперечливою. З одного боку, ЄК і ФРН демонструватимуть велику прихильність до того, що 2014-го в Польщі й Литві почнуть діяти два термінали по імпорту зрідженого газу. Це, безумовно, дратуватиме Москву, яка не хоче втрачати монопольне становище на європейському енергетичному ринку. А з іншого – очікується, що Берлін буде тиснути на ЄК, яка 2014 року розглядатиме справу проти «Газпрому» щодо порушення антимонопольного законодавства. Мета тиску — відвести російську компанію від санкцій ЄС. Така ситуація ще більше прив’яже Україну до російської «газової труби».
Також не варто відкидати того, що ФРН у непублічний спосіб надаватиме допомогу РФ у просуванні проекту «Південний потік», який становить пряму загрозу для України: зменшення обсягів прокачування через українську газотранспортну систему російського газу на ринок Європи.

Роль РФ в українських справах
Росія отримала торік важливі геополітичні перемоги на пострадянському просторі. Україна ж, навпаки, зазнала поразок, у тому числі через російський фактор. Однак, на думку аналітиків, насправді вікно можливостей для російського керівництва зібрати колись утрачені землі залишатиметься вкрай обмеженим.
Сполучені Штати, які протягом останнього часу відійшли від активних дій на європейському напрямку, поступово почнуть повертатися до великої європейської гри. Виведення 2014-го військ з Афганістану, а також поступове налагодження відносин з Іраном вивільнять для Вашинґтона час на те, щоби всерйоз зайнятися європейською політикою. Розуміючи таку небезпеку, РФ буде залишатися активною на Близькому Сході, шукаючи нагоди для ускладнення позицій США в цьому реґіоні. Однак малоймовірним є те, що такі спроби 2014 року будуть вельми вдалими.
Внутрішні процеси в самій Росії характеризуватимуться ще більшою концентрацією влади в Москві. У короткій перспективі це дасть Володимиру Путіну змогу тримати «вулицю під контролем», однак у тривалій перспективі це робитиме РФ ще вразливішою для внутрішніх криз і викликів.
Очікується, що цьогоріч російський уряд буде розвивати не лише енергетичні сектори економіки. Так, наприклад, багато робитиметься для розвитку гірничодобувної, металургійної та будівельної галузей, для розвитку хімічної й автомобільної індустрії. Однак закритість російської економіки для західних інвестицій зводитиме зусилля керівництва РФ до мінімуму. У зв’язку із цим Україні не варто чекати на прориви у відвоюванні російського ринку для українських товарів.
Дива не відбудеться, і такі розчарування від завищених сподівань від інтеграції з РФ будуть робити українське суспільство, у першу чергу — на сході та півдні України, — ще більш проєвропейськи налаштованим. Хоча на це знадобиться не один рік.
Аналітики говорять про посилення конкурентної боротьби всередині російського політичного клану. Президент Путін буде змушений маневрувати. Можливо, унаслідок розпочатої у РФ антикорупційної програми, пов’язаної з розкраданням коштів на підготовку Сочі до Олімпійських ігор, 2014-го російський уряд буде суттєво переформатовано.
Також очікується, що 2014 року Росія робитиме спроби не допустити підписання Молдовою та Грузією Угод про асоціацію з ЄС. Імовірно, що в цьому контексті може різко загостритися придністровський конфлікт, що напряму впливатиме на українську безпеку.
Традиційно КНР збільшуватиме свій тиск на реґіон Центральної Азії, що викликатиме роздратування в Москві. Бажання РФ ускладнити експансію КНР у Середню Азію штовхатиме російську сторону до активної гри на конфліктах між Узбекистаном, Киргизстаном і Таджикистаном, які можуть стати інтенсивнішими після виведення американських військ з Афганістану.
З урахуванням таких тенденцій Києву в будь-якому разі необхідно готувати себе до професійних і далекоглядних міжнародних комбінацій. А для цього потрібні не лише матеріальні ресурси, а й замовлення на формування в Україні професійного міжнародного товариства, здатного прораховувати ситуацію в середньотерміновій перспективі. Інакше Україна, її фінансово-промислові групи не матимуть шансів інтегруватися до світових політичних і економічних процесів на вигідних для них умовах.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/685

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply