Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

«Мінськ-3»

Автор:

|

Січень 14, 2016

|

Рубрика:

«Мінськ-3»
Борис Гризлов

Борис Гризлов

У столиці Білорусі продовжили спроби «вреґулювати конфлікт на сході України».

По третьому колу
10 січня ц. р. Роман Безсмертний, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з вреґулювання конфлікту на Донбасі, констатував у ефірі київського телеканалу «112 Україна»: «Із 1 січня почався «Мінськ-3», хоча ви скажете, що він не оформлений документом. Так, ніякого документа немає, але філософія внутрішніх процесів свідчить про те, що «Мінськ-2» навіть на 50 % не відповідає тій проблематиці, з якою зіткнулися Україна та світ на території українського Донбасу».
На думку дипломата, «Мінськ-3» міститиме в собі кілька нових форматів — «частина з них буде стосуватися внутрішнього українського процесу, частина — загальноєвропейського, а частина — загальносвітових процесів». «І це потягне за собою реформування компонентів із безпеки Організації Об’єднаних Націй та Європейського Союзу (ЄС). І я не виключаю, що це поставить перед собою питання про долю ЄС і, окремо, виокремлення нового фактора сили — Центральної Європи», — припускає п. Безсмертний.
«Потрібно відразу сказати, що українське суспільство навіть при їхній раціональності не дасть можливості реалізувати кулуарні домовленості під час вирішення проблем на Донбасі», — запевнив він.

Патова ситуація триватиме
Що ж, 12 січня в Мінську й справді, як повідомили у Міністерстві закордонних справ Білорусі, вчергове «розпочалося засідання підгрупи з політичних питань у рамках Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі».
Однак п. Безсмертний не прогнозував якихось відчутних результатів. «Якщо поглянути на технологічну складову роботи в підгрупах, то вона є черговим пунктом. Там технологічний процес є продовженням усього того, що відбувалося до Нового року. Це — не нові концептуальні підходи, це — іноді топтання, іноді розглядання чогось нового, іноді розглядання якихось нових проектів і документів. Тобто це — не революційні концепції, підходи тощо», — пояснив він.
Зокрема, за словами дипломата, «політична підгрупа продовжує роботу над виборчими модальностями, питаннями можливості та варіантів амністії, проблем, пов’язаних із недоторканністю під час можливого процесу політичного вреґулювання».
Представники Москви далі домагаються всього того, що українці не уповноважені прийняти, — визнання «народних республік», проголошених російськими окупантами і їхніми колаборантами, складовими частинами України, а також їхні права визначати внутрішньо- та зовнішньополітичні курси держави та її трансформацію в конфедерацію підконтрольних Кремлю реґіонів.
На цьому вкотре наголосив сам Путін в інтерв’ю, опублікованому 11 січня в німецькому виданні Bild. Дослівно ж він заявив: «Відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України — на підставі закону України про конституційну реформу до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11, тобто проведення конституційної реформи. Тобто спочатку — конституційна реформа, політичні процеси, а потім на основі цих процесів створення атмосфери довіри та завершення всіх процесів, у т. ч. закриття кордону».

Візит «важковаговика»
Не виключено, що саме для потужніших домагань від української влади 11 січня прилітав до Києва Борис Гризлов, голова Державної думи Російської Федерації (РФ) у 2003-2011 рр., міністр внутрішніх справ РФ у 2001-2003 рр., а тепер — новопризначений представник РФ у Тристоронній контактній групі з вреґулювання ситуації на Донбасі.
Андерс Ослунд, співробітник Атлантичної ради у Вашинґтоні та відомий експерт із українських питань, прокоментував цей візит у статті для Newsweek так: «Призначення Грилова свідчить про важливу зміну в політиці Росії стосовно України. Гризлов є «важковаговиком» у найближчому оточенні Путіна, постійним членом його Ради безпеки, колишнім міністром внутрішніх справ, спікером Думи та приятелем президента ще з його кадебешних часів у Санкт-Петербурзі».
Азамат Кульмухаметов, попередник Гризлова на посаді представника РФ у контактній групі, не мав серйозної ваги, а його призначення, на думку п. Ослунда, було скоріше спробою зменшити роль Росії та можливістю змусити Україну вести перемовини з лідерами сепаратистів. Натомість тепер, як зазначив експерт, Кремль узяв на себе прямий контроль над Донбасом.
Фахівець також нагадав, що свого часу п. Гризлов представляв Путіна під час круглого столу, який привів до політичного вреґулювання після Помаранчевої революції в Україні. «Якщо Путін дав тоді повноваження Гризлову на значні поступки Україні, він може бути готовим зробити це знову. Російська війна на Донбасі не стала ні малою, ні переможною. Тому найкраще, що може зробити Кремль, — це забути про неї. У кожному разі — на відміну від свого попередника — Гризлов може вести перемовини, маючи повноваження від Кремля», — припустив він.
Однак Олександр Сушко, науковий директор київського Інституту євроатлантичної співпраці, вважає, що «проривних рішень від візиту російського представника до Києва очікувати не доводиться». «Перемовний процес і реалізація досягнутих у Мінську домовленостей зайшли в глухий кут. Для того, щоб зрушити ситуацію з мертвої точки, Росія зараз вдається до кроків, які змушують Україну замислитися та готуватися до певної реакції. Очевидно, що ініціатива приїзду до Києва Гризлова має психологічний зміст, і ми бачимо збурення спокою в українському середовищі, бо тепер говоримо навіть не про зміст перемовного процесу, а тільки про його зовнішній бік: чому прилетів, хто дозволив, із ким зустрінеться тощо. Тобто це елемент дипломатичної гри, розрахованої в т. ч. на виведення опонента з рівноваги», — вважає експерт.

Кремль хоче обдурити
Своєю чергою, популярний в Україні журналіст Віталій Портников, котрий довгий час працював у РФ, прокоментував візит емісара Кремля так: «Кремль хоче обдурити Захід. Усе це — демонстрація «конструктивності». Ще один доказ того, що РФ хоче вреґулювання на Донбасі — он навіть її високопоставлені чиновники літають до Києва, а Україна не хоче і не може. Зовсім неважливо, що при цьому буде відбуватися на самих зустрічах. Власне, вже зрозуміло — що. Російська сторона буде на свій розсуд інтерпретувати Мінські угоди, вишукувати пункти, які мали бути давно «закриті» та доводити, що це Україна їх не виконує, а Росія тут абсолютно ні до чого, вона взагалі — посередник, який хоче допомогти вреґулювати конфлікт».
Водночас Олександр Богомолов, директор київського Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського, коментуючи заміну представника РФ у перемовинах із Азамата Кульмухаметова на Бориса Гризлова, висловив сподівання, що ця подія — знакова. Фахівець зазначив, що за загальносвітовою практикою така ротація свідчить про намагання якимось чином змінити хід перемовин. «Зазвичай перемовників міняють, коли змінюється якийсь політичний розклад, чи хочеться змінити тональності, чи застосувати якісь інші методи, — пояснив він. — Росія починає грати на пом’якшення конфлікту, але не в плані зміни своїх інтересів, а зовнішнього враження від нього».
Пізно ввечері вівторка з Борисом Гризловим зустрівся Петро Порошенко. Однією з тем розмови були конституційні зміни, які повинні бути внесені на голосування Верховної Ради (ВРУ) до кінця поточної сесії. Десь у другій годині ночі московський гість відлетів звітувати своєму кремлівському босові.

Новий етап
13 січня у Мінську продовжила працювати Тристороння контактна група щодо вреґулювання ситуації на сході України. Ірина Геращенко, народний депутат України та представник у гуманітарній підгрупі, заявила, що українська група не буде змінювати позиції у зв’язку з посиленням російського представництва. За її словами, призначення Бориса Гризлова тільки згуртує делеґацію України. «Мінські угоди мають бути виконані, у т. ч. РФ і контрольованими нею бойовиками. Російські війська та техніка мають піти геть. Ми повинні отримати контроль на кордоні. Вибори? Тільки за українським законодавством під моніторинґом Організації з безпеки та співпраці у Європі (ОБСЄ) після роззброєння. Амністія? Мають відновити роботу українські суди на окупованих територіях. Також є важкі злочини, які не потрапляють під амністію», — зазначила п. Геращенко.
Вона також додала, що Україна готова до пошуків компромісів заради звільнення українців і наполягатиме на безперешкодному доступі гуманітарних місій на окуповані території. «Режим припинення вогню має дотримуватися стовідсотково. Кожне порушення має жорстко і чітко фіксуватися Спеціальною моніторинґовою місією ОБСЄ. А для цього потрібно, аби ця місія отримала доступ на всі території, аж до кордону, і чітко виконувала свою роботу, а не «моніторила» тилові міста. Такою є наша позиція», — констатувала політик.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Роман Безсмертний, представник України в політичній підгрупі на перемовинах:
— Приїзд в Україну Бориса Гризлова — помилка, яка може зіпсувати багато напрацьованого українською перемовною групою в Мінську. Цей візит не допоміг вирішенню поточних проблем, навпаки, він викликав бурю емоцій та обурення в суспільстві. Це — прояв совкової позапротокольної дипломатії, яка вбиває будь-які дипломатичні зусилля та компроміси. Це — стара радянська школа Громико, яку продовжує Сергій Лавров. Вони не люблять підбирати слова і не особливо перебирають, куди їхати. РФ не збирається миритися з Україною та забиратися з Донбасу. Навпаки — іде загострення ситуації. У РФ немає іншого варіанту, крім подальшої ескалації. Зовнішня політика є продовженням внутрішньої. Якщо раптом Росія зробить крок назад, настане особиста та політична катастрофа для Путіна.

Олеся Яхно, політичний аналітик:
— Уже зараз можна говорити про дві складові візиту Бориса Гризлова до Києва: форму та зміст. Із точки зору змісту ніяких ризиків і потенційних загроз для України немає. Україна чітко і ясно позначила свою позицію щодо політичної частини Мінських угод: ніякої федералізації та закон про особливості самоврядування на Донбасі набуває чинності лише після виборів за українськими законами. Уже тільки цей процес поверне контроль Києва над реґіоном. Зараз немає необхідності йти на якісь поступки Кремлю, у той час, коли для РФ продовження економічних санкцій із боку Заходу і ціна нафти менше 30 USD за барель — далеко не оптимістичні умови. Із точки зору форми візит Гризлова — це «гібридна війна» в дії. Навіть там, де в України виграшна ситуація, її намагаються представити або як «зраду», або як прояв сили, а не слабкості Кремля. Прив’язка приїзду Гризлова до обговорення змін до Конституції має такі цілі: дискредитацію змін до Конституції в українському варіанті та дискредитацію української влади, у тому сенсі, що варіант змін до Конституції нібито обговорюється з представником РФ.

До слова
Через візит Бориса Гризлова до Києва скасували поїздку донбаських «міністрів» у РФ. Представники терористів планували 13 січня відправити свої делеґації в Москву. Вони мали відвідати російські реґіони для налагодження двосторонніх економічних стосунків, але не склалося.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...