Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 21, 2018

Меркель і Макрон нагадали Порошенку про корупцію

Автор:

|

Травень 17, 2018

|

Рубрика:

Меркель і Макрон нагадали Порошенку про корупцію

Еммануель Макрон та Анґела Меркель

Керівники трьох держав не лише «звірили годинники» німецькому місті Аахені.

Більше години
Анґела Меркель, канцлер Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), приймала 10 травня в Аахені не лише президента Франції Еммануеля Макрона, щоб вручити йому премію Карла Великого «за відданість ідеї європейської єдності та рішучу боротьбу проти всіх форм націоналізму й ізоляціонізму, спрямовану на подолання європейської кризи», а й його українського колегу за посадою Петра Порошенка.
Штефан Майстер, німецький політолог, пояснив напередодні зустрічі: «Щодо України є два принципово важливі питання. Це, зокрема, спорудження газогону «Північний потік-2» і кількість палива, яке транспортуватиметься українською газотранспортною системою після пуску його в експлуатацію. Друга тема — запровадження миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй (ООН) на Донбасі й те, як ситуація щодо цього розвиватиметься надалі. Відомо, хоч поки що й неофіційно, про німецько-французький варіант того, якою саме має бути місія, й уже тривають неформальні перемовини щодо нього».
Назвав політолог і третю причину зустрічі в Аахені: «Порошенко реалізовує заявлені ним реформи не так, як на це сподівалась Європа. Ідеться, зокрема, про його угоди з олігархами, стагнацію в Україні. Так, очікування були, але зараз ми переконалися, що він неспроможний робити необхідні основоположні зміни».
Зустріч керівників держав тривала за зачиненими дверима трохи більше години. Першою про її результати розповіла п. Меркель. За її словами, минулі тристоронні перемовини були «хорошими», але для вирішення міжнародних конфліктів потрібно багато часу. «Ми не досягли в «нормандському форматі» тих успіхів, яких хотіли, але ми і далі докладатимемо зусилля для збереження територіальної цілісності та суверенітету України», — запевнила канцлер.
Відтак нагадаємо, що нормандським форматом назвали 6 червня 2014 року перемовини канцлера ФРН і президентів України та Франції та Російської Федерації (РФ) щодо війни на Донбасі. Бо вперше вони відбулися тоді в Бенувілі у Нормандії.

«Генеральна репетиція»
Своєю чергою, Петро Порошенко повідомив 10 травня журналістам на брифінгу в Аахені: «У нас був амбітний порядок денний, обговорили продовження санкцій (щодо РФ. — Ред.), серйозну стурбованість ескалацією напруженості бойових дій з боку РФ проти України. Ми ретельно обговорили наші можливі кроки, дорожню карту імплементації мінських домовленостей обов’язково з використанням елементу миротворців. Практика показує, що безпековий елемент мінських домовленостей неможливо виконати без повноцінної миротворчої місії на окупованому українському Донбасі. Росіяни повинні підтримати проект резолюції (ООН щодо миротворців. — Ред.), де була б чітко імплементована дорожня карта з урахуванням мінських домовленостей, і з урахуванням миротворців. І це має бути передбачено рішенням Ради Безпеки ООН».
«Ми чітко узгодили і скоординували порядок денний, кроки, які ми маємо зробити, щоб провести засідання «нормандського формату». Найбільш ймовірно, це може відбутися в Парижі. Ми чекаємо, щоб якісно підготувати порядок денний» — зазначив Президент України.
А Сергій Солодкий, заступник директора центру «Нова Європа», на запитання «Чому Путіна немає в Ахені?» відповів: «Гадаю, причин може бути дві. Перша: йому просто там не місце. Фон зустрічі «Ахенської трійки» — нагородження Макрона премією Карла Великого за особливий внесок в єднання європейців. Було б дивно, якби в такому заході брав участь і Путін. Друге — Берлін і Париж могли вирішити, що зустріч вчотирьох не принесе ніякого результату. Варто спочатку обговорити всі питання з українським лідером, а потім окремо з Путіним. Зрештою, тоді можна спробувати вийти і на результат. Як відомо, незабаром очікуються візити Макрона до Москви та Петербурга (23 травня. — Ред.), а Меркель — до Сочі (18 травня. — Ред.)».
Оглядач Христина Зеленюк також вважає, що в Ахені не лише «звірили годинники». Дослівно ж резюмувала: «Їхню зустріч можна сміливо назвати генеральною репетицією перемовин «четвірки», які можуть відбутися вже в червні. Адже виходити на такий рівень потрібно з чітко підготовленим пакетом пропозицій, які зможуть привести до конкретних рішень. Поки ж, судячи з замороженого переговорного треку Волкер-Сурков, Москва не готова сідати за стіл перемовин, не кажучи вже про поступки щодо Донбасу та Криму. До того ж, не додає оптимізму вихід США з ядерної угоди з Іраном. У Кремлі цьому явно не зраділи. Тому вирішення українського питання, насамперед щодо миротворців на Донбасі, може знову відійти на другий план, якщо не в глухий кут».

У Москві чекають
Відтак Дмитро Пєсков, прес-секретар президента РФ, заявив 10 травня, що з Кремлем про перемовини в «нормандському форматі» ще ніхто не говорив, але додав: «Справді, з різних причин у нормандському процесі виникла вже досить велика пауза. Тому чекатимемо якихось конкретних ініціатив».
«Мабуть, у Москві натякають, що чекають від американців пропозицій щодо миротворців, про що в середині квітня заявив придворний російський політолог Олексій Чеснаков — «голова, що говорить» помічника президента РФ Владислава Суркова. І не важливо, що це росіяни обіцяли надати свої пропозиції до резолюції щодо миротворців авторства Франції, ФРН, США й України відразу після дубайської зустрічі Суркова зі спецпредставником Державного департаменту Куртом Волкером. Для Росії головне вчасно звинуватити іншу сторону, в цьому випадку — Штати», — вважає п. Зеленюк.
Але оглядач сподівається: «Як би там не було, зрушити процес з мертвої точки Макрон і Меркель спробують під час перемовин із Путіним. Якщо лід у Кремлі рушить, то наприкінці травня — початку червня можуть відбутися перемовини Волкера і Суркова, а до кінця червня — зустріч «нормандської четвірки».
Один з українських дипломатів пояснив оглядачу: «Головне, щоб Сурков на майбутній зустрічі надав Волкеру пропозиції РФ щодо миротворців. Поки що, як ми вже чули, в Москві під миротворцями розуміють охоронців Організації з безпеки та співпраці в Європі. Якщо Путін буде готовий обговорювати нормальну миротворчу місію з надійним мандатом, лідери «четвірки» вийдуть на перемовини з чорновим варіантом резолюції ООН щодо миротворців».
Цим сподіванням принаймні наразі суперечить заява Сергія Лаврова, міністра закордонних справ РФ, що Москва готова зустрітися в «нормандському форматі» на рівні очільників зовнішньополітичних відомств, але за однієї важливої умови — виконання Києвом політичної частини мінських домовленостей. Дослівно ж він твердив: «Необхідно зафіксувати на папері так звану формулу Штайнмаєра про наділення Донбасу особливим статусом, про набуття чинності закону про особливий статус у контексті проведення виборів. Це, як мінімум, без якого, вочевидь, міністри не можуть відзвітувати перед лідерами про те, що вони виконують свої функції сумлінно».

В ЄС не готові
Однак п. Зеленюк зауважила: «Судячи з усього, і Вашинґтон в особі Курта Волкера з одного боку, і Берлін і Париж в особі Анґели Меркель й Еммануеля Макрона з іншого, всерйоз вважають, що до кінця фіналу чемпіонату світу з футболу в Росії Путін може піти на поступки. Це те саме вікно можливостей, про яке на самому початку своєї «каденції» казав Курт Волкер».
Утім, оглядач коментувала це скептично: «Але через чотири роки війни Росії в Україні в європейських столицях (США зараз, правду кажучи, не до війни в Україні — вони по вуха в протистоянні з Іраном і налагодженні відносин із Північною Кореєю) так і не збагнули, що поступки Путіна не залежать від чемпіонатів і Олімпіад. А поки дехто в Європі будує разом із росіянами «Північні потоки», Путін і його оточення продовжуватимуть думати, що Європейський Союз (ЄС) у них під ковпаком, санкції незабаром скасують, а на поступки щодо Донбасу, не кажучи вже про повернення Криму, можна й не йти».
Стосовно ж «Північного потоку-2», будівництво якого в ФРН стартувало 3 травня, п. Зеленюк заявила: «Цю тему українська делегація, в складі якої був і голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв, підіймала. Але, судячи з усього, від суто політичного газового проекту з РФ ні Берлін, ні Париж (чиї компанії також беруть участь у будівництві) відмовлятися наміру не мають. Більше того, 13 травня з дводенним візитом до Києва приїхав Пітер Альтмаєр, міністр економіки ФРН, котрий, як написала німецька преса, «має намір продавлювати тему будівництва обхідної рури».
А в київському інтернет-виданні «Апостроф» повідомили: «Поки в офіційних заявах Порошенко каже про успішний робочий візит до Аахену, джерела «Апострофа» в дипломатичних колах, наближених до Президента, описують результати не в таких яскравих тонах».
Зокрема, «джерело в дипломатичних колах» розповіло: «Вони (представники української влади. — Ред.) хочуть, аби в ЄС поменше говорили про корупцію. Адже Москва буде включатися в українські вибори, використовуючи цю тезу. Тому наші політики просять поменше про це згадувати. Але в ЄС на таке погоджуватися не готові».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...