Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 26, 2018

Маніпуляції та фальсифікації

Автор:

|

Жовтень 04, 2012

|

Рубрика:

Маніпуляції та фальсифікації

В Україні мало хто ще вірить у чесні вибори

Українська влада намагається переконати виборців, що ті нібито їй довірять своє майбутнє.

Штучна інтриґа

Євген Копатько, керівник соціологічної компанії Research & Branding Group, повідомив, що «на сьогодні є приблизно п’ять політичних проектів, які мають шанси пройти до парламенту». Передусім — Партія реґіонів (ПР), яка зараз перебуває при владі, Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина», «Український демократичний альянс за реформи» (УДАР) і Комуністична партія України (КПУ). Причому, запевняє п. Копатько, «рейтинґ ПР і Об’єднаної опозиції є фактично однаковим».

Що ж до п’ятого політпроекту, котрий, як стверджує керівник Research & Branding Group, іще не втратив перспективи потрапити до парламенту, то «певні шанси має» партія «Україна — Вперед!», а також ВО «Свобода». Як бачимо, своєю неконкретністю соціолог намагається зберегти інтриґу в парламентських перегонах.

Але тепер Євгенові Копатьку, чий син працював на президентських виборах 2010 року особистим фотографом Віктора Януковича, вірить усе менше його співвітчизників. Знач но більше довіри викликають результати аналогічних опитувань, проведених фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва й аналітичним Центром імені Олександра Разумкова, за даними яких п’ятивідсотковий виборчий бар’єр до ВРУ долають лише ПР, ВО «Батьківщина», УДАР і КПУ.

Тим більше, що, приміром, «Демократичні ініціативи» наводять також дані опитування експертів, абсолютна більшість яких бачить у парламенті лише згадану вище четвірку лідерів перегонів. Своєю чергою, проходження до Верховної Ради ВО «Свобода» прогнозує менш ніж половина опитаних із цього приводу 49 експертів, а партії «Україна — Вперед!» — тільки четверо з них.

Натомість, за результатами Єдиного всеукраїнського on-line голосування, Об’єднану опозицію мають намір підтримати 41,9 % опитаних, «Свободу» — 15,5 %, ПР — 13,4 %, УДАР — 8,6 %, КПУ — 6,2 %.

Трюки соціологів

Тому щонайменше подив викликають результати дослідження, проведеного спільно американською організацією AlphaVu та Київським міжнародним інститутом соціології, за якими за ПР нібито проголосують 22 % респондентів, 14 % — за УДАР, 13 % — за Об’єднану опозицію (ОО), 9 % — за КПУ, 4 % — за «Свободу», а 3 % — за «Україна — Вперед!». Не бракує також даних опитувань, за якими п’ятивідсотковий бар’єр до ВРУ вже начебто подолала партія п. Королевської. А соціологічна компанія DEFgroup запевняє, що рейтинґ очолюваної екс-президентом Віктором Ющенком партії «Наша Україна» вже нібито зріс до 3 %.

Але оприлюднюють таку інформацію соціологічні компанії й організації, чиї назви зазвичай не є знайомі навіть експертам. А Олександр Вишняк, завідувач відділу соціологічно-політичних процесів Інституту соціології Національної академії наук України, звернув увагу на те, що це — фальшиві соціологічні фірми, яких єднає «єдине гасло — «попит на третю силу».

Відтак він констатує: «Це свідчить про те, що весь цей процес робиться в одному місці».

А при цьому експерт наголошує, що інформація від цих так званих соціологічних фірм поширюється провладними телеканалами. Причому зазвичай в опитуваннях таких фірм завищується рейтинґ партії «Україна — Вперед!». Резюме Олександра Вишняка: «Для кого це вигідно? Це може робити тільки Адміністрація президента. Незважаючи на те, що в усіх опитуваннях підвищується рейтинґ Наталі Королевської, її штаб такого впливу на ЗМІ не має».

Своєю чергою, Ірина Бекешкіна, голова правління фонду «Демократичні ініціативи», зауважила: «Фальшиві рейтинґи ще й непрофесійно зроблені, бо здебільшого такі «липові» фірми подають рейтинґ Королевської на рівні понад 6 %, тоді як рейтинґ інших соціологічних інституцій свідчить, що її політична сила не набирає й 5 %. Тобто ця партія не долає виборчого бар’єра й не проходить до парламенту. Про непрофесійність цих досліджень говорить також сама цифра рейтинґу підтримки партії Королевської — 6 %. Це не мобілізує електорату, а навпаки — розслабляє його. Оптимальним варіантом було би «намалювати» цій партії рейтинґ 4,5—4,9 %, це би змусило виборців прийти й віддати голос за політичну силу, щоби вона ґарантовано пройшла у ВРУ».

Пані Бекешкіна розповіла також про те, хто стоїть за нещодавнім соціологічним опитуванням, яке несподівано вивело в лідери парламентських перегонів партію УДАР. За її твердженням, це — Іван Надєїн, 65-й номер виборчого списку Віталія Кличка та голова громадської організації «Комітет енерґетичної незалежності України». Причому цей рейтинґ одразу оприлюднили відомі своєю лояльністю до влади телеканали України.

Рейтинґи розбрату

Отож нікого вже не повинна здивувати думка політолога Володимира Фесенка: «На жаль, відбувається маніпуляція з рейтинґами, через які намагаються зіштовхнути ОО й УДАР, фіксуючи ніби те, що УДАР випереджає за рейтинґами опозицію. Те, що прагнуть знизити рейтинґ Об’єднаної опозиції, — очевидно. Але щодо того, що УДАР випереджає «Батьківщину», не впевнений. У партії УДАР, звісно, рейтинґи зростають, але не настільки. Такі маніпуляції вигідні саме іншій силі, і, скоріш за все, за цим стоїть ПР, яка таким чином пробує занизити рейтинґ Об’єднаної опозиції, зіштовхнути дві опозиційні сили між собою та спровокувати між ними війну. Не виключено, що це також є спробою дискредитувати УДАР».

Однак Ірина Бекешкіна обурюється, що такого нема в жодній країні світу: «В Україні відбувається соціологічна вакханалія. У нас це є й із кожним разом усе збільшується. На кожній виборчій кампанії з’являється все більше фальшивих рейтинґів та інституцій, і ця проблема поглиблюється. Раніше також використовувалася така технологія, але це робилося не так нахабно. Це все дуже прикро. І, на жаль, це не лише впливає на рівень довіри до соціології».

Висновок голови правління «Демократичних ініціатив»: «Якщо центральні канали абсолютно безсоромно будуть показувати результати неіснуючих соціологічних фірм і досліджень, то навіщо взагалі займатися соціологією? Навіщо згадувати про європейську інтеґрацію? Бо скоро про нас будуть говорити: «Вони з України, де дуже багато диких мавп». А мету фальшування «результатів дослідження електоральних симпатій» п. Бекешкіна пояснює так: «Єдині, для кого це справді має сенс, — ті, хто «біля виборчого бар’єра». Але, розумієте, тут можливий подвійний вплив. По-перше, частина вирішить: щоби мій голос не пропав, проголосую за більш прохідну. Але якщо партія — біля бар’єра, то цілком можлива мобілізація виборців».

Своєю чергою, політтехнолог Сергій Гайдай додає: «Є частина електорату, яка приєднується до переможців: хай за них вирішує більшість. Якщо їм кажуть, що більшість вирішила голосувати за таку людину, то багато електорату може проголосувати саме за цього лідера чи цю політичну силу».

Із цим політтехнологом погодився Олексій Антипович, керівник Соціологічної групи «Рейтинґ»: «Звичайно, це впливає на масову думку. Виборець, який вагається, який не є впевнений у своєму виборі, звісно, буде звертати увагу на те, за кого голосує більшість, або на те, хто має шанси на подолання 5-відсоткового бар’єра, і тоді визначатиметься. Технологія фальшивих соціологічних опитувань під брендом неіснуючих або діючих структур має попит під час виборів».

Аби не бути ошуканим

А для того, щоби не дати себе обманути фальшивим соціологам, Олексій Антипович передусім радить звертати увагу на такі речі:

1. Щоби зрозуміти, чи правдива соціологія, варто звернути увагу на те, чи присутня ця структура не тільки на виборах, а й у міжвиборчий період. Також слід з’ясувати, чи є ця компанія в Інтернеті й у публікаціях медіа.

2. Більшість електоральних показників соціологи досліджують у динаміці. Тобто опитування проводяться не один раз, а багаторазово. Відповідно, фахівці мають змогу виводити динамічні показники — у якоїсь партії рейтинґ зростає, у якоїсь — падає, в іншої — стоїть на місці. Це — не питання місяця-двох, однієї передвиборної кампанії, а цілих років. Якщо соціологічна структура не веде такої динаміки, то виникає питання: чи не є це разовим дослідженням для цієї структури? 3. Третя порада запозичена з виборчих штабів і практики політологів та аналітиків. Вони беруть різні дослідження різних фірм, ставлять їх в одну табличку й дивляться, у кого які показники. Соціологія хоч і має похибку, але всі результати всіх реальних досліджень мають збігатися з різницею 2—3 %. Якщо так є, то ці дослідження були проведені реально, адекватно та чесно. Якщо ж якісь результати випадають із цього списку, то це — фальсифікат.

Між тим, Арсеній Яценюк, один із лідерів ОО, заявляє, що не переймається рейтинґами: «Не так давно ми отримали результати опитування, проведеного чотирма провідними соціологічними службами. Вони показали, що «Батьківщина» випереджає ПР на 2 %. Що відбулося за тижденьдругий? Це пояснюється одним — війною соціологій. Справжні рейтинґи та рівень підтримки стануть відомі в день виборів 28 жовтня».

Олександр Данилюк, координатор громадського руху «Спільна справа», уважає, що влада замовляє фальшиві результати соціологічних опитувань, аби запевнити суспільство в тому, що підрахунок голосів на виборах нібито відповідатиме реальним «електоральним симпатіям», начебто «засвідченим дослідженням». Тож не дивно, що той же Євген Копатько ще й запевняє, що, за результатами опитувань, проведених його компанією, «ресурс на соціальні конфлікти в українському суспільстві вже давно вичерпано».

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...