Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Feb. 23, 2019

Луценко пригрозив екс-міністрам підозрою в державній раді

Автор:

|

Лютий 06, 2019

|

Рубрика:

Луценко пригрозив екс-міністрам підозрою в державній раді

Юрій Луценко

На маківці рейтинґу учасників президентських перегонів в Україні відбулася ротація.

Зголосилися 89
Центральна виборча комісія України (ЦВК) вже завершила прийом документів для участі у президентських виборах. Відтак встигли подати документи до ЦВК аж 89 громадян. Однак зареєстровані «лише» 28 із них — рекордна, до слова, кількість, яка перевершила «досягнення» 2010 року. Тоді балотувалися 24 кандидати.
А відмовила ЦВК, зокрема, лідеру забороненої в Україні Комуністичної партії Петру Симоненку, пояснивши: «Його висунула «партія, статут, найменування та символіка якої не відповідають вимогам закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Якщо вірити результатам спільного опитування, то рейтинґ кандидатів у Президенти очолив шоумен Володимир Зеленський. За нього нібито готові проголосувати 21,9 % громадян, котрі уже визначилися зі своїм вибором і мають намір взяти участь у виборах.
Лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко начебто хочуть обрати главою держави 19,2 % опитаних, чинного Президента Порошенка — 14,8 %, а кандидата від «Опозиційної платформи — За життя» Юрія Бойка — 10,4%. Своєю чергою, лідера «Громадянської позиції Анатолія Гриценка буцімто прагнуть обрати 8,4 %, очільника «Радикальної партії» Олега Ляшка — 6,5 %, кандидата партії «Наші» Євгена Мураєва — 3,4 %, голови «Самопомочі» Андрія Садового — 2,4 %. Рейтинґ інших кандидатів — менший за 2 %. При цьому, 22,1 % виборців вірять, що Президентом стане Тимошенко. 16,6 % переконані, що переможе Порошенко, 11,1 % впевнені в успіху Зеленського, а 4,1 % — Бойка.

Основна увага
Тим часом призначений Петром Порошенком на посаду генерального прокурора Юрій Луценко зробив йому ведмежу послугу — заявив, що його підлеглі займуться перевіркою діяльності всіх колишніх міністрів оборони та керівників Генерального штабу з 1991-го по 2014 рік, аби визначити те, хто з них став «генератором знищення військового потенціалу» української армії. Причому, на думку п. Луценка, з 2005 року, коли міністром був п. Гриценко, почався найбільший «розпродаж» військової техніки української армії.
Однак читачі цієї новини на сторінках засобів масової інформації нагадали генпрокурору те, що він і без них мав би знати — тоді, коли п. Гриценко очолював міністерство оборони, п. Порошенко був секретарем Ради національної безпеки й оборони України, яка здійснює контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки й оборони. А тому претензії до п. Гриценка автоматично переадресовуються чинному Президенту.
До слова, 20 травня 2018-го колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак попереджав: «Основна увага Банкової (вулиці в Києві, на якій розміщена Адміністрація Президента України. — Ред.) прикута до лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Владу неабияк стурбували останні результати соціологічних досліджень, які стабільно фіксують досить високий особистий рейтинґ цього політика, а головне — зростання його електоральних симпатій. Відтак прийняли рішення завдати якомога потужнішого удару по лідеру «Громадянської позиції». За наявною інформацією, уже сплановано відповідну спецоперацію. В основу дискредитації п. Гриценка буде покладено кримінальне провадження стосовно нього з повідомленням підозри у вчиненні корисливих посадових зловживань на посаді міністра оборони».

Нервує?
Тож навряд чи помилилися в німецькому виданні Mitteldeutscher Rundfunk, зауваживши: «Шанси Петра Порошенка на переобрання Президентом України зараз невеликі. Чим ближче президентські вибори 31 березня, тим більше нервує команда чинного глави держави».
А 4 січня п. Тимошенко заявила: «Президент будь-якою ціною намагається втриматися при владі. Завдяки найближчому соратнику Сергію Березенку та всьому корумпованому оточенню Порошенко створює мережу підкупу й роздає по тисячі гривень за голос».
Політтехнолог Катерина Одарченко зауважила ще одну, на жаль, традиційну в Україні спробу схилити шальки терезів на бік одного з головних претендентів на президентство: «За останні дні побачимо реєстрацію ще великої кількості технічних кандидатів, котрі продаватимуть свої місця у комісіях. Це досить прибутковий бізнес і досить негативний для нашої демократії загалом. Це люди, які матимуть спільні прізвища, критикуватимуть певних кандидатів тощо».
Віталій Портников, політичний оглядач «Радіо Свобода», пояснив: «Величезна кількість людей балотується лише для того, щоб отримати місця в комісіях і продати ці місця, можливо, тим, хто цих місць дійсно потребує… Це взагалі катастрофа, коли виборча система перетворюється на бізнес на голосах і на місцях у виборчих комісіях!».

Рух синіх шапок
Для того, щоб заробити під час виборів, технічні кандидати привертають до себе увагу пересічних виборців змаганням у клоунаді зі шоуменом Зеленським. Приміром, кандидат у Президенти Ігор Шевченко спершу похвалився, що поцупив із швейцарського Давосу п’ять шапок, згодом заявив, що оголосить про започаткування «національного руху синіх шапок».
А в 2014-2015 рр. він працював міністром екології за квотою «Батьківщини» — без відповідної освіти й досвіду роботи в екологічній сфері.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявляв, що «Батьківщина» нібито отримала хабар за висунення Шевченка, котрий навіть не був членом партії. Натомість п. Шевченко згодом твердив, що він був призначений на посаду міністра завдяки підтримці бізнесмена Олександра Онищенка, котрий зараз переховується від українського правосуддя за кордоном, а також самого Петра Порошенка.
До слова, Ігоря Шевченка звинувачували під час перебування на посаді міністра у зловживаннях. Зокрема, в січні 2015 року він у особистих справах знаходився в Об’єднаних Арабських Еміратах. А в червні 2015-го літав приватним літаком у робочі дні в Німеччину, а повернувся іншим приватним літаком уже з Ніцци.
Шевченко тоді визнав, що літав на літаках Онищенка. Крім того, йшлося про призначення на посади в підвідомчі Міністерству екології установи людей, ймовірно підтриманих Онищенком.
Відтак у липні 2015-го Верховна Рада звільнила Ігоря Шевченка з посади за поданням прем’єра через «неналежне виконання обов’язків» і «корупційні дії». Йому, зокрема, закидали лобіювання інтересів бізнесмена Олександра Онищенка, проти якого все ще не закрита кримінальна справа.
Звільнення п. Шевченка також не обійшлося без скандалу. Напередодні щодо нього було порушено карну справу за статтею «Незаконне збагачення». Як було написано в поданні тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка, міністр Шевченко неефективно використав кошти від Європейського Союзу, виділені на охорону довкілля. Крім того, міністр без поважних причин часто був відсутній на робочому місці і пропускав засідання уряду.
Ігор Шевченко це категорично заперечував, твердячи, що мав конфлікт із керівником уряду. Зрештою, підозри в корупції були зняті з нього у судовому порядку.

Холодний душ
Стосовно ж головного шоумена президентських перегонів Зеленського, то він неабияк засмутив своїми невиразними поясненнями послам західних країн і відповісти на запитання, які цікавили дипломатів. Джерело в дипломатичних колах. повідомило про зустріч кандидата в Президенти із ними: «Це був холодний душ для нього, як розповідають самі дипломати. «Зе» взагалі не був готовий до предметної дискусії, дуже нервував. Особливо на нього «насідала» посол Франції Ізабель Дюмон із питанням про вирішення проблеми Донбасу. Невизначеними відповідями на це й інші запитання він усіх засмутив і навіть збентежив. Коли він сказав, що має намір сісти за стіл перемовин із Путіним, посли у нього запитали, чи не боїться він, що Адміністрацію Президента після цього спалять радикали?».
Павло Казарін, оглядач «Радіо Свобода», пояснив «феномен Зеленського» так: «Втома від еліт давала зелене світло в політиці найнесподіванішим персонажам у всьому світі. Саме вона забезпечила перемогу Дональда Трампа і Еммануеля Макрона — при всіх очевидних відмінностях і той, і інший збирали голоси виборців, котрі втомилися від старих облич та імен. Обиватель проти істеблішменту — саме так відтепер виглядає найпопулярніше протистояння на виборах. Утім, теперішні показники зовсім не обіцяють Зеленському однозначної перемоги. З однієї причини — він росте тоді, поки кандидат мовчить. Як тільки кандидат починає говорити, його рейтинґ знижується. Будь-яка чіткість може призвести до розчарування. Будь-яка конкретика обертається падінням». Тому оглядач прогнозує чергову ротацію на маківці рейтинґу учасників президентських перегонів в Україні.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...