Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 22, 2020

Китайська «парасолька» для Януковича

Автор:

|

Грудень 25, 2013

|

Рубрика:

Китайська «парасолька» для Януковича

Наприкінці грудня американська газета The Washington Times повідомила те, що чомусь замовчує офіційний сайт президента Віктора Януковича.

Таємниця Полішинеля
Саме зі сторінок The Washington Times українці дізналися, що 5 грудня ц. р. їхній президент підписав у Пекіні з Сі Дзіньпіном, главою Китайської Народної Республіки (КНР), договір, у якому «Китай зобов’язується не застосовувати й не погрожувати застосуванням ядерної зброї без’ядерній Україні». Окрім цього, сторони домовилися, що «КНР обіцяє надати Україні гарантії ядерної безпеки, якщо Україна зазнає вторгнення зі застосуванням ядерної зброї чи перебуватиме під загрозою ядерного вторгнення».
The Washington Times зазначив також, що й «офіційні медіа КНР повідомляли про цю угоду під заголовками «Китай обіцяє ядерну «парасольку» для захисту України». Американська газета уточнила при цьому, що «Київ і Пекін також домовилися не створювати жодних сепаратистських чи терористичних організацій один проти одного та визнавати офіційними представниками країни лише один одного».

На трьох стільцях
А ще The Washington Times поінформувала про те, що, вочевидь, слугувало підґрунтям для надання Китаєм ядерної «парасольки» Україні: «КНР давно придивляється до українських стратегічних ресурсів, особливо у сфері військового блоку. Останніми роками Китай використовує Україну, щоб обійти права інтелектуальної власності росіян на авіаційні та ракетні технології. Пекін за борги скуповує в Києва старі моделі літаків російського конструкторського бюро «Сухой», які потім просто відтворює. Також Україна виготовила для Китаю амфібії класу «Зубр» на повітряній подушці, котрі той використовує, «щоби залякати суперників» у Південно-Китайському морі. Китай має свої плани й щодо українського аграрного сектору. Україною ширяться чутки, що прокитайське керівництво в Києві може продати родючий чорнозем фермерам із Піднебесної».
Відтак, The Washington Times резюмує: «Янукович намагається всидіти вже на трьох стільцях». Тобто, не лише на євросоюзівському та російському, а й на китайському.

15 мільярдів
Адже, як повідомив у інтерв’ю телерадіокомпанії «Україна» Сергій Арбузов, перший віце-прем’єр України , «Київ і Пекін у межах візиту президента Віктора Януковича в КНР підписали 22 угоди, одна з яких передбачає залучення 15 млрд USD кредитних коштів на іпотечне кредитування».
«Вважаю, що це – небувала угода», — заявив чиновник. За його словами, для України це буде безпрецедентний за весь час незалежності випадок, коли такі гроші, як спільний проект двох держав, будуть залучені для вирішення однієї з її найважливіших проблем. «Ми добудуємо недобудови, які зараз залишилися по країні, і вирішимо це питання», — запевнив віце-прем’єр.
Окрім того, як стверджує п. Арбузов, було підписано угоди про кредитування проектів у енергетичній галузі на загальну суму 3 млрд USD, ще близько 3 млрд USD планується залучити на відновлення системи зрошення в країні. Але якщо все це не суперечить дійсності, то виходить, що своєю ядерною «парасолькою» Китай просто захищає власні інвестиції в економіку України.

Слон у кімнаті
Однак The Washington Times цілком слушно зауважує: «Проте українсько-китайський пакт про безпеку ігнорує слона в кімнаті, адже цілком очевидно, що країною, яка може хоча б задуматися про застосування ядерної зброї проти України, є Росія, іще один “стратегічний партнер” Китаю. Чи за гіпотетичного сценарію російської ядерної загрози колишньому сателіту Москви дотримає Китай своєї обіцянки та протистоятиме Росії з її ядерною зброєю?»
Російське інтернет-видання InoPressa теж запитувало із цього приводу: «Ну, і яким чином Китай захистить Україну, наприклад, від Москви?» Своєю чергою, The New York Times констатує: «Очікуючи керівних вказівок від ЄС, Україна справедливо побоюється планів Росії, не вірячи примирливому тону Путіна в його президентському посланні».
Натомість, Сара Міллер-Льяна, очільник європейського бюро The Christian Science Monitor, міркує над такими питаннями: «Можливо, президент України Віктор Янукович нарешті відступиться від рішення не підписувати торговельної угоди з ЄС. Чи вплинули загрози санкцій із боку США, які багато хто називає запізнілими, на його мотиви? Ці погрози пролунали після незвично жорсткого висловлювання держсекретаря США Джона Керрі про «огиду», яку в нього викликало рішення української влади «зустріти мирний протест… бульдозерами та кийками».

Поки Вашинґтон зациклився…
Джеральд Сейб, керівник вашинґтонського бюро ще однієї авторитетної американської газети, The Wall Street Journal, пояснює: «Поки Вашинґтон зациклився на проблемах у роботі веб-сайту реформи охорони здоров’я, у світі відбувалося щось значніше: Росія й Китай знову почали поводитися як експансіоністські держави в Європі й Азії. Найзагадковіша історія на світі розгортається в Україні. Там президент Віктор Янукович передумав завершувати давно розроблені плани країни повернути на Захід, підписавши економічні та політичні договори з Європою. Замість цього він зіштовхнувся з відкритим тиском Москви з метою встановити зв’язки України з Росією в галузі торгівлі та безпеки. Якщо це схоже на спробу Росії відновити сферу впливу за зразком радянської на свою найважливішу колишню провінцію, то так воно і є. Водночас, Китай робить щось подібне в небі над Східнокитайським морем. Наполегливіша позиція Вашинґтона в цих питаннях виявиться не найкращим починанням у Америці, де багато громадян утомилося після десятиліття воєн… і де Білий дім продемонстрував, що вважатиме за краще уникнути нових і дорогих зовнішньополітичних зобов’язань.» Перш ніж здіймати тривогу, необхідно поглянути на це в певній перспективі.
Радянського Союзу вже немає, і така реакція українців на вулицях дає змогу припустити, що повернення або до економічної моделі, або до системи безпеки, запропонованої Кремлем, навряд чи знайде загальну підтримку, запевняє журналіст: «Так само й на китайському фронті ми далеко відійшли від старого протистояння капіталізму та маоїзму; безумовно, усе йде інакше, враховуючи те, що товарообмін між США та Китаєм цього року перевищить півтрильйона доларів.»
Утім, є боротьба ідеологій і суперництво за владу. Протистояння XXI ст. триває між американською версією нічим не обмежених демократії та капіталізму й командними економіками, говориться в статті. Росія прагне до міжнародної ролі, яка переросте у велику економічну міць, а Китай тягнеться до природних ресурсів, які зможуть задовольнити його вовчий апетит до економічного зростання.
«Гарна новина полягає в тому, що ці суперечності врівноважуються тим, що США, Китай і Росія змушені співпрацювати — і співпрацюють — із деяких міжнародних питань, як-от проблематичні ядерні програми Північної Кореї й Ірану. Такий розвиток подій також зміцнює імідж США як єдиної держави, що має ключове значення й може нейтралізувати російські та китайські амбіції», – констатує Джеральд Сейб.

Земля не продається?
Тим часом, Микола Присяжнюк, міністр аграрної політики та продовольства України, в ефірі програми «Про головне» на Першому національному телевізійному каналі заспокоював українців: «Питання продажу або здачі в довготермінову оренду української землі Китаю не піднімалося й не підніматиметься в майбутньому. Я, користуючись нагодою, офіційно заявляю, що за ці три роки, що я веду перемовини з Китаєм у аграрному секторі, жодного разу не піднімалося питання… про власність або довготермінову оренду китайськими компаніями сільськогосподарської української землі».
Міністр стверджував також: «Стратегія співпраці з Піднебесною передбачає насамперед інвестиції та кредити в аграрний сектор України. КНР надасть Україні кредити й інвестиції, а наша країна, зі свого боку, буде поставляти на китайський ринок сільськогосподарську продукцію».
Микола Присяжнюк запевнив своїх співгромадян, що китайський ринок є дуже привабливим для будь-якої країни, і тому зараз за нього бореться весь світ. За його прогнозами, КНР за п’ять років імпортує в Україну всі види продукції на 10 трлн USD, тож «Україна, яка є експортно орієнтованою країною, зобов’язана використовувати цей перспективний ринок».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply