Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Київ хоче не в ЄС, а в Європу

Автор:

|

Лютий 07, 2013

|

Рубрика:

Київ хоче не в ЄС, а в Європу

За місяць до саміту Україна-ЄС Київ почав робити нові наголоси на тому, що він розуміє під євроінтеграцією, яка офіційно є пріоритетом української зовнішньої політики. Тепер акцент ставиться не на прагненні до членства в ЄС, а на наближенні до загальноєвропейських стандартів. Свідченням того, що Україна готова запроваджувати ці стандарти, має стати остаточне підписання Угоди про асоціацію й вільну торгівлю між Україною та ЄС, перемовини щодо якої завершилися понад рік тому.

«Розмовляючи з європейськими комісарами, а також у Європейському парламенті, на більшості зустрічей, але не на всіх, я відчув, що є велика зацікавленість у тому, щоб угода була підписана цього року», — заявив Леонід Кожара під час візиту до Брюсселя. Ця поїздка є першою після призначення п. Кожари на посаду міністра закордонних справ.

Не дуже хотілося чи не дуже вдається?
За два дні до цього в Києві, на зустрічі, організованій Європейською бізнес-асоціацією, міністр Кожара заявив, що, оскільки «досі Україна не одержувала запрошення від ЄС щодо початку перемовин стосовно членства», для Києва тепер «мова йде не про Європейський Союз, а про європейську інтеграцію, яку ми розглядаємо як процес адаптації європейського законодавства в Україні, як створення адміністративних, правових, соціальних, економічних умов, які би задовольняли європейські стандарти».
Валерій Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ, стверджує, що цілком поділяє думку нинішнього міністра як констатацію того, що зараз відбувається між Україною та ЄС. Адже, як каже експерт, говорити про членство в Євросоюзі взагалі немає сенсу, якщо не буде зроблений перший інтеграційний крок.
«Справді, питання членства в ЄС взагалі не стоїть на порядку денному, і, на жаль, його не можна прогнозувати й у найближчій перспективі, — це є очевидним. Але процес євроінтеграції — це те, що буде на порядку денному вже найближчим часом. Сама угода про асоціацію при повній її імплементації дає підстави говорити про подальші прагнення України. Лише тоді можна вести мову про статус кандидата, про членство в ЄС. Але, не пройшовши першої стадії, ми не можемо рухатися далі», — переконаний п. Чалий.
Водночас експерт наголошує на тому, що метою України має бути саме членство в ЄС. Вона не повинна зупинятися на режимі вільної торгівлі, як це зробило кілька європейських країн. «Ми – не Швейцарія, і це очевидно. Навіть із точки зору геостратегічного розташування України такий варіант не може бути реалізований. Крім того, у самих європейських країнах, які перебувають у спільному ринку, але не є членами ЄС, завжди тривала дискусія про те, чому вони, роблячи внески у бюджет ЄС, не впливають на рішення Євросоюзу. Навіть сьогоднішня криза, яка підштовхує деяких лідерів робити внутрішньополітичні заяви щодо можливого виходу з ЄС, колись завершиться, і все повернеться до нормального інтеграційного процесу. Бо тільки об’єднана Європа може конкурувати з іншими центрами впливу — США та Китаєм», — констатує експерт.

Україна — не Швейцарія й не Норвегія…
За схемою вільної торгівлі з ЄС без членства в союзі, яка, схоже, має своїх прихильників у Києві, зараз живуть такі європейські країни, як Норвегія та Швейцарія. Обидві — серед найбагатших і найрозвиненіших країн світу. Але й для них участь у європейському ринку — найбільш платоспроможному та найбільшому спільному у світі — коштує чимало, каже Йон Фредріксен Елведаль, посол Норвегії в Україні.
«Норвегія не є членом ЄС, але бере участь у спільному європейському ринку. З 1994 року, коли було підписано відповідну угоду, ми внесли понад 3 тис. поправок у наше законодавство, щоби бути членом цього ринку. Ми також платимо досить високу ціну за те, щоби залишатися членом спільного європейського ринку. Наприклад, згідно з умовами угоди, Норвегія щороку витрачає 1 % свого національного продукту на допомогу країнам-членам ЄС. Цього року найбільшим отримувачем норвезької допомоги буде Польща. Утім, упевнений, якщо ви запитаєте в норвезьких бізнесменів, громадян, політиків, більшість із них скаже, що такі витрати варті переваг доступу до спільного європейського ринку, хоча левова частка норвежців і вирішила, що вони не хочуть, аби їхня країна входила до ЄС», — розповідає норвезький посол.
Водночас, як каже Крістіан Шьоненбергер, посол Швейцарії в Україні, участь у зоні вільної торгівлі з різними країнами залишає більше можливостей для маневру, аніж участь у будь-яких митних союзах. «Швейцарія є членом багатьох угод про вільну торгівлю, і лише з однією країною ми є в митному союзі — це Ліхтенштейн», — каже посол. Він також наголошує, що багаторазові заяви європейських політиків і дипломатів про важливість спільних цінностей, про важливість рівного доступу до неупередженого правосуддя, про доступність і підзвітність чиновників пересічним громадянам і бізнесу не треба сприймати як суто риторичні.
«Я буду дуже щасливий, коли побачу, як працівник ДАІ зупинить на дорозі кортеж із трьох шикарних чорних авто, а не звичайну Skodа. Людину, яка має західні уявлення про те, як мають працювати державні інституції, шокує те, наскільки важкодоступними вони є тут, наскільки вони не розуміють, чого, як швидко та в якій формі потребують від них громадяни. Вони взагалі не сприймають громадян чи бізнес як клієнтів, як тих, хто, власне, платить їхню зарплату», — зазначає представник Швейцарії.

…але може спробувати стати схожою на Польщу
Ян Томбінський, голова представництва ЄС в Україні, каже, що саме через такий стан справ, а не через якісь упередження щодо України, її «не запрошують» приєднатися до ЄС і так часто нагадують про спільні цінності.
Представник ЄС також припускає, що рух на Захід дасть Україні змогу вирішити й певні проблеми з відносинами на Сході. «Якщо ви – конкурентоздатні на європейському ринку, то ви конкурентоздатні й у Росії. Не певен, що зворотне також буде правильним. Із досвіду моєї держави – Польщі – можу сказати, що, допоки ми не зробили вольового політичного вибору на користь членства в ЄС, ми перебували в пастці східних зв’язків, які начебто дозволяли підтримувати стабільність, але не давали нічого нового чи більшого ані країні, ані її громадянам», — переконаний дипломат.
Валерій Чалий погоджується з тим, що саме польський, а не швейцарський чи норвезький досвід є більш реальним для втілення в Україні. «Ідеологія пошуку третього шляху для України навряд чи реалізується. Тому треба не вигадувати велосипед, а пройти той шлях, який пройшли наші сусіди на Заході, що вийшли з того самого радянського табору й тепер отримують переваги від членства в ЄС».
Бі-Бі-Сі-Україна

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...