Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 16, 2018

Києву поставили дуже загрозливий ультиматум

Автор:

|

Грудень 14, 2017

|

Рубрика:

Києву поставили дуже загрозливий ультиматум

Ребекка Гармс

Генеральна прокуратура України (ГПУ) порушила чергове карне провадження проти детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Цього разу прокурорам не сподобалося те, що антикорупціонери провели обшуки в будівлі Міністерства юстиції, а також у працівниці відомства вдома.
У НАБУ підтвердили факт проведення обшуків і заявили, що їх санкціонував суд. Слідчі дію вони пояснили ризиком знищення документів, які працівники Мін’юсту мали надати в рамках розслідування детективами НАБУ карного провадження щодо ймовірної незаконної розтрати службовими особами Міністерства юстиції понад 54 млн грн.
Як писав «Міст», уже понад місяць між ГПУ, Міністерством внутрішніх справ і Службою безпеки України з одного боку та НАБУ і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) із другого триває справжня війна. Найгучнішим випадком стало затримання кількох аґентів під прикриттям НАБУ в справі про ймовірне вимагання хабара Діною Пімаховою, першим заступником голови Державної міґраційної служби, після чого та подала у відставку. Тоді ж під час обшуків на конспіративних квартирах СБУ вилучила список усієї аґентурної мережі НАБУ.

Нічний законопроект
Проте це були лише квіточки, вишенька на торті вигулькнула в ніч проти 7 грудня, коли на сайті Верховної Ради України (ВРУ) з’явився законопроект із доволі неконкретною назвою «Про внесення змін до законів щодо забезпечення парламентського контролю». Документ короткий, але він кардинально змінює вплив парламенту на систему протидії корупції. Народні депутати отримують право без жодних обґрунтувань звільняти директора НАБУ, керівника САП, будь-якого члена Національної аґенції зі запобігання корупції (НАЗК) або ж директора новоствореного Державного бюро розслідувань. Жодного аудиту, жодних судових висновків не потрібно. Більшість голосів у ВРУ за недовіру — і будь-хто з керівників антикорупційних органів автоматично залишає посаду. За таких умов розслідування корупції у парламенті неможливе в принципі. У разі схвалення цього законопроекту всі антикорупційні органи стали б «підлеглими» провладній коаліції та перетворилися б на політичний інструмент для боротьби з опонентами.
Першим автором законопроекту записаний Артур Герасимов, голова фракції «Блоку Петра Порошенка» та донедавна представник Президента у ВРУ. Другий автор — Максим Бурбак, лідер фракції «Народного фронту». «Такі проекти з’являються виключно в разі, коли документ погоджений правлячою парламентською коаліцією й Адміністрацією Президента та має бути схвалений якнайшвидше, як тільки знайдуться голоси», — пише «Українська правда».

Нищівна критика
Реакція Заходу фактично нагадувала ультиматум. «Останні події в Україні, у т. ч. зрив розслідування корупції на високому рівні, арешт співробітників НАБУ, захоплення секретних досьє НАБУ, викликають сумніви в прихильності України до боротьби з корупцією», — заявили в Державному департаменті США. Там наголосили, що ці події виглядають як частина зусиль, спрямованих на підрив незалежних антикорупційних інституцій, довіри громадськості та створюють ризики для міжнародної підтримки України. «Немає сенсу боротися за тіло України на Донбасі, якщо її душа буде втрачена в корупції. Антикорупційні інституції потребують підтримки, фінансування та захисту, — заявив Рекс Тіллерсон, державний секретар США. — Відображаючи волю народу України, США закликають усі гілки української влади діяти разом для того, щоб знищити корупцію в усіх державних сферах. Знищення корупції — це ключ до досягнення стабільності, безпеки, процвітання для українців».
Роман Ващук, посол Канади в Україні, своєю чергою, звернув увагу на те, що знищення незалежності НАБУ матиме наслідки для економічної підтримки України. А Крістін Лагард, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ), в окремій заяві нагадала українським партнерам, що антикорупційні вимоги залишаються ключовими умовами співпраці України з МВФ. Посадовець підкреслила, що вона «глибоко занепокоєна останніми подіями в Україні, які здатні відмотати назад проґрес, досягнутий раніше у створенні незалежних органів із протидії корупції високого рівня».
Очільниця МВФ акцентувала, що антикорупційні індикатори є ключовими зобов’язаннями уряду України за програмою співпраці з МВФ і є критичними умовами зростання економіки. «Наполегливо закликаємо українську владу й парламент захистити незалежність НАБУ та САП. Ми також наполегливо закликаємо владу показати швидкий проґрес щодо законодавства, яке має запустити роботу незалежного Антикорупційного суду, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії Ради Європи. Створення суду є суттєвою умовою для винесення таких рішень у корупційних справах високого рівня, які заслуговували б на довіру», — заявила п. Лагард.
Глибоку стурбованість висловили також троє євродепутатів, котрі вважаються одними з провідних у темах, що стосуються України: Даріуш Росаті, польський євродепутат, представник фракції Європейської народної партії, співголова парламентського комітету асоціації Україна-ЄС; Ребекка Гармс, євродепутат від Німеччини, представник «зелених», входить до цього комітету; Міхаель Ґалер, євро депутат від ФРН, представник фракції Європейської народної партії, постійний доповідач Європарламенту щодо України. «Ми хочемо висловити наше глибоке занепокоєння останніми подіями у сфері боротьби з
корупцією, зокрема безпрецедентними атаками проти антикорупційних органів», — ідеться в їхній спільній заяві, опублікованій 12 грудня.
Євродепутатів також стурбувало нещодавнє звільнення з посади Єгора Соболєва, голови Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції (що практично збіглося з появою скандального законопроекту «Про внесення змін до законів щодо забезпечення парламентського контролю»): «Замість того, щоб виснажувати антикорупційні органи й активістів, владі слід було би дати їм автономію, простір і ресурси, аби працювати ефективно та врешті-решт звільнити країну від чуми корупції». Крім цього, вони закликали до того, щоб судова система працювала без жодного політичного втручання.
А от Даля Грибаускайте, президент Литви, вважає, що «основна вимога Європейського Союзу (ЄС) — це забезпечення незалежності НАБУ, щоби політики не могли впливати на роботу Бюро». «Ми також підтримуємо створення антикорупційного суду в Україні. Розуміємо, що така практика не є звичайною в інших європейських державах. Такий суд мав би стати перехідним на той період, поки українська судова система зможе успішно боротися з корупцією», — сказала вона.
«Якщо українці не відновлять рішучих спроб провести антикорупційні реформи, країна ризикує зануритися назад у те болото, з якого вона спробувала вибратися з допомогою Майдану. Якщо їй не вдасться впоратися з проблемою корупції, це обернеться справжньою катастрофою для України і кроком назад для Європи й Америки. Україна є епіцентром конфлікту між Заходом і Росією. Слабка і розколота країна буде вразливою перед нападками Росії», — написав британський журнал The Economist.
«На превеликий жаль, усі обіцянки нових антикорупційних організацій стали жертвами старих радянських методів роботи. Кампанія з боротьби з корупцією в Україні зараз опинилася на межі провалу. Репутація НАБУ та НАЗК виявилася дуже зіпсованою, можливо, безповоротно. І це сталося, незважаючи на щедре фінансування, високі зарплати співробітників і підтримку Заходу», — таку думку висловило американське видання The Washington Times.

Як не в двері, то у вікно
Українська влада не чекала настільки жорсткої реакції Заходу та спробувала швиденько дати задній хід. Скандальний законопроект відкликали, а Президент пообіцяв Крістін Лагард уже найближчими днями внести законопроект про Антикорупційний суд. На його створенні як необхідній умові виділення Україні нової макрофінансової допомоги наполягають і в ЄС.
Здавалося б: ось вона — перемога! Але система просто так здаватися не звикла. Доки вся увага була прикута до міжнародного ультиматуму та відкликання скандального законопроекту, мало хто зауважив рішення НАЗК тимчасово закрити повний доступ НАБУ до реєстру електронних декларацій. Як повідомила Наталія Корчак, голова НАЗК, причиною стало те, що ще у вересні ц. р. один зі співробітників НАБУ, зайшовши до реєстру е-декларацій, змінив декларацію одного з чиновників (прізвище не уточняється). У зв’язку з цим НАЗК звернулася в НАБУ з проханням пояснити цей інцидент. Натомість у НАБУ відповіли, що «це звичайна помилка й службова перевірка порушень не виявила». «Даю доручення до з’ясування причин та обставин, за яких мав місце цей факт, ужити заходів, пов’язаних зі зупинкою доступу співробітників НАБУ до реєстру декларацій», — заявила п. Корчак.
У цій ситуації виникає принаймні два запитання. Перше: навіщо представник НАБУ змінював чиюсь декларацію? Чи це було зроблено, щоб неназваний чиновник уникнув відповідальності, чи, навпаки, щоб «підставити» його під меч Феміди? Друге, якщо чужу декларацію може легко змінити детектив НАБУ (а загалом повний доступ до реєстру НАЗК мали 122 представники НАБУ), отже, те ж саме може зробити і будь-хто з НАЗК. Тоді постає проблема захищеності всієї системи електронного декларування, створення якої свого часу влада називала величезним досягненням. А найголовніше, що НАБУ відсторонили від одного з найважливіших ресурсів отримання інформації про прибутки та видатки українських чиновників. На словах обіцяючи Заходу повну підтримку нових антикорупційних органів, на ділі влада продовжує всіляко блокувати їхню роботу

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...