Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 15, 2019

Кужель засвідчила невинність Тимошенко

Автор:

|

Березень 14, 2013

|

Рубрика:

Кужель засвідчила невинність Тимошенко

Соратник депутата й бізнесмена Євгена Щербаня спростовує запевнення Генеральної прокуратури України (ГПУ), що його вбивство замовила ув’язнений лідер опозиції й екс-прем’єр Юлія Тимошенко.

Насправді все – навпаки
Минулого тижня в Апеляційному суді Києва допитано нарешті свідка з боку захисту Юлії Тимошенко — депутата з парламентської фракції «Батьківщина» Олександру Кужель. Бо вона не була чужою й для Євгена Щербаня, у замовленні та організації вбивства якого ГПУ звинувачує екс-прем’єра. Адже в 1996-1998 рр. п. Кужель входила до складу парламентської фракції «Соціально-ринковий вибір», неформальним лідером якої був Євген Щербань. Та все ж свідчення в суді вона розпочала фразою: «Із Тимошенко я знайома», викликавши сміх серед присутніх. Бо тим нагадала, що ті свідки, які повторили звинувачення ГПУ в черговій карній справі проти екс-прем’єра, особисто не знайомі з Юлією Тимошенко. Тож просто переповідають нібито сказане про неї іншими особами, які не можуть підтвердити це, бо їх уже немає в живих.
А зокрема, ті «свідки» переказують чутки про те, що екс-прем’єр замовила вбивство Євгена Щербаня тому, що той, як один зі засновників корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД), начебто заперечував, щоби це промислове об’єднання купувало газ у компанії «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ), очолюваної Юлією Тимошенко.
Однак Олександра Кужель довела на допиті в Апеляційному суді, що оті чутки, котрі ГПУ кваліфікує як «мотив злочину» екс-прем’єра, суперечать дійсності. Бо, як засвідчила соратниця п. Щербаня, той не тільки не завадив реалізації «Єдиними енергетичними системами України» газу для ІСД, а зовсім навпаки — за рік до загибелі підписав контракт про купівлю «Індустріальним союзом Донбасу» блакитного палива саме в ЄЕСУ. Ба більше,це був контракт на ексклюзивне право ЄЕСУ постачати газ у Донецьку область.
Тому важко не погодитися з такими поясненнями п. Кужель: «1995 року вони (Юлія Тимошенко та Євген Щербань. — Ред.) вирішили всі проблеми. Скажіть мені, що виграли би Тимошенко й Лазаренко, коли б убили Євгена Щербаня? Вони отримали би страшенну проблему, або, як кажуть у народі, геморой. Бо в них був контрагент — не торкаючись карної території Донецької області тих часів, вони мали серйозного бізнесмена, який представляв їхні інтереси. Зі смертю Євгена Щербаня це все рухнуло».

Російській слід
Свідчила соратниця Євгена Щербаня в Апеляційному суді Києва й про те, що він відмовив у реалізації газу для ІСД якраз іншій компанії — російському холдингу «Ітера». Стосовно цього п. Кужель розповіла на допиті: «Щербань включив мене, як професійного аудитора, до складу парламентської комісії щодо ситуації на енергетичних ринках України. Він сказав тоді, що надасть мені дуже важливі матеріали, які стосуються компанії «Ітера», і вони стануть справжнім вибухом. Коли минув місяць роботи комісії, я запитала в Щербаня: де ж ті матеріали? Він чмокнув мене в щічку й сказав: «Я хочу, щоби ти жила». Тобто, він розумів, яку загрозу становить ця інформація».
Олександра Кужель ще й уточнила, що, за словами Євгена Щербаня, це мав бути «вбивчий матеріал». Однак сподіватися, що після свідчень п. Кужель уже традиційно упереджена до екс-прем’єра Генпрокуратура вважатиме, що насправді мотив для вбивства Євгена Щербаня був у керівництва «Ітери», могли хіба що дуже наївні.
Позаяк Лілія Фролова, заступник начальника управління процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення ГПУ, укотре підтвердила упередженість своєї установи до екс-прем’єра, заявивши журналістам після допиту Олександри Кужель, що її свідчення «спрацювали проти захисту Тимошенко». За твердженням прокурора, «щодо питань постачання газу, які могли стати мотивом убивства, вона виявилася непоінформованою», незважаючи на те, що п. Кужель озвучила в Апеляційному суді Києва інформацію, яка спростовує звинувачення ГПУ.

«Могла не дійти до суду»
А на запитання прокурора: «Чому ви не повідомили всі подробиці справи раніше?» – не менш слушно відповіла: «Та ви довіру собі поверніть. Тому що з тією прокуратурою, яка в нас є, я би могла не дійти до суду. Знаю, із ким граю в наперстки. Зараз людині говориш: іди в прокуратуру. У відповідь чуєш: ти, взагалі, розумієш, куди мене посилаєш? Мені мій юрист сказала: із нашою прокуратурою краще не договорити».
Захисники Юлії Тимошенко зауважили із цього приводу: «Дивно, що прокуратуру не цікавило, коли попередні свідки, взагалі, на допитах, до суду, нічого не розповідали, зате потім!..» А Олександр Плахотнюк, адвокат екс-прем’єра, прокоментував заяви представників ГПУ щодо свідчень Олександри Кужель так: «Вони нагадують істерику, оскільки громадськість дізналася про ті факти, які влада намагалася приховати, і що їх достатньо для того, аби поставити під сумнів підозру щодо начебто причетності Тимошенко до справи Щербаня».
Отож адвокат констатував: «Олександра Кужель фактично є свідком ГПУ, бо вона ще в травні 2012 року, протягом семи годин, була допитувана слідчими прокурорами, однак протокол допиту прокуратура намагалася приховати, оскільки він руйнував сфальшовану проти Юлії Тимошенко конструкцію щодо начебто її причетності до справи Щербаня».
Тим більше, що соратниця Євгена Щербаня засвідчила також на допиті в апеляційному суді Києва, що ніколи не чула від нього критики Юлії Тимошенко. Навпаки, запевняла Олександра Кужель, «Євген ніколи не ставив на ній (Юлії Тимошенко. — Ред.) акцент»; «Юля для нас була сіра мишка — ми її не знали й ніким не вважали»; «вона не була рівнею Щербаню».
Та все ж екс-прем’єр чомусь була серед тих численних гостей, яких він запросив на святкування свого 50-річчя. Тож на запитання прокурора: «Чи були Щербань і Тимошенко ворогами?» – п. Кужель абсолютно резонно відповіла: «Ворогів на день народження не запрошують».

Це – політичне вбивство
Олександра Кужель запропонувала прокурорам шукати зацікавлених у замовленні й організації вбивства Євгена Щербаня серед тих, на кого ГПУ, зосередившись суто на Юлії Тимошенко, уперто за таких не визнає. Зокрема, вона повідомила, що попередній свідок, допитаний у черговій карній справі проти екс-прем’єра, — колишній голова Донецької й Сумської обласних державних адміністрацій, Ліберальної партії України й парламентської фракції «Соціально-ринковий вибір» Володимир Щербань, назвавши себе другом свого однофамільця Євгена, приховав доволі гострий конфлікт, що виник між ними.
І ось що народний депутат розповіла про це: «Ми готувалися до виборів, Володимир мав іти кандидатом у президенти. Якраз зняли прем’єра Марчука. Й у вересні Євген зняв Володимира з поста лідера фракції й поставив на це місце Марчука. Між Женею та Володею виник конфлікт. Володя роздратувався й більше на фракцію не приходив».
Нагадала Олександра Кужель і про те, що політичним убивство Євгена Щербаня 1996 року назвав і Михайло Чечетов, який також входив тоді до парламентської фракції «Соціально-ринковий вибір», а зараз представляє у Верховній Раді провладну Партію реґіонів (ПР) і чи не в кожному інтерв’ю наполягає, що його колишнього соратника було вбито «через його бізнес-конфлікт із Юлією Тимошенко». А між тим, 1996-го він і Олександра Кужель, як вона сама запевняє, «зробили висновок, що це — політичне вбивство».
Відтак, свідок пояснила: «Євген зробив Марчука керівником нашої фракції та не приховував свого наміру вести його на президентські вибори 1998 року. Євген уперше вліз у високу політику. І те, що він зайшов на територію, на яку раніше не заходив, і визначило його долю».
А тому, на думку п. Кужель, «це вбивство не міг організувати ніхто, крім спецслужб». Тим більше, що, наполягає свідок, найбільше політичних дивідендів від убивства Щербаня отримав тодішній голова Адміністрації Президента Віктор Медведчук. Олександра Кужель зазначила із цього приводу: «Після вбивства Щербаня фракція «Соціально-ринковий вибір» розпалася. До цього це була дуже потужна фракція, як і Ліберальна партія. Через деякий час почалося посилення позицій Медведчука, до нього перейшов Євген Марчук, який доти входив у нашу фракцію».

Хто розділив майно вбитого?
Утім, Олександра Кужель закликала суд і прокуратуру перевірити не лише тих, хто був, за її словами, «політично зацікавленим» у злочині, який інкримінують Юлії Тимошенко. Свідок звернула також увагу на «людей, пов’язаних із фірмою «Ітера», оскільки Євген Щербань «мав намір оприлюднити інформацію про їхню участь у торгівлі газом на Донбасі».
Окрім того, заявила п. Кужель, «українська судова система має перевірити причетність до вбивства тих, хто розділив майно вбитого 1996 року депутата Євгена Щербаня». А на своє ж запитання: «Хто зараз володіє його власністю?» – відповіла так: «Той, хто зараз там (на Донбасі. — Ред.) залишився живий із представників бізнесу 1990-х. Це — Рінат Леонідович (Ахметов. — Ред.), Тарута, Дідух, ну, і Володимир Щербань. Кого знаю, того назвала».
Однак Лілія Фролова вперто стоїть на своєму: «Коли свідок говорила про начебто наявність у Щербаня якоїсь таємної та компрометуючої інформації про діяльність компанії «Ітера», вона не змогла пояснити ані її суті, ані не навела жодних фактів існування взагалі цієї містичної історії».
Тим часом, три чверті опитаних соціологами громадян України не вірить у звинувачення ГПУ. Оскільки на запитання: «Чи вірите ви в те, що Юлія Тимошенко замовила вбивство Євгена Щербаня?» – ствердну відповідь дало тільки 24 % респондентів Київського міжнародного інституту соціології. 76 % опитаних не погоджуються з причетністю екс-прем’єра до цього злочину. Причому не вважають п. Тимошенко замовницею вбивства, у тому числі, і там, де на президентських виборах 2010 року проголосували за її опонента Віктора Януковича: 64 % респондентів на сході й 63 % — на півдні України.
Не йме віри інсинуаціям ГПУ й більшість прихильників кожної з політичних партій в Україні. Причому навіть більш ніж половина (59 %) опитаних прибічників ПР не вважає Юлію Тимошенко причетною до інкримінованого їй злочину. Із ними солідарні й 63 % опитаних прихильників Комуністичної партії України.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...