Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 4, 2020

Кредит недовіри

Автор:

|

Лютий 13, 2014

|

Рубрика:

Кредит недовіри

Співгромадяни українського президента з неабиякою осторогою поставилися до його чергового візиту в Російську Федерацію (РФ), готові навіть до вкрай негативних наслідків від нього. Янукович не привіз від Путіна грошей, проросійського прем’єра також не призначено.

Їхав по черговий транш
5 лютого Ганна Герман, депутат від провладної Партії реґіонів (ПР), необачно прохопилася, що «Янукович нічого не врегульовуватиме в Україні до зустрічі» зі своїм російським колегою. Київський інтернет-журнал «ПіК» зауважив, що таким чином вона «офіційно підтвердила те, що давно не викликає сумніву в морально нестійких (по-реґіоналівському —  майданутих) співгромадян»: «грізний патрон (себто Янукович. — Ред.) — звичайна керована маріонетка, не здатна зараз до жодних самостійних рухів без санкції Путіна».
А Олександра Кужель, депутат від опозиційної партії «Батьківщина», заявила: «Янукович їде узгоджувати й отримувати нові вказівки». Її колега по фракції Леся Оробець ще й конкретизувала: оскільки «Янукович готує на пост прем’єра Андрія Клюєва», котрого вважають прихильником силового розв’язання політичної кризи в Україні, то президент поїхав до Сочі погоджувати його кандидатуру з Путіним». Депутат нагадала, що «остання його поїздка в Сочі коштувала нам євроінтеграції», а відтак констатувала: «Зараз він поїхав туди, щоб остаточно переконатися в підтримці силового сценарію».
Політолог Олексій Гарань теж прогнозував, що під час зустрічі з Януковичем Путін може проштовхувати свої кандидатури на посаду прем’єра України й силовий сценарій. Натомість, економіст Володимир Дубровський прокоментував цей візит так: «Головна проблема, яку вони обговорюватимуть, – це те, на яких умовах Путін готовий і далі годувати Януковича з долоні. Президент РФ зацікавлений у загостренні протистояння в Україні. Він намагатиметься відрізати Януковичу шляхи до відступу. У контексті останніх західних заяв про надання допомоги мусить завадити Україні вести двовекторну політику та зробити Януковича абсолютно неприйнятним для Заходу».
Але найближчим до істини був політолог Володимир Фесенко, котрий пояснив поїздку Януковича тим, що «наприкінці січня російське керівництво вирішило не надавати нового траншу, його треба поновлювати».

Сочинське приниження
Утім, телетрансляція відкриття сочинської Олімпіади дала привід для припущення, що в Москві чинного українського президента вже «списали з рахунку». Це засвідчив хоча би той факт, що Янукович, як зауважили в київській газеті «Дзеркало тижня», «став чи не єдиним лідером, якого російське телебачення не показало під час трансляції церемонії відкриття Олімпійських ігор у Сочі».
Видання також уточнило, що «під час урочистих проходжень національних олімпійських збірних у кадрі відеотрансляції з’являлися національні лідери та глави держав, проте, коли надійшла черга української команди, Януковича глядачі не побачили». Висновок видання: «Такий крок мовою сучасної російської дипломатії можна трактувати як вияв Кремлем невдоволення в бік українського президента».
А Віталій Портников, президент київського телеканалу ТVі, заявив, що Янукович і Путін у Сочі навіть не зустрічалися. Журналіст зауважив, що «повідомлення про побачення «на полях Олімпіади», зроблене прес-секретарем російського президента, — просто відмовка: так в адміністрації Путіна висловлюються завжди, коли хочуть закамуфлювати небажання шефа спілкуватися з будь-ким».
Віталій Портніков зазначив, що на трибуні стадіону в Сочі Янукович «не виявився хоча би в умовній близькості від Путіна, щоби його можна було сфотографувати поруч із господарем Ігор» і що «Януковича залишили розмахувати прапором на самоті, тому що в очах Путіна він — не почесний гість і не васал, а невдаха».

Кремль зрікся боржника?
Журналіст спробував витлумачити ситуацію: «Янукович явно не може навести порядок. Дати йому ще грошей? Але три мільярди, виділені Україні, розтанули безслідно — і Київ при цьому навіть не заплатив за газ. Така ж доля може очікувати й наступні російські транші. І ось тут виникає питання: що буде, коли гроші скінчаться? Адже, незважаючи на всю бездонність засіків Вітчизни, коли закінчаться 15 мільярдів, Путін уже не знайде нових грошей для Януковича. Це зараз він може блефувати, зображаючи в рівного для Заходу партнера в грі з «перетягування України». Коли скінчаться засоби — скінчиться й блеф. Саме тому Путін із куди більшим інтересом став прислухатися до західних пропозицій щодо врегулювання української кризи й саме тому росіяни почали «окопуватися в Харкові».
А там минулого тижня губернатор Михайло Добкін, котрий зізнався, що до ПР його делегувала очолювана кумом Путіна Віктором Медведчуком Соціал-демократична партія України (об’єднана), проголосив створення нового «антимайдану» — такого собі «Українського фронту». Тож як тут не дійти висновку, що Путін в Україні підтримує вже не Януковича, а Медведчука, а отже — розраховує на контроль уже не над усією українською державою, а лише над її сходом і півднем, де переважає російськомовне населення.
Щоправда, за даними Соні Кошкіної, шеф-редактора київського інтернет-видання LB.ua, Янукович і Путін таки мали в Сочі розмову, але говорили не про кандидатів на посаду прем’єра України. Із нею погодився Юрій Стець, депутат від «Батьківщини», котрий резюмував: «Якби Янукович приїхав із потрібною інформацією, неодмінно було би скликано позачергову сесію парламенту й ми вже отримали би голосування більшості за кандидатуру прем’єра від «Сім’ї». За інформацією ж п. Кошкіної, глави двох держав розмовляли про гроші. Але, додає журналіст, «Янукович не отримав однозначної відповіді від Путіна».
А в суботу замість нього відповів російський міністр фінансів Антон Силуанов, заявивши, що «Москва виділить Києву другий транш кредиту на суму 2 млрд USD лише після виконання українською стороною зобов’язань щодо розрахунків за імпортований із Росії природний газ». Бо, за його словами, «наприкінці січня мала бути оплата, а її поки що не здійснено».
За даними «Газпрому», борг «Нафтогазу України» перед російською монополією за доставлене 2013 року паливо становить 2,63 млрд USD. А в січні ц. р. «Газпром» поставив «Нафтогазу» 2,45 млрд куб. м газу на суму 658,4 млн USD, яких українська сторона наразі не заплатила.

«Ну, скільки бездонну бочку гатити?»
Російський політолог Андрій Окара, котрий, до слова, народився в Полтаві, прокоментував відмову Путіна в продовженні кредитування України Москвою так: «Кремль розчарований, бо з Януковича навіть васал вийшов нікудишній». Експерт вважає, що «Янукович отримав російський кредит на умовах розгону Майдану», на який український президент так і не зважився, бо йому бракує для цього міліціонерів і внутрішніх військ.
Окрім того, політолог повідомив: «В оточенні Путіна кажуть: «Ну, скільки можна в цю бездонну бочку кидати?» Ось три мільярди дали, і вони зникли невідь-куди. Тепер Королевська (міністр соціальної політики України. — Ред.) каже: «Немає грошей на пенсії, на соціальні виплати». Спочатку в Кремлі думали, ці гроші підуть на підтримку режиму Януковича й він через соціальні виплати буде гальмувати настрої протестувальників. Тепер зрозуміло, що гроші до людей не доходять, на протестні настрої не впливають, тому та «бездонна бочка» є більша, ніж Олімпіада в Сочі».
А незалежний московський журналіст Семен Новопрудський прокоментував черговий візит Януковича до Росії так: «З огляду на те, що в російських медіа немає гучних заяв, ця зустріч не закінчилася добре ні для Януковича, ні для Путіна. Ще є дуже важлива та смілива заява російського Міністерства фінансів, яке висловлює сумнів щодо того, що Янукович спроможний сформувати дієздатний уряд. У документі сказано, що мінфін дасть Україні обіцяний кредит, але хотів би зрозуміти, із ким йому вести контакти. Ця заява явно не може бути самостійною ініціативою. Цілком можливо, що Путін починає думати про реальну зміну влади в Україні.
Виникає відчуття, що Путін намагатиметься тримати Януковича на гачку, але не дуже зрозуміло, на які ще поступки може піти Україна. Наступний етап — це вже спроба Росії претендувати на територію. Янукович зробив таку геополітичну поступку (зазначимо від себе, що не одну, бо до продовження ще на чверть століття дислокації російського флоту в Криму додав ще й відмову підписати Угоду про асоціацію України з ЄС. — Ред.), яка є граничною в нинішній ситуації між Україною та РФ. Віддати більше означатиме — віддати бізнес і країну загалом. З огляду на це, у Путіна є резон стежити за тим, що буде в Україні, не надто допомагаючи Януковичу, бо хаос і дестабілізація в країні можуть бути на руку подальшим спробам зіграти на розчленовування країни».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply