Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 23, 2019

Конституція встояла

Автор:

|

Липень 10, 2014

|

Рубрика:

Конституція встояла

Петро Порошенко

3 липня ц. р. Президентові Порошенку та Верховній Раді України (ВРУ) вперше не вдалося дійти спільної думки. Парламент відклав президентський проект змін до Основного закону.

Непростий «вузлик»
Минулого четверга законодавчий орган України вперше не порозумівся з Петром Порошенком — не спрямувавши внесеного ним проекту Основного закону на експертизу до Конституційного суду. Запропоновані главою української держави зміни до її головного документа лише включили до порядку денного парламенту, хоча соратники Президента явно розраховували на більше.
Зате депутати отримали нагоду корегувати президентський проект або внести на розгляд ВРУ власний — словом, конституційний процес в Україні рушив із мертвої точки не лише формально. Офіційно ж він розпочався з реєстрації президентського проекту змін до Конституції в парламенті позаминулого тижня.
Тим часом, нової редакції Основного закону українці очікували водночас і з нетерпінням і з неабиякими побоюваннями. Адже, з одного боку, від неї сподівалися ефекту «і вовки ситі, і вівці цілі». Тобто, такого варіанту децентралізації влади, який би виявився прийнятним для патріотів України та країн Заходу компромісом між нав’язуваною Росією федералізацією України та прагненнями більшості українських громадян зберегти цілісність своєї країни. З іншого ж боку – остерігалися, аби зміни до Основного Закону не зайшли аж так далеко, щоб завдяки ним федералізація України не розпочалася де-факто.
Та хоч у своїй передвиборній програмі п. Порошенко й запевняв, що пропоновані ним зміни до Конституції забезпечать таку децентралізацію влади, яка лише гармонізує стосунки між найвищими державними органами, експерти оцінили внесений Президентом документ неоднозначно. Навіть у середовищі парламентської коаліції він не знайшов одностайної підтримки. Зокрема, Сергій Соболєв, голова фракції Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Батьківщина», виступаючи з трибуни ВР, заявив: «Ці зміни не мають нічого спільного з децентралізацією влади… Пропозиція нашої фракції: у жодному разі такий сирий проект не вносити в залу».
Немов передчуваючи проблеми з набранням 226 депутатських голосів на підтримку свого проекту, Петро Порошенко провів зустрічі з нардепами, на яких розраховував, і навіть закликав надсилати на Банкову свої правки до документа. З урахуванням депутатських зауважень президентський проект доопрацювали: остаточну його версію роздали депутатам лише в четвер уранці. Але тоді ж виявилося, що голосів за те, аби відправити його на експертизу до Конституційного суду, усе одно бракує.

Мова — не полова
Вирішальним чинником тут стала відмова проголосувати «за» двох коаліційних фракцій — ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» (на підтримку опозиційних щодо нинішньої української влади фракцій — Партії реґіонів і комуністів — у президентському таборі й не розраховували). Олег Тягнибок, лідер «Свободи», пояснив: «У пропозиціях Президента є кілька норм, яких ми категорично не сприймаємо, понад те, вважаємо шкідливими».
Найбільше націоналістів розсердила прописана в президентському проекті можливість для будь-якої місцевої ради в Україні — навіть сільської — встановлювати спеціальний статус для російської чи іншої іноземної мови. «Це буде цілковита катастрофа й загроза щодо розколу України!» — заявив п. Тягнибок.
А один зі «свободівців» на умовах анонімності розповів журналісту «Бі-бі-сі-Україна», що його фракція, не бажаючи псувати стосунки з Президентом, котрий наразі має високий рейтинґ підтримки, ладна проголосувати за спрямування в Конституційний суд будь-якого варіанту змін до Основного закону, аби лише в ньому не зачіпалася дражлива для націоналістичного виборця мовна тема, тим більше напередодні можливих парламентських виборів.
Однак Петро Порошенко виявився непохитним: гарантії щодо використання російської мови на сході України є одним із пунктів його «мирного плану», тож він не мав наміру відмовлятися від цієї тези. Зрештою «Свобода» заявила, що підготує та зареєструє в парламенті власний проект конституційних змін.

За красивою назвою — геть інше?
Натомість, обговорення президентського проекту на закритому засіданні фракції «Батьківщина» відбувалося в підвищеному тоні й зі застосуванням ненормативної лексики. А найбільша провладна фракція взагалі з’явилася в залі засідань за півгодини після його початку.
Депутати обурювалися тим, що остаточний проект змін до найважливішого закону країни отримали на руки за лічені години до початку голосування, що цей документ не представили не те що громадськості, а навіть парламентським комітетам, що їх уже вкотре намагаються використати «втемну», змусивши голосувати за рішення, яких вони не підтримують, «через складну ситуацію в державі».
Андрій Павловський, голова київського осередку «Батьківщини», пояснював журналістам зауваження фракції так: «За красивою назвою «децентралізація» по факту ми маємо узурпацію влади, значне посилення повноважень Президента та послаблення парламенту. Президент намагається повністю перебрати силові структури під свій контроль і втручатися в роботу економічного блоку уряду». На засіданні фракції спочатку пролунала пропозиція не включати проекту до порядку денного.
Урешті, вирішили не наражатися на звинувачення в розколі коаліції. Остаточне рішення озвучив згодом із парламентської трибуни Сергій Власенко: «Батьківщина» теж розробить свій варіант змін до Конституції та домагатиметься його розгляду нарівні з президентським документом».

«Усі відхрещуються»
Прикметно, що недосконалість проекту п. Порошенка відзначали й у фракції партії УДАР, яка зараз вважається найбільш пропрезидентською силою парламенту. Один із депутатів назвав проект «загалом нормальним, але сирим» і додав, що вади в президентських пропозиціях вбачають і інші його колеги по фракції.
Попри застереження до президентського проекту фракція УДАР спершу заявляла про готовність спрямувати документ до Конституційного суду. Однак згодом одразу кілька впливових членів партії запевняло, що вони не мали стосунку до підготовки цього документа й не розуміють, хто міг порадити Президентові подати його до парламенту в такому вигляді та в такий спосіб.
«Усі відхрещуються від цього проекту», — констатував Валерій Карпунцов, провідний юрист партії УДАР. Тому, за його словами, саме включення цього документа до порядку денного може мати для Президента й позитивні наслідки: у документі можна буде виправити нинішні недоліки й урахувати пропозиції депутатів, тобто розпочати політичний торг із парламентом.
«До того ж, — продовжив п. Карпунцов, — скидається на те, що Президент готовий до компромісів у доопрацюванні проекту». На думку депутатів від УДАР, уже найближчим часом можна очікувати створення у парламенті робочої групи, яка працюватиме з президентським проектом і/або з альтернативними конституційними змінами, що їх пообіцяли подати інші фракції.
«Зрозуміло, що кожен зараз писатиме свій проект змін до Конституції залежно від точки сидіння. Треба знайти розумний баланс, який би працював», — резюмував Володимир Куренной.

Під знаком запитання
Чи варто очікувати, що парламентарії відправлять котрийсь проект змін до Основного Закону в Конституційний суд ще на цій сесії та зможуть остаточно змінити Конституцію восени? Олександр Турчинов каже, що до обговорення всіх наявних проектів конституційних змін депутати повернуться вже наступного сесійного тижня — наприкінці липня ц. р.
Однак Микола Томенко, соратник Петра Порошенка, не вірить у результативність цієї дискусії. «Як завжди: якщо, наприклад, у парламенту немає бажання йти на вибори, то кожна фракція вносить свій закон про вибори. Так і тут: якщо немає бажання голосувати за конституційні зміни, це означає, що всі пропонуватимуть свої проекти змін до Конституції, — переконаний він. – Конституційний процес, як і «вічний воєнний стан», дозволяє депутатам відтермінувати проведення виборів. Шкурний інтерес тут домінує». Депутат також прогнозує: зміни до Конституції ухвалюватиме вже парламент нового скликання.
Натомість, один із парламентаріїв від «Свободи» запевняє, що Президент міг навмисне внести до парламенту проект, приречений на провал, — із суто політичних міркувань. «Банкова зараз монопольно контролює інформаційний простір. Вони припинять війну на сході, проти чого виступає суспільство, зате замість неї в інформаційному полі створять нову війну — за Конституцію. І скинуть увесь тягар відповідальності за «завал» конституційних змін на парламент», — каже він.
Як би там не було, 3 липня парламент формально розпочав процес внесення змін до Конституції, а попередній український досвід свідчить, що ця тема стає однією з головних сюжетних ліній політичного життя, яка триває місяцями та втягує в себе незліченну кількість дійових осіб. Тому можна впевнено передбачити, що до теми конституційних змін і Президент, і депутати ще повертатимуться не раз.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...