Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 21, 2018

Комуністи Молдови зривають головування України в ОБСЄ

Автор:

|

Травень 16, 2013

|

Рубрика:

Комуністи Молдови зривають головування України в ОБСЄ

Поглиблення політичної кризи в Молдові, а також останні законодавчі ініціативи щодо надання парламенту повноважень звільняти суддів Конституційного суду та вносити поправки до виборчого законодавства ще більше ускладнили подальшу інтеграцію країни до Європейського Союзу (ЄС).

Група глобальної розвідки Geostrategy відстежує ситуацію в прикордонній з Україною державі, яка до останнього часу прагнула якомога швидше підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Однак через несподівану внутрішню політичну дестабілізацію, схожу за своєю природою на українську, різко зупинилася у своєму просуванні в бік ЄС. Це лише посилило відчуття того, що Москва, прагнучи утримати пострадянський простір під своїм політичним контролем, кинула проти Кишинева значні фінансові та людські ресурси, фактично зірвавши плани з підписання Угоди про асоціацію між Молдовою та ЄС у листопаді 2013 року.

Аналіз ситуації
3 травня ц. р. парламент Молдови проголосував за надання самому собі повноважень звільняти суддів Конституційного суду та вносити поправки до виборчого законодавства. Європейські посадовці вважають, що такі зміни можуть негативно вплинути на прогрес у євроінтеграції Молдови. Низка офіційних чинників Євросоюзу та Торбйорн Ягланд, генеральний секретар Ради Європи, засудили останні ініціативи парламенту Молдови.
На цьому тлі Москва утримується від будь-яких офіційних заяв із цього питання. Що ж насправді хвилює два геополітичних центри сили — Москву та Брюссель, між якими опинилася Молдова?
За оцінками аналітиків, погіршення відносин із Радою Європи та ЄС однозначно грають на користь інтересам Росії, для якої протистояння уряду Молдови прозахідній орієнтації є ключовою політичною метою. Проєвропейські партії Молдови в останні місяці суттєво втратили підтримку, а існування політичних розколів поступово змінює зовнішньополітичний курс цієї держави зі західного на східний.
Нагадаємо, що з початку березня 2013 року політичне життя Молдови перебуває у безладі, відколи прем’єр-міністр Влад Філат залишив свою посаду після проголошення йому вотуму недовіри. Причиною став корупційний скандал, який викрив суперечності всередині «Альянсу за європейську інтеграцію» — коаліції трьох партій, що прийшла до влади після парламентських виборів у листопаді 2010 року. Лідери двох інших партій блоку — голова Демократичної партії та спікер парламенту Маріана Лупу й очільник Ліберальної партії Міхай Гімпу – також зазнали останніми тижнями серйозних невдач. 25 квітня 2013 року парламент Молдови проголосував за усунення п. Лупу з посади спікера парламенту, а п. Філат заявив про те, що створення нової коаліції відбуватиметься без участі партії п. Гімпу. Таким чином, схоже, що «Альянс за європейську інтеграцію» розпався, відповідно, проведення в Молдові чергових парламентських виборів є неминучим.
Опозиційна Комуністична партія, яка втратила владу в листопаді 2010 року, може виграти від посилення протиріч у провладному блоці. Маючи в парламенті 42 зі загальних 101 місця, проросійські комуністи зіграли велику роль в усуненні прозахідних Влада Філата й Міхея Лупу з їхніх позицій, завівши політичну ситуацію в глухий кут.

Протистояння між Росією та ЄС посилюється
З огляду на стратегічне положення Молдови на кордоні між Росією та Європейським Союзом, політична криза в Кишиневі матиме вплив, який вийде далеко за межі маленької держави. До останнього часу Брюссель розглядав Молдову як приклад успіху в реалізації ініціативи «Східного партнерства», у межах якої відбувалося поглиблення зв’язків між ЄС і пострадянськими країнами через сприяння демократії та боротьбі з корупцією. Крім того, Кишинів продемонстрував значний прогрес у процесі підготовки до підписання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Проте внутрішні політичні протистояння в Молдові в поєднанні з послабленням ролі та ваги судової гілки влади віддаляють цю країну від Європи.
Стає все більш очевидним, що саме Росія може найбільш виграти е від політичної кризи в Молдові. Москва тривалий час підтримувала Комуністичну партію Молдови, однак утратила частину контролю над процесами в країні 2010 року, коли до влади прийшов «Альянс за європейську інтеграцію».
Кремль зберігає значний вплив у країні завдяки військовій присутності в Придністров’ї — території на схід від Дністра, яка відділилася від Молдови після розпаду колишнього СРСР 1991 року й котра довго була фактично сателітом Росії. Кілька років Москва активно боролася за збереження свого впливу на решту території країни, тоді як провладна коаліція в Кишиневі намагалася посилити економічні та безпекові зв’язки з країнами ЄС, особливо з Румунією.
Розкол «Альянсу за європейську інтеграцію» надав Росії можливість повернути собі політичний вплив у Молдові — завдяки сприянню Комуністичній партії та новим кулуарним домовленостям із частинами коаліції, що розпалася.

Україна стає заручником політичної кризи в Молдові
Утрата «Альянсом за європейську інтеграцію» контролю над політичними процесами в Молдові вже створила певні політичні труднощі для Україні, котрі зараз намагається подолати Сергій Пірожков, який із 2007-го обіймає посаду посла України в Республіці Молдова.
Зокрема, мова йде про те, що один із найважливіших пріоритетів головування України в ОБСЄ 2013 року — урегулювання заморожених конфліктів, серед яких Придністровський є ключовим для української держави, — зазнає поразки. Так, 19 лютого 2013 року до Львова на перемовини з питань урегулювання Придністровського конфлікту у «форматі 5+2» не прибуло керівництво Молдови та Придністров’я, що фактично стало першою поразкою головування України в ОБСЄ. Адже, як очікувалося, на запрошення міністра закордонних справ України Леоніда Кожари, чинного голови ОБСЄ, у Львові мала відбутися зустріч прем’єр-міністра Молдови Влада Філата й лідера Придністров’я Євгена Шевчука, яка би поклала початок розблокуванню діалогу між конфліктуючими сторонами.
Першим кроком на цьому шляху мало би стати вирішення питання свободи пересування, у першу чергу організації руху автотранспорту й відкриття мосту Гура — Бикулуй, організації цивільної авіації та залучення з цією метою летовища в Тирасполі, а також вивезення радіоактивних елементів з окремих промислових об’єктів Придністров’я. Україна, за задумом, мала би використати переваги головування в ОБСЄ, ставши 2013 року ефективним майданчиком для пошуку взаєморозуміння між Кишиневом і Тирасполем. Це могло би суттєво покращити позиції України на міжнародній арені, а також зняти «дипломатичну блокаду», у якій уже понад рік перебуває президент України Віктор Янукович.
Однак розкол усередині демократичної коаліції Молдови, помножений на провокативні дії комуністів країни, зірвав плани Києва. Аналітики припускають, що Москва, підтримуючи на словах головування України в ОБСЄ, насправді робить усе можливе, щоби його зірвати. Переведення Росією значних фінансових ресурсів на рахунки молдовських комуністів, а також кулуарна робота з розколу демократичної коаліції призвели до виникнення в Молдові глибокої політичної кризи, із якої буде складно знайти вихід. А це, своєю чергою, ставить під сумнів успіх реалізації одного з пріоритетів українського головування в ОБСЄ — урегулювання Придністровського конфлікту.
Наступний раунд перемовин у форматі «5+2» заплановано провести в Одесі 23 і 24 травня ц. р. Перемовний формат «5+2» передбачає участь представників сторін, посередників і спостерігачів у переговорах — Молдови, Придністров’я, ОБСЄ, України, Російської Федерації, США та ЄС. Рівень учасників цієї зустрічі покаже, наскільки безнадійною або ж, навпаки, обнадійливою є реалізація одного з ключових завдань українського головування в ОБСЄ 2013-го.

Висновки
Внутрішній політичний розкол у Молдові, на думку аналітиків, імовірно, не дозволять країні зайняти чітку проросійську чи проєвропейську позицію. Найближчим часом Брюссель і Москва навряд чи зможуть подолати ці фактори. До того ж, останнє опитування продемонструвало рівну підтримку співпраці як із ЄС, так і – Росією: 51 % молдован висловив підтримку приєднання до Євросоюзу, 52 % – обстоюють приєднання до Митного Союзу.
Однак, коли респондентів попросили обрати лише один із союзів, 19 % опитуваних були за ЄС, 17 % — за Митний Союз, а більш ніж 60 % – не змогли вибрати. Такий розподіл у громадській думці свідчить про те, що будь-який уряд зустріне перешкоди на шляху до інтеграції з будь-яким із міжнародних блоків.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/462

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...