Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 22, 2017

Колишні власники «ПриватБанку» можуть оскаржити його націоналізацію

Автор:

|

Травень 25, 2017

|

Рубрика:

Колишні власники «ПриватБанку» можуть оскаржити його націоналізацію

Кабінет Міністрів України, керуючись рекомендаціями Ради національної безпеки й оборони (РНБО), 18 грудня 2016 року прийняв рішення націоналізувати найбільшу в державі приватну фінансову установу — «ПриватБанк» (ПБ). Петро Порошенко так прокоментував тоді це рішення: «Опосередковано від стану справ у цьому банку залежить вся фінансово-економічна ситуація в країні — настільки він великий, чи, як кажуть фахівці, системний. Саме тому ми вдаємося до безпрецедентного рішення — його переходу в 100-відсоткову державну власність». Наприкінці травня ц. р. під «безпрецедентне рішення» було підкладено міну сповільненої дії.
Якщо бути точним, то міна з’явилася ще 20 березня, коли Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив позов братів Григорія й Ігоря Суркісів, визнавши неправомірним і скасувавши рішення комісії Національного банку України (НБУ) про визнання футбольного клубу (ФК) «Динамо» (Київ) пов’язаною з ПБ юридичною особою. Причому з аналогічними претензіями до суду звернулися ще й шість пов’язаних із Суркісами офшорних компаній, та «А-Банк», мажоритарні акціонери якого — знову ж таки брати Суркіси. Апеляційний розгляд призначений на кінець травня, коли й стане остаточно зрозуміло, чи можливе повернення націоналізованого Б колишнім власникам — Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову.

«Дірка» у 148 млрд грн
Майже увесь минулий рік експерти НБУ били на сполох, заявляючи, що дані, які найбільший в державі банк показує в своїй звітності, часто є «фінансовою творчістю». «Приватівці» гордо демонстрували статистику, згідно з якою частка інсайдерських кредитів становила не більше 10 %, натомість експерти називали зовсім інші числа — 80-90 % позик були надані компаніям з групи «Приват» чи пов’язаним із нею (серед них називали й ФК «Динамо» (Київ). Більше того, кредити часто видавалися під сумнівні застави. Як кажуть експерти, в такий спосіб власники фінустанови, фактично, вимивали кошти зі статутного капіталу.
Перед націоналізацією ПБ і нього встигли вивести 110 млрд грн на рахунки фіктивних фірм. Про це йдеться в розслідуванні програми «Схеми» на «Радіо Свобода» з посиланням на дані аудиту Ernst & Young. Аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили, що у другій половині 2016 року ПБ провів термінову реструктуризацію кредитного портфеля: заборгованість 170 попередніх позичальників була перекладена більш ніж на 30 нових, які стали винні банку більше 110 млрд грн.
Урешті-решт ситуація набула загрозливого характеру. За словами Валерії Гонтарєвої, тодішньої голови НБУ, дірка в капіталі ПБ становила 148 млрд грн. У повітрі виразно запахло банкрутством. Якщо взяти до уваги, що клієнтами «Привату» є приблизно половина дорослого населення України та понад 50 % усіх юридичних осіб, такий сценарій означав би, без перебільшення, соціальну катастрофу. Саме тому РНБО рекомендувала уряду забрати ПБ у 100-відсоткову державну власність.

Юридичний лікнеп
Забрати — забрали, але, як завжди, припустилися безлічі юридичних помилок. Однією з них якраз і став підготовлений із порушеннями перелік юридичних осіб, пов’язаних із ПБ, яким керівництво останнього видавало величезні проблемні кредити.
Цим скористалися брати Суркіси, які, за даними джерел київського тижневика «Дзеркало тижня», в результаті націоналізації ПБ утратили більше 248,6 млн USD і 574 тис. EUR в кіпрській філії банку (як юридичні особи), а також більш ніж 1,04 млрд грн в Україні (як фізичні особи). «Суть всіх суперечок зводиться до одного — неправомірності рішення № 105 комісії НБУ з питань визначення пов’язаних із ПБ осіб і зупинки операцій за поточними, депозитними, кореспондентськими або іншими рахунками в ПБ», — йдеться в статті.
«Насправді заявлена НБУ значна кількість кредитів, виданих пов’язаним особам, фактично покладена в основу націоналізації ПБ, на сьогодні не знайшла підтвердження. Це дозволяє колишнім власникам банку оскаржити в судовому порядку рішення держави про його націоналізацію. Однак, наскільки мені відомо, поки що це не входить у їхні плани», — заявив Віктор Мороз, керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex, котрий є радником власників облігацій «Привату».

«Приватний» порятунок за бюджетні мільярди
Однак, плани мають здатність змінюватися. Поки що розпочинати війну за повернення «Привату» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов насправді навряд чи планують. Можливо, не в останню чергу це зумовлено бажанням дочекатися остаточного оздоровлення фінустанови за гроші бюджету.
Порятунок «Привату» вже влетів державі в копієчку. На першому етапі Міністерство фінансів випустило облігацій внутрішньої позики (термін погашення — 30 років), які викупив НБУ, на 43 млрд грн. Проте загальна потреба в докапіталізації становить 148 млрд (!), що є просто безпрецедентною сумою. «Звісно, повернення банку колишніми власниками через суд — перспектива не місяців, а років. Адже бажано повернути банк уже в чудовому, забезпеченому за рахунок платників податків фінансовому стані», — підсумовує «Дзеркало тижня».
А 23 травня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов сім’ї Суркісів до ПБ, зобов’язавши банк повернути позивачам близько 1,1 млрд грн.

Ігор Берчак

P. S. Наприкінці 2016 року експерти наввипередки стверджували, що «операцію Приват» можна вважати чималим здобутком Президента України, котрий однією націоналізацією вбив одразу кількох зайців. По-перше, уникнув соціального вибуху, гарантувавши (чи, принаймні, пообіцявши) фінансовий спокій майже 20 млн клієнтів неплатоспроможного банку. По-друге, догодив західним донорам, перш за все, Міжнародному валютному фонду, який жорстко вимагає оздоровлення української банківської системи. Й нарешті, по-третє, остаточно усунув із політичної шахівниці небезпечного політичного суперника Ігоря Коломойського, олігарха та засновника політичного проекту «УКРОП», котрий давно труїв життя главі державі. Але тепер, хтозна, чи не вийде так, що власник ФК «Дніпро» за допомогою власників ФК «Динамо» заб’є у ворота п. Порошенка вирішальний гол у, здавалося б, повністю програному політичному матчі?

До теми
Українці надалі не довіряють національній банківській системі й неохоче використовують безготівкові розрахунки. Як пише «Німецька хвиля», такі висновки можна зробити зі заяви Якова Смолія, виконувача обов’язків голови НБУ. «Сьогодні готівка поза банками в Україні становить 304,2 млрд грн, а це майже 41 % усіх доходів державного бюджету на 2017 рік. І ці кошти в готівковій формі не працюють повноцінно на економіку», — заявив він у рамках Тижня заходів із розвитку української економіки. Нестача грошей не дає банкам можливості активізувати кредитування економіки. За даними НБУ, з початку цього року загальний кредитний портфель підприємств зменшився на 34 млрд грн. Крім цього, інкасація, охорона та друк грошей коштують дуже дорого. За оцінкою п. Смолія, торік загальні витрати на обслуговування грошового готівкового обігу становили 1,3 млрд грн. Однією з головних причин небажання українців розміщати гроші в банках вважають недовіру до банківських інститутів. Але в НБУ запевняють, що ця проблема вже майже вирішена і масова «чистка» ринку вже позаду. За останні три роки ліцензію втратили близько 90 банків — половина всього ринку. Більшість із них збанкрутували через фінансову неплатоспроможність, а також із причини порушення законодавства. Але кінець банкрутствам, вірогідно, ще не настав. За вимогою НБУ, до липня усі банки мають збільшити свої статутні капітали до 200 млн грн. А тим, хто не зможе цього зробити, доведеться зачинитися. За даними НБУ, зараз до цього рівня не дотягують близько 30 банків.
Також існує проблема платіжної інфраструктури. «З урахуванням кількості населення, кількість терміналів для оплати картками в Україні необхідно збільшити вчетверо. Зараз їх лише близько 200 тис., а потрібно хоча б 800 тис. або навіть мільйон», — вважає Дмитро Крепак, реґіональний менеджер платіжної системи Visa в Україні, Грузії та Вірменії. Також активному розвиткові безготівкових платежів заважають звички людей, особливо це стосується громадян похилого віку, котрі не звикли користуватися картками. Причому така проблема існує не лише в України, зазначає Роберт Бонд, керівник проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». «За опитуваннями, близько 55 % громадян, котрі проживають в Європі, часто платять готівкою, незважаючи на розвиток технологій».

Мовою чисел
Станом на 1 квітня кількість платіжних карт в обігу склало більше 58,1 млн, з них активних карт, за якими здійснено хоча б одну операцію впродовж трьох місяців, — 31,9 млн. Про це свідчать дані НБУ, передають «Українські Новини». Серед банків за кількістю активних платіжних карток лідерами є ПБ (17,1 млн шт.), «Ощадбанк» (5,4 млн), «Райффайзен Банк Аваль» (2,1 млн), «Альфа-банк» (Україна) (1,1 млн) і «УкрСиббанк» (1 млн). Найбільші показники за кількістю активних платіжних карток у реґіональному розрізі демонструють Київ (4,5 млн), Дніпропетровська (4 млн), Харківська (2,4 млн), Львівська (2,1 млн) й Одеська (1,9 млн) області.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...