Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 21, 2020

Коло претендентів звужується

Автор:

|

Травень 08, 2014

|

Рубрика:

Коло претендентів звужується

Олег Царьов і Наталія Королевська зійшли з дистанції

Центральна виборча комісія (ЦВК) скасувала реєстрацію кандидатами в президенти України виключеного з парламентської фракції Партії реґіонів (ПР) Олега Царьова й колишнього міністра соціальної політики Наталії Королевської.

Демарші задля дискредитації
1 травня ЦВК задовольнила заяви Олега Царьова, посіпаку російського президента Путіна, а також екс-міністра соціальної політики Наталії Королевської про зняття їхніх кандидатур із балотування. Тож число претендентів на посаду глави української держави скоротилося з 23 до 21 кандидата.
Олег Царьов оголосив, що знімає свою кандидатуру через відмову йому в національних теледебатах і позбавлення, таким чином, можливості «донести голос південного сходу» до жителів решти України. Нагоди поширювати кремлівську пропаганду його позбавила Генеральна прокуратура України, пояснивши: «Така реакція пов’язана з публічними виступами Царьова під час масових заходів, а також у засобах масової інформації, у яких він закликав до роз’єднання країни, посягав на територіальну цілісність держави і висловлював сепаратистські наміри».
Ба більше, Олег Махніцький, виконувач обов’язків генерального прокурора, поінформував: «Зараз ведеться досудове розслідування, під час якого буде встановлено ступінь відповідальності політика (Царьова. — Авт.) за поширення сепаратистських ідей».
Наталія Королевська своїми поясненнями щодо відмови (безнадійно — з огляду на її вкрай низький рейтинґ) боротися за посаду очільника держави теж намагалася дискредитувати президентські вибори в Україні та її нову владу, але зробила це порівняно м’якше, заявивши: «Я знімаю свою кандидатуру з виборів Президента. Я це роблю тому, що ці вибори розколюють країну. А я — за єдину Україну. Я — за мир у нашій країні. Ці вибори кандидати проводять для себе, а не для того, щоб вирішувати проблеми людей. Так бути не повинно. Тому я звертаюся до всіх політиків: не розпалюйте ворожнечі, не грайтеся у війну. Зараз уже не до політичних технологій. Ви загралися. А людям – не до жартів».
Як бачимо, звинувачення на кшталт «загралися» колишній міністр соціальної політики в уряді Миколи Азарова, котрий зараз переховується від української Феміди, адресує не Путіну, який реально розколює Україну, а тим, хто намагається завадити в цьому російському президентові.
Утім, важко не погодитися з політологом Тарасом Клочком, котрий стверджує: «Насправді неучасть проросійських кандидатів чудово лягає в проголошену Кремлем тезу нелегітимності виборів в Україні. За логікою Путіна, вибори без проросійських кандидатів — це «вибори без виборів». Як не прокричати вкотре про те, що «київська хунта не чує південного сходу?»

Кремль злякався ганьби
Тарас Клочко звернув увагу на те, що заклик Царьова до «інших кандидатів, чиї виборці проживають на південному сході», також знятися з президентських перегонів «одразу почув і Добкін, офіційний кандидат від ПР». Щоправда, наразі він заявив, що рішення стосовно можливого зняття ухвалюватиме політрада ПР уже найближчим часом.
Відтак, політолог констатує: «При цьому в Росії прекрасно розуміють, що єдине, чого Добкін зможе досягти на виборах, — це остаточно зганьбитися, посівши в кращому разі четверте, а швидше, навіть п’яте місце й склавши «гідну» конкуренцію лідеру комуністів Петрові Симоненку. Питання виходу Добкіна в другий тур навіть не обговорюється, а в боротьбі за «бронзу» кандидат-«регіонал» однозначно поступається своєму колишньому однопартійцю Сергію Тігіпку.
Отже, у підсумку можемо спрогнозувати, що Добкін, який набере приблизно 5 % голосів, має всі шанси програти не лише Тігіпкові, а ще й Симоненку. П’ятим місцем на виборах головний проросійський кандидат лише дискредитуватиме ідеї «руского міра» та «славянского братства». Саме тому для Росії вигідніше дати Добкіну команду взагалі знятися з перегонів разом із Царьовим, що дасть Путіну всі підстави ще більше говорити про невизнання виборів і розширить простір для сепаратистських маневрів на Донбасі, жителів якого «позбавили права вибору».

Тимошенко ігнорує загрози країні
А ось екс-прем’єр-міністр України й чинний лідер Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко уникає будь-якої нагоди об’єднатися та «єдиним  фронтом» від демократичних сил іти на вибори президента. Схоже, вона цілком ігнорує вимогу до неї від багатьох патріотів України, щоби демократичні сили знайшли рішення та висунули одного кандидата на президента України. Натомість п. Тимошенко заявила, що в неї та її опонента — позафракційного депутата Верховної Ради й бізнесмена Петра Порошенка — «цілком різні ідеологічні підходи, тому вони не можуть бути разом».
Між тим, підтримав Петра Порошенка нещодавній соратник Юлії Тимошенко депутат Микола Томенко, який, протестуючи проти відмови свого лідера знятися з перегонів, навіть вийшов зі складу очолюваної нею парламентської фракції «Батьківщина». Відтепер він — довірена особа п. Порошенка, який веде перед у президентських перегонах.
«Політики повинні знайти в собі мужність поступитися тому, у кого – найвищий рівень довіри суспільства, — аргументує свій крок п. Томенко. — Мені цілком очевидно, що найбільшу підтримку серед людей сьогодні має саме Петро Порошенко». Заради справедливості варто зазначити, що Микола Томенко завжди виступав за єдиного кандидата від демократичних проєвропейських сил і казав, що таким кандидатом має стати той, хто на час кампанії матиме найвищу підтримку з боку народу.
Як і багато інших політиків і громадських діячів, п. Томенко вважає за необхідне провести й завершити вибори 25 травня. «На порозі — війна. Путін хоче зірвати вибори або перенести їх, — застерігає політик. — Тому наше завдання сьогодні – не просто провести вибори, а завершити їх у першому турі. Уже 25 травня ми можемо обрати Президента й рухатися вперед, захищаючи національні інтереси та єдність країни».

Порошенку бракує 2 %
Тим часом, для перемоги вже в першому турі Петрові Порошенку не вистачає лише 2 % голосів. Принаймні, так було на середину квітня ц. р. Згідно з проведеним тоді опитуванням, п. Порошенка підтримує понад 48 % українців, готових прийти на вибори 25 травня. За Юлію Тимошенко проголосували би 14 %. Дослідження здійснив консорціум найавторитетніших українських соціологічних фірм: «Соцісу», центру Разумкова, КМІСу та «Рейтинґу».
Окрім п. Томенка й голови партії УДАР Віталія Кличка до єднання навколо Петра Порошенка закликає патріотів України й лідер «Третьої республіки» Юрій Луценко. Його мотиви — такі ж, як у Миколи Томенка. «Треба, щоб у першому ж турі переміг Порошенко, — заявив він під час недавніх відвідин Ужгорода. — Лідери демократичних сил мають припинити війну між собою й об’єднатися. Це необхідно для виживання української держави».
Юрій Луценко теж переконаний, що перемога п. Порошенка вже в першому турі надасть новообраному Президенту України величезну легітимність. Особливо з огляду на те, що він має найбільшу підтримку в усіх реґіонах, у тому числі на сході й на півдні.
У разі проведення другого туру виборів цей важливий чинник максимальної легітимності може бути дещо знівельований через імовірну нижчу явку виборців. Зокрема тих, котрі в першому турі підтримають кандидатів від колишньої влади.
Говорячи про необхідність єднання всіх навколо найсильнішого, Микола Томенко згадує гіркий досвід 2005-2010 рр.: «На жаль, конфлікти в середовищі «помаранчевої» команди призвели до того, що Янукович фактично без бою став Президентом. Аби не допустити нового Януковича, ми повинні продемонструвати, що винесли уроки з тих часів. Що можемо домовлятися, бо цінності країни – набагато вищі за партійні інтереси».
«Приєднання Луценка й Томенка до команди Петра Порошенка є його серйозною політичною перемогою. Вони обидва були активними політичними союзниками Юлії Тимошенко, — зауважує політолог Євген Магда. — Об’єднання людей довкола однієї сильної постаті — це нормальний, необхідний сьогодні країні процес. Так само раціональними є заклики до завершення виборів уже в першому турі. Ситуація — дуже складна, і нам якнайшвидше потрібен Президент, здатний відповідати на нинішні виклики».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply