Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 25, 2020

«Троянські коні» як шлях до катастрофи?

Автор:

|

Вересень 30, 2020

|

Рубрика:

«Троянські коні» як шлях до катастрофи?

Як писав «Міст», нещодавно Марія Фокіна, українська співачка й онучка заступника голови української делегації у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України (ТКГ), збурила громадськість одкровенням: це вона допомогла дідусю отримав цю посаду. Про таку кадрову політику чинної влади розповіли експерти.

Денис Богуш, політтехнолог:
— Диму без вогню не буває. Ця дівчинка цілком могла прилаштувати на роботу свого дідуся. Але варто врахувати один нюанс: чому влада вхопилася за Фокіна і Кравчука після того, як пішов Кучма? Останній зрозумів, що Зеленський погоджується здавати значну частину національних інтересів України, тому не захотів залишитися в історії людиною, котра спровокувала ще одну війну. А Фокін погодився на будь-що, бо не розуміє через свою некомпетентність роль у цих перемовинах національних інтересів України. Загалом для Зеленського політика прилаштування своїх вже стала нормальним явищем: він погруз у корупції, в його оточенні є дідусі, бабусі, коханки, родичі і навіть весь «95 квартал».

Тарас Загородній, політтехнолог:
— Скрізь у світі існують неформальні зв’язки, і таких зустрічей може бути по 150 на день. А Фокін — не людина з вулиці, він важковаговик у політиці — прем’єр України у 1990-1992 рр., депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань, народний депутат України у 1991-1994 рр. на цю посаду була потрібна фігура з української політичної тусовки, яка зможе на рівні розмовляти з Путіним та його оточенням. У нас таких багато?

Михайло Дяденко, керівник Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків, політолог:
— Не варто забувати, що питання мирного врегулювання на Донбасі лежить у площині перемовин із державою-аґресором та нашими міжнародними партнерами і воно виходить за межі звичайної дипломатичної діяльності. На таку роль, здебільшого, запрошують людей із певним авторитетом і професійним багажем. Напевне, саме тому Фокіна залучили до процесу перемовин щодо мирного врегулювання на Донбасі. Так, він має дуже специфічні погляди, про що заявляв публічно. Й якби не прикро було це усвідомлювати, але погляди Фокіна — це погляди не лише більшості населення окупованої території Донбасу, а й певної частини громадян іншої частини сходу, а також півдня України.

Олег Соскін, політолог, директор Інституту трансформації суспільства:
— Такого не було ні при Кучмі, ні при Януковичу: на посади ставлять людей, готових виконувати функції, вироблені Зе та його оточенням Зеленський уже повністю вичерпав свій кадровий потенціал. А після того, як поставив біля себе Єрмака, ситуація погіршилася ще більше, бо такого не було ні при Кучмі, ні при Януковичі. При цьому професійність людей у кадровій політиці чинної влади не має значення, публічність і авторитет — також. Значення має лише лояльність. І Зеленський давав посади тим, кому чимось зобов’язаний, аби розрахуватися. Президент уже перейшов на диктаторську модель правління, коли людина, котра прийшла до влади, повністю втрачає відчуття реальності і використовує свою посаду лише для власного збагачення та реалізації певних цілей. У Зеленського є інстинкти жадоби влади, комплекс меншовартості, інстинкт помсти, до того ж він не витримує критики. Ми навіть не знаємо: він завжди у стані ясного розуму, чи ні? А якщо ні, то в періоди, коли Зеленський не при собі, всі рішення ухвалює Єрмак? А потім президент приходить до тями, коли вже все зроблене і бачить лише результат. А за Єрмаком стоять московити, бо якщо батько у Москві, то вони сімейно пов’язані зі спецслужбами.

Валерій Димов, директор центру суспільно-інформаційних технологій:
— У наших реаліях посади по знайомству сприймають нормально, хоча так бути не мало. Але ми вже чули з плівок Гео Лероса, яким чином родичі людей із влади, котрі займаються кадровою політикою, брали гроші за те, аби когось призначити. Сам Зеленський казав, що не буде брати на посади кумів, тому взяв близьких друзів. Він просто по-своєму зрозумів фразу Лі Куан Ю про те, що треба посадити трьох своїх друзів, аби побороти корупцію, тож взяв і посадив більше, ніж трьох друзів, але на найвищі посади. Ба більше: ми бачимо у кадровій політиці сценарій реваншу: адвокат Януковича Бабіков став заступником голови Державного бюро розслідувань, а людину, пов’язану з Медведчуком, призначили заступником генерального прокурора, щоб курував справи Майдану. От і Фокіна приплели. А він у ТКГ діятиме не від імені онуки, а від імені України. Це той, хто свого вважав, що нашій країні не потрібна гривня. Замість того, щоб шукати професійні кадри, влада просто повертається до старих перевірених корупційних «троянських коней», які московської ріллі не зіпсують. І питання щодо того, яку ціну заплатить Україна за такі призначення, залишається відкритим.

Марія Волошин, «Вголос»

About Author

Meest-Online