Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 18, 2019

Європарламент заступився за Україну

Автор:

|

Вересень 19, 2013

|

Рубрика:

Європарламент заступився за Україну

Минулого тижня законодавчий орган Європейського Союзу (ЄС) таки ухвалив резолюцію щодо тиску Російської Федерації (РФ) на сусідні з нею країни з метою примусити їх інтегруватися в міждержавні об’єднання, у яких домінує Москва.

Обмежився нотаціями
12 вересня Європарламент (ЄП), від якого в Україні очікували на дієву підтримку в «торговельній війні» проти Росії, обмежився, по суті, нотаціями на її адресу. Позаяк у своїй резолюції з цього приводу висловив лише «розчарування тим фактом, що з наближенням Вільнюського саміту «Східного партнерства» зростають різні типи тиску на країни «Східного партнерства», які досягли фінальної фази перемовин про підписання або парафування їхніх угод про асоціацію».
Кваліфікувавши «торговельні війни» Росії проти країн-сусідок як такі, що «виходять за рамки суто комерційного аспекту», ЄП навіть не погрожував їй за це жодними санкціями. Лишень пояснив, що «вільний вибір країн «Східного партнерства, який не має жодного негативного впливу на торгівлю з Росією, не повинен призводити до таких наслідків, як торговельні заходи, візова політика, мобільність працівників, утручання в заморожені конфлікти».
Щоправда, у своїй резолюції Європарламент закликав Єврокомісію «послати сильний сигнал підтримки всім країнам — членам «Східного партнерства» в їхніх євроінтеграційних прагненнях». А тому не варто відкидати варіанту, що саме тиск Москви на Київ із метою змусити його не підписувати Угоди з ЄС про асоційоване членство якраз і підштовхне Євросоюз підписати цей документ, заплющивши очі на так і не вирішену долю лідера опозиції й екс-прем’єра Юлії Тимошенко.
І все ж у Києві, вочевидь, очікували більшого від Брюсселю. Наприклад, Ірина Бережна, член парламентського комітету з євроінтеграції та представник фракції Партії реґіонів, прокоментувала згаданий документ так: «Резолюція ЄП — своєчасна й аргументована. Але водночас я впевнена, що реально запрацювати цей документ зможе тільки тоді, коли буде виконано пункт, який закликає Єврокомісію розробити конкретні заходи з протидії тиску Росії на країни «Східного партнерства».

Росія проігнорує?
Тим часом у Москві заявляють, що їм, м’яко кажучи, начхати на ухвали ЄП. Зокрема, відомий політик Сергій Марков сказав із цього приводу: «Гадаю, керівництво Росії проігнорує цю резолюцію. У нас Європарламент називають збіговиськом неадекватних базік. Ми ніколи не відступимо від своєї лінії. Ми вважаємо програму «Східне партнерство» імперсько-колоніальною. Адже країнам, які беруть у ній участь, призначена роль напівколоній ЄС».
А політолог із Києва Михайло Погребинський упевнений, що Україні резолюція ЄП не тільки нічим не допоможе, а ще й нашкодить, бо тільки ускладнить діалог із Росією. «Адже виходить, — пояснює політолог, — що Європа на неї (тобто на Росію. — Ред.) тисне через нас».
Натомість, його колега за фахом Вадим Карасьов запевняє: «Якщо Україна вміло скористається резолюцією Європарламенту, то цілком може виторгувати собі додаткові преференції з боку ЄС і послаблення з боку Росії. У резолюції два адресати — країни «Східного партнерства» й Україна та Росія. Меседж для нас: вас не кидають у біді. Сигнал для РФ — щоби діяла обережно. Зверніть увагу на те, як змінилася риторика високих чиновників у Росії щодо співпраці з Україною. Віктор Спаський, директор Департаменту розвитку інтеграції Євразійської економічної комісії, уже заявив про готовність співпрацювати з Україною й після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Україна ж могла би с
використати ситуацію й попросити відкрити якісь квоти від ЄС. Ми можемо виторгувати собі додаткові преференції, особливо на початках, коли ринок із Росією буде обмежений».

Незвично гостро
Своєю чергою, Українська служба радіо «Німецька хвиля» вважає, що хоч у тексті резолюції Європарламенту й немає гнівних і категоричних висловлювань на адресу РФ, навіть дипломатично сформульовані словесні формули резолюції, якими характеризуються останні дії Москви, звучать для ЄП нехарактерно гостро. Приміром, у документі наголошується, що економічний і політичний тиск Кремля щодо країн «Східного партнерства» свідчить про те, що «Росія має намір і далі вважати цей реґіон суто сферою своїх інтересів і чинити опір інтеграції цих держав у Євросоюз».
А ще один із пунктів резолюції закликає Єврокомісію «виконати свої зобов’язання та захистити східних партнерів, які стали жертвами відкритого й зростаючого тиску Росії, спрямованого на те, аби втримати їх від асоціації з ЄС».
Утім, заразом у резолюції вчувається й відлуння поміркованого підходу Штефана Фюле, єврокомісара з питань розширення й політики добросусідства ЄС, оскільки в документі Європарламент пропонує послідовно переконувати Москву в тому, що подальша економічна та політична євроінтеграція колишніх сусідів Росії якраз задовольняє її власні інтереси. Зокрема, у тому пункті, який здатен якщо не налякати, то хоча би занепокоїти РФ, йдеться про конкретні кроки, які повинен зробити ЄС задля захисту своїх партнерів. Так, ЄП закликав Єврокомісію почати застосовувати окремі розділи Угоди про асоціацію відразу після її підписання та розморозити кредити й програми фінансового сприяння країнам «Східного партнерства». Окрім того, євродепутати рекомендують пришвидшити процес спрощення візового режиму та наблизити перспективу його повного скасування в країнах, які готові до інтеграції в ЄС.
А для того, щоби громадяни не вагалися в правильності політичного вибору, Європарламент пропонує розпочати потужну інформаційну кампанію в країнах «Східного партнерства» з метою «просування його переваг і цінностей».

«Холодний душ»
Політолог Володимир Фесенко запевняє, що хоч резолюція Європарламенту не передбачає конкретних кроків допомоги країнам «Східного партнерства», у тому числі Україні, а все ж цей документ буде прикрим для Росії. Ба більше, стане «холодним душем» для неї. Свою думку п. Фесенко аргументує так: «Резолюція Європарламенту — ніщо інше, як просто політичне рішення або заява. Це – позиція Євросоюзу стосовно не тільки України, а й країн «Східного партнерства». ЄП не приймає рішень про допомогу, це — прерогатива Єврокомісії, він же висловлює політичну підтримку. А це вже чимало. ЄС не подобається поведінка Москви, і їй це, звісно, неприємно. Ще в серпні подібні заяви стали для неї «холодним душем».
До того ж закиди РФ у бік України про негативні наслідки її вступу в ЄС мали зворотний ефект. Як ми бачимо з резолюції». Володимир Горбач, політичний експерт Інституту євроатлантичного співробітництва, теж гадає, що резолюція Європарламенту є безпрецедентною, оскільки вперше стосується оцінки зовнішньої політики Росії. Бо, пояснює він, попередні документи щодо Білорусі, України та Росії стосувалися здебільшого внутрішніх проблем цих країн.
Натомість, резолюції, яка би засуджувала нинішню зовнішню політику РФ, досі не було. «І в цьому полягає її безпрецедентність і серйозність», — наголосив експерт. Однак також визнав, що резолюції ЄП є політичними документами й не мають прямої юридичної дії: «Резолюція Європарламенту може вплинути на громадську думку, зокрема в країнах Європи, різною мірою – на рішення Єврокомісії. Хоча вона ще більше враховуватиме зміни поточного політичного стану, а також двосторонніх відносин ЄС і РФ. А на саму Росію — навряд чи вплине. Вони несерйозно ставляться до Європарламенту і якщо й зреагують, то хіба у формі «сам дурень».
Експерт проводить паралелі між ситуацією з тиском Росії на країни-члени «Східного партнерства» та протистоянням держав у сирійському питанні: «Зрозуміло, що сторони намагатимуться в комплексі розглядати як питання Сирії, так і євроінтеграції країн, що розташовані між ЄС і РФ. Якщо з російського боку не буде поступок із сирійського питання, то позиція ЄС у чорноморсько-балтійському просторі буде жорсткішою. Якщо ж буде досягнуто певної розрядки та порозуміння в питанні хімічної зброї в Сирії, то ЄС може з більшою готовністю покращувати свої відносини з Росією й у нашому реґіоні. Ці питання тепер взаємозалежні, хоч за суттю та формою не обумовлені одне з одним. Але як елемент загальної геополітичної гри у світовому масштабі ці питання стали важливими для обох сторін».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...