Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 23, 2018

Інформаційний тероризм

Автор:

|

Жовтень 02, 2014

|

Рубрика:

Інформаційний тероризм

Інформаційна війна

Коли б, за словами Саманти Павер, постійного представника США в Раді безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), не «монументальна брехня» російської пропаганди, то війна на Донбасі ніколи не розпочалася б.

На двох фронтах
Ще 2 травня ц. р. Саманта Павер заявила: «Російська Федерація (РФ) монументально бреше про те, що відбувається в Україні». Зауважили це не тільки в США. 28 серпня вона ж уже вкотре констатувала, що «Росія маніпулює інформацією» та «бреше світові».
А Аніта Грабська, політичний оглядач телерадіокомпанії Deutsche Welle, дійшла висновку: «Інформаційна війна, у яку Україну втягнула Росія, точиться на двох фронтах. Один із них — усередині держави – за національну свідомість українців у різних реґіонах. Інший — за кордоном, куди Україна має ефективно доносити свою позицію та розвінчувати фейкові новини та версії подій».
Ця боротьба — нерівна, резюмувала п. Грабська після розмови з Вікторією Сюмар, екс-заступником секретаря Ради національної безпеки й оборони України, котра, зокрема, розповіла, що Росія роками створювала серйозні комунікативні інструменти на кшталт телеканалу Russia Today і мережі експертів, які коментують події у РФ і за кордоном. Лише на запуск англомовного каналу Russia Today 2005 року Кремль виділив 30 млн USD. А вже 2013-го у федеральному бюджеті РФ на його фінансування було заплановано трохи більше за 3 млрд. USD.

Нацьковування брехнею
Так, Russia Today провокував ненависть своїх глядачів щодо України дезінформацією. Московський «Перший канал» також тиражував цю брехню, за яку його вимагав судити російський опозиціонер Олексій Навальний. Особливо обурив активіста сюжет «Першого» під назвою «Біженка із Слов’янська згадує, як при ній стратили маленького сина та дружину ополченця».
Там стверджувалося, що на площі Леніна в Слов’янську, якої в цьому місті насправді й немає, буцімто прибили до дошки оголошень трирічного хлопчика у трусиках. Борис Нємцов, інший російський опозиціонер, написав  із цього приводу у Facebook: «Що повинен відчувати довірливий телеглядач, якому 1-й канал ТБ повідомляє, що українські карателі розіп’яли трирічного хлопчика на площі в Слов’янську, а його маму прив’язали до танка і возили містом поранену і закривавлену? Правильно, люту ненависть і бажання помститися українським фашистам… Ті, у кого є бойовий досвід і віра в те, що по ТБ не брехатимуть, їдуть у Донецьк і воюють там із карателями. Це і є мета нечуваної підлої брехні. Мобілізація наївних людей на війну з Україною. Головне — не дати українцям спокійно і мирно жити, не дати їм успішно розвиватися. І заради цієї мети покидьки з Кремля та «Першого каналу» готові перевершити Гебельса. І вже перевершують».

«Спробуй доведи..»
Причому нацьковують росіян на українців не лише телепропагандисти, а й, приміром, Слідчий комітет РФ, який 29 вересня ц. р. порушив карну справу про нібито «ґеноцид російськомовного населення Донецької та Луганської областей Національною гвардією України (НГУ) та рухом «Правий сектор». Російські слідчі всерйоз стверджують, що «починаючи з 12 квітня невстановлені представники української влади, керівництва НГУ та «Правого сектору» наказували своїм підлеглим знищувати російськомовних громадян, котрі живуть на сході України.
Убивства нібито «відбувалися зі застосуванням систем залпового вогню «Град» та «Ураган», а також авіаційних некерованих ракет, які мають касетну головну частину, тактичних ракет «Точка-У» й інших видів важкого озброєння «невибіркової дії». Тоді як у дійсності всією цією зброєю вбивають на Донбасі цивільних якраз російські окупанти та їхні місцеві колаборанти.
29 вересня Дмитро Тимчук, керівник Центру військово-політичних досліджень і координатор спільноти військових експертів «Інформаційний спротив», надав такі оперативні дані «ІС»: «Бойовики, котрі й раніше не відрізнялися адекватністю, дійшли до меж цинізму. Сьогодні ми зафіксували кілька випадків, які на голову «не налазять». Користуючись тим, що українські війська відкривають вогонь у відповідь лише під час штурмів, вони підганяють «Гради» поближче до наших позицій, розгортають і луплять по житлових кварталах. Спробуй доведи, що це – не українці знищують мирних жителів. Для російської пропаганди — усі можливі послуги. У тому числі — найкривавіші, а вони особливо подобаються Кремлю».

Атака панікою
Однак своєю брехнею кремлівські дезінформатори не лише нацьковують росіян на українців. Богдан Буткевич, політичний оглядач київського журналу «Український тиждень», виніс у заголовок і підзаголовок однієї зі своїх публікацій такий висновок — «Атака панікою. Росія нагнітає істерію в Україні».
«Можна стверджувати, що в Україні розпочалася чергова військово-психологічна спецоперація Кремля з нагнітання панічних настроїв у суспільстві, що мають призвести спочатку до провалу українських військ на сході, а потім і до повної дестабілізації ситуації в державі. Що, своєю чергою, згодом дасть Путіну змогу «примусити до миру» Україну навіть без використання військ. Власне, постійна інформаційна атака на психіку українців триває ще з березня. Саме для цього вздовж українських кордонів перманентно курсують танки та гвинтокрили під час безкінечних навчань російської армії, кремлівський агітпроп постійно здійснює «вкиди» про те, що «завтра Росія вже точно введе війська», поширюються кровожерні чутки про тотальну мобілізацію у РФ тощо. Москва чудово розуміє важливість психологічної війни та постійно займається підтриманням градусу істерії й тривожності вукраїнському суспільстві на максимальному рівні», — констатував журналіст.
Досвіду з інформаційних провокацій кадебісти, що наразі перебувають при владі в Кремлі, мають більш ніж достатньо — саме на штучній хвилі тривожності, яку вони самі ж здійняли восени 1999-го, Путін прийшов до влади в РФ і розпочав другу чеченську війну. А тепер наполегливо, з «ювелірною точністю бегемота», як казав Солженіцин, Москва намагається залякати українців».

Розвінчування міфів
Щоби протидіяти Росії в її інформаційній війні, в Україні ще 2 березня створили сайт StopFake.org, появу якого Євген Федченко, директор Школи журналістики Києво-Могилянської академії, анонсував так: «Його головною метою є розвінчування міфів. Це — ініціатива, яка йшла знизу, журналісти працюють безкоштовно: хтось пише матеріали, перевіряє, хтось – перекладає».
Наразі матеріали публікуються на цьому сайті російською й англійською мовами. Але заплановано й іспанську та німецьку версії StopFake.org. «Цікаво, що ми знайшли абсолютно неочікувану аудиторію — третина нашого трафіку приходить із РФ. Це свідчить про те, що там є група людей, яка хоче мати таку інформацію і не може отримати її з російських засобів масової інформації (ЗМІ), — зауважив п. Федченко.
Натомість, Катерина Гладка, журналіст київського журналу «Український тиждень», розповіла про StopFake.org таке: «Було вирішено не нападати, а оборонятися. Знаходити неправдиві новини та спростовувати їх за допомогою офіційних джерел. У перші ж дні свого існування сайт мав відвідуваність на рівні 50-70 тис. переглядів за добу. Така зацікавленість читачів дала зрозуміти, що ідея поцілила в «десятку».
А Тетяна Матичак, співзасновниця StopFake.org, зауважила, що після спростування цим сайтом більшість неправдивих новин зникла зі своїх першоджерел. Однак, на жаль, Інтернетом користуються на Донбасі да-а-а-алеко не всі жителі.

Терор чутками
Відтак, за підсумками моніторингу в звільнених від терористів містах Донбасу, експерти спільноти військових фахівців і журналістів «Інформаційний спротив» резюмували, що «терористи створили глобальну «інформаційну мережу» з поширення чуток, яка дозволяє охопити мало не кожного мешканця як підконтрольних, так і звільнених від бойовиків населених пунктах».
«Відзначається періодичність «хвиль» чуток, головний сенс яких — дестабілізувати ситуацію та деморалізувати місцеве населення, залякати проукраїнськи налаштованих громадян і активізувати ту частину населення, котра симпатизує сепаратистам (в окремих населених пунктах частка таких місцевих жителів складає від 30 до 70 %). Зокрема, головні теми чуток — слабкість українських Збройних сил і НГУ, які нібито неспроможні протистояти російсько-терористичним військам; «зливання» Донбасу українською владою Росії; невідворотність «повернення» терористів і «Донецької народної республіки» з розправою над проукраїнськими активістами; схильність до бандитизму та мародерства, скоєння інших злочинів українських військовослужбовців (в першу чергу, з добровольчих підрозділів і Національної гвардії); майбутня потужна соціальна допомога з боку РФ населенню тих районів, які контролюються терористами тощо», — повідомляється у звіті «Інформаційного спротиву».
Члени спільноти також зазначають, що поширенню проросійських настроїв серед населення Донбасу сприяють місцеві ЗМІ, керівники яких підтримують терористів, а також те, що на керівних посадах у звільнених від бойовиків містах досі залишаються люди, котрі стояли біля витоків сепаратистських бунтів на Донбасі. Зокрема, мова йде про працівників міліції, власників великих державних підприємств, а також представників місцевої влади.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...