Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

ГПУ проти НАБУ: протистояння правоохоронних відомств

Автор:

|

Серпень 11, 2016

|

Рубрика:

ГПУ проти НАБУ: протистояння правоохоронних відомств
Артем Ситник

Артем Ситник

Юрій Луценко, генеральний прокурор України, та Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), по-різному пояснили резонансні обшуки в столиці України.

З обшуком до колег
У Києві спалахнуло протистояння Генеральної прокуратури України (ГПУ) та НАБУ. Зокрема, 5 серпня слідчі ГПУ несподівано прийшли до своїх колег-правоохоронців із обшуком.
На прес-конференції п. Луценко пояснив, що у нього та його підлеглих «є всі підстави підозрювати НАБУ в організації незаконного прослуховування». У відповідь п. Ситник пояснив обшук спробою тиску на детективів бюро, котрі розслідують справу Олександра Колесника, так званого цукрового прокурора.
У будівлю НАБУ семеро співробітників департаменту з особливо важливих справ у сфері економіки прийшли на чолі зі заступником його керівника Дмитром Сусом і пред’явили антикорупційним детективам постанову Печерського районного суду Києва, яке давало їм право проводити обшук. З документа випливало, що ГПУ з квітня ц. р. розслідує справу про незаконне прослуховування детективами НАБУ фігурантів карної справи про розкрадання цукру зі складів державної бюджетної структури «Аграрний фонд» у Черкаській області, на суму понад 300 млн грн.
Ключовий підозрюваний у цій справі — Олександр Колесник, заступник прокурора Київської області. Його затримали й узяли під варту 20 травня ц. р. за підозрою в скоєнні злочину, передбаченого статтею Карного кодексу про зловживання владою та службовим становищем.
Однак очільник НАБУ проводити обшук підлеглим генерального прокурора не дав. Більше того — викликав у бюро спецпідрозділ «Альфа». Але штурму не було — детективи просто вручили слідчим генпрокуратури документи про те, що прослуховування вони самостійно не ведуть, а лише використовують матеріали, які їм передає Служба безпеки України (СБУ). Не назване журналістом інформаційної агенції «РБК-Україна» джерело в НАБУ розповіло: «Вони зайшли, тому що ми їх пустили і дали те, що вважали за потрібне».
Артем Ситник розповів журналісту «РБК-Україна»: «Я вже неодноразово заявляв про те, що такі штучні дії будуть постійно супроводжувати нашу роботу, і ми сприймаємо це як опір нашій роботі. Але це — ще один аргумент на користь того, що нам потрібно надати можливість самостійно знімати інформацію з каналів зв’язку. Ми очікуємо подальшого опору нашій роботі, але до нього готові. Нас це не зупинить. Ми і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) будемо продовжувати слідство у справі «цукрового прокурора».
Своєю чергою, Юрій Луценко пояснив необхідність проведення обшуку в НАБУ на спеціально скликаній прес-конференції. З його слів випливає, що прихід слідчих прокуратури й справді пов’язаний зі справою так званого цукрового прокурора, мовляв, у його розслідуванні ГПУ зафіксувала процесуальне порушення: детективи, отримавши дозвіл на негласне зняття інформації, прослуховували не тільки фігурантів справи, але і людину, котра до цього розслідування жодного стосунку не має.

Прослуховували «інкогніто»
«У рамках законного прослуховування телефону співробітника ГПУ, котрого підозрюють у причетності до скоєння злочину, телефон прослуховувався, не має стосунку зовсім до цього громадянина, котрий не є посадовою особою і не пов’язаний із фігурантом карної справи», — заявив також п. Луценко. Однак про те, хто ж є тією таємничою особою, чий телефон прослуховувався, ні він, ні п. Ситник не повідомили. Генпрокурор лише зазначив, що «цей громадянин не є посадовою особою».
На цьому конфлікт можна було б вважати вичерпаним, але в НАБУ звернули увагу на те, що в постанові Печерського районного суду, на підставі якого слідчі прокуратури хотіли провести обшук, не вказані конкретні обставини вчинення правопорушення, відсутні прізвища детективів, котрих підозрюють у вчиненні злочину. Водночас, суд дозволив співробітникам ГПУ вилучити документи, комп’ютери, флеш-карти, записники та чернетки, а також усі засоби зв’язку.
«Фактично суд санкціонував вилучення будь-яких документів, у будь-яких приміщеннях НАБУ», — обурилися в антикорупційному бюро.
А позаяк постанова суду дозволяє проведення обшуків у НАБУ впродовж 30 днів, то не виключено, що за цей час слідчі ГПУ ще з’являться в цьому відомстві. Все те ж неназване журналістами джерело в НАБУ пояснило журналісту: «Ось тому нам і потрібен свій спецназ».
Нагадаємо, що це — вже не перший конфлікт між ГПУ й НАБУ. Раніше підлеглі п. Ситника звинуватили в корупції військового прокурора Костянтина Кулика. Рішенням суду той був відсторонений від посади на два місяці, але в середині липня ц. р. виграв апеляцію і зараз продовжує працювати в ГПУ. Однак детективи НАБУ продовжують слідство в його справі.

«Очевидна спроба приборкати»
Мустафа Найєм, народний депутат України, відреагував на слідчі дії ГПУ в Національному антикорупційному бюро так: «Проводити обшуки в НАБУ і не прийти з цим же в СБУ — це, як мінімум, абсурд, а як максимум — ознака вибірковості».
«Обшук у НАБУ — це ланка в системній атаці на єдиний правоохоронний орган у країні, що не залежить від політиків і за фактом є білою вороною правоохоронної системи. Обшуки в НАБУ — абсурдні, оскільки впродовж чверті століття незаконне прослуховування, в основному, організували співробітники ГПУ, СБУ або Міністерства внутрішніх справ, однак обшуки в цих відомствах не проводилися, — пояснив політик. — У ситуації, коли антикорупційному бюро не дають власних можливостей для оперативної роботи, а вся політична система опирається створенню антикорупційного суду, цей обшук —запрошення до компромісу та конформізму. Це очевидна спроба приборкати і дати зрозуміти, хто в домі господар». «Чекаю обшуків у Службі безпеки України, — іронізував п. Найєм. — Там є справи і судові ухвали про незаконне прослуховування тисяч українців».
Своєю чергою, Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента», вважає, що таке прослуховування справді мало місце, і цей факт потрібно перевіряти, але це можна було б зробити обережно, без публічного конфлікту». «Уже в липні стало помітно, що у взаєминах між керівництвом НАБУ і САП із одного боку і керівництвом ГПУ з іншого — існує напруга. Тепер це проявилося і в публічній сфері. На жаль, проблеми є», — зауважив політолог.
«Гадаю, що це — ненормальна ситуація, і вона серйозно вдарить по іміджу Юрія Луценка. Не виключаю порушень у НАБУ, але показовий обшук, про який усі знають, це — явно демонстративна акція «хто тут головний». І вона негативно позначиться на сприйнятті генпрокурора, викличе критику на його адресу. Не беруся судити, наскільки правильним було саме рішення про перевірку, але форма демонстрації, що НАБУ і САП мають знати своє місце і не висовуватися, не працює на користь ефективної антикорупційної боротьби. Вирішувати такі питання та розбиратися з виниклими протиріччями потрібно зовсім інакше», — застеріг п. Фесенко.
Водночас Михайло Жернаков, експерт Реанімаційного пакету реформ, прокоментував українській службі Deutsche Welle протистояння між ГПУ й НАБУ так: «Роблю свій висновок на підставі аналізу тих конфліктних ситуацій, про які мені відомо. У жодній із них я не бачив, щоб НАБУ — свідомо чи ні — розслідувало те, що йому непідслідне. В усіх цих випадках саме ГПУ починала слідчі чи оперативні дії, які потім виявлялися не в її компетенції».
«З іншого боку, непогано, що з’являється конкуренція між органами. Тільки потрібна здорова конкуренція — не за одні й ті ж справи, а за кращу результативність. На жаль, у нас поки що виходить навпаки, від чого страждає імідж усієї влади. Як на мене, прокуратура — надто зручна для політичної влади, щоб шляхом карних проваджень здійснювати тиск і контроль над тим, що вона іншим шляхом контролювати не може», — вважає п. Жернаков.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...