Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 21, 2019

Геть від Європи? Україна опинилася на межі зриву Угоди про асоціацію з ЄС

Автор:

|

Грудень 01, 2011

|

Рубрика:

Геть від Європи? Україна опинилася на межі зриву Угоди про асоціацію з ЄС

На 1 грудня на черговій пленарній сесії Європарламенту (ЄП) заплановано розгляд проекту резолюції щодо України, уже розміщеного на сайті законодавчого органу Європейського Союзу (ЄС).

Умова

Текст цього документа містить рекомендації Раді ЄС, Єврокомісії та Європейській службі зовнішньої діяльності щодо перемовин у справі укладення Угоди про асоціацію з Україною. Наголошуючи на тому, що «майбутня Угода ознаменує нове покоління угод про асоціацію та означає безпрецедентний рівень інтеґрації ЄС із третьою країною», автори проекту пропонують зафіксувати визнання європейських прагнень України згідно зі статтею 49 Договору про ЄС. Але «за умови виконання (Україною) усіх критеріїв, включаючи повагу до принципів демократії, прав людини, фундаментальних свобод і верховенства права». Водночас, у преамбулі проекту читаємо: «Російська Федерація (РФ) чинить надмірний тиск на Україну з метою, щоби поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС не була запроваджена, а натомість країна приєдналася до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану».

Тож проект резолюції рекомендує керівним інституціям ЄС «забезпечити необхідний проґрес із метою якнайшвидшого парафування Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, якщо змога, до кінця 2011 року». Та, знову ж таки, «за умови виконання вимог резолюції ЄП від 27 жовтня 2011 року», у якій, нагадаємо, законодавчий орган ЄС «закликає українську владу забезпечити справедливий, прозорий і неупереджений судовий розгляд апеляції Юлії Тимошенко, якщо вона її подаватиме, й інших судових процесів проти членів колишнього уряду» і «наполягає на тому, що пані Тимошенко повинна скористатися своїм правом на повноцінну участь у політичних процесах уже зараз і на майбутніх виборах в Україні».

Запобіжні заходи

Та позаяк нічого із цього так і не було зроблено, принаймні станом на 30 листопада 2011-го, тобто напередодні розгляду Європарламентом проекту резолюції щодо України, то із сумом доводиться переповідати, що в цьому документі законодавчий орган ЄС рекомендує Раді ЄС те, що вона цілком здатна відхилити, — «забезпечити підписання Угоди в першій половині 2012 року та підготувати документ для ратифікації в ЄП і в національних парламентах до кінця 2012-го». Проект резолюції ЄП указує також на «необхідність здійснення відкладеного раніше візиту президента України Віктора Януковича до Брюсселя ще напередодні проведення саміту ЄС — Україна в грудні 2011 року». Бо автори цього документа розглядають цю поїздку Януковича як «вагому можливість у подоланні серйозного занепокоєння, висловленого українському керівництву, й у відновленні конструктивного діалогу».

Водночас, проект застерігає про «необхідність запровадження запобіжних заходів і механізму тимчасового припинення чинності Угоди про асоціацію в разі порушення чи іґнорування фундаментальних принципів». Утім, невиконання українською владою вимоги ЄП «забезпечити справедливий, прозорий і неупереджений судовий розгляд апеляції Юлії Тимошенко» дає привід до припущення, що потреби припиняти цю Угоду не буде, позаяк вже сама ймовірність її укладення — під великим знаком питання.

Цьогоріч не парафують

25 листопада Жозе Мануел Пінту Тейшейра, голова представництва ЄС у Києві, уже попередив, що Угода про асоціацію не буде парафована на грудневому саміті Україна—ЄС із технічних причин. Бо, за його словами, «Україна і ЄС не встигають підготувати документ і пройти всі необхідні процедури».

«Навіть якщо ми завтра завершимо перемовини щодо Угоди про асоціацію, парафування не зможе відбутися цього року — це технічно неможливо, — уточнив пан Тейшейра. — Внутрішні процедури ЄС вимагають, аби від часу завершення переговорів до моменту підписання минуло щонайменше чотири-шість тижнів».

Але вірогідно й те, що країни-члени ЄС не поспішали форсувати підписання цієї угоди, аби дати українській владі час на те, щоби вона все-таки виправила свою помилку — ув’язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко. Окрім того, пан Тейшейра припускає: «Можуть виникнути проблеми як із підписанням, так і з ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І якщо економічна частина Угоди вже погоджена, то з політичною не все гаразд. Європу дивує раптова наполегливість президента Януковича з приводу закріплення перспективи членства України в ЄС у цьому договорі. І я хочу нагадати: на початку свого президентства Віктор Янукович стверджував, що він є не євроромантиком, а європрагматиком і не має наміру просити в ЄС те, чого ЄС не може дати Україні».

Бо як же євроспільнота може ґарантувати Україні вступ до своїх лав, коли та не тільки не наближається до євростандартів, а й навпаки — віддаляється від них? Приміром, переслідуючи опозицію за статтями Кримінального кодексу, які зовсім не властиві ЄС, а ще й, за визнанням самого пана Януковича, успадковані Україною від СРСР.

«Буду там, де мені необхідно»

Та позаяк президент, навіть попри це своє зізнання, під час зустрічі з Далею Грібаускайте, президентом Литви, усе-таки вимагав закріпити перспективу членства України в ЄС, то частина експертів не виключає, що він навмисне висуває неприйнятні вимоги, аби відмова задовольнити їх послужила для нього приводом припинити євроінтеґрацію України й розвернути її в бік Євразійського Союзу (ЄАС).

Й аж ніяк не помилкою вважають експерти-євроскептики повідомлення «джерела в секретаріаті ЄАС», що 19 грудня, на яке заплановано саміт ЄС — Україна, Віктор Янукович відвідає… Москву — для участі в засіданні міждержавної ради ЄАС. Щоправда, Міністерство закордонних справ (МЗС) України та функціонери ЄАС спростували цю інформацію.

А в зовнішньополітичному відомстві ще й запевнили, що президент таки візьме участь у саміті ЄС — Україна. Таким чином, частина оглядачів розцінила повідомлення «джерела в секретаріаті ЄС» як провокацію росіян. Але та обставина, що Віктор Янукович не спростував його особисто, доволі невиразно відповівши на запитання журналістів: «Я нікому не давав жодної інформації про те, де буду 19 числа. Буду там, де мені необхідно бути», усе ж дає привід для доволі правдоподібних підозр. Хоча би щодо того, що пан Янукович або побоюється помсти Росї за поглиблення євроінтеґрації України, або ж проводить торг із фактичним керівником РФ — її прем’єр-міністром Володимиром Путіним, аби отримати від нього якнайбільше преференцій для себе та своїх соратників-олігархів.

Доведеться зробити паузу?

Ще однією підставою для такого припущення слугує заява президента України на його спільній із президентом Литви прес-конференції, проведеній 23 листопада. Віктор Янукович сказав тоді, що «можливо, доведеться зробити паузу, як це вже було в питанні євроінтеґрації України».

Олексій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія», прокоментував ту заяву так: «Швидше за все, потрібно говорити про тиск із боку РФ. У мене виникає враження, що Росія є найбільш зацікавленою стороною в тому, щоби зірвати європейську інтеґрацію України. Москва зараз «тисне» на Київ у цьому плані. Цілком можливо, що ймовірне зниження ціни на газ якраз і буде пов’язане з відмовою української держави від підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС».

Доволі прикметною вважають експерти й публікацію «Тевтонський марш» політтехнолога Віктора Януковича — Костя Бондаренка в київському інтернет-виданні «Українська правда», де той запевняє, що євроінтеґрації України перешкоджає канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Але оглядач столичної ж «Газети по-українськи» відповів на це реплікою «Європерспективи України руйнує марш Януковича». Ось її основні тези: «Янукович не зможе грати далі свою гру в євроінтеґрацію: на словах і в деклараціях хотіти до ЄС, на ділі ж — руйнувати в Україні все те, що робить просування в Європу можливим»; «Не німець Ґеббельс, даруйте, вигадує нині нісенітниці, аби відвернути увагу суспільства від цих і інших антиєвропейських кроків, які й ведуть до краху відносин України та ЄС».

Саміт може не відбутися

Цей крах Олег Волошин, директор департаменту інформаційної політики МЗС, намагався 29 листопада завуалювати оптимістичними, на його думку, запевненнями на кшталт: «Сподіваємося, що й цьогоріч цей саміт буде дуже успішним і допоможе нам підтримати динаміку зближення між Україною та ЄС», які, навпаки, засвідчують доволі скромні успіхи нинішньої української влади в євроінтеґрації. Утім, цілком припустимо, що врешті-решт забракне навіть їх. Адже, приміром, Лукаш Адамський, експерт Центру польсько-російського діалогу і порозуміння, прогнозує, що запланований на 19 грудня саміт Україна — ЄС може й не відбутися, з огляду на справу Юлії Тимошенко. Його арґументи — такі: арешт колишньої прем’єрки є безпрецедентною подією, яка свідчить про недотримання Києвом демократичних стандартів, тому важко очікувати, щоб у цій ситуації ЄС захотів підписати з Україною Угоду про асоціацію. Без проґресу в справі Тимошенко існує небезпека того, що саміт буде зірвано. Висновки так званого перегляду Європейської політики сусідства з весни ц. р. можуть свідчити про те, що рівень і інтенсивність відносин з Україною не підвищуються, а знижуються, оскільки українська держава систематично прямує до авторитаризму. А на мою думку — уже є авторитарною».

Про це Віктора Януковича принагідно попередив Броніслав Коморовський, президент Польщі, 28 листопада під час церемонії закладання капсул пам’яті до польської частини Меморіалу жертвам тоталітаризму, який буде споруджено на території Національного історично-меморіального заповідника «Биківнянські могили». На брифінґу після їхньої зустрічі він публічно заявив: «Справа Тимошенко є важливою, і вона має вирішитися таким чином, щоби створити відповідну оцінку України з боку ЄС, оскільки європейські країни будуть парафувати Угоду про асоціацію та створення зони вільної торгівлі».

Своєю чергою, Іван Почух, посол Чехії в Україні, в інтерв’ю газеті «Комерсант-Україна» застеріг про проблеми з ратифікацією Угоди про асоціацію з Україною: «Очікую проблем у парламентах усіх країн-членів ЄС. Сьогодні Європа має єдине бачення ситуації, що склалася в Україні».

 Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...