Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 19, 2019

Генеральний секретар НАТО до Києва нічого нового не привіз

Автор:

|

Листопад 06, 2019

|

Рубрика:

Генеральний секретар НАТО до Києва нічого нового не привіз
Єнс Столтенберґ і Володимир Зеленський

Північноатлантична рада на чолі з Єнсом Столтенберґом, генеральним секретарем НАТО, відвідала країну, яку не поспішає приймати до альянсу.

«Готові ближче»
Головною темою візиту Північноатлантичної ради до України 30-31 жовтня була «чорноморська безпека на тлі посилення ролі Російської Федерації (РФ) в Азово-Чорноморській акваторії». Тож напередодні візиту до Одеси зайшли чотири мінних тральщики країн-членів НАТО.
Володимир Зеленський запевнив на спільній із Єнсом Столтенберґом прес-конференції: «Ми готові ще ближче співпрацювати з альянсом і прискорити підготовку до членства в НАТО, не знімаючи з порядку денного можливості приєднання України до плану дій для членства в альянсі (ПДЧ). Готові практичною роботою доводити, що Україна заслуговує на такий формат взаємин із Альянсом».
Але п. Столтенберґ нагадав у Верховній Раді, що хоч двері альянсу й відчинені для тих, хто бажають вступити до нього, шлях до членства складний. І нагадав про те, що потрібно, аби подолати його: «Очікуємо запровадження закону про національну безпеку, який був ухвалений торік, а також реформування Служби безпеки. Радники НАТО працюватимуть із вами над впровадженням євроатлантичних принципів і кращих зразків роботи для посилення верховенства права, забезпечення прав меншин і для посилення боротьби з корупцією для того, щоб усі аспекти державного життя були відкритими».
А в телеінтерв’ю відповів на запитання «Членство в НАТО відбудеться через 10, 20 років або ніколи?» так: «Неможливо зробити якийсь конкретний графік. Можу сказати лише те, що всі союзники погодилися ще 2008 року на Бухарестському саміті, що Україна стане членом НАТО. Але зараз час сфокусуватися на реформах — як посилити оборонні й безпекові структури, модернізувати структуру управління і, звісно, побороти корупцію. І зробивши це, покращите життя пересічних українців, а також просунетесь до членства в НАТО. Звісно, ніхто не може сказати точно, коли це буде, але якщо поглянути на інші країни, то побачимо, що двері НАТО завжди відчинені».
У ще одному інтерв’ю п. Столтенберґ визнавав: «Зараз ні питання вступу в НАТО, ні питання ПДЧ не перебуває у фокусі уваги. ПДЧ — це невід’ємна частина шляху для тих, хто стає членом».
Та й Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, зауважив: «Якщо Україна сьогодні звернеться до НАТО за ПДЧ, то я не впевнений, що ми отримаємо консенсус. Певні країни не захочуть створювати зайву напругу в стосунках із РФ, тому будуть проти».

«Прохання перейти»
Однак Дмитро Кулеба, віцепрем’єр України з питань європейської й євроатлантичної інтеграції, запевнив: «Україна виходить з того, що заявка на отримання ПДЧ, подана 2008 року на саміті в Бухаресті (Румунія), залишається чинною. Якщо ми повернемося до першоджерел, а саме до рішення Бухарестського саміту, то прочитаємо в ньому, що учасники саміту підтримали заявки України та Грузії, і доручили своїм міністрам закордонних справ ухвалювати подальші рішення щодо ПДЧ. Україні не потрібно подавати якісь додаткові заявки, а необхідно зосередитися на реформах, поглибленні взаємодії з альянсом і досягненні взаємосумісності українських Збройних сил зі збройними силами НАТО».
А наразі, як повідомив п. Кулеба, «Україна звернулася під час візиту Північноатлантичної ради з проханням перейти на новий рівень співпраці та надати Україні статус учасника партнерства розширених можливостей». «Ця програма насамперед передбачає розширення практичної операційної взаємодії», — пояснив він.
«Ця програма, зокрема, надає доступ до розширеного діалогу у сфері розвідки, а також дозволяє громадянам країн-партнерів займати посади в штаб-квартирі НАТО або в командній структурі альянсу, — конкретизував дипломат. — Ця програма не є заміною плану дій для членства в альянсі. Сподіваємося, що альянс ухвалить позитивне рішення».
А Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України, пояснив: «Перелік учасників програми партнерства розширених можливостей альянс переглядає кожні три роки, але Україна може просити розглянути свою кандидатуру позачергово. П’ять країн торік переглянули на новий трирічний термін. Але у нас є рішення Військового комітету НАТО, що з військової точки зору Україна — готовий партнер для цього».
Своєю чергою, Андрій Загороднюк, міністр оборони України, розповів, що під час його візиту до штаб-квартири НАТО представники багатьох країн підтверджували підтримку приєднання України до програми партнерства розширених можливостей. «Від цілої низки країн ми почули про підтримку щодо здобуття цього статусу», — запевнив він.
Міністр Пристайко також запевнив, що «НАТО розробляє план дій у разі військового нападу РФ на Україну», та пояснив: «Є спеціальний штаб, який розміщений не в Брюсселі, а в Монсі (Бельгія), де відбувається планування на випадок аґресії, в т. ч прямої. Українські військові не лише залучені, вони служать безпосередньо в Монсі, є кілька людей, чиє завдання — донести всю інформацію для військового планування дій Альянсу на випадок аґресії в будь-якій точці світу, але, безумовно, зараз пріоритетом є український напрямок».

«Жодної ідеї»
Заяви урядовців не вразили оглядача Володимира Кравченка, котрий констатував: «Північноатлантична рада не привезла в Україну жодної ідеї, здатної перезапустити співпрацю з НАТО». «Західні партнери не вперше продають Києву старий товар у новій обгортці, користуючись тим, що до влади приходять неофіти, котрі потребують гучних дипломатичних «проривів». У Брюсселі, мабуть, вважають, що для підтримки нашої країни вже досить самого факту приїзду послів», — дійшов висновку він.
Фахівець не вражений і запевненнями міністра оборони, що «Україна та НАТО погодили перехід до нового формату співпраці «Одна країна — один план» (ОПОП), який вбере у себе всі попередні напрацювання та зосередить їх під єдиною структурою контролю та координації. «Ми перезапускаємо формат роботи з НАТО, робимо його набагато практичнішим, націленим на конкретні результати. Йдеться не лише про підписання документів, а й про імплементацію стандартів НАТО, які відчують на собі військовослужбовці вже в конкретній перспективі», — запевнив він.
Натомість п. Кравченко вважає так: «Програму ОПОП складно назвати новою ініціативою. Адже насправді формат співпраці, який уже не перший місяць, обговорюють у Києві та Брюсселі, в теперішньому вигляді є лише ребрендингом Комплексного пакету допомоги (КПП)».
«Коли в 2016 році запускали КПП, про нього говорили, що це нова та якісна форма взаємин України з НАТО, що ця ініціатива альянсу об’єднає радників і трастові фонди в один пакет. А коли мова заходить про ОПОП, то повторюють практично ті ж слова —ініціатива повинна під однією «парасолькою» «скоординувати і поєднати різні формати, щоб краще сконцентруватися на пріоритети нашої роботи, зробивши їх більш координованими і впорядкованими», — пояснив оглядач.
«По суті ж, ОПОП — це чергова систематизація старого плану. Поки що ні про яку спільну дорожню карту з адаптації до стандартів НАТО не йдеться. Несуттєвою відмінністю цього формату від КПП можна вважати скорочення кількості пріоритетів — з тринадцяти до п’ятьох (ці пункти ще визначають). Україна наразі розглядає наступні п’ять пріоритетів: реформа сектору оборони й безпеки; демократичний цивільний контроль; професійну військову освіту та розвиток цивільних фахівців у сфері сектору безпеки й оборони; національна система стійкості; людиноцентричність безпеки».
«Очікується, що ініціатива «Один партнер — один план» буде не лише для України, а й для інших країн-партнерів. Поки ж програму хочуть обкатати на нашій країні. Але якщо для інших партнерів НАТО це прогрес, то для України — повторення пройденого», — зазначив п. Кравченко.
«Озвучена Зеленським пропозиція зробити Україну учасником програми розширених можливостей і тим самим вийти на новий рівень співпраці викликає подив. Адже логіка програми, орієнтованої на взаємосумісність важливих партнерів альянсу, суперечить політиці Києва, який декларує вступ України до альянсу», — наголосив оглядач.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...