Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 15, 2018

Генеральна прокуратура України порушила карну справу проти Сталіна

Автор:

|

Травень 25, 2017

|

Рубрика:

Генеральна прокуратура України порушила карну справу проти Сталіна

Лаврентій Берія та Йосип Сталін

Світлана Блудова, начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури й підтримання державного обвинувачення Автономної Республіки Крим (АРК) підписала повідомлення про підозру у злочині депортації кримськотатарського народу та представників інших національностей.

«Це тільки початок»
Гюндуз Мамедов, прокурор АРК, котрий працює при Генеральній прокуратурі України (ГПУ) в Києві, повідомив 18 травня, що він і його підлеглі зібрали досить доказів для повідомлення про підозру та підготували проекти повідомлень про підозру у вчиненні карного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 442 (ґеноцид) Кримінально-процесуального кодексу України Йосипу Сталіну та Лаврентію Берії. Їх уже підписала того ж дня Світлана Блудова.
«Це тільки початок, нами в рамках даного досудового розслідування будуть встановлені інші учасники, попередньо нами встановлені безпосередні виконавці даного злочинного наказу», — запевнив п. Мамедов.
А в прес-службі ГПУ повідомили того ж дня, що прокуратура АРК розпочала розслідування депортації 1944 року кримськотатарського народу та представників інших національних груп території Криму в грудні 2015-го. Відтоді слідчі прокуратури АРК направили 53 запити до державних архівів, 52 — до вищих навчальних закладів, а 67 — до наукових бібліотек, збирали також інформацію в усіх державних установах в Україні, опрацювали її й склали 103 протоколи огляду документів. А як свідків і потерпілих допитали 63 людей. Зокрема — 45 мешканців АРК.
Для наявності належної доказової бази під час судового розгляду слідчі прокуратури АРК склали спільно з представниками Меджлісу кримськотатарського народу реєстр депортованих радянською владою з Криму. А 16 травня отримали висновок експерта Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в якому чітко зазначено, що депортація 1944 року понад 225 тис. кримських татарів і представників інших національностей із території півострова до непристосованих районів СРСР призвело до часткового фізичного їхнього знищення.
Під час депортації та в місцях спеціальних поселень від хвороб, епідемій і голоду загинула майже половина з депортованих кримських татарів. Зокрема не вдалося вижити при транспортуванні до спеціальних поселень великій кількості дітей і людей похилого віку.

«Для визнання ґеноцидом»
Юрій Луценко, генеральний прокурор України, прокоментував повідомлення про підозру Сталіну й Берії так: «З моєї точки зору, історію міняти неможливо. Історія нічому не вчить, вона лише карає тих, хто не вчить її уроки. І справа проти ґеноциду українського народу, і справа про ґеноцид кримськотатарського народу є актом справедливості, який має символізувати неможливість повторення цього знову».
Тієї ж думки дотримується й Павло Петренко, міністр юстиції України, котрий пояснив, що карне провадження проти Сталіна та Берії відновить історичну справедливість. «Українське законодавство дозволяє проводити карне провадження навіть щодо тих осіб, котрі вже померли, для того, щоб реабілітувати потерпілих, встановити юридично значущі факти, адже йдеться про масові злочини», запевнив він.
Своєю чергою, юрист Валентина Теличенко наголосила, що карна справа проти Сталіна та Берії необхідна для визнання депортації кримськотатарського народу ґеноцидом на міжнародному рівні. «Стаття 442 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає покарання за ґеноцид, тобто за дії, спрямовані на повне або часткове знищення представників конкретної національності, етнічної, расової та релігійної групи. Цей злочин не має терміну давності. Депортація кримських татар 1944 року безперечно містить ознаки ґеноциду, і важливо довести в суді, що вона саме була ґеноцидом кримськотатарського народу. Причому судовий процес щодо депортації кримських татар потрібен не лише для нашого суспільства, але і для визнання депортації ґеноцидом на міжнародному рівні», — пояснила вона.
Водночас перший заступник прокурора АРК Микола Іванець на зауваження журналіста київського телеканалу Espreso Антіна Борковського «Але Сталін і Берія, Слава Богу, вже давно згнили…» відповів так: «Для того, щоб сказати, хто винуватий у трагедії кримськотатарського народу, треба було вивчити всі обставини та встановити вину в діях кожної особи. Якщо говоримо про Сталіна та Берію, можливо, скептики іронічно ставляться до того, що вони вже померли, але якраз від них походила ініціатива, яка за собою потягнула десятки тисяч смертей».
«1 травня 1944 року було прийнято таке рішення на державному комітеті оборони, яке очолював Сталін, заступник — Молотов, члени — Ворошилов, Берія й інші, котрі прийняли рішення щодо кримських татар. На підставі цього рішення від 11 травня 1944-го в надзвичайно короткий термін, 18 травня 1944 року о третій годині ночі, за дві з половиною доби, до 16-ї години 20 травня, було фактично депортовано близько 180 тис. татар», — пояснив п. Іванець.
Перший заступник прокурора АРК також запевнив: «Слідство в цьому напрямку ще триває. Тобто, ми виходимо з того, які рішення були конкретно прийняті тією чи іншою людиною на реалізацію цього злочину. Я надіюсь, і ми відшукуємо не лише те, що ми заявляємо сьогодні про Сталіна, Берію, Молотова, але ми говоримо про середню ланку тих осіб, хто ще є. Не хочу озвучувати ці прізвища, але також хочемо дійти і до цих виконавців, котрі заходили в будинок, котрі видворяли впродовж кількох годин жінок і дітей. Такі особи також будуть встановлюватись. Буде висуватися підозра кожному, в чиїх діях встановлені ознаки злочину — ґеноциду».

«Така процедура»
Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського народу, прокоментував карну справу про ґеноцид його співвітчизників так: «І Сталін, і Берія, і Кабулов давно горять у пеклі, щоб їм пред’являти звинувачення або підозри. Але така процедура. Це необхідно. Потім буде судовий процес, щоб в юридичному плані визнати злочин проти цілого народу».
А от Рефат Чубаров, народний депутат України та голова Меджлісу кримських татарів, чітко дав зрозуміти, що судовий вирок Сталіну буде, водночас, вердиктом його послідовникам. 18 травня він заявив із трибуни Верховної Ради: «У своєму маніакальному прагненні очистити Крим від його корінних жителів та заселити півострів росіянами Путін демонструє себе справжнім послідовником Сталіна, за наказом котрого кримськотатарський народ був підданий тотальній депортації зі своєї історичної батьківщини 18 травня 1944 року. Насильницькі викрадання й убивства кримських татарів, чисельні напади й обшуки в їхніх будинках, заборона діяльності Меджлісу, судове переслідування його членів, масові затримання мусульман у Криму та заборона незалежних кримськотатарських засобів масової інформації — це свідома політика етноциду кримськотатарського народу з боку російської влади».
Суд над кремлівським катом в Україні буде також тлом, на якому весь світ побачить те, кого знову вважають у Росії кумиром. Адже, приміром, портрети Сталіна та його соратника Лазаря Кагановича вивісили 15 травня біля входу на станцію московського метро «Сокольники». А в її вестибюлі пасажирів зустрічає прапор із вихвалянням «великого, дорогого Сталіна» як «ініціатора і натхненника будівництва метрополітену».
16 лютого московський «Левада-центр» оприлюднив результати соціологічного опитування громадян Росії, яке засвідчило, що симпатія до Сталіна досягла у них найвищого рівня за останні 16 років. Адже якщо 2001-го зі захопленням, повагою та симпатією до цього диктатора ставилися 38 % росіян, то 2017-го це число сягнуло 46 %. Одночасно знизилися показники неприязні, страху, відрази та ненависті до «вождя» — з 43 % до 21 %.
В Україні останнє таке ж опитування провели в серпні минулого року. У ході нього 31 % громадян України вважали Сталіна «великим вождем», а протилежну думку поділяли 37 % респондентів.
Соціологи також нагадали, що 1991-го Сталіна вважали в Україні великим вождем 26 % її громадян, а не згодних із таким визначенням було 44,5 %, 2006-го — 37 % (незгодних — 28 %), а 2011-го — 35 % (незгодних — 34 %). Тому суд над ним таки буде доцільний.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...