Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 24, 2017

Генеральна прокуратура посягає на депутатський імунітет

Автор:

|

Липень 06, 2017

|

Рубрика:

Генеральна прокуратура посягає на депутатський імунітет

Юрій Луценко

Невдачею завершилася наразі спроба Юрія Луценка, генерального прокурора України, зняти недоторканність із депутатів Верховної Ради (ВРУ).

Найшла коса на камінь
Юрій Луценко вніс 21 червня до ВРУ подання щодо зняття недоторканості з п’яти її депутатів. А напередодні повідомив у Facebook про те, в чому полягають його претензії. Зокрема, Андрію Лозовому з парламентської фракції «Радикальної партії» Генеральна прокуратура України (ГПУ) інкримінує «ознаки навмисного ухилення від сплати податків в розмірі 1,846 млн грн». А Олесю Довгому з парламентської групи «Воля народу» — «ознаки зловживання службовими обов’язками, вчинених у співучасті, з метою незаконного відчуження десяти земельних ділянок природно-заповідного фонду — заказника «Острів Жуків» загальною площею 44,25 га».
Євгену Дейдею з фракції «Народний фронт» ГПУ інкримінують «ознаки незаконного збагачення на суму 6,1 млн. грн». Бориславу Розенблату з фракції «Блок Петра Порошенка» (БПП) — «ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму 280 тис. USD». А Максиму Полякову з «Народного фронту» — «ознаки хабарництва на суму 7,5 тис. USD».
29 червня генпрокурор попросив у парламенту згоду на притягнення до карної відповідальності, затримання та арешт ще й Михайла Добкіна, депутата від «Опозиційного блоку». Підозру щодо нього озвучила Лариса Сарган, речник ГПУ: «У результаті протиправних дій Михайла Добкіна, вчинених ним за попередньою змовою групою осіб, із власності територіальної громади Харкова незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 61,2144 га».
Але 3 липня ц. р. регламентний комітет ВРУ встиг розглянути лише звернення ГПУ про зняття недоторканності з Дейдея і… не підтримав його. Павло Пинзеник, голова цього комітету, пояснив: «Подання згоди на притягнення до карної відповідальності народного депутата Євгена Дейдея, підтримане та внесене до Верховної Ради України генеральний прокурором Юрієм Луценком, є недостатньо обґрунтованим, невмотивованим і не містить конкретних фактів».

«Не дають шансів»
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) запідозрила депутата Дейдея у незаконному збагаченні тому, що його сім’я придбала останнім часом майна на суму в понад 6 млн грн попри те, що задекларувала у 2009-2016 рр. прибуток лише в сумі майже 1,5 млн грн. «Такий факт підпадає під ознаки злочину «незаконне збагачення», — вважає генпрокурор.
Однак п. Дейдей заявив, що його дружині позичив кошти, які заінтригували САП і ГПУ, бізнесмен Ігор Лінчевський. Юрій Луценко не вірить у це й вважає рішення комітету ВРУ щодо депутата Дейдея «ухваленим зумисне». «Комітет не відхилив наші подання, не підтримав наші подання, тому що і негативне, і позитивне рішення означало б відправлення до зали ВРУ. Комітет спрямував матеріали назад, щоб не допустити розгляду цього питання у сесійній залі», — пояснив він.
Генпрокурор також назвав це рішення «ганебним прикриттям свого колеги від того, щоб він відповідав на запитання слідчого, або в цьому випадку — детектива, так само, як і будь-які інші, громадяни України» та запевнив, що прокуратура продовжить слідчі дії щодо п. Дейдея і повторно внесе подання до профільного комітету. Своєю чергою, депутат заявив, що співпрацюватиме зі слідством і готовий показати своє майно та бути допитаним, а інкриміноване йому генпрокуратурою назвав «прецедентом тиску» через начебто його «політичну позицію та боротьбу з «грузинською мафією» в Одесі».
Однак не лише п. Луценко, але й голова незалежної від нього САП Назар Холодницький вважають, що члени регламентного комітету «своїм рішенням намагаються легалізувати черговий механізм вигородження корупціонерів», відтак, «не дають шансів парламенту розглянути подання генерального прокурора та проголосувати в сесійній залі». Але оскільки п. Пинзеник запевнив, що його висновок буде спрямований голові ВРУ, в результаті цього ймовірні два сценарії подальшої долі подання ГПУ — або спікер парламенту віддасть на розгляд парламенту, або ж поверне у ГПУ на доопрацювання.
А 5 липня ВРУ знову відмовила ГПУ у знятті недоторканності з нардепа. Цього разу профільний комітет парламенту не дав добро на зняття недоторканності з депутата Лозового.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Дарія Каленюк, керівник Центру протидії корупції:
— Регламентний комітет — не кінцева стадія, бо далі буде голосування у парламенті, де більшості депутатів нічого не заважає проголосувати за зняття депутатської недоторканності. Втім, варто стежити за наступними рішенням щодо інших чотирьох народних депутатів. Будемо дивитися на засідання стосовно наступного народного депутата, але передбачаю, що також рішення буде негативним.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
— У ВРУ навряд чи набереться 300 депутатів, готових проголосувати за скасування депутатської недоторканності. Навіть 226 не буде. Тобто у сформованих обставинах народні обранці, найімовірніше, не захочуть обмежувати власної депутатської недоторканності. Не виключаю, що законопроект усе ж поставлять на голосування, але от чи підтримають його парламентарі — велике запитання.

Олександр Лємєнов, головний експерт антикорупційної групи громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ»: 
— Прогнозую, що всіх п’ятьох депутатів, яких просить позбавити імунітету ГПУ, в парламенті захищати не будуть. Вони не зможуть врятувати всіх, бо тоді точно буде соціальний бунт. І тоді може знести усю владу в Україні. Такого не може бути апріорі. Тому вони зараз подумають, кого їм найдешевше злити, кого їм треба зберегти, а за кого набереться 226 голосів. Зараз я більш, ніж упевнений, що не буде такого, що з усіх п’ятьох знімуть, або ні з кого не знімуть недоторканність. Точно когось поставлять під дуло кулемету.

Світлана Заліщук, народний депутат від БПП:
— Справа щодо п’ятьох депутатів, з яких ГПУ просить зняти недоторканність, не матиме логічного завершення. Мені здається, що їх не зіллють лише через те, що, вочевидь, це торкнеться інших людей, котрі у фракції мали якесь партнерство, домовлялися. Спільно реалізовували. Ми ж розуміємо, що якщо був хабар у 300 тис. USD за правку до закону по бурштину, то, ймовірно, були й інші, і багато хто брав у цьому участь.

Марина Ставнійчук, колишній заступник голови Адміністрації президента:
— Надаю, в активізації ГПУ потрібно шукати політичні мотиви. По-перше, нещодавно була річниця перебування Юрія Луценка на чолі Генпрокуратури. В зв’язку з цим він активізувався сам і вплинув на роботу всієї ГПУ. По-друге, попри всі запевнення, що в Україні не буде дочасних виборів, команда Президента готується до виборчої кампанії. І, відповідно, вони намагаються поліпшити свій рейтинґ. По-третє, ситуація у країні справді серйозна. Мова про корупційну складову. Тобто говорити, що ініціативи ГПУ безпідставні, також не можна.

Роман Сініцин, волонтер:
— Активізація ГПУ пов’язана з тиском міжнародних партнерів. Припустімо, є установка посадити п’ятьох депутатів. Без різниці яких. Ось вони до цього йдуть. А ми з вами чудово розуміємо, що в нас 90 % депутатів можна за щось посадити. Враховуючи, що у депутатів хороші адвокати, доказова база має бути відповідною, щоб справи не вдалося розвалити в суді. Наскільки ефективною буде робота ГПУ, зараз сказати складно. Подивимося, що у них вийде. Поки що ми бачимо лишень, як ГПУ тикає на когось пальцем: мовляв, ти вкрав, ми тебе посадимо. А далі подання про зняття депутатської недоторканності справи не просунулися. Враховуючи те, яка у нас судова система, сумніваюся, що хтось із народних депутатів отримає реальний термін. Чи знімуть недоторканність нардепів за поданнями ГПУ, також непросто спрогнозувати. Річ у тім, що ці питання вирішують підкилимно. Гадаю, зараз депутатські групи домовляються, підтримувати чи ні зняття недоторканності з того чи іншого депутата.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...