Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 19, 2017

Газова війна: Україна, Росія, Євросоюз. «Газпром» під прицілом

Автор:

|

Червень 18, 2016

|

Рубрика:

Газова війна: Україна, Росія, Євросоюз. «Газпром» під прицілом

rferl.org

Газова війна: Україна, Росія, Євросоюз

50 мільярдів взаємних позовів. Поки що. «Газпром» під прицілом Єврокомісії . . .

 

Публічне акціонерне товариство «Газпром» подало до вищої судової інстанції України касацію на рішення про відмову розглядати скаргу компанії щодо штрафу Антимонопольного комітету України (АМКУ). Касаційна скарга зареєстрована у Вищому господарському суді – це найвищий судовий орган, який очолює систему господарських судів України.

 

«Завдає шкоди українській економіці»

Судитися є за що. На початку 2016- го АМКУ наклав на «Газпром» штраф у розмірі 86 мільярдів гривень (майже 3,5 мільярда доларів США) за «зловживання домінуючим становищем на ринку послуг з транзиту природного газу територією України в період з 2009-го по листопад 2015 року». Основою послужили звіти, представлені низкою українських відомств: міністерством юстиції, міністерством енергетики та вугільної промисловості, а також власне Антимонопольним комітетом, які доводили, що «Газпром» провадить свою діяльність на «дискримінаційних, фактично неконкурентних умовах і завдає шкоди українській економіці».

У перекладі на людську мову головна претензія була наступною: через дії «Газпрому» Україна нині фактично не може торгувати газом на своєму східному кордоні, хоча така опція діяла в 1990-х роках у період правління президентів Бориса Єльцина і Леоніда Кучми. Тоді Київ купував за порівняно низькою ціною будь-яку кількість російського газу, частину залишав собі, а решту перепродував далі в Європу за тією ціною, яку сам вважав економічно вигідною. Нинішній контракт з «Газпромом» (підписаний ще за часів Януковича) категорично забороняє подібні операції.

Крім того, на думку фахівців АМКУ, зловживання з боку росіян полягало також у тому, що «Газпром», користуючись своїм монопольним становищем, свого часу викупив всі потужності газопроводу через територію Словаччини, таким чином заблокувавши на деякий час реверсні поставки газу в Україну з Європи. Нагадаємо, що саме завдяки останнім Україні врешті-решт вдалося позбутися газової залежності від Росії.

Наразі не зрозуміло, як розвиватиметься ситуація із виписаним українським Антимонопольним комітетом штрафом. Хто його стягуватиме і в який саме спосіб – повна загадка.

Бідолашний Стокгольм

Не менш заплутані перспективи іншого газового суду – в Стокгольмському міжнародному арбітражі. Суддів останнього «Газпром» і «Нафтогаз України» буквально завалили зустрічними позовами на велетенські суми. Остання новина – російський монополіст збільшив суму свого позову і тепер вимагає 33,6 млрд. доларів США (!). Російська сторона пред’явила Києву рахунок за прямі поставки газу на окуповану територію Донбасу – в ДНР і ЛНР.

Газ наче б то транспортується на де-факто окуповану Росією територією, і наче б то споживається. Підтверджень цих заяв «Газпрому» немає.

Одночасно, глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв заявив, що загальний обсяг взаємних претензій НАК і «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі становить близько 50 мільярдів (!!!).

Що бідолашні шведи робитимуть з цими космічними позовами – абсолютно незрозуміло (там одних документів, певно, на залізничний вагон набереться). Хоча спочатку планувалося, що свій вердикт Стокгольмський арбітраж винесе до кінця 2016 року, то тепер стало зрозуміло, що цей термін аж надто оптимістичний.

З іншого боку – відзначимо грамотні дії Києва, якому вдалося таки втягнути Москву в цивілізоване русло вирішення спірних питань. Неймовірна павутина взаємних претензій і позовів, як на рівні національного суду, так і міжнародного арбітражу, попри всю складність  все ж дає шанс на справедливе розв’язання справи. Потрібно зізнатися, формально борг перед «Газпромом» за постачання газу в 2013 і 2014 роках таки існує. Він утворився за рахунок різниці ціни, прописаної у договорі про постачання, та пропонованої  Києвом після зміни влади. Інша справа, що тепер його можна не платити на законних підставах до з’ясування всіх обставин. Як відомо, кожен учасник процесу вважається невинним аж до остаточного вердикту суду. Оскільки судів багато, тож незрозуміло, вердикт якого з них можна вважати остаточним. Будемо сподіватися на справедливий суд.

 

Ультиматум від Європи

Тим більше, що в цій судовій війні українців не залишили напризволяще. Нагадаємо, що ще у 2012 році Європейський Союз звинуватив «Газпром» в обмеженні вільного переміщення газу в країнах-членах ЄС в Східній Європі, перешкоджанні появи інших джерел поставок і несправедливому ціноутворенні. У Брюсселі вважають, що прив’язані до вартості нафтопродуктового кошика цінові формули, які російський монополіст використовує в Литві, Латвії, Естонії, Польщі та Болгарії, дає йому несправедливу перевагу перед споживачами. На цих ринках «Газпром» володіє монопольним становищем, і там немає ринкових індикаторів, з якими можна було б порівнювати пропоновані ним ціни.

Нарешті в квітні 2015 року росіяни отримали ультиматум від Єврокомісії, яка зажадала вичерпних відповідей на свої антимонопольні претензії. «Газпром», за звичкою вдав глухонімого, і відбувся мовчанкою, сподіваючись, що справа потроху зійде на пси.

Так не сталося – в середині червня 2016 року стало відомо, що Єврокомісія вже з початку наступного року може розпочати перевірку всіх укладених міжурядових угод з імпорту газу в Європу. За словами єврокомісара з енергетики та клімату Мігеля Аріаса Каньєте, відповідний документ вже скеровано на розгляд Європарламенту. При цьому єврокомісар підкреслив, що словацьке президентство в Європарламенті (Словаччина головуватиме в Раді ЄС з другої половини 2016 року) слугуватиме виясненню питання, оскільки «дуже зацікавлене в цьому питанні».

Передбачається, що чиновники Єврокомісії даватимуть оцінку контрактам на поставку газу з країн, що не входять до Євросоюзу і матимуть повноваження блокувати ті чи інші угоди. Зрозуміло, що основною мішенню в даному випадку є Росія.

Ключову роль тут зіграла історія з російським проектом газопроводу «Південний потік». Росія домовилася з низкою балканських країн про прокладання труби через їх територію, натомість пообіцявши надати пільгові умови за цінами на газ. Однак, на думку Єврокомісії, проект виявився таким, що не відповідає Третьому енергетичному пакету ЄС, що забороняє, зокрема, одній і тій самій компанії займатися транспортуванням газу і поставками кінцевим споживачам. У підсумку наприкінці 2014 року Росія була змушена відмовитися від дуже перспективного для неї проекту, що давав можливість налагодити постачання газу в Європу в обхід України. Але попри всю значимість втрати – це ніщо у порівнянні до можливих наслідків перегляду контрактів.

 

Ігор Берчак

 

Коли плюс перетворюється на мінус

Голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що обсяг поставок російського газу в Європу в 2016 році збільшиться в порівнянні з 2015-м і стане рекордним. «У минулому році обсяги поставок збільшилися на 8% – до 159,4 млрд куб. м газу. Німеччина показала абсолютний рекорд в закупівлі газпромівського газу – 45,4 млрд куб. м», – заявив Міллер. За його словами, з початку 2016 року року Німеччина купила майже на два млрд кубів газу більше, ніж за аналогічний період минулого року, загалом Європа – на 10,7 млрд кубів більше. «Тому ми очікуємо, що 2016 рік для нас буде рекордним, і ми поставимо в Європу ще більше газу, ніж в 2015 році», – впевнений глава «Газпрому». Також, за його словами, в 2015 році «Газпром» досяг рекордної частки російського газу на ринку Європи – 31%.

Водночас реальна газова арифметика перетворює «газпромівський» плюс на мінус. Збільшення кількості кубометрів зовсім не означає зростання реального прибутку. Пояснення просте – якщо в 2014 році середня експортна ціна російського газу становила 323 долари США за тисячу кубометрів, то 2015-го – лише 234, що напряму пов’язано з падінням цін на нафту (вартість природного газу обчислюється формулою, де основним показником є вартість нафти). Навряд чи зростання обсягів на 8% компенсувало здешевшання кожної тисячі кубометрів на 89 доларів.

Зрештою, і збільшення обсягів експорту – не більше, ніж бухгалтерський трюк. «Зростання в 2015-му забезпечене заниженою базою – наприкінці 2014 року «Газпром» свідомо скоротив обсяги експорту в Європу в надії припинити реверсні поставки з ЄС в Україну», – пояснив голова East European Gas Analysis Михайло Корчемкін.

 

До теми

У найближчі п’ять років на глобальних ринках очікується значне зростання виробництва і поставок зрідженого природного газу (ЗПГ). При цьому, як повідомило Міжнародне енергетичне агентство, два найбільших покупця ЗПГ – Південна Корея і Японія – знизять обсяги споживання, натомість очікується зростання попиту з боку Китаю, Індії та членів Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). До 2021 року потужності зі зрідження газу в світі виростуть на 45 відсотків, в основному, за рахунок США і Австралії. До 2021 року Австралія зможе поборотися з Катаром за перше місце в списку найбільших експортерів ЗПГ. Сполучені Штати також вступлять в пряму конкуренцію з цими країнами, впевнені експерти Міжнародного енергетичного агентства.

Нагадаємо, що 31 травня Польща повідомила про намір повністю відмовитися від продовження довгострокового контракту з «Газпромом». Представник польського уряду з питань розвитку стратегічної енергетичної інфраструктури Петр Наїмськи заявив, що термінал ЗПГ, побудований у Гданську, дозволить Варшаві імпортувати до п’яти мільярдів кубометрів газу на рік.

About Author

meest-online.com

  • Инга

    Сколько
    это будет
    продолжаться?www.from-ua.com/obzor-pressi/380296-hosh-trishnovskii-liviici-i-drugie-personazhi-oruzheinogo-biznesa-sekretnie-materiali-torgovcev-oruzhiem-chast-1-2-3.html

Loading...