Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 30, 2020

ЄС шантажують Росією, а ту — Євросоюзом

Автор:

|

Квітень 04, 2013

|

Рубрика:

ЄС шантажують Росією, а ту — Євросоюзом

Боротьба за Україну між її сусідами все ще триває.

І насварили…
Виконавчий орган Європейського Союзу (ЄС) — Європейська комісія (ЄК) — укотре спробував наблизити Україну до ЄС примирливими нотками, адресованими її владі. А пролунали вони у звіті спільної робочої групи ЄК, повна назва якої — «Реалізація Європейської політики сусідства в Україні «Прогрес 2012 року та рекомендації щодо впровадження». Бо хоч цей документ і констатує, що «Україна не виконала більшості рекомендацій, які містилися в доповіді про реалізацію Європейської політики сусідства», та все ж додає, що «тим не менш, вона (тобто Україна. — Ред.) зробила крок уперед у проведенні реформ судової системи та системи юстиції завдяки ухваленню нового Кримінально-процесуального кодексу (КПК) й іншого важливого законодавства».
Щоправда, ЄК таки зауважила у звіті, що в Україні «ухвалення нового КПК і закону про свободу асоціацій було затьмарене» тим, що «кілька провідних опозиційних діячів, включно з колишнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, підпали під вибіркове правосуддя, що характеризувалося непрозорими судовими процесами».
У документі ще й наголошено: «Довіра до судоустрою України була підірвана судовими справами, які суперечили міжнародним стандартам справедливості, прозорості та незалежності судового процесу й свідчили про вибіркове використання правосуддя проти лідерів опозиції та членів колишнього уряду». Тому ЄК констатувала, що «в роботу українських суддів втручаються представники виконавчої гілки влади».
Європейська комісія дійшла також висновку, що й минулорічні парламентські вибори «продемонстрували погіршення демократичних стандартів». Зокрема, автори звіту стверджують: «Відсутність однакових умов, викликана зловживанням адміністративним ресурсом, випадками залякування кандидатів і адміністративного персоналу, відповідального за проведення виборів, незбалансованим висвітленням кампанії в засобах масової інформації (ЗМІ), а також порушеннями та затримками, що спостерігалися під час підрахунку голосів і затвердження протоколів, стала кроком назад, порівняно з попередніми загальнодержавними виборами».
Не пройшло повз увагу ЄК і те, що «встановлення результатів виборів у п’яти одномандатних округах виявилося неможливим», а «судові процеси, що не задовольняли міжнародних стандартів, не дали деяким представникам опозиції взяти участь у виборах». ЄК акцентувала й на тому, що ситуація зі свободою ЗМІ в Україні 2012-го аж ніяк не покращилася: «Стали частіше з’являтися повідомлення про фізичні напади на журналістів, тоді як правоохоронні органи не розслідували цих випадків належним чином. Тиск на ЗМІ, які критикують владу, посилився».
Окрім того, ЄК переконалася в тому, що в Україні «прогрес у здійсненні структурних реформ для підвищення конкурентоспроможності був повільним», а «рівень корупції залишається високим». Присоромила вона українську владу й зауваженням, що «за останній рік Молдова та Грузія достатньо добре співпрацювали з ЄС у межах Європейської політики сусідства (ЄПС), тоді як Україна, яка раніше була фаворитом, відстає».

…і похвалили
Але водночас ЄК похвалила українське керівництво за те, що «ухвалення нового закону «Про громадські об’єднання» у березні 2012 року стало важливим кроком, що сигналізує про можливу зміну в нинішній тенденції». «Позитивних елементами» робоча група ЄК вважає й ухвалення законів про надання притулку й статусу біженця. Щоправда, зауважує, що «їх імплементація — ще не достатня».
Та й Штефан Фюле, єврокомісар із розширення та європейської політики сусідства, висловив сподівання, що Україна таки підпише Угоду про асоціацію з ЄС на саміті «Східного партнерства», який заплановано провести цьогоріч, у листопаді, у Вільнюсі (Литва). Але одразу ж застеріг: «Звертаючись до європейської перспективи, ЄС може запропонувати світло в кінці тунелю для країн «Східного партнерства», але, знову ж таки, для цього повинен бути відчутний прогрес із боку наших партнерів».
Утім, у відповідь на запитання одного зі журналістів: «Чи буде готовий Брюссель надати перспективу членства на майбутньому Вільнюському саміті тим країнам «Східного партнерства», які продемонструють відчутний прогрес?», європейський комісар нагадав, що це вирішуватиме не ЄК, а країни — члени ЄС. Ще й укотре пояснив: «До того, як країни-члени будуть здатні здійснити один додатковий крок і навіть зробити чіткішою свою підтримку європейських устремлінь деяких наших партнерів, наші партнери повинні показати результат у проведенні реформ і зобов’язань, які вони взяли на себе в рамках перемовин щодо Угоди про асоціацію й економічну інтеграцію».
І хоч цього разу єврокомісар не уточнив, які зобов’язання української влади він має на увазі, про них згадали, переповідаючи його нагадування, засоби масової інформації. Причому всі вони пам’ятають, що п. Фюле неодноразово наполягав на тому, що «для Києва настав час постачати гарні новини щодо вирішення проблеми виборчого правосуддя, зокрема в справах екс-прем’єрки Юлії Тимошенко й екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка», ув’язнених за тими звинуваченнями, які в Євросоюзі вважають безпідставними.
Своєю чергою, Ян Томбінський, голова представництва ЄС у Києві, додав від себе, що «на підписання Угоди про асоціацію України з ЄС істотно вплине звіт місії Пета Кокса, екс-голови Європарламенту (ЄП), й Олександра Кваснєвського, колишнього президента Польщі», які повинні підготувати свій звіт щодо вибіркового правосуддя в Україні в середині квітня. А головними фігурантами цього документа будуть, звісно ж, усе ті ж п. Тимошенко й п. Луценко.
Посол ЄС попередив також, що «в разі не підписання Угоди про асоціацію в листопаді цього року ЄС може повернутися до неї аж 2015-го». Адже 2014 року той «буде думати не про Україну, а про вибори до Європарламенту, про реформування економічної політики, про вимоги Великої Британії щодо нової Угоди про ЄС».
Відтак, п. Томбінський рекомендував офіційному Києву «пришвидшитися на шляху впровадження реформ, оскільки нинішня ситуація не є дуже втішною — іще далеко до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС». Ще й наголосив, що «травень є важливою датою в цьому плані, бо саме цього місяця комісари з усіх країн ЄС на засіданні ЄК мають формально затвердити умови цієї угоди з Україною та звернутися до всіх країн і депутатів ЄП із проханням про надання мандата на підписання в листопаді у Вільнюсі Угоди про асоціацію з Києвом».

Контрудар зі Сходу
Зрозуміло, що всі ці заохочування й спонукання з боку ЄС хоч якось намагалася зрівноважити Росія, яка переконує Україну вступати до складу свого інтеграційного об’єднання — Митного Союзу (МС). Київська газета «Дзеркало тижня» повідомила минулого тижня, що «має текст проекту «Меморандуму про надання Україні статусу спостерігача при Євразійській економічній комісії». Столичне видання коментує його так: «У цьому документі на дві сторінки, який мало до чого зобов’язує обидві сторони, дивує те, що Україна планує підписувати меморандум із наднаціональним регулюючим органом МС, а не з рівноцінним суб’єктом міжнародного права. Згідно з проектом, Україна як спостерігач при Євразійській економічній комісії матиме такі права:
По-перше, бути присутньою на всіх засіданнях Комісії. По-друге, брати участь у прийнятті всіх рішень на засіданнях Комісії з правом дорадчого голосу при розгляді питань, які торкаються інтересів України. По-третє, отримувати документи та рішення, які ухвалюватиме Вища євразійська економічна рада на рівні глав держав, Комісія та її органи. По-четверте, поширювати через Комісію письмові заяви з питань, що входять до компетенції Комісії. По-п’яте, вносити пропозиції для розгляду Комісією та її органами за згодою держав — членів МС і Єдиного економічного простору».
І хоч, за даними київського тижневика, «поки що не відомо, коли буде (і чи буде взагалі) підписано цей документ», однак, «можливо, підписання відбудеться на найближчій зустрічі глав держав ЄврАзЕС».
Натомість, Сергій Толстов, директор Інституту політичного аналізу й міжнародних досліджень, дійшов висновку: «Усі останні заяви української сторони вказують на те, що вона намагається всіляко уникнути вибору на користь Європейського чи Митного Союзу, оскільки розуміє невигідність примусових дій як з одного, так і з іншого боку».
Та позаяк керівництво України не бажає, за словами політолога, «погіршення відносин з однією зі сторін у разі остаточного вибору», то зробить його на користь того, хто надасть офіційному Києві більше преференцій. А для того, щоби домогтися якомога кращого результату, ЄС воно шантажує Росією, а ту — Євросоюзом.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply