Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 20, 2019

Епідемія самогубств

Автор:

|

Березень 19, 2015

|

Рубрика:

Епідемія самогубств
Олександр Пеклушенко

Олександр Пеклушенко

У те, що представники «вчорашньої» влади самі накладають на себе руки, вірять далеко не всі українці.

Виглядає, як суїцид…
В Україні одна за одною стаються доволі резонансні смерті, які на перший погляд виглядають, як суїцид. Зокрема, 10 березня ц. р. у прес-службі столичної міліції заявили: «Вчора, близько 9-ї години вечора, нам зателефонували і повідомили про самогубство в місті Українці (Обухівський район Київської області) Станіслава Мельника (колишній депутат парламенту від Партії реґіонів». — Ред.). У квартиру прийшла його дружина, відчинила двері та побачила чоловіка у ванній. Спочатку вона подумала, що він знепритомнів, проте потім виявила рани й карабін в його руках, а також передсмертну записку».
Колишній «реґіонал» Тарас Чорновіл вважає, що самогубство п. Мельника спричинене, швидше за все, його особистою драмою: торік загинула його 25-річна донька, і кажуть, що він не зміг цього пережити. На це Наталія Лебідь, оглядач київської газети «Україна молода», зауважила: «Ті, хто добре знав його, говорять про Мельника як про доволі врівноважену особу».
Запитання, які викликав цей випадок, лише множаться, тому що переселення екс-соратників Януковича по Партії реґіонів на цвинтарі продовжилося й після смерті Мельника: уже 13 березня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що напередодні колишній голова Запорізької області Олександр Пеклушенко «скоїв самогубство, застрелившись із власної мисливської рушниці, перебуваючи в себе вдома».
Щоправда, стосовно обставин загибелі п. Пеклушенка міністр не має жодних сумнівів: мовляв, стовідсотковий суїцид. «Основною причиною було наближення судового засідання щодо висунутого йому звинувачення стосовно неадекватних дій під час Революції гідності. Ішлося про організацію «тітушок» тощо», — пояснив п. Аваков.
Оточення покійного теж підтверджує, що останньою краплею для екс-голови Запоріжжя став судовий процес. А Олександр Шацький, прокурор Запорізької області, конкретизував: «Розгляд справи Пеклушенка наближався до фіналу. Залишалося заслухати чотирьох свідків». Він також повідомив, що на судовому засіданні один iз «тітушок» дав свідчення проти Пеклушенка. Мовляв, доводилося виконувати команди, які надходили, зокрема, й від колишнього голови області. У цей момент, наголошує п. Шацький, п. Пеклушенко заплакав.
Та якщо з мотивами екс-губернатора, котрому справді загрожував тривалий тюремний термін, усе менш-більш зрозуміло, то самогубство його однопартійця Станіслава Мельника є значно загадковішим. Адже колишній депутат Мельник не був фігурантом жодної карної справи.

Ціла плеяда
Але Мельник і Пеклушенко — лише двоє представників цілої плеяди колишніх чиновників, котрі, за офіційною версією, наклали на себе руки починаючи з січня цього року. Зокрема, 26 січня, за даними правоохоронців, застрелився з мисливського карабіна Микола Сергієнко, перший екс-заступник начальника «Укрзалізниці».
А 29 січня знайшли повішеним в його власному будинку Олексія Колесника, колишнього голову Харківської обласної ради, котрий не залишив передсмертної записки. А 25 лютого, за кілька годин до початку розгляду судом його справи, теж опинився в зашморгу Сергій Вальтер, міський голова Мелітополя й також екс-«реґіонал», щоправда, відсторонений 2013-го через звинувачення у створенні організованого злочинного угруповання. Уже наступного дня знайшли в гаражі тіло Олександра Бордюга, заступника начальника мелітопольської міліції.
28 лютого з вікна свого помешкання на 17-му поверсі викинувся ще один колишній депутат від Партії реґіонів й екс-голова Фонду державного майна Михайло Чечетов. І хоч причину піти з життя мав і він, бо був фігурантом карної справи щодо зловживання владою та службового підроблення під час ухвалення диктаторських законів від 16 січня 2014 року, голова Дніпропетровської області й олігарх Ігор Коломойський, коментуючи цю смерть, заявив, що нещодавні самогубства п. Чечетова й колишньої голови Фонду державного майна (ФДМ) Валентини Семенюк не є випадковими. На його думку, вони пов’язані з тим, що екс-керівники ФДМ забагато знали про приватизаційні процеси в Україні.
«Вважаю, що це, як мінімум, — доведення до самогубства, бо вони якраз знали всі секрети приватизації. Вони могли багато що розповісти про приватизацію. Тобто, хто дзвонив, хто давав команду, хто користувався телефонним правом… Ба більше, Семенюк мала виступити свідком в англійському суді на моєму боці», — стверджує він.
Голова Дніпропетровської області мав на увазі судовий процес, який зараз триває у лондонському суді, де Віктор Пінчук, зять колишнього президента України Леоніда Кучми, намагається відсудити у п. Коломойського право власності на Криворізький залізорудний комбінат.
Натомість, Петро Мельник, екс-ректор Національного університету державної податкової служби, версію про самогубство називає правдоподібною: «Це — психологічна причина. Я сам через це пройшов, знаю, як це, коли висувають підозри, до яких ти не маєш ніякого стосунку. Таке непросто витримати».

Певна тенденція
Однак оглядачі, котрі спеціалізуються на журналістських розслідуваннях, помітили в останніх гучних самогубствах певну тенденцію. Зокрема, Денис Казанський, журналіст донецького видання «Четверта влада», припускає: «Самогубство Мельника — це таке ж липове самогубство, як і всі попередні, коли люди самі в себе ненароком стріляли з мисливських рушниць. Просто зараз зачищають свідків, які могли мати якусь інформацію і виступати на судах. Зараз посилилась боротьба за сфери впливу, і нас очікує новий переділ власності».
Подібної думки дотримується й Дмитро Гнап, журналіст київського інтернет-видання «Слідство.інфо», котрий зазначив: «Ми ще побачимо і бьордменів, і самострілівців, і дивні ДТП».
І хоч Тарас Чорновіл тлумачить оту схильність своїх екс-однопартійців зводити порахунки з життям тим, що «всі вони були викинуті старою системою, на яку працювали достатньо віддано, а їх залишили, по суті, поза бортом», політолог Віталій Кулик висуває більш прагматичну версію: «Загадкові смерті колишніх високопосадовців свідчать про перерозподіл сфер впливу бізнесу та певну зачистку «хвостів» перед новим великим переділом власності й активів в Україні. Оскільки у нас тривалий час формувалися фінансово-політичні групи впливу, де панував принцип кругової поруки, то зараз через активність нинішньої влади і слідчих органів є намагання провести «зачистку» одних фінансово-політичних груп і замінити їх на інші. «Під ніж» ідуть або ті, хто міг би пролити певне світло на формування цих потужних груп, або ж люди, котрі безпосередньо були задіяні у схемах… Підозрюю, що це — лише початок. Не відкидаю й того, що надалі будуть і політичні вбивства».
Політолог Андрій Золотарьов вбачає в самогубствах екс-«реґіоналів» елемент загадковості. «І Чечетов, і Мельник, і Пеклушенко були на верхніх щаблях влади, але не ухвалювали політичних рішень. Рік після Майдану діяв певний елітний договір. Але зараз влада розуміє: треба дати людям видовища, бо хліба через економічну кризу нема. До Януковича та його оточення не дотягнешся — вони далеко. Але є ті, кого можна дістати. Чечетов для сьогоднішньої влади був справжнім подарунком. 2005 року він розповідав, хто і як його «нахиляв» щодо приватизації. Зараз міг би знову розказати. Валентина Семенюк-Самсоненко пішла із життя неприродним для жінки способом — вистреливши у голову з карабіна. Якби ці люди заговорили, це могло коштувати активів на мільярди доларів. Чечетов і Семенюк були тими керівниками ФДМ, за яких відбувалася приватизація за участю олігархів. Вони багато знали. Те саме – із запорізьким губернатором Пеклушенком та колишнім депутатом Мельником. Останній обслуговував Ахметова починаючи з 1990-х. Треба шукати мотивів самогубств серед тих, із ким вони співпрацювали», — переконаний він.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...