Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 30, 2020

Експерти Ради Європи оприлюднили звіт про розслідування вбивств на Майдані

Автор:

|

Квітень 14, 2015

|

Рубрика:

Експерти Ради Європи оприлюднили звіт про розслідування вбивств на Майдані
Ніколас Братца — у центрі

Ніколас Братца — у центрі

Міжнародна дорадча група (МДГ) із розслідування подій на Майдані під час Революції гідності заявила, що Міністерство внутрішніх справ (МВС) України прямо перешкоджало карному переслідуванню головних підозрюваних у справі про розстріл на вулиці Інститутській у Києві, а Генеральна прокуратура (ГПУ) свідомо блокувала їх затримання.

Аналіз сотень годин
31 березня ц. р. оприлюднила нарешті свій звіт МДГ, створена з ініціативи Ради Європи (РЄ) ще за часів президенства в Україні Януковича, яка, однак, змогла розпочати свою роботу щойно навесні 2014 року. А очолив її Ніколас Братца, колишній голова Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Окрім нього до складу МДГ увійшли представники української влади й опозиції — колишній суддя ЄСПЛ Володимир Буткевич і депутат Харківської обласної ради та екс-прокурор Олег Анпілогов. До мандату МДГ входить спостереження за розслідуванням не лише подій, пов’язаних із масовими протестами в період від 30 листопада 2013 року до 20 лютого 2014-го, а й трагедії в Одесі 2 травня того ж року.
Отож, за даними розслідування МДГ, відповідальність за більшість убивств, скоєних 20 лютого в Києві, на Майдані та вулиці Інститутській, лежить на бійцях спецпідрозділу «Беркут». У звіті стверджується також: «Аналіз сотень годин відеозаписів і матеріалів з Інтернету дав змогу встановити особи 21-24 співробітників «Беркута», котрі стріляли в учасників акцій протесту, що піднімалися вулицею Інститутською. І ніхто з «беркутівців» не міг застосовувати зброю без наказу свого керівника, п. Садовника.
Більшість демонстрантів, котрі загинули 20 лютого, було поранено з автоматів Калашникова, які мали на озброєнні бійці «Беркуту». За інформацією МДГ, група Садовника отримала приблизно 20 автоматів АКС-47 відповідного калібру й ці автомати не було повернуто до місця зберігання, вони просто зникли.
Розслідування за допомогою аналізу траєкторії куль встановило, що понад 30 осіб було застрелено з-за бетонної барикади біля виходу зі станції метро «Хрещатик» на вулиці Інститутській, що збігається із численними записами в мережі Інтернет. Утім, МДГ також не відкидає можливості участі в розстрілі Майдану й «третьої сили» (а в цьому контексті йдеться про ймовірну роль російських снайперів). Однак, констатується у звіті представників РЄ, офіційне слідство в Україні не надало представникам міжнародної групи необхідних доказів і, навпаки, запевнило їх у відсутності доказової бази щодо «третьої сили».

Створювали системні перешкоди
А загалом, тональність звіту МДГ є винятково жорсткою та критичною, у т.ч. щодо нового київського керівництва та силовиків. Зокрема, на прес-конференції в Києві Ніколас Братца заявив, що навіть після зміни влади в Україні МВС і ГПУ створювали системні перешкоди для розслідування злочинів на Майдані.
За словами п. Братци, проблема була пов’язана насамперед із проведенням допитів бійців «Беркуту». Тому в розгромному звіті МДГ звинувачує МВС у прямому перешкоджанні переслідуванню головних підозрюваних у справі про розстріл на Інститутській, а ГПУ — у свідомому блокуванні їх затримання.
МДГ навела велику кількість епізодів, які свідчать, що «представники МВС і керівництво полку «Беркут» здійснювали системні зусилля, щоби запобігти розслідуванню та покаранню винних», хоча, за словами авторів звіту, існують обґрунтовані підозри вважати, що від 16 до 20 бійців спецпідрозділу «Беркут» є причетними до загибелі більшості з тих мітинґувальників, котрих застрелили 20 лютого на вулиці Інститутській.
Є в МДГ і питання до ГПУ. Зокрема, у документі наводиться епізод, який мав місце на початку квітня: «Після затримання трьох бійців «Беркуту» їхній колега погодився давати свідчення про події на Майдані, щоб уникнути арешту. Однак після того він отримав телефонний дзвінок на мобільний з офісу київського «Беркуту». Телефоном йому порадили припинити співпрацю з ГПУ. Пізніше Генпрокуратура отримала через суд аудіозапис цієї розмови (він міг би стати доказом у суді), але згодом цей запис зник зі справи».
За даними міжнародної групи, навесні була можливість затримати, імовірно, всіх ключових підозрюваних, але прокуратура нею не скористалася. Між тим, ще наприкінці літа в Україні були присутні від восьми до 12 ключових підозрюваних, однак, за словами Олексія Баганця, керівника слідчої групи, після того, як він повідомив тодішньому генпрокурору Яремі про намір їх затримати, той змінив керівництво групи.
Утім, після цього в спілкуванні з МДГ Генпрокуратура змінила позицію й почала стверджувати, що не має достатньо доказів для затримання підозрюваних. Джерело київського інтернет-видання «Європейська правда» в керівництві Ради Європи розповіло, що за часів очолення Генпрокуратури п. Яремою виникло найбільше проблем у проведенні слідства у «справі Майдану».
У МДГ також висловлюють подив із приводу того, що Україна не розслідує співпраці так званих тітушок (найнятих тодішніми правоохоронцями злочинців, яких нацьковували на протестувальників. — Ред.) із МВС у період Майдану. А голова міжнародної групи наголосив: «Є дані, що з 30 листопада 2013-го по 20 лютого 2014 року до діяльності Антимайдану було залучено сотні «тітушок». Їх залучав колишній міністр внутрішніх справ, а МВС займалося їх організацією та фінансуванням, давало їм інструкції та вказівки й озброювало їх. Вони нападали на учасників акцій протесту, викрадали й убивали їх».
«Існували підозри, що ключовими організаторами операцій «тітушок» були керівник меідіахолдингу «Контакт» Віктор Зубрицький, довірена особа екс-голови МВС Захарченка, та ще один соратник Захарченка — бізнесмен Олексій Чеботарьов», — уточнюється у звіті МДГ.

Поки що недостатньо доказів…
Ще в листопаді 2014 року представники ГПУ запевнили МДГ, що «тітушки» не змогли би діяти без підтримки МВС, проте тут же додали: «Наразі недостатньо доказів причетності до цього конкретних посадових осіб МВС, щоби повідомити комусь із них про підозру».
Як випливає зі звіту МДГ, це «наразі» вже стало хронічним як для ГПУ, так і для МВС. Та попри це у зовнішньополітичному відомстві заявили, що «здивувалися» закидам міжнародної групи утому, що міністерство блокує розслідування злочинів проти Майдану, і назвали їх «необґрунтованими». МВС стверджує, що воно, навпаки, «особливо в перші дні після повалення режиму Януковича, взяло на себе основну роботу з визначення дійових осіб і забезпечення збору та зберігання речових доказів».
У заяві МВС із приводу звіту МДГ також стверджується, що саме співробітники відомства вирахували усіх бійців «чорної роти «Беркуту», розкрили справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, викрадення активістів Євромайдану Ігоря Луценка й Ігоря Вербицького, побиття Тетяни Чорновіл і організацію «тітушок». Та й зараз, запевняють у МВС, «організовано щотижневе спільне підбиття підсумків роботи спеціальної слідчої групи ГПУ та постійно діючої оперативної групи МВС, що дало змогу суттєво активізувати роботу з розслідування злочинів і усунути розбіжності в роботі слідчих груп різних відомств, які мали місце на початковому етапі».
Натомість Віктор Шокін, генпрокурор України, усю провину в «пробуксовуванні» розслідування злочинів на Євромайдані переклав на Олега Махніцького, колишнього виконувача обов’язків керівника ГПУ. Приміром, в інтерв’ю інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна» він сказав: «На мій погляд, були всі передумови робити кроки більш рішуче… Кроків, які спочатку робив п. Махніцький, я не знаю і, правду кажучи, не помічаю. З того, що я побачив у справах, про що мені доповідали, роблю висновок, що при Махніцькому не було взагалі ніякого прогресу».
За словами п. Шокіна, «подібні злочини легше розслідувати одразу, за «гарячими слідами», а не після того, як минуло чимало часу». «Збирати докази відразу — це одне, а через півроку-рік — це інше, — виправдовується генпрокурор. — Необхідно відновлювати або знаходити втрачене… Були ж моменти, які лежали на поверхні. Чому їх не використали — не можу сказати».
Посадовець також звернув увагу на те, що процесуальне керівництво здійснюють органи прокуратури, але провина за зволіканні в розслідуванні або неповноту слідчих дій лежить і на прокуратурі, і на міліції. При цьому п. Шокін, визнавши, що його попередник на Віталій Ярема зробив досить багато для розслідування злочинів проти учасників Революції гідності, резюмував: «Може, він просто не встиг, тому що обсяги матеріалів — справді величезні».
Що ж, навряд чи із цими відмовками погодяться громадські активісти.

Ігор Голод

До слова
Бориспільський суд Київської області 7 квітня випустив на волю громадян України, яким інкримінують побиття журналістки й народного депутата Тетяни Чорновол. «Суд призначив Котенку покарання теміном на один рік, три місяці й десять днів, а щодо його спільника Залюбовського було застосовано закон про амністію за 2014 рік. Після цього їх звільнили з-під варти прямо в судовій залі», — розповів адвокат п. Чорновол. «Народний фронт» готується подати апеляцію з метою домогтися суворішого покарання для обвинувачених. «Це рішення суду свідчить про те, що люстрація суддівського корпусу є вкрай необхідна. Система має нарешті очиститися від людей, які її паплюжать і не хочуть працювати в новій країні», — зазначається в заяві партії. Політсила також вимагає від Генеральної прокуратури довести розслідування справи про побиття Чорновол до логічного завершення та встановити особи замовників злочину. Як писав «Міст», Тетяну Чорновол жорстоко побили 25 грудня 2013 року на Бориспільській трасі, коли вона поверталася додому з Майдану.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply