Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 29, 2020

Директора НАБУ оголосили поза законом

Автор:

|

Вересень 04, 2020

|

Рубрика:

Директора НАБУ оголосили поза законом
Артем Ситник, голова НАБУ

Рівно через тиждень після добровільної відставки Назара Холодницького, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), завирували пристрасті навколо очільника іншого антикорупційного органу. Конституційний суд України (КСУ) визнав таким, що не відповідає Основному закону, указ Президента Порошенка від 16 квітня 2015 року про призначення директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника. Останній стверджує, що рішення КСУ не означає його відставки, тож він і надалі буде виконувати свої обов’язки. Вороги п. Ситника (а їх дуже багато) наполягають, що директор НАБУ опинився поза законом. А найцікавіше, що навіть досвідчені юристи наразі не годні розтлумачити, які правові наслідки має рішення КСУ.

Під постійним пресингом
Створення НАБУ було однієї з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейської комісії для запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом. Навесні 2015-го в конкурсі на посаду директора НАБУ переміг тоді мало кому відомий 35-літній Артем Ситник, котрий мав десять років досвіду роботи в прокуратурі, але під час президентства Януковича пішов із органів і працював у приватних юридичних фірмах.
З того часу не припинялися спроби усунути керівника новоствореного антикорупційного органу чи бодай якось обмежити його повноваження. Остання атака трапилася в травні ц. р., коли Комітет Верховної Ради України (ВРУ) з питань правоохоронної діяльності рекомендував розглянути законопроєкт, який передбачав можливість автоматичного звільнення директора НАБУ за притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією. Йшлося про дуже суперечливий адміністративний протокол через відпочинок п. Ситника в мисливському господарстві на Рівненщині, за який нібито заплатила інша особа, а директор НАБУ не вказав цю суму (25 тис. грн) у декларації. Та тоді депутатам вистачило клепок у головах не ставити цей законопроєкт на голосування.
Однак вороги директора НАБУ знайшли інший спосіб. 51 депутат подав запит до КСУ щодо конституційності указу Президента від квітня 2015 року про призначення п. Ситника директором НАБУ. Експерти одразу ж звернули увагу на те, що серед підписантів документу опинилися депутати з трьох умовних груп впливу: Ігоря Коломойського, Віктора Медведчука й Арсена Авакова. У кожного з них є свої мотиви атакувати НАБУ й особисто п. Ситника.

НАБУ vs ОПУ
У пресслужбі НАБУ рішення КСУ назвали політично вмотивованим та наголосили, що воно не означає автоматичного звільнення директора. Там звернули увагу, що рішення КСУ прийняли незабаром після оприлюднення «плівок» Окружного адміністративного суду Києва, на яких задокументовані розмови про «кероване правосуддя в Україні, в т. ч. й щодо прийняття рішень КСУ», про що «Міст» писав раніше.
Доволі красномовним є той факт, що напередодні голосування рішення щодо п. Ситника не набирало необхідної кількості голосів. «Коли відбувалося сигнальне голосування, було лише шість голосів. Для ухвалення рішення потрібно десять. За ніч раптом передумали чотири судді. Інакше, як політичним тиском я назвати це не можу», — розповіла Олександра Устінова, народна депутатка від фракції «Голос». «Про вплив на суд свідчать три речі. Перша — швидкість розгляду подання. Від надходження звернення 20 травня до ухвалення рішення минуло лише три місяці. Зазвичай КСУ потрібно значно більше часу для розгляду. Друга — зміна позиції чотирьох суддів останньої миті. Третя — те, що суд ухвалив рішення щодо кадрового призначення. Раніше він завжди відмовлявся від таких рішень», — повідомляє «Громадське».
Сам п. Ситник також наголосив, що це вперше в історії України КСУ розглянув питання конституційності ненормативного документа, а акта індивідуальної дії. «Раніше такого не було, і в цьому була проста логіка: КСУ може розглянути, звісно, але це не матиме жодних юридичних наслідків, адже акт індивідуальної дії вичерпується моментом його виконання. Тобто указ президента видали, а після того, як я приступив до виконання своїх повноважень, цей указ фактично вичерпав свою дію. Його скасування абсолютно не означає припинення моїх повноважень чи моє звільнення», — запевнив директор НАБУ.
На сайті Офісу президента України (ОПУ) повідомили, що рішення КСУ «взяли до відома» й не полінувалися вчергове хлюпнути брудом у бік п’ятого президента Порошенка. «Згідно з цим рішенням, як ми його розуміємо, судді констатували, що непродумана, поспішна, а часто спекулятивна тодішня практика кадрових призначень, яка йшла урозріз із Конституцією України при формуванні найважливішого елемента антикорупційної архітектури в країні, призвела до необхідності ухвалити конкретне правове рішення про неконституційність. Чекаємо від виконувача обов’язків директора НАБУ ефективної реалізації антикорупційної політики в період обрання нового керівника», — заявили у відомстві.
«Я кілька разів перечитав, але не зовсім зрозумів цей пресреліз ОПУ. Можу сказати точно, що розподіл обов’язків між керівництвом НАБУ, між директором і заступниками, регламентується наказом директора. Виконувачем обов’язки може бути один зі заступників, якщо відсутній директор. На сьогоднішній день директор не відсутній: я не перебуваю у відрядженні, не перебуваю на лікарняному, не перебуваю у відпустці. Відповідно, говорити про те, що хтось може виконувати обов’язки, немає підстав. Обов’язки виконую на сьогоднішній день я», — відреагував п. Ситник. Він також додав, що не обговорював це питання з ОПУ. «Ми — незалежний орган і якраз гарантії нашої незалежності, мабуть, призвели до такої ситуації», — зазначив посадовець.

Хто ж тепер директор?
Відповіді на це запитання, здається, не знає ніхто. Федір Веніславський, представник президента України в КСУ, заявив, що правові стосунки з п. Ситником припинили й у НАБУ мають призначити виконувача обов’язків директора. «Рішення КСУ не означає припинення моїх повноважень чи моє звільнення. На сьогоднішній день нічого не змінилося, ми працюємо в штатному режимі: як директор НАБУ, так і НАБУ загалом», — наголосив п. Ситник в інтерв’ю «Радіо Свобода».
«КСУ звільнив Ситника з посади керівника НАБУ. А насправді — навпаки. Суд унеможливив звільнення Ситника, — написав у Facebook народний депутат Микола Княжицький. — Визнання указу неконституційним не тягне за собою звільнення Ситника. Це пов’язано з тим, що кадровий указ є індивідуальним актом. За одним зі старих рішень КСУ від 2009 року, будь-який індивідуальний акт вичерпує свою дію після його виконання. Тобто указ про призначення Ситника перестав діяти не зараз, коли КСУ визнав його неконституційним, а 2015 року, коли Ситника на його підставі прийняли на роботу. Але виникає наступне запитання: як тепер звільнити Ситника? Президент уже точно не може, оскільки КСУ прямо сказав, що призначати і звільняти директора НАБУ — не його компетенція».
«Суддя КСУ Ігор Сліденко вже озвучив, що КСУ не уповноважений когось звільняти чи приймати на посаду. Це рішення не звільняє Артема Ситника з посади директора НАБУ. Але на майбутнє, якщо він буде підписувати якісь рішення, їх можна буде ставити під сумнів у судовому порядку. Тому очевидно, що до остаточного рішення, а це без внесення змін у закон про НАБУ не зможе відбутися, питання про директора Бюро буде відкритим», — підсумував у розмові з «Німецькою хвилею» Роман Куйбіда, експерт із конституційного права.

Ігор Берчак

До слова
Державне бюро розслідувань започаткувало щомісячні звіти про «справи Майдану». У відомстві відзвітували, що в серпні ц. р. слідчі повідомили про підозру чотирьом особам, у трьох провадженнях завершили досудове розслідування, а до суду передали два обвинувальних акти. Зокрема, було про підозру повідомили двом фігурантам у справі вбивства журналіста Василя Сергієнка у Корсунь-Шевченківському, а також слідчому за затримання учасника «Черкаського Євромайдану» і начальнику слідчого відділку поліції м. Сміла (Черкаська обл.) за те, що змусив слідчих притягнути до відповідальності сімох невинних мітинґрів за «масові заворушення» та «захоплення державних або громадських будівель». Завершили досудове розслідування стосовно двох осіб, котрих підозрюють у викраденні Ігоря Луценка й Юрія Вербицького й убивстві останнього, а також стосовно київських прокурора і слідчого, котрі перешкоджали мітинґам, а тепер займаються адвокатською діяльністю. Обвинувачення до суду скерували й щодо колишнього «беркутівця» і щодо колишнього міліціонера, котрий досі працює слідчим у Національній поліції. Також представники Офісу генерального прокурора провели зустріч із потерпілими у «справах Майдану», зокрема, говорили про отруєння «майданівців» хімічними речовинами та про проведення експертиз зі залученням іноземних експертів.

About Author

Meest-Online