Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 23, 2018

«Двері» до НАТО ще залишилися відчиненими

Автор:

|

Липень 19, 2018

|

Рубрика:

«Двері» до НАТО ще залишилися відчиненими

Експерти дійшли висновку, що 29-й саміт НАТО все ж приніс для України певні результати.

Здобутки та невдачі
29-й саміт НАТО, який відбувся 11-12 липня на найвищому рівні за участі глав держав та урядів організації, знову засудив у своїй підсумковій декларації незаконну анексію Криму та дискримінацію кримських татар і повторив, що «підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, Грузії, Молдови в межах міжнародно визнаних кордонів». Відтак, альянс закликав до «повної імплементації мінських угод усіма сторонами та підтримки зусиль у рамках «Нормандського формату» і Тристоронньої контактної групи».
На саміті НАТО також зажадали від Російської Федерації (РФ) «припинити політичну, фінансову й військову підтримку збройним формуванням та військове вторгнення в Донецьку та Луганську області й вивести війська, спорядження та найманців із території України». Альянс також привітав «значний прогрес» у вже втілених реформах, особливо нещодавнє ухвалення законів про Вищий антикорупційний суд і про національну безпеку.
І хоч він не приймає до свого складу країни, які вирішують територіальні проблеми, в декларації залишили «двері» відчиненими для однієї з них, зазначивши: «У світлі підтверджених прагнень України приєднатися до членства в НАТО, ми дотримуємося рішень, ухвалених на бухарестському та наступних самітах».
Лідери НАТО також запросили президента України на засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав та урядів. Після нього Єнс Столтенберґ, генеральний секретар НАТО, оприлюднив заяву щодо відносин альянсу з Україною. У ній, зокрема, згадується, що учасники засідання обговорили перспективи миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй (ООН) на Донбасі, а також наголосили на тому, що вона має бути розміщена по всій зоні конфлікту, в т. ч на українсько-російському кордоні.
Петро Порошенко також провів двосторонню зустріч із генсеком альянсу, після якої той наголосив на спільному брифінгу: «Довготермінова мета України — приєднання до альянсу. Фокус зараз — на реформах. Ви здійснюєте важливий прогрес».
Своєю чергою, Петро Олексійович підтвердив, що інтеграція України до Європейського Союзу (ЄС) і НАТО є пріоритетом зовнішньої політики нашої держави, і що він має намір «закріпити цей стратегічний курс у Конституції України». Президент України також нагадав, що він розраховує на підтримку Альянсом розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.
Щоправда, в Україні розраховували, що в межах саміту відбудеться засідання Комісії Україна — НАТО (КУН), проте через серйозні незгоди з Угорщиною щодо закону «Про освіту», Будапешт заблокував проведення цього заходу. Крім цього, Україні не надали статусу члена Enhance Opportunity Program, хоча в Києві й розраховували отримати його на цьому саміті.

Запросили Македонію
Стосовно ж тих результатів, які досягли на своєму саміті лідери 29 країн-членів НАТО, то у фінальній декларації вони підтвердили відданість ключовому принципу, що напад на одну країну означає напад на всіх, а також відданість меті довести витрати на оборону до 2 % валового внутрішнього продукту. Союзники по альянсу погодилися на ініціативу «Чотири по тридцять», яка полягає в зобов’язанні до 2020 року створити 30 бойових суден, 30 повітряних ескадрилій і 30 механізованих батальйонів, а також створити нові командні центри у США та Німеччині. Крім цього, стати 30-м членом НАТО запросили Македонію.
Багато уваги у спільній декларації присвятили РФ. Зокрема, в декларації саміту НАТО наголосили: «Аґресивні дії РФ, в т. ч. погрози та використання сили для досягнення політичних цілей, кидають виклик Альянсу і підривають Євроатлантичну безпеку та заснований на правилах міжнародних порядок».
У підсумковому документі саміту альянсу також зазначено, що він призупинив усю практичну цивільну та військову співпрацю з РФ. При цьому доповнили: «залишаючись відкритим до політичного діалогу».

«Нічого проривного»
Костянтин Грищенко, колишній міністр закордонних справ України, коментував написане в декларації саміту так: «З одного боку, заява була очікуваною, бо в цілому існує консенсус серед держав-членів НАТО, що Україна є жертвою аґресії й її треба підтримати. З іншого боку, заява не містить нічого проривного або такого, що може змінити загальну ситуацію щодо перспектив повноцінної інтеграції України в НАТО. Адже для цього існують уже перевірені апробовані інструменти — План дій щодо членства, конкретні програми в цьому контексті».
«Навіть Грузія отримала більше, ніж Україна, при тому, що в неї також, є дві анексовані території. Україну більшість країн НАТО й ЄС розглядає як державу, що має величезні ризики, такі, як аґресія РФ, внутрішні проблеми, корупція, вибори, які невідомо, що принесуть. Усе це вкупі створює дихотомію — коли з одного боку треба підтримувати, а з іншого — дуже жорстко критикувати. В цьому випадку, гадаю, Україна й українська влада отримала максимум із того, що могла. Але це аж ніяк не відповідає тій тезі, що ми щось наблизили в плані інтеграції чи членства в НАТО», — зауважив дипломат.
Натомість блокування Будапештом засідання Комісії Україна-НАТО п. Грищенко розцінив так: «Те, що відбулося, є яскравою демонстрацією кризи європейських і трансатлантичних інституцій. Якщо одна країна, не найважливіша і не найпотужніша, може собі дозволити торпедувати цілком зрозумілі легітимні прагнення сусідньої країни з питань, які ніяк не стосуються її стурбованості, свідчить про те, що механізми впливу на цивілізовану поведінку своїх власних членів у НАТО відсутні. І це — величезна проблема».

Компенсувала риторика?
Своєю чергою, Олена Гетьманчук, директор Центру «Нова Європа», дійшла такого висновку: «Враховуючи, що від початку Україна ставила за мету на Брюссельському саміті НАТО проведення Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, а також запрошення України долучитися до «Програми посилених можливостей», було б лукавством називати цей саміт успішним. Однак і провальним його назвати не можна. Замість Комісії Україна-НАТО де-факто відбулося спільне засідання Комісії Україна-НАТО та Комісії Грузія-НАТО, таким чином, Президент України зміг взяти участь у саміті попри угорське «вето».
«Не проведення окремої Комісії Україна-НАТО і відсутність спільної двосторонньої заяви за результатами цієї комісії (натомість була заява головуючого) компенсувала дуже чітка риторика у декларації лідерів саміту напередодні. Важливо, зокрема, що у декларації було підтверджено рішення Бухарестського саміту НАТО. Це вигідно вирізняє цей саміт від попередніх, на яких не було консенсусу щодо підтвердження Бухарестської декларації (в ній йшлося, що Україна та Грузія будуть членами Альянсу. — Ред.), і, відповідно, вона й не була підтверджена», — вважає аналітик.
Олена Гетьманчук також зауважила: «Бухарестське рішення було підтверджене і за результатами спільної зустрічі Північноатлантичної ради з лідерами України та Грузії. Важливим є також зафіксований у заяві головуючого заклик звільнити українських політичних в’язнів, котрих утримують у РФ. У заяві головуючого чітко вказано, що НАТО визнає інтерес України в приєднанні до Програми посилених можливостей і розгляне це питання. Для того, щоб рішення було позитивним, має бути згода на приєднання України з боку ключових європейських союзників НАТО. А для того, щоб була така згода, Україна має продемонструвати прогрес у реформуванні сектору безпеки й оборони принаймні на тому рівні, на якому продемонструвала Грузія. В українському випадку це, зокрема, виконання «Закону про національну безпеку» та реформування Служби безпеки України. Але насправді я не перебільшувала б значення участі України у цій програмі. Її додана вартість у контексті інтеграції до НАТО залишається сумнівною».
«Що стосується вирішення непорозумінь із Угорщиною, то стратегія тут має бути одна — аргументований діалог у форматі, який буде найбільш переконливим для найвищого керівництва Угорщини. Вочевидь, діалог на рівні міністрів закордонних справ з огляду на продовження токсичних заяв угорського міністра, себе вичерпав. Потрібно вирішувати це питання за посередництва США на рівні угорського прем’єр-міністра. Однак не забуваймо, що саміт НАТО був останнім реальним важелем впливу Угорщини на українське керівництво до президентських виборів в Україні. Більше таких важелів не буде», — порадила експерт.

Ігор Голод

Пряма мова
Петер Сійярто, міністр закордонних справ Угорщини:
— Ми маємо серйозний конфлікт, бо Україна абсолютно нічого не зробила у сенсі очікувань Венеційської комісії. Ми продовжуємо з ними перемовини, однак нічого не було зроблено, маючи майже вісім місяців для того, щоб привести (закон про освіту. — Ред.) у відповідність до міжнародних очікувань. Сподіваюся, що Україна внесе зміни до мовного пункту у майбутньому, бо Будапешт має чіткі очікування, що Україна відповість на вимоги Венеційської комісії. Відтак ми вирішили блокувати всі засідання комісії Україна-НАТО на рівні послів і міністрів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...