Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Feb. 20, 2018

Для кого прибутковий «ленінопад» в Україні?

Автор:

|

Грудень 01, 2016

|

Рубрика:

Для кого прибутковий «ленінопад» в Україні?
Початок «ленінопаду» 8 грудня 2013 року. В Києві демонтують пам’ятник Леніну на перетині Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка

Початок «ленінопаду» 8 грудня 2013 року. В Києві демонтують пам’ятник Леніну на перетині Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка

Останній Ілліч протримався майже два з половиною роки після перемоги Революції гідності. Лишень 24 жовтня ц. р. міська влада міста Новгород-Сіверський (Чернігівська область) під тиском активістів віддала розпорядження про демонтаж останнього в Україні пам’ятника Леніну.
Початок «ленінопаду» був покладений 8 грудня 2013-го. Тоді активісти Майдану повалили головний у країні пам’ятник вождю в Києві на перетині Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка (навпроти Бесарабського ринку). Після втечі Януковича ленінські фігури почали сипатися по всій країні. Десь це викликало захоплення, в деяких містах — Харкові, Запоріжжі, Херсоні — місцева влада до останнього боронила дорогі їхнім серцям монументи.
Остаточна крапка була поставлена 9 квітня 2015 року, коли Верховна Рада України ухвалила пакет законів про декомунізацію. За даними Володимира В’ятровича, голови Інституту національної пам’яті, загалом знесли 1234 монументи вождю пролетаріату і ще мінімум 300 — різноманітним радянським діячам. Але постає питання: куди їх занесли після знесення? Левова частка демонтованих скульптур просто зникла.

«Долоня коштує тисячу гривень»
Уже в грудні 2013-го, буквально наступного дня після повалення київського Леніна на Бессарабці, на сайтах безкоштовних оголошень почали з’являтися повідомлення такого змісту: «Продам шматочок останнього київського Леніна, поваленого 8.12.13. Монумент був виготовлений із рідкісного матеріалу — карельського кварциту, з нього будували мавзолей у Москві. Вартість залежить від частини тіла і ваги. Долоня коштує 1 тис. грн, шматочок руки — 750 грн. Шматки ніг і тулуба продаємо на вагу — 50 грн за 1 кг. Голова — безцінна. За неї пропонуйте свою ціну».
Точно невідомо, скільки бажаючих стали власниками «шматочків ленінських рук і ніг» і кому дісталася «безцінна» голова. Але точно можна сказати, що 1234 монументи навряд чи розійшлися на сувеніри. Водночас, куди поділася більшість із них — не може сказати ніхто.
У Києві нібито мали плани створити в Жулянах на базі Державного музею авіації музей тоталітаризму, де розмістити найбільш значущі радянські пам’ятники. «Музей допомагатиме наступним поколінням не забувати катастрофічні дії й їхні наслідки, які радянська імперія завдала українській землі», — заявив Дмитро Білоцерківець, радник київського мера з питань благоустрою.
На відкритих виставкових майданчиках у Жулянах справді з’явилися 14 нових експонатів, зокрема, погруддя командира «червоного козацтва» Примакова та пам’ятник чекістам із вулиці Либідської. Але ж це — крапля в морі. Крім цього, не варто забувати, що крім столиці пам’ятники демонтували по всій Україні.

Ленін за три тисячі доларів
Розгадка цієї таємниці проста. Більшість радянських монументів виготовлялися з бронзи, чавуну чи мармуру. Були, звісно, й примітивні — гіпсові, але їх значно менше.
Журналісти інтернет-видання Vesti-ukr.com вирішили зателефонувати в столичні пункти прийому металобрухту, представившись щасливими володарями недавно демонтованої бронзової скульптури «Камінь — зброя пролетаріату», і запропонували здати її на брухт. «Привозьте — візьмемо», — відповіли в усіх пунктах, пообіцявши дотримуватися конфіденційності і не вимагати жодних документів.
А в одному навіть зізналися, що до них не вперше звертаються з таким проханням. «Кілька тижнів тому до нас привезли близько десятка меморіальних дощок, усі бронзові», — завинили скупники.
Тепер трохи арифметики. Ціна 1 кг бронзи в пунктах прийому металобрухту коливається від 70 до 90 грн, мармур коштує ще дорожче (залежно від родовища, де його видобули). Типовий радянський пам’ятник Іллічу важить 1 т. Неважко полічити, що один повалений із постаменту вождь потягне на 70-90 тис. грн (2,8-3,6 тис. USD).
Але найприкріше, що ці гроші йдуть не до місцевих бюджетів, а у кишеню псевдопатріотів, котрі понатягали вишиванки та проголошуючи гучні гасла, чинять під їхнім прикриттям свої темні оборудки. Водночас, якщо для Києва кілька десятків чи сотень тисяч гривень — дрібничка, то для будь-якого районного центру легальний продаж Леніна допоміг би залатати чимало дірок у зазвичай дірявому бюджеті: від ремонту дитсадка до адресної допомоги малозабезпеченим чи ветеранам антитерористичної операції.

«Ленін назавжди в наших серцях»
Водночас, як це не дивно, але майже половина українців виступають проти демонтажу всіх пам’ятників Леніну в країні. Про це свідчать дані дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинґ» на початку листопада ц. р.
Так, 41 % опитаних підтримують знесення всіх пам’ятників «вождю світової революції», в той же час 48 % виступають проти цієї ініціативи, а ще 11 % — не визначились. На заході України цю ідею підтримують 72 % опитаних, у центрі — 41 %, на півдні — 26 %, а на сході — лише 18 %.
При цьому, чим молодші респонденти і чим вищий рівень їхньої освіти, тим більше вони підтримують ініціативу демонтажу пам’ятників Леніну. Жителі сіл прихильніше ставляться до цієї ідеї, ніж містяни. Чоловіки підтримують ініціативу більше, ніж жінки.
Також українці неоднозначно ставляться до перейменування радянських назв міст і вулиць. 34 % опитаних вважають, що перейменовувати потрібно тільки ті населені пункти і вулиці, які названі на честь радянських політичних діячів, що вчинили злочини проти українського народу і це документально доведено, 15 % — все, що названо на честь радянських політичних діячів. У той же час, 44 % не підтримують ідею перейменування взагалі, а 7 % — не визначилися. Загалом було опитано 2 тис. респондентів.
Бачимо, що, незважаючи на 25 років Незалежності, ще дуже багато громадян України вважають себе частиною «великого і непорушного» СРСР. Ностальгія старшого покоління ще зрозуміла, вони сумують не так за радянською владою, як за власною молодістю. Однак, на жаль, не бракує й тих, хто народився і виріс в уже незалежній Україні, але виховувався на старих ідеологічних штампах: «братні російський та український народи», «героїзм Великої вітчизняної війни», «СРСР був великою державою, яку розвалили підступні американці» тощо.
Причому виховання це йшло не лише від батьків і дідів, але й від педагогів у школах та університетах. Особливо рельєфно це проявляється на сході та півдні України, де майже неможливо почути українську мову, шкільна та вища освіти провадяться російською, а діти досі бавляться «в Чапаєва».

Ігор Берчак

Цікаві факти
* 21 вересня ц. р. в Нью-Йорку на Хаустон-стрит на Нижньому Мангеттені демонтували шестиметрову статую Леніна, встановлену на даху 13-поверхового житлового комплексу «Ред Сквер» ще 1994-го. Бізнес-партнер власника будівлі знайшов статую на якісь дачі біля Москви і привіз її в США. Пам’ятник виготовив радянський скульптор Юрій Герасимов незадовго до розпаду СРСР. Автори повідомлення вважають, що демонтаж пов’язаний із продажем житлового комплексу новому власнику.
* Найбільший пам’ятник Леніну в Україні знесли 17 березня ц. р. Статую висотою 19,8 м було встановлено 1964-го в Запоріжжі на площі імені, звісно ж, Леніна. 2015 року пам’ятник одягнули у футболку збірної України з футболу під № 12. Демонтаж велетня тривав 30 годин.
* У селищі Нова Прага на Кіровоградщині розібрали п’єдестал пам’ятника Леніну, який повалили ще у 1990-х. Виявилося, що статуя вождя стояла на могильних плитах старовинного цвинтаря. Та сама ситуація — і в місті Ржищів Київської області.
* У Кривому Розі під пам’ятником Іллічу була виявлена кладка старої церкви, побудованої півтора століття тому.
* У Сумах бронзового Леніна переплавили на пам’ятник дворазовому олімпійському чемпіону зі спортивної ходьби Володимиру Голубничому. Сам 80-річний чемпіон зізнався, що скульптура йому сподобалася.
* На території Росії встановлено понад 7 тис. пам’ятників і бюстів Леніну. За кількістю монументів серед реґіонів лідирують Московська та Ростовська області, а також Краснодарський край, серед міст, крім Москви і Санкт-Петербурга, — Краснодар, Казань, Саратов, Сочі, Нижній Новгород. У Санкт-Петербурзі, з урахуванням передмість, було встановлено не менш 150 пам’ятників вождю, в Москві — не менше 200.
* Найвищий у світі пам’ятник Леніну є в російському Волгограді. Його висота — 57 м (постамент — 30 м, фігура — 27 м).
* 7 листопада ц. р. в Мінську (Білорусь) урочисто відкрили пам’ятник Леніну. Його фігура на повний зріст з’явилася біля Мінського тракторного заводу. Раніше пам’ятник стояв у внутрішньому дворі заводу, але «на прохання трудящих» керівництво підприємства перенесло монумент у міський сквер.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...