Новини для українців всього свту

Tuesday, Feb. 18, 2020

Державне бюро розслідувань зазнало реформи

Автор:

|

Грудень 12, 2019

|

Рубрика:

Державне бюро розслідувань зазнало реформи
Роман Труба

Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила спеціальний закон.

«Трубу прорвало»
Хоч Державне бюро розслідувань (ДБР) було передбачене ще перехідними положеннями Конституції України 1996-го, але ВРУ ухвалила відповідний закон аж через 20 років. Ще по два літа витратили на створення ДБР та передавання йому справ прокурорами. Відтак запрацювало відомство порівняно нещодавно — 27 листопада ц. р. Але, як з’ясувалося, 22-річної «прелюдії» виявилося замало.
Верховна Рада розпочала 3 грудня реформу ДБР, якому щойно виповівся рік — ухвалила спеціальний закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», яким не лише перезапустила те, що так довго «виношувалося», а й звільнила з посади Романа Трубу, директора ДБР, і його заступників.
Тобто на повну потужність бюро не працювало й місяця. А коли запрацює — невідомо.
Але одного результату закону щодо ДБР досягли негайно — українці позбулися скандального директора бюро Труби. Його наступника обере комісія, до якої увійдуть по три представники парламенту та президента, ще два — від уряду. Крім цього, закон передбачає, що для безперервності й ефективності розслідувань злочинів на Майдані Незалежності в Києві в 2013-2014 рр. слідчих і прокурорів можуть перевести за їхньою згодою до ДБР. Причому — без обов’язкового конкурсу.
Претензії до п. Труби виникли у громадськості й експертів одразу після його призначення директором ДБР. Щодо нього дійшли висновку, що він — надто залежний від влади. А коли анонімний телеграм-канал «Трубу прорвало» оприлюднив записи розмов у нібито кабінеті директора ДБР, то серед них були його діалоги з посадовцями Офісу президента України, котрі начебто давали вказівки та рекомендації директору незалежного слідчого органу стосовно того, як розслідувати злочини. Ініціативу «зливу» записів багато хто приписав Петру Порошенку, щодо якого ДБР порушило справи.
А напередодні ухвалення закону про перезапуск ДБР, телеграм-канал «Трубу прорвало» оприлюднив чергову порцію аудіозаписів. Зокрема, нібито обговорення Трубою та його підлеглими начебто доручення керівника офісу президента Андрія Богдана щодо закриття справи в інтересах мільярдера Коломойського.

Ніхто не здивувався
Тож ніхто не здивувався заклику президента до парламенту перезапустити ДБР і звільнити Романа Трубу. Але приводом для перезавантаження глава держави назвав не аудіозаписи, а хабар, який нібито мав отримати п. Труба за день до голосування в парламенті за його відставку.
А детективи Національного антикорупційного бюро України навідалися з обшуками до соратника й кума п. Труби Ігоря Щербини, колишнього начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури. Йому інкримінують спробу «продати» закриття справи за 150 тис. USD.
Утім, це далеко не всі приводи для звільнення Романа Труби. Депутати парламентської фракції «Голос», проаналізувавши результативність роботи ДБР, з’ясували, що 66 % справ, які довело до суду бюро — про «самовільне залишення місця служби» військовими.
Але ж потужне ДБР створили не для покарання солдатів, а щоб боротися зі злочинцями у «високих» кабінетах. Тому звільнення п. Труби вимагали всі. Бо ДБР, як зауважила Олена Щербан, юристка громадської організації «Центр протидії корупції», «стало прикладом того, як не потрібно працювати — зловживати повноваженнями, не виконувати своїх завдань, пересваритися всередині структури зі заступниками та колегами і не показати при цьому жодного результату у вигляді спрямування серйозних топових справ до суду».
Але президента України запідозрили, що він ініціював перезапуск ДБР і звільнення його директора, щоб відволікти увагу від плівок анонімного телеграм-каналу. І, відповідно, звинувачень у тиску на ДБР.
Утім, оглядач Антон Голобородько зауважив: «Історія з перезавантаженням ДБР — не унікальна. З усіх п’яти нових антикорупційних органів уже довелося перезапускати Національну аґенцію зі запобігання корупції. Впевнений, що незабаром та сама доля чекає й на Антикорупційну прокуратуру. Ця історія з перезавантаженням ДБР чудово ілюструє якість української політики. Чітко видно, що кожна політична сила намагається просувати свої інтереси».
Адже президентську ініціативу про перезавантаження ДБР буквально врятували голоси депутатів парламентської фракції «Голос». Бо з 250 депутатів пропрезидентської фракції «Слуга народу» лише 224 були «за», а для ухвалення необхідний мінімум — 226.

Ще одна цеглина у розбудову диктатури
«Усе тому, що утрималася так звана група Коломойського — Дубінський, Бужанський і компанія. Ці депутати всередині фракції ведуть власну гру й раз по раз відверто ігнорують або саботують президентські ініціативи (утім, їх чомусь за це з фракції не виганяють)», — зауважив оглядач Артем Овдієнко.
«Мабуть, саме група Коломойського була зацікавлена залишити Трубу на посаді. По-перше, тому що Труба, так би мовити, зрадив Порошенка, попри те, що саме п’ятий президент призначав його на посаду, але впродовж останніх місяців керівник ДБР із усіх сил демонстрував готовність переслідувати стару владу. Про це свідчать численні провадження порушені щодо Порошенка і постійні виклики до ДБР на допити. Гадаю, це мало б тішити самолюбство Коломойського, котрий радий помститися депутату Порошенку за переслідування, які зазнавав олігарх нещодавно від президента Порошенка», — дійшов висновку оглядач.
«По-друге, мабуть, Труба, коли намагався вислужитися перед новою владою, узявся не лише за переслідування Порошенка, а й став опікуватися бізнес-інтересами Коломойського. Принаймні, про це свідчить оприлюднена нова порція записів, ймовірно, з кабінету директора ДБР, зроблених за допомогою жучків. Якщо оприлюдненим записам вірити — цього літа директор Труба отримував від Коломойського через Богдана вказівку закрити розслідування певних проваджень, які зачіпають інтереси нафтового бізнесу олігарха», — зауважив також оглядач.
Але українців тепер цікавить інше: кого ж призначать замість Труби. Тобто чи не займе посаду людина така ж лояльна й готова виконувати будь-які забаганки чинної влади. Адже, згідно зі законом про перезапуск ДБР, його директора одноосібно призначає президент. Крім цього, новий директор отримає більше влади та повноважень, якими йому не доведеться ділитися зі заступниками (це була така собі система стримувань й противаг, закладена під час створення ДБР, хоча цей запобіжник і не спрацював).
«Керованість і підпорядкованість виключно президенту Державного бюро розслідувань може стати ще одною цеглиною у розбудові шостим президентом власної диктатури. Тому перезавантаження ДБР можна сприймати по-різному — залежно від політичних уподобань й віри чинному президенту», — попередив п. Овдієнко.

Лякає та викликає сумніви
Із цим погодився Олексій Баганець, колишній заступник генпрокурора, котрий зауважив: «Закон про перезапуск ДБР створює ризики щодо прямого впливу на директора бюро з боку президента. І наскільки президент зможе маніпулювати своїм правом призначення керівника бюро, залежить лише від самого глави держави».
«Лякає і викликає сумніви щодо покращення діяльності ДБР, тим паче — щодо тих кримінальних проваджень, які були зареєстровані за старого керівництва ДБР, що керівника бюро тепер призначає президент України, — зазначає він. — Це при непатріотичному та недемократичному президентові, котрий захоче узурпувати владу, буде сприяти побудові свої власної держави для президента. Того чи іншого. Гадаю, саме тому вносили поправку щодо призначення керівництва ДБР, що попереднє не влаштовувало президента і більшу частину його команди. Тому це робиться не для того, щоб покращити роботу ДБР, а для того, щоб зробити його ручним».
А Микола Сірий, старший науковий співробітник Інституту держави та права ім. Володимира Корецького, дійшов такого висновку: «Норми закону про перезавантаження ДБР не відповідають запитам і потребам демократичного суспільства. Зміни несуть у собі надзвичайно високий рівень централізації та концентрації в одному органі слідчої роботи. Це більше нагадує практику Слідчого комітету Росії, ніж нормальної організації слідчої роботи в демократичній країні».
«Серйозне занепокоєння викликає та обставина, що зміни передбачають конституційно не передбачені повноваження президента щодо призначення, звільнення керівника ДБР. Фактично за оцієї практики неґативної, яка, на жаль, склалася в Україні, це також надзвичайно висока владна концентрація. Варто нагадати, що рівень впливу президента на Службу безпеки України, з точки зору призначень, дуже високий. Але якщо додається ще й високий вплив на Державне бюро розслідувань, то ми маємо непомірно високу концентрацію влади», — зауважив експерт.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply