Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 21, 2017

Депутатську недоторканність запхали у «шухляду»

Автор:

|

Жовтень 26, 2017

|

Рубрика:

Депутатську недоторканність запхали у «шухляду»

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України (ВРУ), попередив: «Процес зняття депутатської недоторканності потребує внесення змін до Конституції України і тому не може бути швидким».

«Як невідкладний»
Мустафа Найєм, народний депутат України, закликав 20 вересня українців зібратися 17 жовтня ц. р. біля парламенту, аби, зокрема, вимагати скасування недоторканності народних обранців. Бо стаття 80 Конституції гарантує, що ті не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах (крім відповідальності за образу чи наклеп), а також не можуть без згоди парламенту бути притягнутими до карної відповідальності, затриманими чи заарештованими.
Відтак, одразу 158 депутатів ВРУ зареєстрували у ній закон, який передбачає скасування їхньої недоторканності негайно ж. Тож навряд чи збігом стало те, що саме 17 жовтня Петро Порошенко також зареєстрував у ВРУ як невідкладний законопроект про обмеження недоторканності депутатів.
Глава держави запропонував у ньому інше формулювання в статті 80 Конституції — «народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп». Тобто висловився за скасування норми, за якою депутатів не можна притягнути до карної відповідальності, затримати чи заарештувати без згоди парламенту.
Ще й наголосив: «Імунітет народних обранців давно перетворився в гарантію безкарності. Скасування депутатської недоторканності, як і створення Антикорупційного суду, у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи, — важливі складові ефективної боротьби з корупцією».
Однак, Ірина Луценко, представник Президента у ВРУ, повідомила під час презентації його законопроекту, що той передбачає, аби запропоновані зміни набули чинності з… 1 січня 2020 року. «Сьогодні ми голосуємо на першому рівні — це внесення в порядок денний і відправлення в Конституційний суд (КСУ) для висновку. Це забере певний період — і ми отримаємо цей висновок. Наступний крок після висновку КСУ — голосування в другому читанні — має відбуватися на наступній сесії. Друге голосування буде орієнтовно через рік. У цей процес орієнтовно ввійдемо восени 2018-го. Вся ця процедура затягнеться до 2019 року», — пояснила вона.

«Насмішка над людьми»
Натомість Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», заявила: «Це неприйнятно. Вважаю, що те, що Президент зараз намагається всучити Верховній Раді та суспільству — закон про зняття недоторканності депутатів 2020 року — це ще раз свідчить про те, що ніхто не хоче цю недоторканність знімати».
А Олег Березюк, керівник парламентської фракції «Самопоміч» зауважив: «Якщо з 2020-го, то який сенс? Це насправді індульгенція, як сказали колеги, тим, хто обкрадає державу. Це безглуздо. Це насмішка над людьми, котрі за це переживають уже 20 років».
Утім, це не перша спроба позбавити депутатів можливості уникати відповідальності за скоєне ними. 2015-го ВРУ вже спрямовувала відповідний законопроект до КСУ, який, згідно з вимогою Основного закону, перевірив його на відповідність до статей 157 і 158 Конституції — зокрема, чи зміна не скасовує чи обмежує права та свободи людини і громадянина.
Якби Конституційний суд надав позитивний висновок щодо запропонованого на його розгляд законопроекту, то на наступній сесії за нього мала б проголосувати конституційна більшість — щонайменше 300 депутатів. Однак суд визнав пропозицію парламенту неконституційною через «низку застережень щодо недоторканності суддів».
Відтак, 17 жовтня ц. р. на засіданні погоджувальної ради у парламенті вирішили не вносити до порядку денного законопроект Президента, який скасовує недоторканність. Причому відмовились внести законопроект глави держави в т. ч. пропрезидентська фракція.
Андрій Парубій запевнив: «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт» і «Воля народу» виступають за те, щоб порядок денний залишався незмінним і ми почали роботу з медичної реформи. Це — більше, ніж 226 голосів (тобто на один більше, ніж необхідно для прийняття рішення. — Ред.)».
Однак група депутатів на чолі зі Сергієм Лещенком, Мустафою Найємом і представниками «Самопомочі» заблокували у парламенті засідання погоджувальної ради, вимагаючи все ж розглянути законопроекти про зняття депутатської недоторканності, зміну виборчої системи й Антикорупційний суд. А біля будівлі парламенту таки зібралася хоч і не надто велелюдна, а все ж «група підтримки», яка, зокрема, вимагала скасування недоторканності депутатів, причому між нею та правоохоронцями виникали доволі запеклі сутички, про що вже писав тижневик «Міст».

«Це буде довше»
Тож аж ніяк не виключено, що саме тому спікер і запевнив: «Якщо в середу комітет (із питань правової політики та правосуддя. — Ред.) розгляне питання про зняття недоторканності, я ініціюватиму та проситиму депутатів, щоб після медичної реформи змогли розглянути це у четвер».
18 жовтня комітет ВРУ з питань правової політики та правосуддя схвалив для розгляду парламентом обидва законопроекти, які передбачають скасування депутатської недоторканності, — президентський та альтернативний, запропонований представником «Свободи» Юрієм Левченком і групою парламентаріїв із інших фракцій, а також рекомендував внести їх до порядку денного парламенту та передати до КСУ для отримання відповідного висновку. Цієї рекомендації стосовно президентського законопроекту послухалися 19 жовтня 336 депутатів, а щодо альтернативного — 328.
Того ж дня Президент заявив: «Від імені українського народу я прошу Конституційний суд якнайшвидше розглянути це питання, розблокувати розгляд змін до Конституції, повернути його в парламент і дати можливість ще на цій сесії проголосувати в першому читанні Це можна зробити дуже швидко, оскільки КСУ розглядав аналогічний закон уже раніше, висновок суду був позитивним, а тому зараз є всі шанси, щоб якнайшвидше отримати висновок КСУ щодо законопроекту про скасування депутатської недоторканності найближчим часом. Я дуже сподіваюсь, що вже на наступній сесії, весною, ВРУ не розгубить сміливості і дасть 300 голосів за остаточне та безповоротне рішення щодо скасування депутатської недоторканності».
Однак спікер парламенту зауважив: «Звісно, цей процес буде відбуватися не впродовж місяця. Це буде довше, не так, як звичайний закон, але було дуже важливо показати суспільству політичну волю ВРУ, що українські парламентарії готові до скасування недоторканності. Для цього треба вносити зміни до Основного закону, а для цього має бути висновок КСУ. І тільки потім народні обранці зможуть голосувати у першому та другому читанні».

«Технологія саботажу»
Лілія Гришко, оглядач Української служби Deutsche Welle, після того, як опитала з цього приводу фахівців, резюмувала: «Експерти переконані, що ні народні депутати, ні Президент зараз не мають справжніх намірів обмежувати депутатську недоторканність».
Своєю чергою, Світлана Конончук, керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень, вважає: «Це інформаційна технологія саботажу. Вносять, сперечаються у залі, відправляють у КСУ завідомо провальну ідею про повне скасування недоторканності, знаючи, що вона ніколи не буде реалізована. Це популістська ідея загравання з виборцями. Якби український президент і депутати реально хотіли б позбавити парламентарів привілеїв депутатського мандата, то запропонували б суттєве обмеження недоторканності зі запобіжниками уникнення політичного переслідування».
А от Юлія Кириченко, експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ, пояснила: «Імунітет депутату потрібен, щоб виконувати свої повноваження. Його можна обмежити, але не скасувати. Бо за повної відсутності імунітету посилюється роль Президента, і ми можемо повернутися на два роки назад. Що було б за часів Януковича, якби не було депутатської недоторканності опозиційних депутатів?».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...